Ухвала суду № 135014542, 17.03.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9584/26

Провадження № 2-з/761/142/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., вивчаючи матеріали заяви представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Тіньковського Олександра Геннадійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовною Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

У березні 2026 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.03.2026 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.

12.03.2025 до суду надійшла заява представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Тіньковського Олександра Геннадійовича - адвоката Бабича Євгенія Олексійовича про забезпечення позову у вказаній цивільній справі, в якій заявник просив суд:

1. Накласти арешт на належну Відповідачу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 96 кв.м, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2475568880000, номер запису про право власності 61102134, із забороною Відповідачу та будь-яким іншим особам відчужувати та розпоряджатися зазначеним майном - до набрання законної сили рішенням суду у справі.

2. Накласти арешт на належну Відповідачу земельну ділянку площею 5,7617 га, місце розташування: Миколаївська обл., реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 214114648211, номер запису про право власності 44270437, із забороною Відповідачу та будь-яким іншим особам відчужувати та розпоряджатися зазначеним майном - до набрання законної сили рішенням суду у справі.

3. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначених об`єктів нерухомого майна, спрямовані на відчуження або зміну правового режиму (у тому числі перереєстрацію права власності, внесення змін до записів про право власності, реєстрацію/зміну обтяжень, припинення/зміну прав, тощо), - до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Однак, всупереч п. 6 ч.1 ст.151 ЦПК України, зміст поданої заяви не містить пропозицій заявника стосовно зустрічного забезпечення.

Тобто, виходячи зі змісту вищенаведених положень ЦПК України, дотримання вимог процесуального законодавства України при пред`явленні заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

При цьому, вимоги ч. 10 ст. 153 ЦПК України передбачають, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.

Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про повернення заяви про забезпечення позову заявнику, як таку, що подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 259, 260, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в :

заяву представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Тіньковського Олександра Геннадійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовною Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: