Рішення № 13500731, 13.01.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2011 Справа № 3/147-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонський Облрембудтрест", м. Херсон

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 3543 грн. 88 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Вервикіна І.В. юрисконсульт дов. № 06-11/156 від 13.09.2010 р.

від відповідача - не прибув.

Відкрите акціонерне товариство "Херсонський Облрембудтрест" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованості у сумі 3543,88 грн.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист: в судове засідання не з»явився, відзиву та витребувані судом документи не надав. Згідно Довідки ЄДРПОУ станом на 13.10.2010 р. місце проживання фізичної особи-підприємця: м.Херсон, вул..Робоча, 48. Ухвала суду, надіслана на його адресу, повернулась до суду з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Позовна заява надійшла до суду 31.08.2010 року. 21.10.2010 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи поза межами строку, встановленого ст.69 ГПК України. Суд задовольнив вищевказане клопотання та продовжив строк розгляду справи на п»ятнадцять днів.

Враховуючи викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату і місце розгляду справи, тому суд, у відповідності до ст..75 ГПК України, проводить її розгляд за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

1 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем укладений договір оренди нежитлового приміщення № 10 (далі Договір) двох кімнат загальною площею 34,1 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач передав відповідачу вказане вище майно, що підтверджується актом приймання-передачі майна, складеним сторонами 01.09.2009 р. (а.с.23).

19 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до якої збільшено загальну площу орендованих приміщень 51,3 м.кв. та розмір орендної плати за об»єкт - 2129,51 грн. за базовий місяць.

12 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до якої зменшено загальну площу орендованих приміщень 34,1 м.кв. та розмір орендної плати за об»єкт - 1524,97 грн. за базовий місяць.

Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.5.2. Договору оренди орендна плата, комунальні та інші, передбачені договором платежі відповідно додаткам №1, №2, сплачуються орендарем на підставі акту виконаних робіт, підписаного сторонами та пред»явленого орендодавцем до 25 числа поточного місяця. Оплата здійснюється на поточний рахунок орендодавця протягом 3-х днів з моменту отримання акту.

Як свідчать матеріали справи, 21 квітня 2010 року орендар та орендодавець підписали акт приймання-передачі робіт №Я-000129 на суму 2497,71 грн. та 21 травня 2010 року орендар та орендодавець підписали акт приймання-передачі робіт №Я-000161 на суму 1185,62 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення умов Договору відповідач орендну плату за квітень 2010 року та травень 2010 року не сплатив.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Документального підтвердження перерахування боргу в сумі 3430,00 грн. або будь-яких заперечень проти суми боргу відповідач суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення зазначеного боргу підлягають задоволенню.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що у випадку прострочення по сплаті платежів, встановлених розділами 5, 7 Договору встановлюється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент сплати пені від суми боргу за кожний день прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 28.04.2010 року по 05.07.2010 року в сумі 113,88 грн.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Суд перевірив розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 113,88 грн. підлягають задоволенню.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Суд оголошує вступну та резолютивну частини рішення.

Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, ч.1 ст.759 ЦК України, ст. 193, ГК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/рахунок невідомий, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Херсонський Облрембудтрест»(73000, м.Херсон, вул.9-го Січня, 32/30, р/р 2600632737601 ПАТ 2Банк Петрокоммерц-Україна», МФО 300120, код ЄДРПОУ 01293116) 3430,00 грн. заборгованості з орендної плати, 113,88 грн. пені, 102,00 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 17.01.2011 р.