Рішення № 135006853, 20.03.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3607/25

2/683/259/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Цішковського В.А.

з участю секретаря Васічевої О.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинові цивільну справу № 683/3607/25, номер провадження 2/683/259/2026 за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

25 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Кравчук В.М. звернувся в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області і просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного пайово-акціонерного сільськогосподарського товариства «Левківське» с. Левківка Старокостянтинівського району Хмельницької області, розміром 4,01 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) від 25.03.1997 року серії ХМ № 0325228, який виданий на підставі рішення Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 06.05.1996 року № 386-р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сестра позивача - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина за законом на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного пайово-акціонерного сільськогосподарського товариства «Левківське» с. Левківка Старокостянтинівського району Хмельницької області, розміром 4,01 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) від 25.03.1997 року серії ХМ № 0325228, який виданий на підставі рішення Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 06.05.1996 року № 386-р.

Позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті сестри ОСОБА_2 . Інші спадкоємці відсутні. Однак, при зверненні до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено, оскільки реєстрації та видачі державного акту на право власності на земельну частку (пай) колективного пайово-акціонерного сільськогосподарського товариства «Левківське» с. Левківка, виданого на ім`я ОСОБА_2 , не встановлено.

Тому, просить у судовому порядку захистити право Заїки Т.І. на спадщину шляхом визнання за останньою права власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного пайово-акціонерного сільськогосподарського товариства «Левківське» с. Левківка Старокостянтинівського району Хмельницької області, розміром 4,01 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кравчук В.М. подав заяву, у якій позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу у відсутності позивача, а також у його відсутності, як представника позивача.

Відповідач - Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила, причини неявки суду не повідомила, у визначений судом строк відзив на позов не подавала.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1262 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сербинівка Старокостянтинівського (після адміністративно-територіальної реформи Хмельницького) району Хмельницької області померла ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133. 135 СК України № 00049761760, сформованого 28.02.2025 року; свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , згідно якого позивач після реєстрації одруження змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

На день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (до адміністративно-територіальної реформи Старокостянтинівського) району Хмельницької області, одна.

За життя ОСОБА_2 заповіту не залишила.

25 вересня 2025 року за заявою про прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 , яка є сестрою ОСОБА_2 , на підставі рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29.07.2025 року про визначення позивачу додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №513/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Отже, спадкування після смерті ОСОБА_2 здійснюється за законом і її єдиним спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину, є її сестра позивач ОСОБА_1 .

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №513/2025, заведеної 25.09.2025 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Згідно із ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При вирішенні спору про спадкування на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Порядок паювання земель). У цьому разі необхідно враховувати, що згідно із пунктом 17 Перехідних положень ЗК України 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 1 Порядку паювання земель паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) згідно із пунктом 2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до статей 5, 22 ЗК України 1990 року кожний член КСП у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), право власності на яку виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до положень ст.23 ЗК України 1990 року, в редакції, що діяла на момент розпаювання земель, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

У постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №175/2757/21 вказано, що право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. У разі неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Верховний Суд у постанові від 26 червня 2018 року у справі №599/1833/15-ц вказував, що право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.

Судом встановлено, що 25.03.1997 року Старокостянтинівською райдержадмінстрацією, на підставі рішення Старокостянтинівської райдержадмінстрації від 06.05.1996 року за № 386-р, видано на ім`я ОСОБА_2 , яка проживає в с. Сербинівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0325228, на землю, яка перебуває у колективній власності колективного пайово-акціонерного сільськогосподарського товариства «Левківське» с. Левківка Старокостянтинівського району Хмельницької області, розміром 4,01 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Однак, відповідно до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі станом до 01.01.2013 року, на території бувшого Старокостянтинівського району Хмельницької області, даних щодо реєстрації та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку (пай) колективного пайово-акціонерного сільськогосподарського товариства «Левківське» с. Левківка, виданого на ім`я ОСОБА_2 , не встановлено (письмова відповідь Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 01.10.2025 року).

13 листопада 2025 року державний нотаріус Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотна Т.В. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного пайово-акціонерного сільськогосподарського товариства «Левківське» с. Левківка Старокостянтинівського (після адміністративно-територіальної реформи Хмельницького) району Хмельницької області, розміром 4,01 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), після смерті сестри позивача ОСОБА_2 , через те, що згідно реєстрації та видачі державного акту на право власності на земельну частку (пай) колективного пайово-акціонерного сільськогосподарського товариства «Левківське» с. Левківка, виданого на ім`я ОСОБА_2 , не встановлено.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 видавався, проте видача державного акту на право власності на земельну частку (пай) не встановлено, що унеможливлює оформлення спадщини на вказане право у нотаріуса.

Разом з тим, досліджені судом докази вказують на те, що ОСОБА_2 правомірно за життя набула право на земельну частку (пай) в колективному пайово-акціонерного сільськогосподарського товариства «Левківське» с. Левківка Старокостянтинівського району Хмельницької області у розмірі 4,01 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підстав сертифікату на право на земельну частку (пай) від 25.03.1997 року серії ХМ № 0325228, який виданий на підставі рішення Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 06.05.1996 року № 386-р. Зазначене право після її смерті перейшло в порядку спадкування за законом до єдиної спадкоємиці - її сестри ОСОБА_1 .

Отже, за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_2 слід визнати право на земельну частку (пай) в колективному пайово-акціонерного сільськогосподарського товариства «Левківське» с. Левківка Старокостянтинівського району Хмельницької області у розмірі 4,01 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Вимог про стягнення судових витрат позивач не заявляла, тому судові витрати на її користь не стягуються.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного пайово-акціонерного сільськогосподарського товариства «Левківське» с. Левківка Старокостянтинівського району Хмельницької області, розміром 4,01 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) від 25.03.1997 року серії ХМ № 0325228, який виданий на підставі рішення Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 06.05.1996 року № 386-р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: вул. К. Острозького, 41 в м. Старокостянтинові Хмельницької області, ЄДРПОУ №36027760.

Суддя: