Рішення № 135015379, 19.03.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15173/25

Провадження № 2-о/638/54/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Цвіри Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Пухно М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Харкова в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Ізюмська міська рада Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Ізюмська міська рада Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Заява обґрунтована тим, що він народився в м. Ізюм Харківської області та з моменту народження мешкав у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

22 березня 1994 року ним, його батьком, його матір`ю, його дідусем та його сестрою була приватизована вказана квартира на праві спільної сумісної власності.

З метою підтвердження своїх прав і реєстрації права власності на 1/5 частину вищевказаної квартири в державному реєстрі прав на нерухоме майно, заявник звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області і отримав 07.07.2025 рішення про відмову в проведення реєстраційних дій, у зв`язку з розбіжністю в написанні прізвища заявника в паспорті та у відомостях отриманих від виконавчого комітету Ізюмської міської ради на запит щодо підтвердження реєстрації права власності до 01.01.2013.

У зв`язку з чим просить суд встановити факт належності свідоцтва про право власності на житло, виданого Ізюмським приладобудівним заводом від 22.03.1994 за р. № 879, зареєстровано Ізюмським міжміським бюро технічної інвентаризації 30.03.1994 за № 127, в книзі 1, виданого на ім`я « ОСОБА_1 ».

Ухвалою від 08.08.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заінтересовані особи правом надання пояснень відносно вимог, заявлених в заяві про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, не скористалися.

Від заявника, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Ізюмська міська рада Харківської області належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи. Представник Ізюмської міської ради Харківської області у судове засідання не з`явився, жодних пояснень чи заяв не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша

За загальним правилом, встановлення фактів, що мають юридичне значення відбувається в окремому провадженні.

Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

Відтак, у судовому порядку підлягають встановленню юридичні факти, які мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє

у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито закриває провадження у ній.

Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6 частини першої статті 315 ЦПК України).

Як зауважено Верховним Судом у змісті постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20): «У порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах».

Як зауважено Верховним Судом у змісті постанови від 20 серпня 2018 року у справі № 545/1472/17 (провадження № 61-1584св17): «при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства».

Судом встановлено наступне:

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від березня 1994 за № 111, «квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності, спільної (сумісної або часткової) власності гр. ОСОБА_5 та членам його сім`ї ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_1 ОСОБА_2 ».

Відповідно до копії рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій за № 79790921 від 07.07.2025, державний реєстратор прав на нерухоме майно Романенко М.М., Виконавчий комітет Ізюмської міської ради, Харківська обл., розглянувши заяву від 02.07.2025, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій:

- подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме, при розгляді поданих документів було виявлено розбіжності в прізвищі заявника, а саме у Свідоцтві про право власності виданого Ізюмським приладобудівним заводом від 22 березня 1994 року, та у відомостях отриманих від виконавчого комітету Ізюмської міської ради на запит щодо підтвердження реєстрації права власності до 01.01.2013 року прізвище власника зазначене ОСОБА_8 , в той же час в поданій заяві відповідно до паспорта громадянина України серія та номер: НОМЕР_1 виданого Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 15.05.1997 року зазначене прізвище ОСОБА_9 , що унеможливлює встановлення факту належності нерухомого майна заявленому власнику та проведення державної реєстрації права власності на 1/5 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Тобто, з копії наведеного вище рішення, вбачається, що розбіжності у прізвищі заявника, унеможливили встановлення факту належності нерухомого майна заявленому власнику та проведення державної реєстрації права власності на 1/5 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Натомість, заявник просить суд встановити факт належності правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на житло, виданого Ізюмським приладобудівним заводом від 22.03.1994 за р. № 879, зареєстровано Ізюмським міжміським бюро технічної інвентаризації 30.03.1994 за № 127, в книзі 1, виданого на ім`я « ОСОБА_1 », тобто на усе житло.

Окрім того, заявником було надано до суду на підтвердження помилки, копію паспорта на ім`я ОСОБА_1 , виданого 15.05.1997 року, однак на дату видачі свідоцтва про право власності на житло, а саме на березень 1994, заявнику було 18 років, тобто заявник мав інший паспорт, який заявником у 1997 році було змінено.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту щодо даних спірних правовідносин визначені Цивільним Кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2-4, 7-11, 13, 17-19, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 293-294, 305, 306, 319, 352, 354-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Ізюмська міська рада Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

Заінтересовані особи: Ізюмська міська рада Харківської області (ЄДРПОУ 26201641, 64309, Харківська обл., м. Ізюм, пл. Центральна,1); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ); ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).

Суддя: Д.М. Цвіра