Рішення № 135012094, 19.03.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1707/25

Провадження № 2/378/111/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Москаленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «Ум Факторинг», з посиланням на те, що 10.06.2024 року між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір №1583293 про надання споживчого кредиту у електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ "Селфі Кредит" надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 6300 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,5%. Відповідач не виконав умови договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого має заборгованість в сумі 30807,00 грн., з яких 6300 грн. заборгованість за тілом кредиту, 18837,00 грн. - заборгованість по нарахованих процентах.

18.12.2024 року між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "УМ Факторинг" укладено договір факторингу №18/12/24, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №1583293 до відповідача, ТОВ "УМ Факторинг" набуло статусу кредитора за вищевказаним кредитним договором в тому числі і до відповідача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану кредитну заборгованість та понесені витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача до суду не прибув, направив письмові пояснення по справі, відповідно до яких просить задовольнити позовні вимоги та стягнути судовий збір з відповідача (а. с. 43 - 49).

Відповідач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви та клопотання до суду не подавав, відзив на позовну заяву від нього до суду не надходив (а. с. 68, 88).

Суд, розглянувши справу та дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.06.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту "NewShort" № 1583293 (а.с. 19-23, 24-27).

Відповідно до п. 1.1 договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. 1.2, 1.3, 2.2 договору дата видачі кредиту 20.06.2024р., сума кредиту 6300,00 грн., строк кредиту - 360 днів.

Відповідно до п. 1.5.1. договору стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору.

Відповідно до п. 1.3, 1.4 договору строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 360 календарних днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

ТОВ «ПейТек» повідомило ТОВ «Селфі Кредит» про успішне перерахування 20.06.2024р. коштів у розмірі 6300,00 гривень на картку НОМЕР_1 (а. с. 25).

Крім того, відповідно до повідомлення АТ «Універсал Банк» № БЕ/Е-633 від 08.01.2026, на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 20.06.2024 року зараховано платіж у сумі 6300 гривень (а. с. 80-82).

18.12.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «УМ ФАКТРОРИНГ» укладено договір факторингу №18/12/24, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «УМ ФАКТРОРИНГ» за плату, а ТОВ «УМ ФАКТРОРИНГ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права грошової вимоги до боржників у Реєстрі боржників, про що 04.12.2025 року складено акт приймання-передачі реєстру божників від 18.12.2024р. (а.с. 10, 13-18).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №18/12/24 від 18.12.2024р., від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «УМ ФАКТРОРИНГ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1583293 на загальну суму 30807,00 гривень (а.с. 10).

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1583293 становить 30807,00 гривень, в тому числі 6300 грн. заборгованість за тілом кредиту, 18837,00 грн. - заборгованість по нарахованих процентах (а. с. 29-32).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із ст. ст. 4 ч. 1; 5 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

З матеріалів справи убачається, що кредитний договір укладений в електронній формі. Його дійсність відповідачем у встановленому законом порядку не спростована. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

При цьому суд враховує, що відбулась заміна кредитора - до позивача ТОВ «УМ Факторинг» перейшли права ТОВ «Селфі Кредит», і він має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором.

Розмір заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за тілом кредиту, процентами, узгоджуються з умовами кредитного договору, та відповідачем не спростований.

За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погасила, що є порушенням законних прав ТОВ «УМ Факторинг».

Зважаючи на підтвердження позивачем заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ Факторинг» підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 30807 грн..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн..

Керуючись ст. ст. 15, 16, 207, 509, 512, 514, 516, 517, 526, 527, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» (ЄРДПОУ 40274286, м. Київ, вул. Ризька, 73-Г офіс 7/1), кредитну заборгованість у розмірі 30807 (тридцять тисяч вісімсот сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. В. Гуртовенко