Ухвала суду № 135010424, 20.03.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

20.03.26 Справа №469/1293/23

2-п/469/1/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді -Тавлуй В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С. О.,

учасники справи:

відповідачка - ОСОБА_1

представник відповідачки адвокат - Качан Р. Ю. (в режимі відеоконференції),

представник відповідача - Якименко Т. М. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Качана Романа Юрійовича про перегляд заочного рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2024 року у цивільній справі №469/1293/23 (провадження 2/469/237/24) за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,

в с т а н о в и в:

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Качан Роман Юрійович 03.12.2025 року звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2024 року у цивільній справі №469/1293/23 (провадження 2/469/237/24) за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, у якій просив суд вказане рішення переглянути і скасувати.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що 11 червня 2024 року Березанський районний суд Миколаївської області у справі №469/1293/23 ухвалив заочне рішення.

Відповідно до змісту його резолютивної частини, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, задоволено, стягнуто з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача - Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 44667,16 грн., збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 7340,07 грн., три відсотки річних у сумі 3052,05 грн., а всього стягнути 55 059 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятдесят дев`ять) гривень 28 копійок.

Відповідачка не була присутня в жодному судовому засіданні з розгляду справи №469/1293/23 та не була обізнана про відкриття провадження.

Позивач отримала повний текст заочного рішення через свого представника лише 31.10.2025року, який ознайомився із матеріалами справи лише у листопаді 2025 року.

Відповідачка є особою з інвалідністю 2 групи, не має змоги пересуватися, а тому не мала можливості відвідувати судові засідання та цікавитися ходом розгляду справи.

Крім того, відповідачка фізично не мала змоги отримувати судові повістки та заочне рішення.

Таким чином, Відповідачка не мала змоги взяти участь в судових засіданнях та надати свої заперечення по суті позовних вимог, шляхом подання відзиву.

Відповідачка є особою з інвалідністю 2 групи, не має змоги пересуватися, а тому не мала можливості відвідувати судові засідання та цікавитися ходом розгляду справи.

Крім того, відповідачка фізично не мала змоги отримувати судові повістки та заочне рішення.

Таким чином, Відповідачка не мала змоги взяти участь в судових засіданнях та надати свої заперечення по суті позовних вимог, шляхом подання відзиву.

Відповідачка не погоджується з позовом у повному обсязі, оскільки вважає безпідставним стягнення з неї заборгованості за послуги теплопостачання надані за адресою: квартири АДРЕСА_1 , оскільки у ній відсутні радіатори, труби та інше обладнання, за допомогою якого постачається теплоносій, у самій квартирі вона ніколи не проживала, договорів на послуги з позивачем не укладала, а належних і допустимих доказів споживання нею послуг позивачем окрім інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно позивачем не надано.

Також, відповідачка з 2007 року не володіла квартирою за якою наявна заборгованість, що вона підтверджує актом приймання-передачі правовстановлюючих документів до ПАТ КБ "Приватбанк", який і був володільцем і користувачем квартири з того часу і на момент ухвалення судового рішення.

Крім того, задовольняючи вимогу про стягнення судового збору суд не врахував наявність у відповідачки 2 групи інвалідності, яка відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняє її від сплати судового збору.

Посилаючись на наведені обставини представник відповідачки просить задовольнити заяву.

Позивач ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» подав до суду Заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, у яких зазначив, що не погоджується з доводами представника Відповідача, викладеними у заяві, з огляду на наступне.

Представник Відповідача в заяві вказує що, Відповідач не була присутня в жодному судовому засіданні з розгляду справи №469/1293/23 та не була обізнана про відкриття провадження.

Позивач отримала повний текст заочного рішення через свого представника лише 31.10.2025, який ознайомився із матеріалами справи лише у листопаді 2025 року.

Але з даним твердженням представника Відповідача не можна погодитись, оскільки 04.12.2024 року представник Відповідача - адвокат Балабан Валентин Петрович звертався до суду із заявою про перегляд заочного рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2024 року у цивільній справі №469/1293/23 (провадження 2/469/237/24) за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, у якій просив суд вказане рішення переглянути і скасувати.

В заяві про перегляд заочного рішення зазначено, що рішення Відповідачем отримано 02.11.2024 року від працівника Укрпошти Миколаївського району, Миколаївської області із відсутньої можливості доставки пошти у відділення сіл району, а також, рішення було отримано представником Відповідача адвокатом Балабан В.П. 12.11.2024 року.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 02.10.2025 року у задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Балабана Валентина Петровича про перегляд заочного рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2024 року у цивільній справі №469/1293/23 (провадження 2/469/237/24) за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, було відмовлено.

З огляду на вищевикладене, можна зробити висновок, що Відповідач навмисно вводить суд та свого представника в оману надаючи недостовірну інформацію щодо отримання рішення по справі №469/1293/23.

Отже, з огляду на викладене, судом при ухваленні заочного рішення від 11 червня 2024 року та ухвали від 08.12.2025 по справі № 469/1293/23 було досліджено всі обставини справи, надана належна правова оцінка правовідносинам, що склались, а тому вважає, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.

З огляду на викладене, позивач просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Качан Р. Ю. та відповідачка ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у заяві. Просили її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача Якименко Т. М. проти задоволення заяви заперечила, вважає вказану заяву безпідставною. В обґрунтування своїх заперечень зазначала, що відповідачка вже зверталася до суду з аналогічною заявою, і в задоволенні вказаної заяви їй було судом відмовлено.

Ознайомившись з заявою про перегляд заочного рішення та матеріалами справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Крім того, для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення.

Лише за сукупності цих двох умов може бути встановлено наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Згідно із ч.7 ст.128 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.11. ст.128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно приписів ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи судом відкрито провадження у справі 10.10.2024 року та призначено судове засідання для розгляду справи по суті у порядку спрощеного позовного провадження.

Про дату, місце, і час судового засідання відповідачка повідомлялася неодноразово у порядку, встановленому ст.128 ЦПК України однак, у судові засідання не з'являлася, доказів поважності неявки у судові засідання, суду не надала.

Разом з тим, за змістом п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не є перешкодою для розгляду справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

У зв`язку з цим, відповідно до положень ч.4 ст.223 ЦПК України, якою передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), судом було ухвалено заочне рішення у даній справі.

Ухвалюючи заочне рішення у справі 11 червня 2024 року року суд виходив з того, що відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, в порядку, передбаченому законом (а.с.37, 38, 40).

Разом із тим, з`ясування лише причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Однак, як вбачається зі змісту заяви про перегляд заочного рішення доводи заявника в її обґрунтування зводяться до незгоди з висновками суду, та з обставинами, встановленим судом, відповідно до яких судом прийнято рішення, яке заявник просить скасувати.

Заявник в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч.1ст.288 ЦПК України не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні ст.76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, не був врахований судом під час ухвалення рішення від 11 червня 2024 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги представник відповідача зазначає, що відповідачка не погоджується з судовим рішенням, оскільки вважає безпідставним стягнення з неї заборгованості за послуги теплопостачання надані за адресою: квартири АДРЕСА_1 , оскільки у ній відсутні радіатори, труби та інше обладнання, за допомогою якого постачається теплоносій, у самій квартирі вона ніколи не проживала, договорів на послуги з позивачем не укладала, а належних і допустимих доказів споживання нею послуг позивачем окрім інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно позивачем не надано.

Разом з тим, вказані доводи не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, враховуючи, що судом встановлено у судовому рішенні факт належності відповідачці на праві власності квартири, за якою рахуються заборгованості за спожиту теплову енергію, яку у позовній заяві просив стягнути на його користь відповідач, і що не спростовано відповідачкою новими доказами у заяві про перегляд заочного рішення, і обставини непроживання відповідачки у вказаній квартирі та непідтвердження позивачем користування відповідачкою його послугами, не мають правового значення у даній справі.

Доводи відповідачки щодо відсутності радіаторів, труб та іншого обладнання, за допомогою якого постачається теплоносій не містять посилання не будь-які докази.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для скасування заочного рішення, а тому, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258-261, 287, 288 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Качана Романа Юрійовича про перегляд заочного рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2024 року у цивільній справі №469/1293/23 (провадження 2/469/237/24) за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складено 20 березня 2025 року.

Суддя: