Рішення № 13501318, 10.01.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2011 рокум. ЧеркасиСправа №17/2411

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача не зявився,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/2411 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг»

простягнення 13646,81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг»(далі-відповідач) 13646,81 грн. заборгованості, у тому числі: 12132,08 грн. основної заборгованості, 1241,76 грн. пені, 272,97 грн. 3% річних.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобовязань по договору № 0209/09-Послуги-ПП ОСОБА_1 від 02 вересня 2009 року.

Позивач в судові засідання 16.12.2010 року та 10.01.2011 року не зявився, надіслав клопотання від 10.12.2010 року про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 08.11.2010 року місцезнаходження відповідача (Черкаська обл., м. Жашків, вул. Радгоспна, буд. 7).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 02.12.2010 року про порушення провадження у справі, від 16.12.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 16.12.2010 року та 10.01.2011 року не зявився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 0209/09-Послуги-ПП ОСОБА_1 від 02 вересня 2009 року, за умовами якого Виконавець (позивач) зобовязується надати послуги по перевезенню цукрового буряка (далі - вантажу) у відповідності з вимогами Замовника (відповідача), а відповідач зобовязується прийняти і оплатити надані послуги (пункт 1.1. договору).

За правовою природою даний договір є договором перевезення вантажу, згідно з яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (стаття 909 Цивільного кодексу України).

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 307 Господарського кодексу України, згідно з якою одна сторона (перевізник) зобовязується доставити ввіреній їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення у встановлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору № 0209/09-Послуги-ПП ОСОБА_1 від 02 вересня 2009 року надав відповідачу послуги по перевезенню цукрового буряка на загальну суму 43950,58 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № б/н від 26 жовтня 2009 року (а.с.6).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 3.3. договору встановили, що відповідач оплачує послуги позивача 1 раз в місяць до 3-го числа впродовж 3-х банківських днів після підписання сторонами актів про надані послуги за кожні 2 неділі перевезення вантажу. Кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється впродовж 10 банківських днів після підписання Сторонами акта звірки взаєморозрахунків.

Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009 року по 25.01.2010 року (а.с.7), який підтверджує залишок заборгованості відповідача в сумі 12132,08 грн., підписаний сторонами 26.01.2010 року.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити надані послуги по перевезенню цукрового буряка враховуючи умови договору (пункт 3.3. - кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється впродовж 10 банківських днів після підписання сторонами Акта звірки взаєморозрахунків) до 08 лютого 2010 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обовязок по оплаті за надані послуги виконав частково, розрахувавшись з позивачем в сумі 31818,50 грн., і на момент подання позову заборгованість відповідача складає 12132,08 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 4.2. договору, згідно з яким відповідач за порушення термінів оплати виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за надані послуги, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обовязку по оплаті за надані послуги, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних та пеню за невиконання грошового зобовязання за весь час прострочення.

Оскільки кінцевою датою оплати наданих послуг після підписання сторонами Акта звірки взаєморозрахунків є 08 лютого 2010 року, то в разі не оплати послуг, позивач з 09 лютого 2010 року має право нараховувати 3% річних та пеню за невиконання грошового зобовязання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом і враховуючи часткову оплату заборгованості встановив періоди нарахування: 3% річних - з 06.02.2010 року по 25.11.2010 року; пені - з 06.02.2010 року по 06.08.2010 року.

Проте, оскільки Акт звірки датується 26 січня 2010 року, то враховуючи 10 банківських днів, пеню та 3% річних необхідно нараховувати з 09.02.2010 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 1 241,76 грн. за відповідний період, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку 1170,60 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 1170,60 грн., в іншій частині позову про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

12132.08 09.02.201007.06.2010

08.06.201007.07.2010

08.07.2010-09.08.2010119

30

3010.25%

9.50 %

8.50 % 0.0562 %

0.0521 %

0.0466 % (12132,08*119дн*0,0562/100)=811,37

(12132,08*30дн*0,0521/100)=189,62

(12132,08*30дн*0,0466/100)=169,61

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 272,97 грн. за відповідний період, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку 289,18 грн.), але оскільки позивач просить стягнути 3% річних в сумі 272,97 грн., то задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

12132.08 09.02.2009-25.11.2010 290 3 %(12132,08 *3%*290дн/365)=289,18 З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 13575,65 грн., з яких: 12132,08 грн. основна заборгованість, 272,97 грн. 3% річних, пеня в сумі 1170,60 грн.

Крім того, позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача витрат на юридичну допомогу в сумі 1 400 грн., яку він отримав на підставі укладеного з ОСОБА_2 договору № б/н від 08.11.2010 року.

Суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача витрат на юридичну допомогу в сумі 1 400 грн., оскільки з тексту договору № б/н від 08.11.2010 року не вбачається, що вказані послуги є послугами адвоката (позивач не надав жодних доказів того, що ОСОБА_2 є адвокатом і має право займатись адвокатською діяльністю), а тому ці витрати не входять до складу судових витрат в розумінні статті 44 ГПК України, і не підлягають відшкодуванню.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 135,76 грн. та 234,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути позивачу сплачене у більшому розмірі державне мито в сумі 21,53 грн. згідно квитанцій № 168 від 11.11.2010 року та № 96 від 10.11.2010 року).

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Оберіг” (Черкаська обл., м. Жашків, вул. Радгоспна, буд. 7, р/р 26006001300482 в АКБ «Райффайзен банк Україна»м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 31294658) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 12132,08 грн. основної заборгованості, 272,97 грн. 3% річних, 1170,60 грн. пені, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 135,76 грн. та 234,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Повернути позивачу сплачене у більшому розмірі державне мито в сумі 21,53 грн. згідно квитанцій № 168 від 11.11.2010 року та № 96 від 10.11.2010 року).

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 10.01.2011 року.