Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 489/1881/20
Кримінальне провадження №1-кп/489/161/26
УХВАЛА
06 жовтня 2025 р. м.Миколаїв
Вступна частина
Інгульський районний суд м. Миколаєва, головуючий - суддя ОСОБА_1
Секретар судового засідання ОСОБА_2
Об`єднані кримінальні провадження 12020150040000979 від 17.03.2020,
12020150040002236 від 04.07.2020, 12020150040002856 від 19.10.2020,
12021153040000764 від 09.08.2021, 12021152040000054 від 11.02.2021.
Обвинувальні акти про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України стосовно ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, громадянина України, не працюючого, не одруженого, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого.
Сторони: прокурор ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 .
Мотивувальна частина
Згідно обвинувачення, окрім кваліфікованого грабежу, ОСОБА_3 інкриміноване вчинення ряду повторного таємного викрадення чужого майна (крадіжки), що передбачено ч. 2 ст. 185 КК України за таких обставин: 17.03.2020 в м. Миколаєві з магазину "Кіт +Пес" на ринку на площі Перемоги зоотоварів на суму 485,77 грн., що належали ФОП ОСОБА_6 ; 07 та 11.06.2020 в м. Миколаєві з магазину "Хей Хоп" по проспекту Мира, 21/1, алкогольних напоїв вартістю 343 та 398 грн. відповідно, належних ФОП ОСОБА_7 ; 12.10.2020 в м. Миколаєві з магазину "Міда" по вул. Космонавтів, 128Г, продуктів харчування на суму 441,27 грн., належних ТОВ "Свантовіт"; 09.08.2021 в м. Миколаєві з магазину "Міда" по проспекту Миру, 9, алкогольний напій вартістю 545,36 грн., належний ТОВ "Свантовіт".
При судовому розгляду обвинувачений разом із захисником просили закрити провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого обвинуваченим діяння.
Прокурор не заперечувала проти закриття кримінального провадження.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На даний час ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» діє в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024, та передбачає настання адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 51КУпАП) та дію (ч. 2 ст. 51 КУпАП), передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян- грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року. Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року,- для будь-якого платника податку.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розміру штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум становив у 2020 році - 2102 грн., у 2021 році - 2270 грн.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майном настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Також відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Внесені Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX зміни до ст. 51 КУпАП призвели до декриміналізації діяння щодо викрадення майна, вартість якого станом на час його викрадення шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у зв`язку з чим дія вказаного Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Згідно з пред`явленим обвинуваченням вартість майна, яке викрадене, станом на дату вчинення інкримінованого діяння становить менше 2102 грн. у 2020 році та 2270 грн. у 2021 році, внаслідок чого вчинені ним діяння на теперішній час не належать до кримінальних правопорушень і тому не передбачають настання кримінальної відповідальності.
Таким чином, клопотання сторони захисту підлягає задоволенню. Слід вирішити долю речових доказів.
Резолютивна частина
Кримінальне провадження 12020150040000979 від 17.03.2020, 12020150040002236 від 04.07.2020, 12020150040002856 від 19.10.2020, 12021153040000764 від 09.08.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України закрити на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази: - речі передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 залишити в її розпорядженні, - диски з відеозаписами - зберігати в матеріалах судового провадження.
На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 135010658, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 06.10.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 489/1881/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: