ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" січня 2011 р.Справа № 20/1998-10 За позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора м. Нетішин в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький та Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" м. Хмельницький
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення 20942,10 грн.
Суддя Гладій С.В.
Представники сторін:
від позивача1: Сліпчук О.П за довіреністю від 28.04.10 р.
від позивача2: Втерковський Я.Ю. за довіреністю №21 від 10.01.11р.
від відповідача: не з`явився
від прокуратури: Шкадько В.В. - прокурор відділу облпрокуратури
Суть спору: Хмельницький міжрайонноий природоохоронний прокурор м. Нетішин в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький та Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" м. Хмельницький звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача - фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 20942,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою 294,14 кв.м., що знаходиться на території Осташківської сільської ради Хмельницького району у лісовому заказнику місцевого значення „Осташки”. Крім того використовує її не за цільовим призначенням, а саме: розмістив на ній 6 піднавісів на деревяних опорах, палатку, волейбольну площадку, 6 цегляних мангалів, 2 металевих вагончика та викопав криницю.
Представники позивача в судове засідання з`явилися, позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволені.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію позивачів.
Ухвалою господарського суду від 22.12.2010р. розгляд справи відкладено в звязку з не зявленням відповідача в судове засідання.
В судове засідання 12 січня 2011 року відповідач за викликом не зявився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.
Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
ОСОБА_1 як субєкт підприємницької діяльності фізична особа зареєстрований Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 29.02.2000р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №ВОО 261924.
Проведеною Хмельницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевіркою встановлено, що ПП ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку земель лісового фонду ДП „Хмельницьке лісомисливське господарство”, що знаходиться у лісовому заказнику місцевого значення „Осташки” та використовує її не за цільовим призначенням.
Крім того, ПП ОСОБА_1 порушив вимоги ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №29.06.2010р/07 від 29.06.2010р..
В ході перевірки встановлено порушення відповідачем природоохоронного законодавства шляхом самовільного використання земельної ділянки площею 294,14 кв.м., що знаходиться на території Осташківської сільської ради Хмельницького району у лісовому заказнику місцевого значення „Осташки” та використовує її не за цільовим призначенням та на якій самовільно збудував 6 піднавісів на деревяних опорах, палатку, волейбольну площадку,6 цегляних мангалів, 2 металевих вагончика та викопав криницю.
Згідно з актом повторної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від №26.10.2010/07 від 26.10.2010р. щодо дотримання вимог земельного законодавства складеного посадовою особою державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, вимоги зазначеного вище припису не виконано.
Розмір шкоди, заподіяної ПП ОСОБА_1 в наслідок самовільного використання земель в межах лісового заказника місцевого значення „Осташки”, розраховано на підставі „Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах території та обєктів природно-заповідного фонду України”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.98р. №521.
Заборгованість відповідача на момент подання позову позивачем до суду складає 20942,10 грн.
Оскільки відповідачем станом на момент розгляду справи не були усунені порушення земельного законодавства, прокурор в інтересах позивача звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача 20942,10грн. збитків.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Прокурор, згідно ст. 121 Конституції України самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
На органи прокуратури України покладаються повноваження щодо представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом та здійснення нагляду за додержанням законів.
Під представництвом інтересів держави в суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи повноваження щодо захисту інтересів держави, вчиняє в суді процесуальні дії, які включають звернення прокурора до суду з позовною заявою, участь у справах, порушених за його заявою, у разі коли це передбачено законом або за ініціативою прокурора, що цього вимагає захист інтересів держави.
Відповідно до ст.13 Конституції України, земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно п. 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
За приписами ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до п.п. 1-3,5 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст. 26 Закону України „Про природно заповідний фонд України” на території заказника обмежується або забороняється діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.
Як слідує із матеріалів справи, проведеною Хмельницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевіркою дотримання вимог земельного законодавства, встановлено порушення відповідачем природоохоронного законодавства шляхом самовільного використання земельної ділянки площею 294,14 кв.м., яка знаходиться на території Осташківської сільської ради Хмельницького району у лісовому заказнику місцевого значення „Осташки”.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно з ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян аюо юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.
Статтею 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1,2, 4, 29, 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, СУД-
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити.
Зобовязати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) демонтувати незаконно збудовані споруди загальною площею 294,14 кв.м. та привести земельну ділянку у стан, придатний для використання за цільовим призначенням.
Стягнути з Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 14659,47 грн. ( чотирнадцять тисяч шістсот пятдесят девять гривень 47 коп.) до місцевого бюджету Осташківської сільської ради, с. Осташки, Хмельницького району, Інд 31315 (код бюджетної класифікації 24062100, р/р №33115331700512 в УДК Хмельницького району, МФО 815013, код 23565880) та 6282,63 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят дві гривни 63 коп.) до Державного бюджету України.
Стягнути з Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України на розрахунковий рахунок 31112095700002, код 815013, ЗКПО 23565225, отримувач коштів: УДК м. Хмельницький, банк отримувача ГУ ДКУ у Хмельницькій області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито у розмірі 209,42 грн. (двісті девять гривень 42 копійок) та в дохід Державного бюджету України на рахунок 31215259700002, код банку 815013, банк ГУ ДКУ у Хмельницькій області, отримувач - УДК м. Хмельницький, ЄДРПОУ 23565225, код бюджетної класифікації - 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість гривень).
Видати накази.
СуддяС.В. Гладій
Судове рішення № 13500994, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 12.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 20/1998-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: