Ухвала суду № 135012183, 19.03.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1642/25

Провадження №1-в/524/21/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з уч. прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

з участю представника ВК - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці клопотання начальника ДУ «Кременчуцька виховна колонія» про приведення у відповідність вироку Шосткинського мійськрайонного суду Сумської області від 12.08.2022 відносно ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

Начальник ДУ «Кременчуцька виховна колонія» звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука з клопотанням, в якому просить звільнити засудженого ОСОБА_6 на підставі ч.2 ст.74 КК України від покарання, призначеного вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22.11.2021 за ч.3 ст. 185, ст.. 69, ст..ст. 75,76 КК України у виді 1 року позбавлення волі із призначенням іспитового строку у зв`язку з усунення караності діяння та привести у відповідність вирок Шосткинського мійськрайонного суду Сумської області від 12.08.2022, а саме виключити з вироку посилання на ч.4 ст. 70 КК України, у зв`язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ.

Суд, заслухавши думки прокурора, представника ВК, захисника, вивчивши матеріали подання та особової справи засудженого, оцінивши докази, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і 3 ст.74 КК України (п.13 ч.1 ст.537 КПК України).

Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п.10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до ч.3 ст.57, ч.1 ст.58, ч.1 ст.62 КК України), 11, 13, 13-2 ч.1 ст.537 цього Кодексу.

09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024.

Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та станом на 2021 рік становило 2270 грн.

Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст. 4 КК України).

Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст. 3 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Судовим розглядом встановлено, що вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22.11.2021 ОСОБА_6 засуджено за ч.3 ст. 185, ст..69, ст. ст. 75,76 КК України призначено остаточне покарання у виді 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

ОСОБА_6 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за те, що він викрав чуже майна шляхом крадіжки вартістю 650,14 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення. Отже, діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 перестали бути кримінально караними.

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.3 ст.3, ч.2 ст.4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1 ст.5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення подання та звільнення засудженого за діяння, караність якого законом усунена (ч. 2 ст. 74 КК України), від покарання, призначеного вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22.11.2021 за ч.3 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75, 76 КК України.

Разом із цим, вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12.08.2022 ОСОБА_6 остаточне покарання було призначене за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.4 ст. 70, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22.11.2021, більш суворим призначеним цим вироком.

Внаслідок звільнення від покарання у виді 1 року позбавлення волі, призначеного вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22.11.2021 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (який у даному конкретному випадку декриміналізовано), відпала потреба застосування у вироку Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12.08.2022 положень ч. 4 ст. 70 КК України та призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання начальника ДУ «Кременчуцька виховна колонія» про приведення у відповідність вироку Шосткинського мійськрайонного суду Сумської області від 12.08.2022 відносно ОСОБА_6 - задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від покарання, призначеного вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22.11.2021 за ч. 3 ст. 185, ст.69 КК України, у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, з покладенням обов`язків відповідно до ст. 76 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Виключити з вироку Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12.08.2022 року, посилання на застосування ч. 4 ст. 70 КК України.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з моменту її проголошення через Автозаводський районний суд м. Кременчука

Суддя ОСОБА_7