Рішення № 13501253, 17.01.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2011 р.

Справа № 18/4/1020

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" м. Харків

до відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів"м. Шепетівка

про стягнення 6166090,20грн., з яких 1470000 грн. основного боргу, 1355404,44 грн. інфляційних нарахувань, 2973185,76 грн. нарахувань в розмірі подвійного банківського відсотку та штраф в сумі 367500 грн.

та зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" м. Харків

до ВАТ "Мегабанк" (м. Харків, вул. Артема,30)

про визнання угоди про уступку права вимоги №978/1 від 22.12.03р. між ВАТ "Мегабанк" та ТОВ "Фірма "Восток" недійсною з моменту її укладення

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

позивача: (ТзОВ фірма «Восток») не з'явився

відповідача: не з'явився

відповідача: (ВАТ "Мегабанк") - Мединський М.М. - за довіреністю №13-821/10д від 07.12.10р.

З оголошенням перерви.

Суть спору: Позивач по первісному позову (надалі Позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1470000 грн. заборгованості по кредитному договору № 05г/2003 від 15.08.03р.

В судовому засіданні 28.10.2009р. повноважним представником позивача подано клопотання про збільшення позовних вимог в якому позивач просить стягнути з відповідача крім заборгованості в розмірі 1470000 грн. також 1138877,47грн. інфляційних нарахувань, 2391307,40грн. нарахувань в розмірі подвійного банківського відсотку за користування позикою понад встановленого терміну та штраф в сумі 367500 грн., яке судом прийнято.

Відповідач по первісному позову (надалі Відповідач) у письмовому відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Звертає увагу, що 22.12.2003р. було укладено угоду про уступку права вимоги №978/1 від 22.12.203р. між ВАТ „Мегабанк" та ТзОВ „Фірма „Восток", на якому грунтуються позовні вимоги. Вважає, що даний договір уступки права вимоги №978/1 від 22.12.203р. був укладений з порушенням норм чинного законодавства України.

15.08.2003р. між ВАТ "Шепетівський завод культиваторів" (Позичальник) та ВАТ „Мегабанк" в особі Вінницької філії ВАТ „Мегабанк" (Банк) було укладено Кредитний договір №05г/2003 від 15 серпня 2003р. Згідно п. 1.1. даного договору Банк надавав Позичальнику кредит - не відновлювану кредитну лінію - на поточні виробничі потреби в сумі 10000 грн., строком на 3 роки з 15 серпня 2003р. по 14 серпня 2006р. із сплатою 24% річних. В подальшому було укладено додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №5 до Кредитного договору №05г/2003 від 15 серпня 2003р. Згідно даної Додаткової угоди №5 сторони вирішили п.1.1. Кредитного договору №05г/2003 від 15 серпня 2003р. викласти в наступній редакції: Банк надає Позичальнику кредит - відновлювану кредитну лінію - на поточні виробничі потреби в сумі 1500000 грн., строком на 3 роки з 15 серпня 2003р. по 14 серпня 2006р. із сплатою 24% річних.

22.12.2003р. було укладено договір уступки права вимоги №978/1 від 22.12.203р. між ВАТ „Мегабанк" та ТзОВ „Фірма „Восток". Проте, відповідач не отримав будь-яких повідомлень про укладення даної угоди, її копії та всіх додатків до неї.

Вважає, що відповідач не мав права укладати таку угоду, оскільки ТзОВ не є банківською установою та не має ліцензій на здійснення фінансових послуг та відповідно і вимагати в подальшому як стягнення основного боргу так і відсотків та за кредитним договором.

В обґрунтування своєї позиції посилається на ст.ст. 16,203,215 Цивільного кодексу України.

Стверджує, що вимоги п.5.2 оскаржуваної угоди не виконані, оскільки відповідачем не було отримано будь-якої інформації про таку угоду.

Звертає увагу на те, що положення п.7.6 оскаржуваної угоди не можуть бути виконані, оскільки чинним законодавством не передбачено порядок передачі прав за договором застави.

Стверджує, що претензій від ТзОВ „Фірма „Восток" до товариства про необхідність сплати 1470000грн. не надходило.

Вважає, що угода-978/1 є угодою цесії, який носить сингулярний характер правонаступництва і можливості її застосування є обмеженими Законом, особистістю Боржника або суттю зобов'язань. Порушення справи про банкрутство означає "заморожування" відносин між кредиторами та боржником, оскільки одночасно з порушенням справи про банкрутство судом було введено процедуру мораторію.

Вважає, що дата укладення Угоди-978/1 свідчить про те, що вона була укладена в період дії мораторію, а отже сингулярне правонаступництво виникло після порушення справи про банкрутство, а не до, як цього вимагає ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою суду від 21.10.2010р. було прийнято для сумісного розгляду з первісним позовом по даній справі зустрічний позов відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" м.Харків про визнання угоди про уступку права вимоги №978/1 від 22.12.03р. між ВАТ "Мегабанк" та ТОВ "Фірма "Восток" недійсною з моменту її укладення .

Також ухвалою суду від 23.11.2010 року залучено до участі у справі за зустрічним позовом в якості другого відповідача –ВАТ «Мегабанк»(м. Харків, вул. Артема, 30)

Позивач по зустрічному позову - відкрите акціонерне товариство "Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка" у зустрічних позовних вимогах повідомив, що 22.12.03р. між ВАТ "Мегабанк" та ТзОВ "Фірма "Восток" було укладено угоду про уступку права вимоги №978/1 від 22.12.03р. з порушенням норм чинного законодавства.

Звертає увагу, що 15.08.2003р. між ВАТ "Шепетівський завод культиваторів" (Позичальник) та ВАТ „Мегабанк" в особі Вінницької філії ВАТ „Мегебанк" (Банк) було укладено Кредитний договір №05г/2003 від 15 серпня 2003р., згідно якого (п. 1.1. договору) Банк надавав Позичальнику кредит - не відновлювану кредитну лінію - на поточні виробничі потреби в сумі 10000 грн., строком на 3 роки з 15 серпня 2003р. по 14 серпня 2006р. із сплатою 24% відсотки річних. В подальшому було укладено додаткові угоди №1,№2, №3,№4,№5 до Кредитного договору №05г/2003 від 15 серпня 2003р. Згідно Додаткової угоди №5 сторони вирішили п.1.1. Кредитного договору №05г/2003 від 15 серпня 2003р. викласти в наступній редакції: Банк надає Позичальнику кредит - відновлювану кредитну лінію - на поточні виробничі потреби в сумі 1500000 грн., строком на 3 роки з 15 серпня 2003р. по 14 серпня 2006р. із сплатою 24% річних. В подальшому 22.12.2003р. було укладено договір уступки права вимоги №978/1 від 22.12.203р. між ВАТ „Мегабанк" та ТзОВ „Фірма „Восток". Повідомив, що всупереч вимогам чинного законодавства відсутні будь-які повідомлення про укладення такої угоди, її копії та всіх додатків до неї.

Стверджує, що відповідач не мав права укладати таку угоду, оскільки ТзОВ не є банківською установою та не має ліцензій на здійснення фінансових послуг, а тому вимагати в подальшому як стягнення основного боргу так і відсотків та за кредитним договором.

В обгрунтування своєї позиції посилається на ст.ст. 16,203,215 Цивільного кодексу України.

Позивач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не подав, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідач за зустрічною позовною заявою ТзОВ «Фірма Восток»в судове засідання з'явився, а також пояснив у відзиві на позов, що вони є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Дана позиція ґрунтується на наступному. Так, 22,12.2003р. було укладено Угоду про уступки права вимоги №978/1 від 22.12.203р. між ВАТ „Мегабанк" та ТзОВ „Фірма „Восток", на якому ґрунтуються позовні вимоги. Вважає, що Право вимоги вказаних коштів у позивача виникло у зв'язку з укладанням з ВАТ «Мегабанк»22.12.2003 р. угоди №978/1 про уступки права вимоги.

У ході розгляду цієї справи ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» подало зустрічну позовну заяву до ТОВ «Фірма «Восток»про визнання вищевказаної угоди про уступку права вимоги недійсною, яка господарським судом Хмельницької області прийнята до розгляду.

Зустрічну позовну вимогу ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» з посиланням на норми ЦК України обґрунтувало тим, що не отримувало будь-яких повідомлень про укладання цієї угоди, її копій та додатків, а крім того, відповідач не мав права укладати таку угоду, оскільки не є банківською установою та не має ліцензій на здійснення фінансових послуг.

Вважає, що зустрічний позов ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» не підлягає задоволенню, а викладені в ньому доводи є необгрунтованими з наступних підстав.

Перш за все варто відзначити, що правовідносини, які виникли між сторонами при укладанні угоди №978/1 про уступку права вимоги від 22.12.2003 року регламентуються нормами ЦК Української РСР (в редакції 1963 р. зі змінами та доповненнями), а не ЦК України, який набрав чинності 01.01.2003 року.

Статтею 197 ЦК Української РСР передбачено можливість уступки вимоги кредитором іншій особі, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.

Однак, ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» помилково застосовуючи норми ЦК України та вказуючи на відсутність у ТзОВ «Фірма «Восток»права щодо надання фінансових послуг у зв'язку з відсутністю відповідної ліцензії, крім того, невірно трактує укладену угоду як договір факторингу, в якому за змістом ч.З ст.1079 ЦК України дійсно фактором може бути лише банк або фінансова установа, а також фізична особа -суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Проте, ЦК Української РСР не містить поняття факторингу, а зазначаючи про відсутність у ТзОВ «Фірма «Восток»права на укладання угоди про уступку права вимоги позивач за зустрічним позовом не посилається на норми діючого на час укладання цієї угоди законодавства, яке на його думку порушили сторони.

У матеріалах справи міститься копія повідомлення ВАТ «Мегабанк»від 29.12.2003 р. за вих.№ 13-9272 ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» про уступку права вимоги боргу за кредитним договором ТзОВ «Фірма «Восток»на підставі укладеної між Первісним та Новим кредиторами угоди №978/1, яке спростовує твердження позивача за зустрічним позовом про неотримання будь-яких повідомлень щодо укладання цієї угоди.

Насамкінець, ТзОВ «Фірма «Восток»вважає, що до зустрічної позовної вимоги ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» підлягає застосуванню позовна давність.

Спірні правовідносини, які тривають з 22.12.2003 р. по даний час урегульовані, зокрема, нормами ЦК Української РСР, який був чинним до 01.01.2004 р., а починаючи з 01.01.2004 р. нормами ЦК України.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Статтею 71 ЦК Української РСР, чинного на час укладання угоди, встановлено загальний строк позовної давності - три роки, і відповідно, він не сплив до набрання чинності ЦК України, тому до даних правовідносин щодо позовної давності підлягають застосуванню правила ЦК України.

За змістом ст.256 ЦК України позовна давність —це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а ст.257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.і ст.261 ЦК України).

Таким чином, з урахуванням наявності вищевказаного повідомлення ВАТ «Мегабанк»від 29.12.2003 р., адресованого ВАТ «Шепетівський завод культиваторів», це підприємство не пізніше січня 2004 р. довідалося про уступку ВАТ «Мегабанк»ТзОВ «Фірма «Восток»права вимоги боргу за кредитним договором, а отже в січні 2007 р. для ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» сплив строк позовної давності.

Повноважний представник відповідача за зустрічним позовом ВАТ "Мегабанк" в судове засідання з'явився, щодо зустрічних позовних вимог заперечував.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

15.08.2003 року між ВАТ «Мегабанк»та ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» укладений кредитний договір № 05г/2003, відповідно до якого ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» в період з 01.09.2003 року по 16.09.2003 року отримало грошові кошти на загальну суму 1500000,00 грн.

В зв’язку з виконанням ВАТ «Мегабанк»умов кредитного договору, у ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» виникло зобов’язання, щодо погашення отриманої суми кредиту та процентів по ньому, а у ВАТ «Мегабанк»- право вимагання на повернення суми кредиту і процентів по ньому.

22.12.2003 року між ВАТ «Мегабанк»та ТзОВ «Фірма Восток»був укладений договір уступки права вимоги №978/1 по кредитному договору №05г/2003.

По даному факту ВАТ «Мегабанк»повідомило боржника (повідомлення № В-9272/1 від 29.12.2003 року).

Відповідно до договору уступки права права вимоги, ТзОВ «Фірма Восток»погасило заборгованість ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» перед ВАТ «Мегабанк»по кредитному договору №05г/2003 в сумі 1470000,00 грн.

Господарським судом Хмельницької області 10.12.2003 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Шепетівський завод культиваторів»

Оголошення про відкриття справи про банкрутство ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» було опубліковано 09.01.2004 року.

Відповідно до Закону України «Проо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ТзОВ «Фірма Восток»направило в суд заяву про визнання кредитором на суму уступки права вимоги по кредитному договору в розмірі 1470000,00 грн.

Дана заява була задоволена і вступила в закону силу, потім неодноразово оскаржувалась боржником в касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 23.05.2006 року по справі про банкрутство ВАТ «Шепетівський завод культиваторів»ё ТзОВ «Фірма Восток»признано кредитором на суму уступленого права вимоги по кредитному договору №05г/2003 в розмірі 1470000,00 грн.

При винесені даного рішення Вищий господарський суд України виходив з того, що заміна сторони по кредитному договору (уступка права вимоги) пройшла вже після відкриття процедури банкрутства.

Відповідно до до абз. 23 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»на кредиторські вимоги, які виникли після порушення процедури банкрутства (поточні вимоги) не поширюється дія мараторію, і вони задовольняються в загальному порядку.

Згідно п.7.11 кредитного договору №05г/2003 визначено строк строк його дії –до моменту підпису до повного виконання кредиту і процентів по ньому.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності до уваги приймається наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст.ст. 161,162 Цивільного кодексу Української РСР зобов»язання повинні виконуватись належним чином і в у встановлений строк відповідно з вимогами закону, акта планування, договору, а за відсутністю таких умов –відповідно до пред»явлених вимог. Одностороння відмова від виконання зобов»язань і одностороння зміна вимог не допускаються, за випадком, передбачених законом.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого кредиту вчасно та в повному обсязі не виконав, утворивши заборгованість за кредитом (основним боргом) в сумі 1470000,00 гривень.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.8 кредитного договору №05г/1003 від 15.08.2003 року позичальник, у випадку користування позикою понад встановленого терміну зобов»язаний сплатити за сумами простроченої заборгованості відсоткову ставку збільшену в два рази.

Позивачем за первісним позовом, ТзОВ «Фірма Восток»правомірно нараховано до стягнення з ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» інфляційні нарахування у сумі 1335404,44 грн.

Разом з цим позивачем нараховано до стягнення 2973185,76 грн. банківських відсотків, проте до відповідно проведеного перерахунку сума до стягнення підлягає у розмірі 2973118,91 грн. У сумі 66,85 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до п. 5.4 кредитного договору №05г/2003 у разі недотримання позичальником (відповідачем) умов кредитного договору розірвати договір і достроково стягнути кредит зі сплатою штрафу у розмірі 25 (двадцять п»ять) відсотків від суми позички.

Тому, з огляду на вищенаведені норми, умови договору, з аналізу наданого розрахунку, позивачем правомірно нараховано відповідачу 367500,00 грн. штрафу.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Восток»м. Харків до відкритого акціонерного товариства «Шепетівський завод культиваторів» про стягнення 1470000,00 грн. (основного боргу) + 1355404,44 грн. (інфляційних збиткі) + 2973118,91,76 грн. (банківських відсотків) + 367500,00 грн. (штрафу) = 6166090,20 грн.

Разом з цим, суд вважає за необхідне відмовити у зустрічних позовних вимогах відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" м. Харків до ВАТ "Мегабанк" м. Харків про визнання угоди про уступку права вимоги №978/1 від 22.12.03р. між ВАТ "Мегабанк" та ТзОВ "Фірма "Восток" недійсною з моменту її укладення, взявши до уваги наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами при укладанні угоди №978/1 про уступку права вимоги від 22.12.2003 року регламентуються нормами ЦК Української РСР (в редакції 1963 р. зі змінами та доповненнями).

Статтею 197 ЦК Української РСР передбачено можливість уступки вимоги кредитором іншій особі, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.

Однак, ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» помилково застосовуючи норми ЦК України та вказуючи на відсутність у ТзОВ «Фірма «Восток»права щодо надання фінансових послуг у зв'язку з відсутністю відповідної ліцензії, крім того, невірно трактує укладену угоду як договір факторингу, в якому за змістом ч.З ст.1079 ЦК України дійсно фактором може бути лише банк або фінансова установа, а також фізична особа -суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Проте, ЦК Української РСР не містить поняття факторингу, а зазначаючи про відсутність у ТзОВ «Фірма «Восток»права на укладання угоди про уступку права вимоги позивач за зустрічним позовом не посилається на норми діючого на час укладання цієї угоди законодавства, яке на його думку порушили сторони.

У матеріалах справи міститься копія повідомлення ВАТ «Мегабанк»від 29.12.2003 р. за вих. № 13-9272 ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» про уступку права вимоги боргу за кредитним договором ТзОВ «Фірма «Восток»на підставі укладеної між Первісним та Новим кредиторами угоди №978/1, яке спростовує твердження позивача за зустрічним позовом про неотримання будь-яких повідомлень щодо укладання цієї угоди.

Крім цього суд вважає, що до зустрічної позовної вимоги ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» підлягає застосуванню позовна давність.

Спірні правовідносини, які тривають з 22.12.2003 р. по даний час урегульовані, зокрема, нормами ЦК Української РСР, який був чинним до 01.01.2004 р., а починаючи з 01.01.2004 р. нормами ЦК України.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Статтею 71 ЦК Української РСР, чинного на час укладання угоди, встановлено загальний строк позовної давності - три роки, і відповідно, він не сплив до набрання чинності ЦК України, тому до даних правовідносин щодо позовної давності підлягають застосуванню правила ЦК України.

За змістом ст.256 ЦК України позовна давність —це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а ст.257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.і ст.261 ЦК України).

Таким чином, з урахуванням наявності вищевказаного повідомлення ВАТ «Мегабанк»від 29.12.2003 р., адресованого ВАТ «Шепетівський завод культиваторів», це підприємство не пізніше січня 2004 р. довідалося про уступку ВАТ «Мегабанк»ТзОВ «Фірма «Восток»права вимоги боргу за кредитним договором, а отже в січні 2007 р. для ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» сплив строк позовної давності.

Згідно ч.З ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а ч.4 цієї ж статті визначає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" м. Харків до відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів"м. Шепетівка про стягнення 6166090,20грн., з яких 1470000 грн. основного боргу, 1355404,44 грн. інфляційних нарахувань, 2973185,76 грн. нарахувань в розмірі подвійного банківського відсотку та штраф в сумі 367500 грн. задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Шепетівський завод культиваторів» м. Шепетівка, вул. Титова, 1а (код ЄДРПОУ 00236056) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Восток»м. Харків, пров. Університетський, 1 (р/р 2600201300157 в ТзОВ «Укрпромбанк»м. Харків МФО 350686, код ЄДРПОУ 14364800) 1470000,00 грн. (один мільйон чотириста сімдесят тисяч грн. 00 коп. ) основного боргу, 1355404, 44 грн. (один мільйон триста п»ятдесят п»ять тисяч чотириста чотири грн. 44 коп.) інфляційних збитків, 2973118,91 грн. (два мільйони дев»ятсот сімдесят три тисячі сто вісімнадцять грн. 91 коп.) банківських відсотків, 367500,00 грн. (триста шістдесят сім тисяч п»ятсот грн. 00 коп.) штрафу 25500,00 грн. (двадцять п»ять тисяч п»ятсот грн.. 00 коп.)витрат по оплаті державного мита та 312,50 грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

У зустрічному позові відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" м. Харків до ВАТ "Мегабанк" м. Харків про визнання угоди про уступку права вимоги №978/1 від 22.12.03р. між ВАТ "Мегабанк" та ТОВ "Фірма "Восток" недійсною з моменту її укладення відмовити.

Суддя В.А. Саврій