Ухвала суду № 135014393, 13.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4727/26 2/760/13018/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення позовної заяви

13 березня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Сердюк Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світло Енергія Тепло» (61166, Харківська обл., м. Харків, проспект Науки, будинок 40, офіс 421, ЄДРПОУ 40675643) про стягнення заборгованості із заробітної плати,

ВСТАНОВИЛА:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світло Енергія Тепло» про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світло Енергія Тепло» про стягнення заборгованості із заробітної плати залишено без руху. Позивачу був встановлений строк 10 (десять) днів з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, шляхом надання суду: доказів на підтвердження обставин справи (перебування з відповідачем у трудових відносинах, дати звільнення, наявності невикористаної відпустки); копії паспорта позивача із сторінкою зареєстрованого місця проживання та копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків; обґрунтованого розрахунку ціни позову; доказів сплати судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн), або докази, на підставі яких суд може звільнити його від сплати судового збору; доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами (Квитанцію про доставку документів користувачу.

На виконання ухвали від 25 лютого 2026 року позивач надав заяву про усунення недоліків позовної заяви та уточнення позовних вимог. Відповідно до уточнених позовних вимог позивач просить:

- встановити факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Світло Енергія Тепло» у період з 20.08.2025 по 05.09.2025;

- зобов`язати ТОВ «Світло Енергія Тепло» здійснити нарахування та сплату єдиного соціального внеску за вказаний період та подати відповідні відомості до органів Пенсійного фонду України;

- стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України;

- стягнути компенсацію за невикористану відпустку відповідно до ст. 83 КЗпП України;

- витребувати у відповідача документи, що підтверджують оформлення та припинення трудових відносин;

- стягнути із відповідача ТОВ «Світло Енергія Тепло» судові витрати у справі відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Дослідивши заяву позивача про усунення недоліків, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 3 статті 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Як вбачається із заяви про усунення недоліків позивачем збільшено розмір позовних вимог та заявлено чотири вимоги немайнового характеру (встановлення факту перебування у трудових відносинах з відповідачем; зобов`язання відповідача здійснити нарахування та сплату єдиного соціального внеску та подати відповідні відомості до органів Пенсійного фонду України; стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; стягнення компенсації за невикористані дні відпустки).

Водночас, частиною 3 статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VI) визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень. Отже, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1331,20 грн (3328,00 грн х 0,4).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц, згідно з яким пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимогу позивачів за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду у своїй ухвалі від 22 липня 2019 року по справі № 488/769/17.

Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, пункт 1 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, однак позивачем, окрім вимоги щодо стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, заявлено також вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, встановлення факту перебування у трудових відносинах з відповідачем, зобов`язання відповідача здійснити нарахування та сплату єдиного соціального внеску та подати відповідні відомості до органів Пенсійного фонду України.

Суд також звертає увагу, що оскільки вимога про встановлення факту перебування у трудових відносинах з відповідачем заявлена в порядку позовного провадження, судовий збір за таку вимогу сплачується як за позовну вимогу немайнового характеру.

Як вже було зазначено вище, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1331,20 грн.

Таким чином, позивачем мав бути сплачений судовий збір за три вимоги немайнового характеру (стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, встановлення факту перебування у трудових відносинах з відповідачем, зобов`язання відповідача здійснити нарахування та сплату єдиного соціального внеску та подати відповідні відомості до органів Пенсійного фонду України) в розмірі 3993,60 грн (1331,20 грн х 3).

Проте, позивачем до суду надана квитанція про сплату судового збору у розмірі 2093,00 грн., таким чином судовий збір не сплачений у повному обсязі.

Разом із цим, на виконання ухвали суду від 25 лютого 2026 року позивачем не надано доказів на підтвердження обставин справи (перебування з відповідачем у трудових відносинах, дати звільнення, наявності невикористаної відпустки). Натомість у заяві про усуненння недоліків позовної заяви позивач просить витребувати у відповідача документи, що підтверджують оформлення та припинення трудових відносин.

Суд зазначає, що Частиною 2 статті 83 ЦПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно зі статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні повинно бути зазначено, в тому числі, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (пункт 4 частини 2 статті 84 ЦПК України).

Позивачем не надано доказів вжиття заходів для отримання таких доказів, не зазначено причин неможливості самостійного їх отримання.

Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що ухвала суду від 25 лютого 2026 року в частині сплати судового збору не виконана, суд доходить висновку про повернення позовної заяви позивачу у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом,

Керуючись ст. 19, 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світло Енергія Тепло» про стягнення заборгованості із заробітної плати повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.В. Сердюк