Постанова № 13501678, 18.01.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2011 р. Справа № 9/243

За позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго”, м. Чернівці

до державної податкової інспекції у м. Чернівці

про скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання Сушинський І.І.

Представники:

Позивача –Шиба О.М., дов. від 01.02.2010р. № 144, Карпюк В.І., дов. № 205 від 18.01.2011 р.

Відповідача –Чмола І.І., дов. від 04.12.2009 р., Ізлатей С.Я., дов. від 11.01.2010 р. № 4/9/10-012

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2006 р. № 0002012320/3 та № 0003892320/3 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 31.10.2006 р. (суддя Чорногуз М.Г.), ухвалою від 23.11.2007 р. у справі призначено додаткову судову економічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області Желіка Б.Є. від 08.01.2009 р. справу передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

Ухвалою від 29.04.2009 р. провадження у справі поновлено. У подальшому матеріали справи надсилалися до Вищого адміністративного суду України за касаційною скаргою ДПІ у м. Чернівці на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008 р.

Після повернення матеріалів справи до суду І інстанції продовжено розгляд справи в судовому засіданні.

У позові позивач просить визнати недійсним:

- податкове повідомлення-рішення від 04.10.2006 р. № 0002012320/3 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 141000,00 грн. основного платежу та застосування штрафних санкцій у сумі 70500,00 грн. з тих підстав, що за результатами документальної перевірки ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” відповідач помилково вважає, що позивачем було неправомірно врегульовано безнадійну заборгованість ВАТ “Чернівецький радіотехнічний завод” в сумі 805800 грн. у порядку, передбаченому ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, у зв’язку з чим безпідставно зроблено висновок про заниження валового доходу в сумі 547400 грн., неправомірним є також висновок про завищення валових витрат на 16600 грн., оскільки до 01.07.2004 р. згідно з діючим законодавством “до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності”, і відповідно до п.п. 4.2.2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” відповідач зобов’язаний визначати як заниження так і завищення податкових зобов’язань. Відповідач, зазначає позивач у позові, не взяв до уваги, що згідно п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків позовної давності, визначених ст. 15 цього Закону) самостійно виявлено помилки у показниках раніше поданої податкової декларації платник податку має право не подавати уточнений розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Відтак, оскільки термін позовної давності по сумах заборгованості закінчився відповідно 01.01.2003 р. та 01.01.2004 р., протягом 1095 днів позивач мав право у будь-якій поточній декларації з податку на прибуток збільшити валові витрати на 16600 грн., яке (право) й використав у ІІІ кварталі 2005 р., хоча й не зазначив п. 5.2.8 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

- податкове повідомлення-рішення від 04.10.2006 р. № 0003892320/3 про застосування штрафної санкції у розмірі 74750,00 грн., посилаючись на вищенаведене та на те, що відповідно до пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” максимальний розмір штрафної (фінансової) санкції не може перевищувати 50% від суми недоплати податкового зобов’язання, тому вказане повідомлення-рішення, яке визначає збільшення санкції понад розмір, встановлений Законом, підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення, в яких вказав, що документальною перевіркою позивача встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 141000,00 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2005 року в сумі 136,8 тис. грн. та за ІІІ квартал 2005 року в сумі 4,2 тис. грн., а за результатами розгляду повторної скарги позивача ДПА в Чернівецькій області виявлено, що при визначенні суми штрафних санкцій не врахована вся сума недоплати по податку на прибуток за ІІ-й кв. 2005 р. у сумі 219,5 тис. грн. та за ІІІ-й кв. 2005 р. у сумі 191,5 тис. грн., що всього становило 411,00 тис. грн., тому слід було застосувати штрафні санкції в розмірі 145250,0 грн., заниження скоригованого валового доходу на 547,4 тис. грн. та завищення скоригованих валових витрат на 16,6 тис. грн. підтверджується даними перевірки, у зв’язку з чим підстав для задоволення позову немає.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, представники відповідача проти позову заперечували.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

06 квітня 2006 року працівниками державної податкової інспекції у м. Чернівці проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” за період з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року, результати якої оформлено актом № 1581/23-1/00130760 (т.с. 1, а.с. 6-17).

Перевіркою правильності визначення валового доходу згідно з актом документальної перевірки від 06.04.2006 р. встановлено заниження платником податку позивачем валового доходу в сумі 547,4 тис. грн. у зв’язку з не збільшенням валового доходу в ІІ кварталі 2005 року на суму заборгованості (її частини), що становить 547,4 тис. грн., попередньо віднесеної ним до складу валових витрат, а саме, в акті зазначено:

ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” звернулося з позовною заявою № 1174 від 26.06.2003 р. до господарського суду Чернівецької області про стягнення з ВАТ “Чернівецький радіотехнічний завод” суми основної заборгованості в розмірі 1136250,63 грн. за період з 01.05.2000 р. по 01.06.2003 р.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 19-28.08.2003 року (справа № 10/224) позов задоволено частково та зобов’язано стягнути з ВАТ “Чернівецький радіотехнічний завод” на користь ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” 923770,02 грн. основного боргу за спожиту електроенергію (т.с. 2, а.с. 139-140).

ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” супровідним листом № 524 від 27.08.2003 р. направлено ВАТ “Чернівецький радіотехнічний завод” розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних в кількості 29 шт. на суму 118039,93 грн., в т.ч.:

- за період січня 2001 року по грудень 2001 року - в сумі 55816,14 грн.,

- за період з січня 2002 року по грудень 2002 року - в сумі 39335,89 грн.,

- за період з січня 2003 року по травень 2003 року - в сумі 22887,90 грн.

Згідно акта звіряння взаємних розрахунків між підприємствами ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” та ВАТ “Чернівецький радіотехнічний завод” від 29.07.2003 року борг за спожиту електроенергію, реактивну енергію та перебір договірної величини електроенергії за період з 01.05.2000 року по травень 2003 року включно становить 923770,02 грн., в т.ч.:

- з 05.2000 року по 12.2000 року - в сумі 215530,66 грн. (в т. ч. 05.2000р. - 20342,92 грн.),

- з 01.2001 року по 12.2001 року –в сумі 334896,81 грн.,

- з 01.2002 року по 12.2000 року –в сумі 236015,21 грн.,

З 01.2003 року по 05.2003 року –в сумі 137327,34 грн.

У липні 2003 року ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” провело коригування суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість згідно вимог п. 4.5 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” в розмірі 118039,93 грн., яка була нарахована в зв’язку з продажем електроенергії, що є несплаченою і стосовно якої ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” вжито заходів щодо врегулювання сумнівної заборгованості.

В ІІ кварталі 2003 року ВАТ ЕК “Чернівціобленерго” провело коригування валових витрат відповідно до п. 12.1.1 а) п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у сумі 805,8 тис. грн., що включає:

215530,66 грн. - за період з 05.2000 року по 12.2000 року,

279080,68 грн. - за період з 01.2001 року по 12.2001 року,

196679,34 грн. - за період з 01.2002 року по 12.2002 року,

114439,45 грн. - за період з 01.2003 року по 05.2003 року.

За результатами зустрічної перевірки ВАТ “Чернівецький радіотехнічний завод” встановлено:

29.08.2003 року ВАТ “Чернівецький радіотехнічний завод” подав апеляційну скаргу за № 145 до Львівського апеляційного господарського суду на рішення господарського суду Чернівецької області від 19-28.08.2003 року про справі № 10/224.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.-26.05.2005 р. (справа № 10/224) апеляційну скаргу задоволено частково та зобов’язано стягнути з ВАТ “Чернівецький радіотехнічний завод” на користь ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” 314149,37 грн. основного боргу за період з червня 2000 року по грудень 2001 року (т.с. 2, а.с. 141-148).

Згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19-26.05.2005 р.:

- у позові в частині основного боргу в сумі 234436,10 грн. за період з 31.12.2001 року по грудень 2002 року та в сумі 137327,34 грн. за період з січня 2003 року по травень 2003 року відмовлено;

- у позові в частині стягнення 20342,92 грн. суми основного боргу за травень 2000 року відмовлено, оскільки позивачем (ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго”) пропущено встановлений ст. 71 ЦК УРСР строк позовної давності.

В зв’язку з тим, що Львівський апеляційний господарський суд частково задовольнив позов ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго”, за висновками податкового органу в акті перевірки від 06.04.2006 року підприємство відповідно до пп. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” зобов’язане було збільшити валовий дохід у ІІ кварталі 2005 року на загальну суму 547,4 тис. грн., що включає:

20342,92 грн. за травень 2000 року;

215935,18 грн. за період з 06.2000 року по 12.2001 року;

196679,34 грн. за 2002 рік;

114439,45 грн. за період з 01.2003 року по 03.2005 року (т.с. 1, а.с. 7-9).

Також під час перевірки валових витрат працівники податкової інспекції встановили порушення п.п. 12.1.1 п. 12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме завищення позивачем скоригованих валових витрат за III квартал 2005 року на 16,6 тис. грн. з тієї причини, що ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” до складу валових витрат включив безнадійну дебіторську заборгованість по зобов’язаннях, за якими минув строк позовної давності, а саме:

1) ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” (Хотинський РЕМ) звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом до ВАТ “Хотинський райагрохім” про стягнення заборгованості за поставлену електроенергію, що виникла станом на 01.01.2000 року. Господарським судом Чернівецької області у позові відмовлено, так як позов пред’явлено лише 26.07.2005 року, а строк позовної давності закінчився у позивача 01.01.2003 року (безнадійна дебіторська заборгованість –745,45 грн.);

2) ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” (Хотинський РЕМ) звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом до ТОВ “Злагода” про стягнення заборгованості за поставлену електроенергію. З серпня 1998 року по грудень 2000 року ТОВ “Злагода” споживало електроенергію, проте оплата здійснювалась не в повному обсязі, що привело до виникнення боргу, а строк позовної давності закінчився у ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” 01.01.2004 року, тоді як позов пред’явлено лише 26.07.2005 року, господарським судом Чернівецької області у позові відмовлено (безнадійна дебіторська заборгованість –15816,43 грн.). Разом 16,6 тис. грн. (745,45 грн. + 15816,43 грн.) (т.с. 1, а.с. 9-10).

З урахуванням викладених порушень перевіряючі під час перевірки правильності визначення податку на прибуток дійшли висновку про заниження платником податку ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” податку на прибуток на 141 тис. грн., у т.ч. за ІІ квартал 2005 року в сумі 136,8 тис. грн. та за ІІІ квартал 2005 року в сумі 4,2 тис. грн. (т.с. 1, а.с. 13-16).

Також виявлено неправильне заповнення рядків Декларації з податку на прибуток на підприємстві за І півріччя та 3 квартали 2005 року, у зв’язку з чим та з врахуванням встановленого заниження сум податку на прибуток за даними перевірки занижено значення рядка 14 (податкове зобов’язання звітного періоду) та відповідно занижено значення рядка 17 (сума податку до сплати) за ІІ квартал 2005 року на 219,5 тис. грн., за ІІІ квартал 2005 року на 191,5 тис. грн., та завищено за ІV квартал 2005 року на 270 тис. грн. (там же).

За вказані порушення податковим повідомленням-рішенням № 0002012320/0 від 18.04.2006 року позивачеві визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 211500,00 грн., у тому числі донараховано податку на прибуток в сумі 141000 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 70500 грн.(т.с. 3, а.с. 15).

За результатами розгляду первинної скарги позивача ДПІ у м. Чернівці у задоволенні скарги відмовлено, виставлено податкове повідомлення № 0002012320/1 від 22.06.2006 р. на таку ж суму (т.с. 3, а.с. 16).

Повторна скарга позивача до ДПА у Чернівецькій області рішенням останньої від 24.07.2006 року № 3349/10/25-009 також залишена без задоволення, винесено податкове повідомлення рішення № 0002012320/2 від 24.07.2006 р. на суму 211500,00 грн., а також додатково застосовано 74750 грн. штрафної санкції по податку на прибуток, про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0003892320/2 від 24.07.2006 р. (т.с. 3, а.с. 18-24).

Державна податкова адміністрація України рішенням від 04.10.2006 р. № 11168/6/25-0215 про результати розгляду повторної скарги залишила без задоволення повторну скаргу позивача (т.с. 1, а.с. 18-26), після чого відповідачем виставлено податкові повідомлення від 04.10.2006 р. № 0002012320/3 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток на суму 211500,00 грн., у тому числі за основним платежем 141000 грн. та за штрафними фінансовими санкціями на суму 70500 грн., і № 0003892320/3 про застосування додатково штрафної санкції в сумі 74750 грн. по податку на прибуток (т.с. 1, а.с. 27,28).

Спору щодо дотримання відповідачем строків і порядку розгляду скарг позивача між сторонами немає, порушення встановленого порядку розгляду скарг суд не вбачає.

Спір між сторонами виник з приводу застосування положень Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у зв’язку з коригуванням податкових зобов’язань позивача на суми безнадійної дебіторської заборгованості платника податку на прибуток.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (надалі –Закон) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно ст. 4 Закону валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Зазначено статтею визначаються доходи підприємства, які включаються до валового доходу, зокрема такими є суми заборгованості, що підлягають включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону (абзац 5 підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону) та доходи від продажу електричної енергії (включаючи реактивну) (абзац 11 підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4).

Валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) Закон визначає суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5 Закону), до яких включаються, зокрема, суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку (підпункт 5.2.8 пункту 5.2 статті 5 Закону). У редакції Закону до 01.04.2004 р. згідно з указаним підпунктом до валових витрат підлягали включенню суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності.

Відповідно до підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Згідно з підпунктом 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 Закону платник податку - продавець зобов’язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;

б) сторони договору у досудовому порядку досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);

в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

У зв’язку з необхідністю спеціальних знань для вирішення спору між сторонами по суті ухвалою від 29.01.2007 року (з урахуванням ухвали від 02.04.2007 р. про виправлення описки) була призначена судова економічна експертиза для дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експерту поставлено такі запитання:

- Чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки № 1581/23-1/00130760 від 06.04.2006 року щодо заниження податку на прибуток в ІІ та ІІІ кварталі 2005 року?

- Визначити податкові зобов’язання ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” з податку на прибуток за 2, 3, 4 квартали 2005 року.

За результатами проведеного експертного дослідження згідно висновку № 1057 судово-економічної експертизи по господарській справі № 9/243 від 21.06.2007 р. експерт Швед О.М. встановила, що зазначене в акті перевірки № 1581/23-1/00130760 від 06.04.2006 року щодо заниження податку на прибуток в ІІ та ІІІ кварталі 2005 року документально підтверджується, визначення податкових зобов’язань ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” з податку на прибуток за 2, 3, 4 квартали 2005 року потребує здійснення ревізійних дій, тому дослідження зазначеного питання експертом не проводилося (т.с. 1, а.с. 99-104).

До таких висновків експерт Швед О.М. дійшла з урахуванням того, що відповідно до підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” повинно було збільшити валовий дохід у зв’язку з врегулюванням сумнівної заборгованості за розрахунками з ВАТ “Чернівецький радіотехнічний завод” та з урахуванням постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.2005 р. по справі № 10/224 , однак у Деклараціях з податку на прибуток за І півріччя 2005 р., як і за 2005 рік, не відображені валові доходи в сумі 547,4 тис. грн., у зв’язку з чим заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток становить 136,8 тис. грн.

Також експерт Швед О.М. дійшла висновку, що за ІІІ квартал 2005 року ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” допустило завищення валових витрат в сумі 16,6 тис. грн. та, відповідно, суми податкового зобов’язання з податку на прибуток на 4,2 тис. грн., виходячи з того, що згідно з вимогами “Порядку складання декларації про прибуток підприємства”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 143 від 29.03.2003 р., у Декларації з податку на прибуток підприємств відображаються:

- в рядку 05.2 “Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів” відповідно до пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” “суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв’язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов’язання”;

- в рядку 05.3 “Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості” відповідно до ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”;.

Відповідно до зазначеного Порядку складання декларації про прибуток підприємства суми валових витрат щодо самостійно виявлених помилок за результатами минулих періодів необхідно відобразити в рядку 05.2 декларації, а суми валових витрат, пов’язаних з врегулюванням сумнівної (безнадійної) заборгованості відповідно до ст. 12 Закону –в рядку 05.3 декларації. Суми валових витрат, відображених в рідку 05.3 Декларації з податку на прибуток підприємства не можна вважати сумами з виправлення самостійно виявлених помилок, допущених у минулих періодах.

Відтак, відображення ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго, зроблено висновок експертом, суми 16,6 тис. грн., яку становлять заборгованості, по яким минув строк позовної давності (прострочена дебіторська заборгованість ВАТ “Хотинський райагрохім” в сумі 745,45 грн. та ТОВ “Злагода” в сумі 15816,43 грн.), не підлягали включенню в Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2005 року в рядок 05.3, а в разі, якщо підприємство хотіло скористатися своїм правом щодо виправлення самостійно виявлених помилок, допущених у минулих періодах, виявлені суми необхідно було відобразити в рядку 05.2 Декларації.

Позивач ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” не погодився із зазначеним експертним висновком, у зв’язку з чим та з врахуванням, що попередньою експертизою не надано відповіді на друге питання щодо визначення податкового зобов’язання ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” з податку на прибуток за 2, 3, 4 квартали 2005 року, за клопотанням останнього ухвалою суду від 23.11.2007 року призначено додаткову судову економічну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз, та на вирішення якої поставлено наступні питання:

- Чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки № 1581/23-1/00130760 від 06.04.2006 року щодо заниження податку на прибуток в ІІ та ІІІ кварталі 2005 року?

- Визначити податкові зобов’язання ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” з податку на прибуток за 2, 3, 4 квартали 2005 року.

На виконання зазначеної ухвали Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз проведено експертне дослідження, складено висновок № 2520 додаткової судово-економічної експертизи по справі № 9/243 від 16.04.2009 року (експерти Смоляк С.К., Згуровська С.Є.) (т.с. 1, а.с. 156-161).

За результатами додаткової судової економічної експертизи експерти дійшли висновку, протилежного попередній експертизі, а саме, що документально та нормативно не підтверджується заниження податку на прибуток у сумі 141,0 тис. грн., у тому числі за 2 квартал 2005 року –136,8 тис. грн., за з квартал 2005 року –4,2 тис грн.

По ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” документально та нормативно підтверджуються податкові зобов’язання з податку на прибуток:

- за І півріччя 2005 року у сумі 132,8 тис. грн.;

- за три квартали 2005 року у сумі 945,7 тис. грн.;

- за 2005 рік –1303,9 тис. грн.

Такого висновку експерти Тернопільського відділення Київського НДІСЕ дійшли у зв’язку з тим, що, оскільки постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.2005 р. скасовано рішення господарського суду Чернівецької області № 10/224 у сумі 923770,02 грн., до валового доходу ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” у І півріччі 2005 року включається:

- за 2000-2001 р.р. включається 215530,66 + 279080,67 –(314149,37 –52358,23) = 232820,19 грн.;

- за 2002 рік –196679,34 грн.;

- за І півріччя 2003 року - 114439,46 грн.;

- загальна сума складе 232820,19 + 196679,34 + 114439,47 = 543938,99 грн. (543,9 тис. грн.).

Сума боргу за поставлену електроенергію 923770,02 грн., зазначають експерти, стає безнадійною дебіторською заборгованістю, оскільки підприємство втрачає можливість повернення такого боргу, тому з урахуванням визначення безнадійної дебіторської заборгованості, наданої в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”, відповідно до п. 5.2.8 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” зазначена сума включається до складу валових витрат.

Отже, зазначено в експертному висновку № 2520, беручи до уваги, що згідно з п. 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” контролюючий орган зобов’язаний визначати суму податкового зобов’язання платника податків, якщо дані перевірок свідчать як про заниження так і про завищення сум податкових зобов’язань, заявлених платником у податкових деклараціях, при експертному дослідженні сума валових доходів та валових витрат ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” збільшується на 543,9 тис. грн. у І півріччі 2005 року.

Сума 547,4 тис. грн., на яку перевіркою ДПІ збільшено валові доходи, включає в себе суму податку на додану вартість, за рахунок чого виникає різниця між даними експертного дослідження та даними перевірки ДПІ у сумі 3457,9 грн. (55861,13 –52358,23), що й складає різницю між сумою збільшення валових доходів при експертному дослідженні та визначеною перевіркою ДПІ.

Щодо віднесення ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” у ІІІ кварталі 2005 року до валових витрат (рядок 05.3 декларації) суми безнадійної заборгованості в розмірі 16,6 тис. грн., у зв’язку із закінченням строків позовної давності, то, за висновками експертів Тернопільського відділення Київського НДІСЕ, відповідно до пп. 5.2.8 ст. 5 Закону підприємство мало право віднести таку заборгованість до складу валових витрат, в тому числі заборгованість ВАТ “Хотинський райагрохім” у сумі 745,45 грн., термін позовної давності якої закінчився 01.01.2003 р., та заборгованість ТОВ “Злагода” в сумі 15816,43 грн., строк позовної давності якої закінчився 01.01.2004 року. Відповідно до ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами”, підсумовують експерти, ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” може включити до валових витрат будь-якої декларації з податку на прибуток, рядок 05.3, суму простроченої заборгованості 16,6 тис. грн. протягом 1095 днів від вказаних вище дат.

Отже, визначили експерти під час проведення додаткової експертизи, документально не підтверджується завищення валових витрат по ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” у сумі 16,6 тис. грн. у ІІІ кварталі 2005 року, а документально підтверджується заниження валових витрат у сумі 543,9 тис. грн. у І півріччі 2005 року, що і є розбіжністю даних експертного дослідження та даних підприємства у І півріччі 2005 року.

За результатами вирішення другого питання, поставленого перед експертами, вони, досліджуючи валові доходи і валові витрати підприємства згідно з додатками № 1 та № 2 до висновку, встановили, що по ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” документально та нормативно не підтверджується заниження податку на прибуток в сумі 141,0 тис. грн., у тому числі за 2 квартал 2005 року –136,8 тис. грн., за 3 квартал 2005 року –4,2 тис. грн.

За висновками додаткової експертизи по ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” документально та нормативно підтверджуються податкові зобов’язання з податку на прибуток:

- за І півріччя 2005 року у сумі 132,8 тис. грн.;

- за три квартали 2005 року у сумі 945,7 тис. грн.;

- за 2005 рік –1303,9 тис. грн.

Оцінюючи в сукупності з іншими доказами по справі за правилами ст. 86 КАС України експертні висновки Львівського НДІСЕ № 1057 від 21.06.2007 р. та Тернопільського відділення Київського НДІСЕ № 2520 від 16.04.2009 р., суд дійшов висновку, що в основу судового рішення по даній справі можуть бути покладені висновки Львівського НДІСЕ в частині щодо неправомірності віднесення ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” до складу валових доходів та валових витрат відповідних сум безнадійної заборгованості з урахуванням висновків додаткової експертизи Тернопільського відділення Київського НДІСЕ про те, що працівниками податкового органу зайво включено до складу валових доходів суми податку на додану вартість у розмірі 3457,9 грн., нарахованого на суму валових доходів у відповідному періоді.

Так, суд не погоджується з експертним висновком Тернопільського відділення Київського НДІСЕ № 2520 від 16.04.2009 р. у тій частині, що згідно з п.5.2.8 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку позивач мав право віднести до складу валових витрат суми безнадійної заборгованості в розмірі 543,9 тис. грн. з тих підстав, що рішенням (постановою) Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.2005 року по справі № 10/224 частково скасовано рішення господарського суду Чернівецької області у даній справі та відмовлено ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” у стягненні боргу в розмірі 923770,02 грн. з ВАТ “Чернівецький радіотехнічний завод”, а також суми 16,6 тис. грн. заборгованості ВАТ “Хотинський райагрохім” та ТОВ “Злагода”, у стягненні яких в судовому порядку відмовлено за пропуском строку позовної давності, в зв’язку з чим зазначені сума є безнадійною заборгованістю, яку можна віднести до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.2.8. пункту 5.2 ст. 5 Закону.

У даному випадку експерти посилаються на визначення дебіторської заборгованості, наданої в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 237 від 08.10.1999 р., згідно п. 4 якого безнадійна дебіторська заборгованість –це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Разом з тим, зазначене визначення застосовується для цілей ведення бухгалтерського обліку, що ж до порядку ведення податкового обліку, то для застосування підпункту 5.2.8 пункту 5.2 ст. 5 та пункту 12.1.1 пункту 12.1 ст. 12 Закону дебіторською заборгованістю є та заборгованість, стосовно якої платником вжито передбачених Законом заходів до її стягнення, а не заборгованість, яка є безнадійною унаслідок прострочення платником податку строку позовної давності ще до звернення з позовом до суду або заборгованість, яка помилково унесена до податкової звітності такого платника.

З постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.2005 року по справі № 10/224 видно, що із заявлених до стягнення 1339728,62 грн. боргу позивачеві задоволено вимоги в частині стягнення з ВАТ “Чернівецький радіотехнічний завод” лише 314149,37 грн. (т.с. 2, а.с. 141-148), у стягненні решти сум відмовлено частково в зв’язку з пропуском строку позовної давності, частково за недоведеністю позовних вимог (тобто, частина боргу взагалі не доведена належними доказами).

Відтак, з урахуванням підстав відмови у задоволенні позову, позивач повинен був збільшити валові доходи у ІІ кварталі 2005 року відповідно до п.п. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Закону і не мав права віднести ці суми до валових витрат відповідно до п. 5.2.8 цього ж Закону, або ж мав відкоригувати податкову звітність в інший, передбачений законодавством, спосіб.

З тих же міркувань є безпідставним висновок Тернопільського відділення Київського НДІСЕ в частині права ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” збільшити валові витрати в ІІІ кварталі 2005 року на суму безнадійної дебіторської заборгованості ВАТ “Хотинський райагрохім” та ТОВ “Злагода” у розмірі 16,6 тис. грн., оскільки, як видно з акту перевірки від 06.04.2006 р. та не заперечується позивачем, зазначена заборгованість була прострочена ще до звернення позивача з позовами до господарського суду про її стягнення і згідно п. 5.2.8 ст. 5 в редакції Закону від 01.07.2004 р. № 1957-IV не підлягала віднесенню до валових витрат.

Що стосується посилання позивача на його право згідно з п. 5.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” віднести до валових витрат суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності, у будь-якій поточній декларації по податку на прибуток наступних податкових періодів з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 вказаного Закону, суд зазначає, що згідно Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. № 143, суми валових витрат щодо самостійно виявлених помилок за результатами минулих періодів повинні відображатися в рядку 05.2 декларації, а суми валових витрат, пов’язані з врегулюванням сумнівної (безнадійної) заборгованості відповідно до ст. 12 Закону – в рядку 05.3 декларації. Суми валових витрат, відображених в рядку 05.3 Декларації з податку на прибуток, як це зроблено позивачем (т.с. 3, а.с. 25-43) не можна вважати сумами з виправлення самостійно виявлених помилок, допущених у минулих періодах.

Отже, відображення ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” суми 16,6 тис. грн., яку становлять борги, за якими минув строк позовної давності, не підлягали включенню до Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2005 року в рядок 05.3. У разі, якщо підприємство хотіло скористатися своїм правом щодо виправлення самостійно виявлених помилок, допущених у минулих періодах, виявлені суми необхідно було відобразити в рядку 05.2 Декларації.

Таким чином, суд погоджується з висновками акту документальної перевірки № 1581/23-1/00130760 від 06.04.2006 року та висновком експерта Львівського НДІСЕ щодо завищення позивачем валових витрат (заниження об’єкта оподаткування податком на прибуток) в ІІІ кварталі 2005 року в сумі 16,6 тис. грн. та, відповідно, суми податкового зобов’язання з податку на прибуток на 4,2 тис. грн.

У даному випадку посилання позивача на обов’язок податкового органу самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях (пункт “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”) є безпідставним, оскільки позивачем було здійснено віднесення дебіторської заборгованості до складу валових витрат всупереч п. 5.2.8 Закону.

Разом з тим, судом установлено, що, визначаючи суму заниження валових доходів у І півріччі 2005 року, відповідачем не враховано положення підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст. 4 Закону про те, що не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

У зв’язку з цим відповідачем помилково збільшено валові доходи відповідного періоду на суму 3457,9 грн., як це встановлено в експертному висновку Тернопільського відділення Київського НДІСЕ і не спростовано відповідачем, унаслідок чого позивачеві зайво донараховано податку на прибуток в сумі 864,48 грн. за основним платежем (3457,9 грн. х 25% (ставка податку згідно з п. 10.1 ст. 10 Закону)).

У даному випадку податковий орган якраз повинен був у відповідності до пункту “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” виключити з підрахунку суми валових доходів суми податку на додану вартість.

Згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі наявних у справі документів суд установив, що фактично недоплата з податку на прибуток складала 410135,52 грн., а не 411000 тис. грн., оскільки податковими органами було неправомірно збільшено валові доходи позивача на суму податку на додану вартість в розмірі 3457,9 грн.

У зв’язку з цим при застосуванні додаткової штрафної санкції згідно з рішенням ДПА у Чернівецькій області від 24.07.2006 р. № 3349/10-25-009 розмір штрафу мав складати не 74750,00 грн., а 74490,66 грн.:

74750,00 грн. –(3457,9 грн. х 25% х 3 періоди х 10%), тобто штрафна санкція в розмірі 259,34 грн. застосована зайво.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме податкове повідомлення-рішення від 04.10.2006 р. № 0002012320/3 належить скасувати у частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 864,48 грн. за основним платежем, податкове повідомлення-рішення від 04.10.2006 р. № 0003892320/3 –у частині застосування штрафної санкції на суму 259,34 грн.

У решті позову належить відмовити, оскільки відповідачем доведено правомірність дій податкового органу під час визначення в ході документальної перевірки 06.04.2006 року заниження валових доходів та завищення валових витрат, допущених ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго”.

Слід зазначити, що позивач помилково трактує норму підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, вважаючи, що сума штрафу не повинна перевищувати 50% суми донарахованого податку (141000 грн. х 50% = 70500 грн.). За змістом зазначеної норми штрафна санкція нараховується на суми недоплати за кожним звітним податковим періодом (у даному випадку 219500 грн. за ІІ квартал 2005 р. та 190635,52 за ІІІ кв. 2005 р.), а податкове зобов’язання за основним платежем у розмірі 410135,52 грн. визначене з урахуванням завищення податку за ІV квартал 2005 року в сумі 270000 грн. (219500 грн. + 190635,52 грн. - 270000 грн.).

У зв’язку з частковим задоволенням позову судові витрати належить стягнути на користь позивача з Державного бюджету пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 160-163, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Чернівці від 04.10.2006 р. № 0002012320/3 у частині визначення відкритому акціонерному товариству “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 864,48 грн. за основним платежем.

3.          Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Чернівці від 04.10.2006 р. № 0003892320/3 у частині визначення відкритому акціонерному товариству “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 259,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

4.          В решті позову відмовити.

5.          Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства “Чернівціобленерго” (м. Чернівці, вул. Прутська, 24, код ЄДРПОУ 00130760) відшкодування судового збору в розмірі 1,70 грн.

Порядок і строки апеляційного оскарження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У судовому засіданні 18.01.2011 року оголошено вступну та резолютивні частини постанови. Повний текст постанови підписано 20.01.2011 р.

Суддя Т.І.Ковальчук