Ухвала суду № 13501271, 21.01.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"21" січня 2011 р.

6/01-12/28/11

Суддя Танасюк О.Є., розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства ”Монастирське” м. Монастирськ Тернопільської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ ЕТОН ХЛІІБ” м. Хмельницький

про стягнення 34459,12 грн., з яких: 27932,20 грн. –основний борг; 1358,73 грн. –пеня; 4050,14 коп. –інфляція; 1118,05 грн. –3% річних

ВСТАНОВИВ:

19.01.2011 р. позивач звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ ЕТОН ХЛІІБ” м. Хмельницький про стягнення 34459,12 грн., з яких: 27932,20 грн. –основний борг; 1358,73 грн. –пеня; 4050,14 коп. –інфляція; 1118,05 грн. –3% річних.

Згідно п. п. 3, 3-1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України державне мито із заяв майнового характеру сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 55 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошей ціна позову визначається стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Таким чином, судові витрати, які складаються із державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення не входять в ціну позову.

Як вбачається із позовної заяви, ціна позову складає 34459,12 грн. Проте позивачем у позовній заяві невірно зазначено ціну позову в сумі 34975,12 грн., в яку включено суму державного мита та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Таким чином, із заявленої до стягнення суми в розмірі 34459,12 грн., державне мито сплачується у розмірі 344,59 грн. Проте, позивачем на підтвердження сплати державного мита подано квитанцію № 11 від 24.11.2010 р. в сумі 280,00 грн., що є належним доказом про сплату державного мита у встановленому законодавством розмірі.

Згідно п. 31 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом звертається увага на те, що позивачем як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу подано квитанцію № 10 від 24.09.2010 р. про сплату 236,00 грн. за інформаційно-технічні послуги із зазначенням наступних реквізитів: отримувач – ВДК у м. Хмельницькому, код 23565225, банк отримувача – ГУДКУ у Хмельницькій області, код банку 815013, рахунок 31215259700002. Однак з 21.06.2010р. відповідно до доручення Міністерства фінансів України, звернення Державної судової адміністрації України, листа Головного управління державного казначейства України у Хмельницькій області від 18.06.2010р. № 18.1-09/123-5094 відкриті окремі рахунки за кодами класифікації доходів бюджету для зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських судах: код бюджетної класифікації доходів 22050003, символом звітності 264, рахунок 31211264700002, одержувач УДК у м. Хмельницькому, МФО 815013, банк одержувача ГУДКУ у Хмельницькій області, ОКРО 23565225.

За таких обставин, квитанція № 10 від 24.09.2010 р. про сплату 236,00 грн. за інформаційно-технічні послуги не може бути належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 57 ГПК України.

Згідно ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо:

4) не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;

10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4, 10 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України , -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути без розгляду

У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.1993р. №7-93 державне мито у сумі 280,00 грн., перераховане квитанцією № 11 від 24.09.2010 р. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн., перераховане квитанцією № 10 від 24.09.2010 р. підлягають поверненню.

Видати довідки про повернення суми мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Додаток: позовна заява з доданими до неї матеріалами на 29 аркушах, в т.ч. квитанція № 11 від 24.09.2010 р. про сплату державного мита в розмірі 280,00 грн., та квитанція № 10 від 24.09.2010 р. про сплату 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.