Постанова № 135013080, 16.03.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16 березня 2026 рокуСправа №: 695/1297/25

Номер провадження 3/695/10/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого-судді Степченка М.Ю., за участю секретарів Біліченко С.В., Землянухіної Є.М., Курченко В.М., Демченко Л.О., Бабенко К.Д., Оніщенко Н.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 21.03.2025 р. о 20 год. 46 хв., в с. Піщане по вул. Шеремета, керував автомобілем Форд, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, які виражались різким запахом алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер або в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Савченко В.А. вказав, що його підзахисний вину не визнає. Адвокат зазначав, що ОСОБА_1 не керував автомобілем. Було порушено право на захист. Також вказував, що поліцейськими було порушено інструкцію освідування, а саме в матеріалах справи відсутній акт проведення огляду водія на місці зупинки транспортного засобу, не було роз`яснено права підзахисному. Не заперечував проти того, що поліцейськими було запропоновано пройти освідування в медичному закладі. Але щодо проходження освідування на місці за допомогою алкотестеру Драгер пропозиції не було, тому ОСОБА_1 відмовився від проходження освідування, адже не розумів причину чому його хотіли освідувати на стан алкогольного сп`яніння. Також клопотав про закриття адміністративної справи в зв`язку відсутністю складу правопорушення, оскільки автомобіль на той момент не рухався, а стояв на узбіччі дороги, тобто відсутній факт зупинки автомобіля працівниками поліції.

За клопотанням захисника постановою суду від 12.08.2025 було залучено прокурора до участі в справі про адміністративне правопорушення.

Листом від 01.09.2025 Золотоніською окружною прокуратурою було повідомлено, що участь прокурора під час розгляду справ про адміністративне правопорушення передбачена лише у випадках, коли прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу на адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ч.5 ст.7 КУпАП). Кодексом України про адміністративні правопорушення визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, участь прокурора у розгляді яких є обов`язковою, і справи за ст. 130 КУпАП до цього переліку не входять (ч. 2 ст. 250 КУпАП). Також у листі зазначено про відсутність підстав для участі прокурора в справі про адміністративне правопорушення №695/1297/25.

У судовому засіданні 02.02.2026 свідок ОСОБА_2 повідомила суду, що того дня з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали їхати додому від батьків та вирішили перед дорогою заїхати на заправку заправити автомобіль, але не доїхали, бо автомобіль зламався. Відтягнули автомобіль до узбіччя і почали шукати людей, які б допомогли відтягнути автомобіль. Через деякий час під`їхали поліцейські, показали свої документи, а потім почали питати в ОСОБА_4 чи він вживав алкогольні напої. Коли ОСОБА_4 спитав причину перевірки, то поліцейські нічого не пояснили. Свідок пояснила, що поліцейські запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння або напишуть відмову. Стверджувала, що поліцейські під`їхали, коли автомобіль стояв на узбіччі і сказали про перевірку документів, але причину перевірки документів не повідомили. Повідомила суду, що ОСОБА_4 не відмовлявся від проходження освідування, але вказав, що не хоче його проходити, бо не знає підстав і причин для його проходження. Далі вони з ОСОБА_3 чекали в автомобілі, а ОСОБА_4 продовжив розмову з поліцейськими.

У судовому засіданні 02.02.2026 свідок ОСОБА_3 повідомив, що коли вони їхали на заправку, автомобіль раптово вийшов з ладу та перестав заводитися. В зв`язку з цим автомобіль було відштовхано на узбіччя дороги. Вони почали шукати знайомих, хто б міг допомогти транспортувати автомобіль додому і до них під`їхали працівники поліції. Автомобіль в той час стояв на узбіччі дороги. Працівники поліції попросили пред`явити документи для перевірки і ОСОБА_4 пред`явив свої документи. Після чого ОСОБА_4 вийшов, а свідок залишився в автомобілі. Розмови його з працівниками поліції свідок не чув та не чув, щоб вони пропонували пройти освідування, але стверджував, що ознак алкогольного сп`яніння в ОСОБА_4 не було.

У судові засідання неодноразово викликався інспектор Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , який не з`явився, з невідомих суду причин.

Суд, вислухавши доводи захисника, показання свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ч.1 ст. 266 КУпАП правовою підставою для проведення огляду водія на стан сп`яніння є наявність обґрунтованої підозри у співробітників поліції, що водій перебуває у стані сп`яніння.

Крім того, за ч. 5 ст. 266 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.9 (а) ПДР).

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

Так, згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.п.6,7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У судовому засіданні був оглянутий відеозапис, приєднаний до матеріалів справи, на якому зафіксовано:

- файл 1 ОСОБА_4 з`ясовує в працівників поліції, що вони від нього хочуть і має намір їхати далі. З відеозапису також убачається, що чоловік відмовився від огляду на місці зупинки та в медичному закладі;

- файл 2 працівники поліції, зокрема, роз`яснили чоловіку ст.63 Конституції України та про виклик до суду;

- файл 3 з відеозапису вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_4 надати документи для перевірки, який в свою чергу виконав вимогу поліцейських. Також поліцейським було запитано чи не вживав останній алкогольні напої і запропонував пройти освідування, на що ОСОБА_4 відмовився. Разом із тим, дівчина, яка стояла поруч (свідок ОСОБА_2 ) повідомила, що вони вживали алкогольні напої в незначній кількості. Спочатку ОСОБА_4 не заперечував, що керував автомобілем, однак у подальшому почав казати, що стояв, а не їхав.

- файл 4 в якому вбачається, що ОСОБА_4 ознайомлюється з протоколом.

Як убачається з переглянутих у судовому засіданні відеозаписів, жодних доказів того, що автомобіль мав якісь несправності, немає.

Факт керування транспортним засобом фактично підтверджений ОСОБА_4 , що вбачається з дослідженого відеозапису.

Матеріалами справи встановлено, що працівник поліції, маючи підозру того, що водій перебуває в стані сп`яніння, мав правову підставу для проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Суд визнає доведеним факт відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що стверджено відеозаписом.

При розгляді даної справи, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд також враховує, що згідно з законодавством України вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП становить суспільну небезпеку та є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, тяжкість якого обумовлена ступенем небезпеки, яка може бути завдана вказаним діянням.

Аналізуючи наведені докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), суд приходить до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №277931 від 21.03.2025 р., направленням на огляд водія на стан алкогольного сп`яніння, рапортом, відеозаписом.

Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та сприймає їх як намагання сприяти ОСОБА_4 уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, так як вони є суперечливими і спростовуються фактами, зафіксованима на бодікамеру працівників поліції. Суд також звертає увагу на те, що свідок ОСОБА_2 зазначила на відеозаписі, що вони вживали алкогольні напої в незначній кількості.

Зауваження захисника щодо визнання доданих до адміністративної справи відеозаписів неналежними та недопустимими грунтуються на тому, що поліцейські повинні вмикати портативний відеореєстратор з моменту початку виконання своїх службових повноважень і відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. Наявний в матеріалах справи відеозапис є неповним та не безперервним, адже повністю не відображає всієї картини подій, що стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Відеозапис не містить ключових моментів, необхідних для законного збирання та оформлення матеріалів адміністративної справи, а саме: відсутній момент надання акту огляду водія, момент надання особі направлення на огляд в медичному закладі, момент роз`яснення особі прав та обов`язків, момент руху транспортного засобу, момент зупинки транспортного засобу (за версією поліцейського). Відсутність повного відображення перебігу події ставить під сумнів оригінальність вказаного відеозапису, тобто має ознаки втручання у відеодоказ, що виключають безперервність відеозапису, що виключає можливість використовувати ці кадри як доказ.

Суд не погоджується з доводами захисника про те, що відеозаписи є неналежними і недопустимими, оскільки вказані записи надані уповноваженою особою до матеріалів справи, містять інформацію про обставини події, ознак підробки відеозаписів не вбачається і стороною захисту не надано доказів на підтвердження зворотнього. Враховуючи вище викладене, суд не вбачає підстав для визнання відеозаписів неналежними та недопустимими.

Інші доводи захисника не спростовують факту вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень необхідним і достатнім для ОСОБА_4 буде адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судом при ухваленні постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 6 ЄКПЛ, 247, 283, 284, КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафу: Код одержувача: 37930566, Отримувач: ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300, Рахунок: UA918999980313030149000023001, Код платежу: 21081300, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню з правопорушника в примусовому порядку в подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.

Повний текст постанови оголошено 19 березня 2026 року.

Суддя М.Ю. Степченко