Рішення № 135007262, 20.03.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/934/25

Провадження № 2/496/643/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Шаньшиної М.В.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко В.М.,

представника позивача адвоката Панова В.С.,

представника відповідача адвоката Швець К.О. (в режимі відеоконференції)

представника третьої особи - Томашевський Р.М. (в режимі відеоконференції)

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗПС Холдинг» до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Шустова Наталія Святославівна, ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою в якій просив суд Витребувати від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗПС ХОЛДІНГ» (ЄДРПОУ 36046521; 65005, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Дальницька, буд. 4) земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028 площею 5,8762 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2142309751210 та стягнути судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що За Договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Шустовою Н.С. 19.08.2020 та зареєстровано в реєстрі №1132 ОСОБА_5 , від імені якого діяв представник ОСОБА_6 продано ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028 площею 5,8762 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Продаж Відповідачу земельної ділянки здійснено за 49 000 грн. (п. 4 Договору). Рішенням №53681154 від 19.08.2020, державним реєстратором приватним нотаріусом Шустовой Н.С. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на цю земельну ділянку. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 12.02.2025 щодо об`єкта нерухомого майна право власності на спірну ділянку зареєстрована за ОСОБА_1 . Позивач вважає, що ОСОБА_1 набував право власності на вищезазначену земельну ділянку у особи, яка не мала права відчужувати цю ділянку.

ОСОБА_5 , від імені якого діяв представник ОСОБА_6 та ОСОБА_4 21.08.2008 уклали з ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» попередній договір купівлі-продажу земельних ділянок, який посвідчений 21 серпня 2008 приватним нотаріусом Шустовою Н.С. та зареєстровано в реєстрі №972. Окрім цього, ОСОБА_5 , від імені якого діяв представник ОСОБА_6 21.08.2008 уклав з ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» Договір купівлі- продажу земельної ділянки, який посвідчений 21 серпня 2008 приватним нотаріусом Шустовою Н.С. та зареєстровано в реєстрі №1706. Відповідно до п. 2.2 Договору №1706 продавець продає та передає у власність Покупця, а Покупець купує, приймає у власність та оплачує земельну ділянку за ціною, зазначеною в цьому Договорі. Відповідно п. 1.1. Договору №1706 під земельною ділянкою розуміється земельна ділянку, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028, що 5 знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , площею 5,88 га/58 800,00 кв. м (з них 5,88 га/58 800,00 кв. м відведених під будівництво), надану для будівництва та обслуговування складських приміщень, яка належить Продавцю на праві власності на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ №676757, виданого Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі Розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 28.11.2007 №1786/2007, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 03.12.2007 за №01. 07.516.01571. ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» 06.10.2008 отримало Державний акт на право власності на земельну ділянку, сер. ЯЖ №318887, щодо земельної ділянки кадастровий номер 5121084200:01:002:0028 площею 5,88 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» в передбаченому законом порядку набуло право власності на земельну ділянки кадастровий номер 5121084200:01:002:0028 площею 5,88 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, сер. ЯЖ №318887.

В подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулись до Біляївського районного суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» нібито для захисту своїх порушених прав. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2009 закрито провадження по цивільній справі №2-283 за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» про припинення та розірвання договорів, відшкодування завданих збитків на загальну суму 5 477 437,60 гривень. Місцевим судом визнано мирову угоду, укладену між сторонами.

Рішенням №53527712 від 10.08.2020, державним реєстратором на нерухоме майно управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради Одеської області Дигуляр С.В. на підставі заяви ОСОБА_5 та на підставі мирової угоди зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028 площею 5,8762 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказану земельну ділянку 19.08.2020 відчужено відповідачу за угодою, що вищезазначена.

Під час розгляду судової справи №2-283/09 ОСОБА_5 на підставі мирової угоди, затвердженою ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2009, зареєстрував на своє ім`я право власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 5121084200:01:002:0028) та здійснив її відчуження на користь відповідача. За таких обставин ця земельна ділянка має бути повернена позивачу як набута за скасованою підставою, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовну вимогу підтримав та просив задовольнити.

Від представника відповідача надійшов відзив, відповідно до якого представник просила відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви з наступних підстав. У зв`язку із невиконанням ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» своїх зобов`язань з оплати другої частини купівельної ціни земельної ділянки, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися до Біляївського районного суду Одеської області з позовною заявою про припинення Попереднього договору № 972 від 21.08.2008 року, розірвання Договору купівлі-продажу № 1706 від 21.08.2008 року та відшкодування завданих збитків у розмірі 5 477 437,60 грн. (справа № 2-283/09). Під час розгляду справи сторони врегулювали спір мирним шляхом та звернулися до суду з заявою про закриття провадження у справі, у зв`язку із укладенням мирової угоди. 27.02.2009 року ухвалою Біляївського районного суду Одеської області провадження по цивільній справі № 2-283/09 за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» про припинення та розірвання договорів, відшкодування завданих збитків закрили та визнали мирову угоду, укладену між сторонами.

На підставі вищезазначеної затвердженої мирової угоди, 05.08.2020 року державним реєстратором на нерухоме майно Управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради Одеської області Дигуляр С.В. рішенням № 53527712 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028, площею 5,8762 гектарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 . Після чого, останній 19.08.2020 року здійснив продаж спірної земельної ділянки Відповідачу ОСОБА_7 . В свою чергу, 12.01.2021 року (через 11 років після затвердження мирової угоди), ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» звернулося до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2009 року по справі № 2-283/09 про закриття провадження у справі та затвердження мирової угоди. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.12.2022 року до участі у справі замість позивача ОСОБА_5 залучили його правонаступника - ОСОБА_3 , від імені якої діє її законний представник - ОСОБА_2 . 22.02.2023 року постановою Одеського апеляційного суду по справі № 2-283/09, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02.08.2023 року, апеляційну скаргу ТОВ «ЗПС Холдінг» задоволено, ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2009 року скасували, а справу направили для продовження розгляду до суду першої інстанції. 29.02.2024 року ухвалою Біляївського районного суду Одеської області позовну заяву ОСОБА_5 (позивач у порядку правонаступництва малолітня ОСОБА_3 , від імені якої діє законний представник - ОСОБА_2 ) та ОСОБА_4 до ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» про припинення та розірвання договорів та відшкодування завданих збитків - залишили без розгляду, через повторну неявку позивачів.

05.08.2020 року ОСОБА_5 на законних підставах зареєстрував за собою право власності на спірну земельну ділянку на підставі затвердженої мирової угоди від 27.02.2009 року, яка на той час була чинною та ніким не оскаржувалася. ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» звернулося до апеляційного суду для оскарження ухвали від 27.09.2009 року 12.01.2021 року, тобто через 5 місяців після реєстрації права власності ОСОБА_5 та продажу земельної ділянки ОСОБА_7 .. Як наслідок, 19.08.2020 року ОСОБА_7 придбав спірну земельну ділянку у законного власника ОСОБА_5 , який мав право на її відчуження, а тому Відповідач є добросовісним набувачем.

Договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 19.08.2020 року є відплатним, ОСОБА_5 станом на 19.08.2020 року, як законний власник землі, мав право на її відчуження. В 2009 році земельна ділянка вибула з володіння ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» за його волею, вираженою особистим підписом діючого на той час директора ОСОБА_8 в мировій угоді від 30.01.2009 року та проставленням відтиску печатки юридичної особи. Крім того, представник відповідача зазначає, що 2023 році мирова угода була скасована не з причин відсутності волевиявлення сторін на її укладення, зокрема ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ», а через закінчення повноважень представника ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» за довіреністю на подачу мирової угоди до суду, підписаної особисто директором підприємства (справа № 2-283/09).

ОСОБА_7 є добросовісним набувачем та законним власником земельної ділянки кадастровий номер 5121084200:01:002:0028, площею 5,8762 га, а тому позовна заява про витребування майна не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Від третьої особи приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Шустової Н.С. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Томашевський Р.М. в судовому засіданні проти позовної заяви ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» заперечував, та підтримав доводи представника відповідача ОСОБА_9 та пояснив, що договір між позивачем та ОСОБА_5 передбачав продаж земельної ділянки та розрахунком частинами в 3 платежі.

В 2008 році спочатку оформив договір купівлі - продажу потім отримав право власності. Договір був уклад між сторонами. Державний акт був етапом відчуження земельної ділянки. Позивач не розрахувався за земельну ділянку, тобто, позивачем було оформлено право власності на земельну ділянку, але не було здійснено про плату по третьому платежу, відповідно до договору. Також представник зазначив що на протязі 10 років мирова угода була чинною, тому на думку представника, відповідач ОСОБА_7 є добросовісним набувачем. Крім того, спірна земельна ділянка була куплена за кошти ОСОБА_7 та його дружини, та є спільним майном.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , від імені якого діяв представник ОСОБА_6 та ОСОБА_4 21.08.2008 року уклали з ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» Попередній договір купівлі-продажу земельних ділянок, який посвідчений 21.08.2008 року приватним нотаріусом Шустовою Н.С. та зареєстровано в реєстрі №972.

Крім того, між ОСОБА_5 , від імені якого діяв представник ОСОБА_6 , 21.08.2008 та ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений 21.08.2008 приватним нотаріусом Шустовою Н.С. та зареєстровано в реєстрі №1706

Згідно з Договором №1706 під земельною ділянкою розуміється земельна ділянка, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , площею 5,88 га/58 800,00 кв. м (з них 5,88 га/58 800,00 кв. м відведених під будівництво), надана для будівництва та обслуговування складських приміщень, яка належить продавцю на праві власності на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ №676757, виданого Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі Розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 28.11.2007 року №1786/2007, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 03.12.2007 за №01. 07.516.01571.

06.10.2008 ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» отримало Державний акт на право власності на земельну ділянку, сер. ЯЖ №318887, щодо земельної ділянки кадастровий номер 5121084200:01:002:0028 площею 5,88 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» в передбаченому законом порядку набуло право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5121084200:01:002:0028 площею 5,88 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, сер. ЯЖ №318887.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулись до Біляївського районного суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» про припинення та розірвання договорів, відшкодування завданих збитків на загальну суму 5 477 437,60 гривень.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2009 провадження по зазначеній цивільній справі було закрито та затверджено судом мирову угоду, укладену між сторонами, за якою: визнано припиненим Попередній договір, укладений між ОСОБА_5 в особі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» 21.08.2008, який посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шустовою Н.С.; визнано розірваним Договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 5121084200:01:002:0028) площею 5,88 га. /58 800,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного ОСОБА_5 в особі ОСОБА_10 та ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» 21.08.2008, який посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шустовою Н.С.; ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» повертає ОСОБА_5 земельну ділянку (кадастровий номер 5121084200:01:002:0028) площею 5,88 га./58 800,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-розважального центру для обслуговування жителів територіальної громади району; визнано право власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку (кадастровий номер 5121084200:01:002:0028) площею 5,88 га. / 58 800,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-розважального центру для обслуговування жителів територіальної громади району; сторони домовились, що ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» визнає завдання збитків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , та вважають їх відшкодованими зі сплачених грошових коштів на суму 3 390 660,00 гривень за платіжним дорученням №4 від 21.08.2008; сторони визнають та повністю погоджуються, що не мають жодних претензій одна до одної за Попереднім договором, укладеним між ОСОБА_5 в особі ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» 21.08.2008, який посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шустовою Н.С., та за договором купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 5121084200:01:002:0028) площею 5,88 га./58 800,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного ОСОБА_5 в особі ОСОБА_6 та ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» 21.08.2008, який посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шустовою Н.С.

Рішенням №53527712 від 10.08.2020, державним реєстратором на нерухоме майно управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради Одеської області Дигуляр С.В. на підставі заяви ОСОБА_5 та на підставі мирової угоди зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028 площею 5,8762 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Шустовою Н.С. 19.08.2020 та зареєстрованого в реєстрі №1132, ОСОБА_5 , від імені якого діяв представник ОСОБА_6 , передав у власність (продав) ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028 площею 5,8762 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Продаж Відповідачу земельної ділянки здійснено за 49 000 грн. (п. 4 Договору).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 12.02.2025 встановлено, що право власності на спірну земельну ділянку зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу серії №1132 виданий 19.08.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шустовою Н.С., реєстраційний номер №53681154.

В січні 2021 року представником ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» оскаржено в апеляційному порядку ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2009 по цивільній справі №2-283.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22.02.2023 року по вказаній справі задоволено апеляційну скаргу представника ТОВ «ЗПС Холдінг» Вовк С.С. та скасовано ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2009, а справу за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_12 до ТОВ «ЗПС Холдінг» про припинення та розірвання договорів, відшкодування завданих збитків направлено для продовження розгляду до того ж суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.08.2023 по вказаній справі залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 .

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 29.08.2024 року було залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_5 (позивач у порядку правонаступництва ОСОБА_3 , малолітня, ІНФОРМАЦІЯ_2 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_2 ) та ОСОБА_4 до ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» про припинення та розірвання договорів та відшкодування завданих збитків.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 28.10.2024 року по вказаній справі відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» - адвоката, Панова В.С. про поворот виконання ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2009 по цивільній справі за ОСОБА_5 (позивач у порядку правонаступництва ОСОБА_3 , малолітня, ІНФОРМАЦІЯ_3 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_2 ), ОСОБА_4 до ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ», про припинення та розірвання договорів та відшкодування завданих збитків.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його в особи, яка не мала права відчужувати це майно.

При цьому ст. 400 ЦК України вказує на обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Право власника витребувати своє майно у всіх випадках і без будь-яких обмежень при володінні цим майном недобросовісним набувачем передбачене статтею 387 ЦК України (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16-ц (провадження № 14-58цс22)).

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є його останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19), від 04 липня 2023 року у справі № 373/626/17 (провадження № 14-201цс21).

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті 330 ЦК України).

Виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.

За змістом частини п`ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (див. пункти 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18).

Так з матеріалів справи вбачається, що на момент оформлення договору купівлі - продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а саме 19.08.2020 року, ОСОБА_5 був належним власником земельної ділянки 5121084200:01:002:0028 площею 5,8762 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі діючої ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2009 року по цивільній справі №2-283.

Тому на думку суду, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем і відповідно до ст. 388 ЦК України витребування спірної земельної ділянки є неможливим.

Добросовісна особа, яка придбала нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17).

У постанові Верховного Суду від 11 березня 2025 року у справі № 922/647/22 викладено висновок, що добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей. Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Схожий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2024 у справі № 754/446/22.

Крім того, втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач - внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див.: рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява №29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року(Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року.

ЄСПЛ у рішенні від 11 січня 2024 року (заява № 70445/13) у справі «Шмакова проти України» у пунктах 15, 16, 17, 21 дійшов висновку про те, що згідно з документами та інформацією, наданою заявницею, яку Уряд не оскаржував, завод не працював протягом багатьох років. Крім того, Суд зазначає, що під час першого розгляду позову прокурора національні суди наголосили, що відповідна земельна ділянка ніколи не використовувалася заводом і на ній не було споруд, які належали б заводу. Суд також зазначає, що Уряд не пояснив, чому, якщо існувала нагальна суспільна потреба у виділенні цієї землі для будівництва школи та дитячого садка, ця земельна ділянка стільки років не використовувалася, і чи така потреба усе ще існувала.

Така ситуація порушує питання за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції у зв`язку з вимогою дотримання суспільних інтересів (див. рішення ЄСПЛ від 11 жовтня 2011 року у справі «Вассалло проти Мальти» (Vassallo v. Malta), заява № 57862/09, пункт 43,). При цьому Суд також розглядатиме пропорційність заходу.

Суд вважає, що позбавлення власності без виплати суми, обґрунтовано пов`язаної з її вартістю, зазвичай призводить до недотримання необхідного справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи і становить непропорційний тягар для заявника. У контексті скасування помилково наданих майнових прав принцип «належного урядування» може покладати на органи державної влади обов`язок діяти оперативно у виправленні їхньої помилки, а також потребувати виплати адекватної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишнім добросовісним власникам (див., наприклад, згадане рішення ЄСПЛ у справі «Кривенький проти України» (Kryvenkyy v. Ukraine), пункт 45 з подальшими посиланнями).

З наведеного суд вважає, що позбавлення відповідача права власності на його земельну ділянку без надання будь-якої форми компенсації чи відшкодування не забезпечить справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу, якщо такі були, з одного боку, і правом відповідача на мирне володіння своїм майном, з іншого.

Отже, позбавлення добросовісного набувача права власності на спірне нерухоме майно призведе до порушення положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

У пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20) зроблено висновок, що: «розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном, а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо».

Вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні передусім перевіряти добросовісність набувача майна. На необхідності оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, пункт 6.43 постанови від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19).

Добросовісний набувач не може відповідати через порушення інших осіб, допущені в межах процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч статті 388 ЦК України, а тому втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Схожий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26 серпня 2025 року у справі № 922/532/22, від 07 травня 2025 року у справі № 922/154/22 та від 01 квітня 2025 року у справі № 922/508/22, ухвалених в подібних правовідносинах.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, могла би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Чого при розгляді цієї цивільної справи здійснено не було.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів на підтвердження недобросовісності набувача майна позивачем не надано.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані до неї докази та посилання на докази, прослухавши ствердження сторін по справі, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 328, 330, 388 ЦК України, ст.ст. Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 89, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗПС Холдинг» до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Шустова Наталія Святославівна, ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Суддя М.В. Шаньшина