Рішення № 13500718, 11.01.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.01.2011 Справа № 4/200-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" м. Херсон

до військової частини А-1836 м. Херсон

про стягнення 33869грн. 42коп.

за участю представників сторін:

від позивача - юрист Воробйовська В.В.

від відповідача - юрист –ст.лейтенант юстиції Щербина Р.О.

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (позивач по справі) звернулося з позовом до військової частини А-1836 (відповідач) та просить стягнути 30751грн.16коп. основного боргу, 2358грн.21коп. втрат від інфляції, 448грн.68коп. –3% річних та 311грн.37коп. пені, посилаючись на несвоєчасні розрахунки відповідача за надання телекомунікаційних послуг згідно з укладеними 21.04.2008року договорами № 040376, №376-АК, №376-ТО.

Відповідач позовні вимоги не визнає і в задоволенні позову просить відмовити, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що військова частина є бюджетною установою, здійснює оплату послуг за наявності бюджетних асигнувань відповідно до визначеного коду економічної класифікації. Фінансування статті видатків на послуги зв'язку за спірний період в якому утворився борг розпорядниками коштів не здійснювалося, що унеможливило здійснення своєчасних розрахунків з позивачем.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.

Між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Херсонської філії (позивач по справі) та військовою частиною А-1836 (відповідач) 21 квітня 2008року укладено договори №040376 про надання послуг електрозв'язку ( далі –договір №1), № 376-АК про надання відповідачу в користування каналу в кабельній каналізації позивача (далі –договір №2) та № 376-ТО про здійснення позивачем експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв'язку відповідача (далі –договір №3).

Таким чином, відповідно до ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»та з урахуванням обов'язків за вищезазначеними договорами, відповідач є споживачем телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» та пункту 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005року №720 зазначені послуги підлягають своєчасній оплаті.

Крім того, відповідно до пунктів 4.2, 4.6 договору №1 обов'язком відповідача є оплата отриманих послуг авансом до 20 числа поточного місяця в розмірі не менше суми послуг, наданих в попередньому періоді, з подальшим перерахунком до 10 числа місяця, що настав після розрахункового, виходячи з фактично наданих послуг.

Розрахунки за договором №2 відповідач зобов'язаний здійснювати відповідно до додатку до договору №2 та додаткової угоди до цього договору №1 від 10.07.2009року. При цьому, згідно з пунктом 3.2 договору плата вноситься відповідачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за поточним, на підставі рахунку позивача, виставленого до 5 числа наступного місяця.

За договором №3 обов'язком відповідача є здійснення розрахунків відповідно до додатку №1 та тарифів на додаткові послуги та інші послуги, що надаються ВАТ «Укртелеком», затверджених наказом ВАТ «Укртелеком»№169 від 13.05.2003року, які відповідно до пункту 3.2 договору проводяться щомісячно до 20 числа місяця наступного за поточним на підставі рахунків відповідача, виставлених до 5 числа згідно з вимогами законодавства.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладені між сторонами 21.04.2008року договори № 040376, №376-АК, №376-ТО є обов’язковими для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договорами.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач в період з 01.12.2009року по 31.10.2010року свої обов'язки за договорами №1, 2, 3 виконував і надавав телекомунікаційні послуги згідно з умовами договорів та щомісячно виставляв відповідачу рахунки.

Відповідач не здійснював оплату отриманих рахунків, тому 21.10.2010року позивачем йому було надіслано претензію №13491/29-31, яка відповідачем залишена без задоволення.

Згідно з розрахунком суми позову за період з 01.12.2009року по 31.10.2010року заборгованість відповідача за договорами від 21.04.2008року № 040376, №376-АК, №376-ТО становить 30751грн.16коп.

Оскільки доказів виконання обов'язків по своєчасних розрахунках відповідач суду не надав, позовні вимоги про стягнення 30751грн.16коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, тому посилання відповідача на відсутність фінансування не є підставою відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення боргу за господарськими зобов'язаннями.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому вимоги позивача про стягнення 2358грн.21коп. втрат від інфляції та 3% річних в сумі 448грн.68коп. також підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення нарахованої позивачем пені в сумі 311грн.37коп. суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вимога про стягнення пені в сумі 311грн.37коп. заявлена позивачем на підставі ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»та пунктів 4.1 договорів відповідно до яких відповідач сплачує пеню яка обчислюється від вартості несвоєчасно сплачених або несплачених послуг в розмірі облікової ставки НБУ яка діяла в період за який нараховується пеня за кожен день прострочки.

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків виконання обов'язків по розрахунках та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 311грн.37коп. пені за прострочку виконання зобов’язання заявлена позивачем обґрунтовано.

Разом з тим, частиною 3 ст. 83 ГПК України суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Судом враховується те, що військова частина має особливий статус, вона є бюджетною установою, яка здійснює оплату послуг за наявності бюджетних асигнувань відповідно до визначеного коду економічної класифікації. Матеріалами справи підтверджено, що фінансування статті видатків на послуги зв'язку за спірний період в якому утворився борг, розпорядниками коштів не здійснювалося, що унеможливило здійснення своєчасних розрахунків з позивачем.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що нарахована позивачем пеня підлягає зменшенню на 99% відповідно до вимог ч.3 ст. 83 ГПК України. Стягненню підлягає 1% від належної до стягнення пені, що становить 3грн.11коп.

З урахуванням вищезазначених норм права, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30751грн.16коп. основного боргу, 2358грн.21коп. втрат від інфляції, 3грн.11коп. пені, 448грн.68коп. –3% річних.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, ч.3 ст.83, ст.ст. 84-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з військової частини А-1836 м. Херсон вул.Пестеля, 1 р/р 3211017000015 в ГУДКУ в Херсонській області МФО 852010 код 07738045 на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Херсонської філії ВАТ “Укртелеком” м. Херсон проспект Ушакова № 41 р/р 260012199 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль»МФО 352093 код 01188661 - 30751грн.16коп. основного боргу, 2358грн.21коп. втрат від інфляції, 3грн.11коп. пені, 448грн.68коп. –3% річних, 338грн.70коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення оформлено відповідно до ст. 84

ГПК України і підписано 14.01.2011року.