Вирок № 135010245, 20.03.2026, Чернівецький районний суд Вінницької області

"20" березня 2026 р. Єдиний унікальний номер судової справи 150/489/23

Номер провадження 1-кп/150/5/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 ,

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 ,

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні , відомості про яке внесені до ЄРДР 19.06.2023 за № 12023020160000338 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оленівка Могилів-Подільського району Вінницької області, громадянина України, працюючого головним агрономом СТОВ "Прогрес", зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2023 року близько 15 години 00 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки "RENAULT DASTER", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Т-0220 зі сполученням Вендичани - Томашпіль в напрямку с. Мазурівка Могилів-Подільського району Вінницької області, по дорожньому покритті вкритому шаром води та мулу, яке складається з двох смуг руху, по одній смузі у кожному напрямку. Під час руху, на відрізку автодороги 33 км за межами населеного пункту, не доїжджаючи до с. Мазурівка Могилів-Подільського району Вінницької області, водій ОСОБА_4 у порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змог самостійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, що підтверджується висновком авто-технічної експертизи №СЕ-19/102-23/16184-ІТ від 21.09.2023, не врахував дорожню обстановку, а саме погодні умови у вигляді опадів дощу, в результаті чого втратив керованість автомобілем та допустив з`їзд до правого кювету, де здійснив наїзд на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 51-к від 18.07.2025 у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закрита тупа травма грудної клітини (перелом 10 та 11 ребер зліва по лопатковій лінії з невизначеним зміщенням відламків, забій легень), травма опорно-рухового апарату - закритий перелом кісток тазу (перелом крижової кістки зліва, перелом крила правої клубової кістки без зміщення відламків, перелом верхньої та нижньої гілок правої лобкової кістки зі зміщенням уламків), закритий внутрішньо суглобовий багато уламковий перелом великогомілкової та малогомілкової кісток зліва у верхній третині зі зміщенням уламків; забита рана переднє-медіальної поверхні правого стегна без порушення функцій тазових органів, забита рана переднє-медіальної поверхні правого стегна.

При судово-медичному обстеженні ОСОБА_6 08.05.2025 експертною комісією виявлено наслідки травми нижніх кінцівок у вигляді значно виражених контрактур в правому тазостегновому (кульшовому) та лівому колінному суглобах, помірно виражених контрактур в лівому тазостегновому та лівому гомілково-ступневому суглобах, з порушенням функції ходи та опори, що згідно зі ст. 137, 142, 147 "Інструкції про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи", у сукупності спричинило стійку втрату загальної працездатності в розмірі понад 45%. Таким чином травма опорно-рухового апарату тягне за собою втрату загальної працездатності не менше 1/3 (понад 33%), тому сполучна травма тіла у ОСОБА_6 , зазначена у п.1 за ступенем тяжкості належить до тяжких тілесних ушкоджень, відповідно до п. 2.1.6 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", 1995.

Сполучна травма тіла у ОСОБА_6 виникла від дії тупого твердого предмета (предметів), з прикладанням травмуючої сили в ділянки локалізації тілесних ушкоджень, за механізмом - удар; за давністю утворення відповідає терміну, вказаному в ухвалі про призначення судово-медичної експертизи - 19.06.2023.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 38 від 22.09.2023 у ОСОБА_7 мали місце такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, закритий перелом лівої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням відламків, забита рана верхньої третини правого стегна.

Дані тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії тупого предмета (предметів), можливо і 19.06.2023 в умовах дорожньо-транспортної пригоди від удару транспортного засобу і не могли утворитись від самопадіння та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, так як спричиняють за собою тривалий розлад здоров`я терміном понад три тижні та не являються небезпечними для життя під час заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному. Суду показав, що 19.06.2023 близько 15 години 00 хвилин після закінчення роботи на полі, разом із ОСОБА_10 вирішили поїхати додому. Керуючи службовим автомобілем автомобіль марки "RENAULT DASTER", їхали в напрямку з с. Борівка до селища Чернівці. Дорогою йшов сильний дощ, була непогана видимість дороги. Доїжджаючи до с. Мазурівка побачив виямку, у якій зібралось скупчення води, яке тягнулось через усю дорогу та на узбіччя. ОСОБА_4 одразу не придав значення вказаному скупченню води, адже у вказаній місцевості така дорожня обстановка під час дощів не є рідкістю. Втім в`їхавши у вказане скупчення води автомобіль одразу став некерованим, його почало заносити та розвертати, як наслідок ОСОБА_4 відчув удар та зрозумів, що автомобіль у щось занесло. Після повної зупинки вони вийшли з авто та побачили, що на узбіччі знаходився автомобіль ВАЗ НИВА, який також потрапив у ДТП раніше та біля нього знаходився водій ОСОБА_6 разом із донькою ОСОБА_7 , на яких керованим ОСОБА_4 автомобілем було здійснено наїзд. Внаслідок вказаного зіткнення потерпілі отримали тілесні ушкодження та їх було госпіталізовано.

В судових дебатах обвинувачений просив суд не призначати йому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами так як робота обвинуваченого безпосередньо пов`язана із наявністю права керування транспортними засобами. Позбавлення його такого права призведе до неможливості заробітку останнім коштів для проживання та забезпечення сім`ї.

Потерпілий ОСОБА_6 суду показав 19.06.2023 близько 15 години 00 хвилин їхав на власному автомобілі марки ВАЗ 2121, державний номерний знак НОМЕР_2 разом із донькою ОСОБА_7 , рухаючись із с. Саїнка в напрямку селища Чернівці. Під час руху йшов сильний дощ, видимість дороги була поганою, доїжджаючи до с. Мазурівка, потерпілий помітив, що через дорогу тече вода, однак не придав цьому значення та продовжив рух. В`їхавши у потік води, автомобіль став некерованим і його почало заносити, в результаті чого вони з`їхали в кювет та авто перевернуло на дах. Внаслідок вказаної ДТП ані він ані донька не постраждали. Вибравшись із авто стояли на узбіччі дороги та потерпілий телефонував до знайомих аби допомогли витягти автомобіль. В цей момент потерпілий помітив як із с. Борівка рухався автомобіль марки "RENAULT DASTER", який в`їхавши у потік води також втратив керованість та його почало заносити в сторону, де знаходились потерпілі. Усе відбулося дуже швидко, а тому втекти та відштовхнути доньку ОСОБА_6 аби уникнути зіткнення не вдалося, як наслідок вказаний автомобіль здійснив наїзд на потерпілого та його доньку, після чого відбулося зіткнення із авто потерпілого. Внаслідок вказаних подій потерпілі отримали тілесні ушкодження у виді численних переломів.

Крім цього, зазначив, що обвинуваченим компенсовано спричинену потерпілим майнову шкоду, у зв`язку із чим, просив залишити цивільний позов без розгляду. Щодо міри покарання, зазначив, що підтримує думку прокурора.

Представник неповнолітньої потерпілої адвокат ОСОБА_9 зазначив, що обвинуваченим компенсовано спричинену шкоду, у зв`язку із чим на даний час претензій майнового характеру у потерпілих немає, а тому просив залишити цивільний позов без розгляду.

Потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що 19.06.2023 близько 15 години 00 хвилин разом із батьком ОСОБА_6 їхали автомобілем марки ВАЗ (НИВА) в напрямку з с. Саїнка у напрямку селища Чернівці. В цей момент на дорозі був великий потік води, через що їхній автомобіль занесло та скинуло у кювет, що по правому узбіччі дороги. В результаті цього автомобіль перевернуло на дах, але потерпілі травм не отримали. Вийшовши з автомобіля, стояли на узбіччі та батько телефонував знайомим аби допомогли витягти авто з кювету. В цей час батько почав щось кричати та потерпіла побачила як авто білого кольору рухається прямо на них, будучи на відстані від потерпілої близько 2 метрів. Усе відбувалося дуже швидко, втекти ОСОБА_7 не встигла, після чого відчула сильний удар, в результаті якого втратила свідомість. Прийшла до тями лежачи на землі та зрозуміла, що їх з батьком збило авто.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що працює трактористом у СТОВ "Прогрес". 19.06.2023 близько 16 години 00 хвилин їхав службовим автомобілем марки "RENAULT DASTER", державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого був ОСОБА_4 . Напрямок руху був з с. Борівка до селища Чернівці. Швидкість їхнього автомобіля була близько 60 км/год. Йшов дощ з опадами. Під час руху він помітив калюжу, протяжністю через усю дорогу та на узбіччя. Доїжджаючи до вказаного місця свідок помітив з правої сторони на узбіччі двох людей. Коли авто в`їхало у вказане скупчення води, він став некерованим та його почало заносити на праве узбіччя, де відбувся наїзд на потерпілих, після чого відбулося зіткнення з автомобілем, що на той час знаходився на узбіччі.

Окрім показів обвинуваченого, потерпілих та свідка, судом було досліджено наступні письмові докази:

- протокол огляду дорожньо-транспортної події від 19.06.2023 з план-схемою та фототаблицями до нього;

- висновок експерта № СЕ-19/102-23/11646-ІТ від 28.06.2023, згідно якого на момент експертного огляду застосованими методами гальмівна система та рульове керування автомобіля марки "RENAULT DASTER", державний номерний знак НОМЕР_1 виконують свої конструктивні функції та невідповідностей вимогам п. 31.4 Правил дорожнього руху не виявлено. У деталях та вузлах рульового керування та гальмівної системи автомобіля марки "RENAULT DASTER", державний номерний знак НОМЕР_1 на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку подій ДТП не виявлено;

- висновок експерта № СЕ-19/102-23/16184-ІТ від 21.09.2023, згідно якого в даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля марки "RENAULT DASTER", державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 12.1 Правил дорожнього руху. В ситуації, яка склалась, з технічної точки зору можливість попередження виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди у водія автомобіля марки "RENAULT DASTER", державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 забезпечувалась відповідністю його дій вимогам п. 12.1 ПДР, при умові постійного контролю за рухом автомобіля. В ситуації, яка склалась, в діях водія автомобіля марки "RENAULT DASTER", державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 з технічної точки зору, вбачається невідповідність вимогам п. 12.1 ПДР, які знаходяться в причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди;

- висновок експерта №38 від 22.09.2023, згідно якого у потерпілої ОСОБА_7 були виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, закритий перелом лівої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням відламків, забита рана верхньої третини правого стегна. Дані тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії твердого тупого предмета (предметів), можливо і 19.06.2023 в умовах дорожньо-транспортної пригоди від удару транспортного засобу і не могли утворитись від самопадіння та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, так як спричиняють за собою тривалий розлад здоров`я терміном понад три тижні та не являються небезпечними для життя під час заподіяння (п. 2.2.1 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995);

- висновок експерта №51-к від 18.07.2025, відповідно до якого у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку; закрита травма грудної клітки - перелом 10 та 11 ребер зліва по лопатковій лінії з незначним зміщенням відламків, забій легень; травма опорно-рухового апарату - закритий перелом кісток тазу (перелом крижової кістки зліва, перелом крила правої клубової кістки без зміщення відламків, перелом верхньої та нижньої гілок правої лобкової кістки зі зміщенням уламків), закритий внутрішньосуглобовий багатоуламковий перелом великогомілкової та малогомілкової кісток зліва у верхній третині зі зміщенням уламків; забита рана переднє-медіальної поверхні правого стегна. При судово-медичному обстеженні ОСОБА_6 08.05.2025 судово-медичною експертною комісією було виявлено наслідки травми нижніх кінцівок у вигляді значно виражених контрактур в правому тазостегновому (кульшовому) та лівому колінному суглобах, з порушенням функції ходи та опори, що згідно ст. 137, 142, 147 "Інструкції про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи", у сукупності спричинило стійку втрату загальної працездатності в розмірі понад 45%. Таким чином, травма опорно-рухового апарату тягне за собою втрату загальної працездатності не менше 1/3 (понад 33%), тому сполучна травма тіла у ОСОБА_6 , зазначена у п.1, за ступенем тяжкості належить до тяжких тілесних ушкоджень, відповідно до п. 2.1.6 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", 1995). Сполучна травма тіла у ОСОБА_6 виникла від дії тупого твердого предмета (предметів), з прикладанням травмуючої сили в ділянки локалізації тілесних ушкоджень, за механізмом - удар; за давністю утворення відповідає терміну вказаному в ухвалі про призначення судово-медичної експертизи - 19.06.2023.

В ході судового слідства обставин порушення норм процесуального закону під час збирання досліджених судом письмових доказів, встановлено не було, а тому суд визнає їх допустимими у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Також суд виходить із визначення, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Аналізуючи зібрані у справі докази суд встановив, що 19 червня 2023 року близько 15 години 00 хвилин на автодорозі Т-0220 зі сполученням Вендичани-Томашпіль в напрямку с. Мазурівка Могилів-Подільського району Вінницької області, внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п. 12.1 Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпілі отримали тілесні ушкодження.

Згідно з висновками експертів № 38 від 22.09.2023 та №51-к від 18.07.2025, отримані потерпілими тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що виявлено у потерпілого ОСОБА_6 та до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що виявлено у потерпілої ОСОБА_7 .

Встановлені судом обставини підтверджуються доказами, які суд визнає належними, допустимими та достовірними, достатніми та взаємопов`язаними, доповнюють одне одного та дають підстави дійти беззаперечного висновку про винуватість саме обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілим тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із наступного.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення відносно малолітньої дитини.

Згідно досудової доповіді, складеної органом пробації щодо особи обвинуваченого слідує, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 оцінюється як низький, ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється також як низький. Орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становитиме небезпеки для суспільства у тому числі для інших осіб.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Відповідно до вимоги про судимість ОСОБА_4 раніше не судимий.

Згідно довідки Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 11.09.2023 №12-16/606 та від 10.10.2023 №12-16/622 ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно.

Згідно довідки СТОВ "Прогрес", ОСОБА_4 за місцем роботи характеризується також позитивно.

гідно довідки КНП "Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування" Могилів-Подільської міської ради від 12.09.2023 № 01/01-05-2267 ОСОБА_4 на обліку у лікаря психіатра чи нарколога обвинувачений не перебуває.

Згідно повідомлення Могилів-Подільської міськрайонної МСЕК від 12.02.2024 ОСОБА_4 встановлено третю групу інвалідності безтерміново.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 08.02.2018 у справі №522/20964/16-к, відповідно до якого визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів прав держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі статтею 75 КК України у разі якщо суд крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання.

Вирішуючи питання про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, особу обвинуваченого, дотримуючись при цьому загальних принципів встановлених законом щодо призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом враховано те, що злочин, вчинений останнім відноситься до тяжких та неумисних злочинів. Також судом проаналізовано поведінку обвинуваченого, а саме: визнання ним вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди, відсутність у потерпілих будь-яких претензій до обвинуваченого. Відтак, враховуючи обставини скоєння кримінального правопорушення, процесуальну поведінку обвинуваченого та його ставлення до скоєного, думку потерпілих та відсутність у них претензій до обвинуваченого, відсутність обтяжуючих обставин та наявність двох пом`якшуючих покарання обставин, відсутність у обвинуваченого судимостей, позитивні характеристики за місцем роботи та проживання, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора, потерпілих, досудову доповідь щодо особи обвинуваченого, суд дійшов переконання, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_4 необхідно і доцільно призначити основне покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції статті з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк в межах санкції статті, зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Приймаючи рішення щодо призначення ОСОБА_4 додаткового покарання суд враховує те, що кримінальне правопорушення було вчинено внаслідок порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху, у зв`язку із чим, тілесні ушкодження спричинено в тому числі й малолітній дитині.

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Початок іспитового строку обвинуваченому необхідно обчислювати з моменту проголошення вироку.

Згідно вимог статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтвердженні процесуальні витрати.

В кримінальному провадженні проводились автотехнічні експертизи та експертизи технічного стану транспортного засобу, загальна вартість проведення яких складає 5 019,00 грн.

Тому вказані витрати підлягають до стягнення з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт майна, накладений ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 червня 2023 року, частково скасований ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 липня 2023 року, підлягає скасуванню в повному обсязі.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

За клопотанням потерпілих цивільні позови про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 368, 371, 373-376, 395 КПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку - 20 березня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати пов`язані з проведенням експертних досліджень, загальна вартість проведення яких складає 5 019,00 (п`ять тисяч дев`ятнадцять) гривень.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 червня 2023 року частково скасований ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 липня 2023 року.

Речові докази:

- автомобіль марки "RENAULT DASTER", державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, який передано на відповідальне зберігання власнику - залишити у власника в особі директора СТОВ "Прогрес" ОСОБА_11 ;

- автомобіль марки ВАЗ 21240-120-40, державний номерний знак НОМЕР_2 , зеленого кольору, що знаходиться на зберіганні на арешт майданчику Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику ОСОБА_6 .

Цивільні позови про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Чернівецький районний суд Вінницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_12