Рішення № 135013086, 19.03.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/248/26

Провадження № 2/697/456/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали цивільної справи за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.06.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем укладено кредитний договір № 64616-06/2025 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

29.10.225 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29102025, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №29102025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16720,00 грн, яка складається з:

- 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 4320,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 8000,00 грн. сума заборгованості за штрафами;

- 400,00 грн. сума заборгованості за комісією.

02.06.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем укладено кредитний договір №73904-05/2025 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

29.10.225 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29102025, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №29102025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10860,00 грн, яка складається з:

- 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 2430,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 5430,00 грн. сума заборгованості за штрафами.

21.05.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем був укладений кредитний договір №8314887. Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредит у день закінчення строку позики, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

24.11.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24112025, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників.

Відповідно до Реєстру Боржників від 24.11.2025 до Договору факторингу № 24112025, ТОВ «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 19300,00 грн., з яких:

- 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 6300,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредитом;

- 8000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою.

Первісні кредитори зобов`язання перед відповідачем виконали у повному обсязі. Відповідач ухиляється від сплати своєї заборгованості, а позивач набув право вимоги до відповідача по вказаним кредитним договорам, тому позивач, для захисту своїх прав, звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму заборгованості:

за договором кредиту №64616-06/2025 у розмірі 16720,00 грн, яка складається з:

- 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 4320,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 8000,00 грн. сума заборгованості за штрафами;

- 400,00 грн. сума заборгованості за комісією;

за кредитним договором №73904-05/2025 у розмірі 10860,00 грн, яка складається з:

- 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 2430,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 5430,00 грн. сума заборгованості за штрафами;

за кредитним договором №8314887 у розмірі 19300,00 грн., з яких:

- 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 6300,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредитом;

- 8000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою.

Всього просить стягнути заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 46880,00 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 11.02.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи, а саме за зареєстрованою адресою місця проживання було направлено ухвалу про відкриття провадження, відзив на позов не подано.

Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що 28.06.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 64616-06/2025 на суму 4000,00 грн., який надається у безготівковій формі на рахунок/картки позичальника № НОМЕР_1 (а.с.8-13).

Кредит надається строком на 120 днів, кінцева дата погашення кредиту 25.10.2025 (п.1.2 Договору).

Згідно п.1.4. проценти за користування нараховуються за ставкою 0,90% в день; комісія за видачу кредиту - 400,00 грн.

Договір підписано відповідачем електронним підписом, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Згідно повідомлення ТОВ «УПР» від 30.12.2025, підтверджено успішність операції про перерахування 28.06.2025 о 10:55 год. ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» коштів на карту № НОМЕР_1 в розмірі 4000,00 грн., призначення платежу: зарахування 4000,00 грн. на карту № НОМЕР_1 (а.с.16).

29.10.225 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29102025, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №29102025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16720,00 грн, яка складається з:

- 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 4320,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 8000,00 грн. сума заборгованості за штрафами;

- 400,00 грн. сума заборгованості за комісією (а.с.32).

Розмір заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №64616-06/2025 від 28.06.2025 за період з 29.10.2025 по 31.12.2025 (а.с.17).

Крім того, 02.06.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 73904-05/2025 на суму 3000,00 грн., який надається у безготівковій формі на рахунок/картки позичальника № НОМЕР_1 (а.с.18-23).

Кредит надається строком на 120 днів, кінцева дата погашення кредиту 29.09.2025 (п.1.2 Договору).

Згідно п.1.4. проценти за користування нараховуються за ставкою 0,90% в день; комісія за видачу кредиту - 300,00 грн.

Договір підписано відповідачем електронним підписом, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Згідно повідомлення ТОВ «УПР» від 08.01.2026, підтверджено успішність операції про перерахування 02.06.2025 о 23:00 год. ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» коштів на карту № НОМЕР_1 в розмірі 3000,00 грн., призначення платежу: зарахування 3000,00 грн. на карту № НОМЕР_1 (а.с.26).

29.10.225 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29102025, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №29102025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10860,00 грн, яка складається з:

- 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 2430,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 5430,00 грн. сума заборгованості за штрафами (а.с.33).

Розмір заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №73904-05/2025 від 02.06.2025 за період з 29.10.2025 по 31.12.2025 (а.с.27).

21.05.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем був укладений кредитний договір про споживчий кредит №8314887 на суму 5000,00 грн. зі сплатою процентів строком на 345 календарних днів, строк повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 01.05.2026 (а.с.37-42).

Комісія за надання кредиту 1250,00 грн., яка нараховується за ставкою 25,00% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1).

Згідно п.1.5.2 Договору комісія за обслуговування кредиту 15400,00 грн., що нараховується за ставкою 14,00% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.3 Договору).

Згідно кредитного договору (п.2.1) кредитні кошти надаються шляхом переказу на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно наданого позивачем платіжного доручення, вбачається, що ТОВ «Мілоан» 21.05.2025 було перерахувало на картку відповідача НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 8314887.

24.11.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24112025, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників.

Відповідно до Реєстру Боржників від 24.11.2025 до Договору факторингу № 24112025, ТОВ «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 19300,00 грн., з яких:

- 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 6300,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредитом;

- 8000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (а.с.56).

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні.

Вказані обставини відповідачем не оспорюються.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за вказаними договорами на підставі договорів про відступлення права вимоги.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з умовами Договору позики позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Матеріали справи свідчать про те, що позикодавці свої зобов`язання перед позичальником за кредитними договорами виконали, надавши відповідачу кредитні кошти, однак останній не здійснював погашення заборгованості.

Доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, отримання коштів, відповідачем суду не надано.

Щодо розміру заборгованості за договорами про надання фінансового кредиту № 64616-06/2025 від 28.06.2025 та №73904-05/2025 від 02.06.2025, суд зазначає наступне.

Так, згідно умов даних договорів встановлено, що їх сторонами узгоджено строк на який видаються кредит, розмір відсоткової ставки та сплату комісії.

Разом з тим, щодо вимог про стягнення штрафів, суд зазначає, що відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відповідно до Указу Президенту України № 64/2002 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час, а тому нарахування неустойки по кредиту у період з 29.06.2024 по дату подачі позову є неправомірним.

За цих обставин у стягненні з відповідача штрафів в сумі 8000,00 грн та 5430,00 грн. за вказаними кредитними договорами необхідно відмовити.

Щодо розміру заборгованості за договором про споживчий кредит № 8314887 від 21.05.2025, суд зазначає наступне.

Так, судом вище зазначалося, що 21.05.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №8314887, відповідно до умов якого, загальна сума кредиту 5000,00 грн., строком на 345 днів.

Відповідно до наданих додатків до Договору про споживчий кредит №8314887 від 21.05.2025, а саме Графіку платежів вбачається, що датою повернення даного кредиту є 01.05.2026 (а.с.43,44).

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який набрав чинності 16 жовтня 2011 року). Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України у вказаній редакції).

Споживач - це фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Споживчий кредит - це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

10.06.2017 набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" (далі - Закон № 1734-VIII), який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України "Про захист прав споживачів" застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування" (стаття 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній з 10 червня 2017 року). Отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - № 1023-XII). З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України "Про споживче кредитування", а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України "Про захист прав споживачів".

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц зазначено, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16).

Відповідно до ч.4 ст. 16 Закону № 1734-VIII передбачено, що якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Як встановлено судом, кредит за договором № 8314887 від 21.05.2025 є споживчим.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", в укладеному договорі визначається порядок дострокового повернення кредиту.

Звертаючись до суду з даним позовом (04.02.2026 штамп на конверті), позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, кінцевий строк виконання за яким ще не настав - 01.05.2026.

Згідно з п. 2.4.3 Кредитного договору сторони узгодили, що у разі затримання позичальником сплати частини кредиту щонайменше на один місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку протягом якого вони мають бути здійснені (а.с.38 на звороті).

Якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про стягнення споживчого кредиту, не заявивши вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту на підставі ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" або на підставі частини 10 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", то у споживача (позичальника) відсутній обов`язок повернути достроково споживчий кредит.

Такі ж висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц та у Постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-223цс16.

Таким чином, наведені приписи підтверджують обов`язковість досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

При цьому, як зазначено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц, кредитодавець не може заявляти вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту у позовній заяві. Подання кредитодавцем позову є складовою цивільного процесу, а не цивільних правовідносин. Тому таке подання не можна кваліфікувати, як вимогу у розумінні статті 16 Закону України "Про споживче кредитування". Якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про стягнення споживчого кредиту, не заявивши на підставі Закону вимогу про дострокове повернення коштів за договором, у споживача (позичальника) немає обов`язку здійснити таке дострокове повернення.

Вимоги щодо дострокового погашення кредитної заборгованості та докази направлення її відповідачу, матеріали справи не містять.

У зв`язку з чим позовні вимоги за даним кредитним договором не підлягають задоволенню у зв`язку із недотриманням досудового порядку врегулювання спору.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 755/11307/17 та у Постанові Верховного Суду від 04.12.2020 у справі № 753/21158/17.

Відповідно до ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача заборгованості:

- за кредитним договором №64616-06/2025 в розмірі 8720,00 грн., яка складається з:

- 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 4320,00 грн. - заборгованість за відсотками,

- 400,00 грн. заборгованість за комісією,

- за кредитним договором №73904-05/2025 у сумі 5430,00 грн, яка складається з:

- 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 2430,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 3328 грн. (а.с.1).

Оскільки вимоги позивача задоволено частково, а саме на 30,18%, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 30,18% від сплаченої суми судового збору, що становить 1004,39 грн.

Керуючись ст.ст. 76,81, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості:

- за кредитним договором №64616-06/2025 в розмірі 8720,00 грн., яка складається з:

- 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 4320,00 грн. - заборгованість за відсотками,

- 400,00 грн. заборгованість за комісією,

- за кредитним договором №73904-05/2025 у сумі 5430,00 грн, яка складається з:

- 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 2430,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

У решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 1004,39 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 19.03.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г . С . Сивухін