Ухвала суду № 135016637, 19.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 березня 2026 рокуСправа №160/21705/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі 160/21705/25 позовні вимоги задоволено.

Зокрема, визнано протиправною відмову Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради у наданні інформації, запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №897/25 від 02.06.2025.

Зобов`язано Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради надати всі документи та письмову інформацію, запитувані в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №897/25 від 02.06.2025.

04 лютого 2026 року від відповідача надійшла заява про роз`яснення судового рішення, в якій відповідач просить надати роз`яснення, чи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 в частині зобов`язання надання всіх документів та письмової інформації, запитуваних в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №897/25 від 02.06.2025, слід розуміти в контексті ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема, щодо обов`язкового відшкодування запитувачем інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів.

Так, відповідач обґрунтовує потребу в роз`ясненні рішення суду вартістю фактичних витрат на виготовлення копій документів та відсутністю у резолютивній частині рішення суду вказівки на обов`язок запитувача інформації відшкодувати такі витрати. Зазначає, що вирішити питання надання копій всіх укладених охоронних договорів можливо лише після погодження здійснення оплати запитувачем інформації.

09 лютого 2026 року через підсистему "Електронний суд" від Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» надійшли заперечення на заяву про роз`яснення судового рішення. Зокрема, позивач вказує, що відповідач обґрунтовує необхідність роз`яснення рішення суду доказами, які не були предметом судового розгляду. Зазначає, що відповідач фактично просить суд доповнити резолютивну частину рішення умовою, яку суд не встановлював. Позивач розцінює подану відповідачем заяву як незгоду з рішенням суду та обраним ним способом захисту, а ніяк не з підстав незрозумілості рішення суду. Наголошує, що відповідач до прийняття оскаржуваного рішення не виставляв позивачу рахунку на оплату витрат, а оскаржувана відмова від 09.06.2025 мотивована іншими підставами, не пов`язаними з відсутністю погодження позивача на здійснення оплати фактичних витрат на копіювання.

Розглянувши заяву представника відповідача про роз`яснення судового рішення, суд зазначає таке.

Порядок та строки розгляду заяви про роз`яснення судового рішення визначені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно змісту вказаної статті за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить.

У відповідності до пункту 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Зі змісту заяви представника відповідача вбачається, що останній звернувся до суду за роз`ясненням рішення не з підстав його незрозумілості, а у зв`язку з необхідністю роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду, що не відповідає вимогам ст.254 КАС України.

Суд звертає увагу, що процесуальним законодавством передбачений інститут "роз`яснення судового рішення", а не "роз`яснення порядку виконання судового рішення".

Крім того, відповідач обґрунтовує потребу в роз`ясненні рішення суду обставинами та доказами, які не були предметом розгляду у цій справі та якими відповідач не керувався при прийнятті оскаржуваного рішення.

Разом з цим, суд зазначає, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена виключно його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення тим паче в ситуації, коли Закон України "Про доступ до публічної інформації" містить положення, які регулюють процедуру визначення розміру фактичних витрат та порядку та підстав їх відшкодування.

Предметом розгляду у цій справі є встановлення наявності чи відсутності порушеного права на отримання інформації. Суд відновив порушене право шляхом зобов`язання надати документи та письмову інформацію, запитувані в інформаційному запиті.

Відтак, рішення є зрозумілим та не потребує роз`яснення, а спосіб (порядок) отримання/надання інформації визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути судове рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» №7 від 20.05.2013р. зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення у справі №160/21705/25 є повністю зрозумілим, із наданням відповідної оцінки всім обставинам справи, резолютивна частина рішення відповідає вимогам чинного законодавства є чіткою та зрозумілою за своїм змістом, в тому числі щодо порядку її виконання.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності суд дійшов висновку, що заява представника відповідача Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради про роз`яснення судового рішення від 10.10.2025 у справі №160/21705/25 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі вище наведеного, керуючись статтями 248, 254, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради про роз`яснення судового рішення, - відмовити.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 1 ст. 256 та п. 16 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя А.О. Сластьон