Рішення № 135006334, 20.03.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 2/484/252/26

Справа № 484/6670/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі головуючого судді Шикері І.А.,

за участю секретаря судових засідань Туркалової І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію, в сумі 6214,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку боргу за спожиту електричну енергію, в сумі 6214,80 грн. та витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 20.03.2026, провадження у справі про стягнення з ОСОБА_5 боргу за спожиту електричну енергію було закрите, на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 . На ім`я ОСОБА_5 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Нарахування за послуги з електропостачання здійснювалось згідно показників електролічильника та встановлених тарифів, в той же час відповідачі будучи власниками квартири не сплачують за спожиту електричну енергію. Заборгованість за спожиту електроенергію за вказаним особовим рахунком, за період з 01.09.2023 по 22.01.2025 становить 6212,80 грн. 22.01.2025 за несвоєчасну сплату електроенергії, прилад обліку електричної енергії за вказаною адресою було відключено від електропостачання, однак, відповідачі добровільно не сплатили витрати за спожиту електричну енергію, у зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду із вказаним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте надав до суду заяву про розгляд даної справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, відзивів на позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до суду не надали, проте відповідачка ОСОБА_2 направила до суду відзив у якому зазначила, що позовні вимоги визнає частково пропорційно своїй частці у праві власності. Також зазначила, що вона та її брат ОСОБА_2 , який на даний час перебуває у лавах ЗСУ в квартирі АДРЕСА_1 не проживають і комунальними послугами не користуються, оскільки мають власне житло. Крім того повідомила, що її батько ОСОБА_5 помер.

Дослідивши матеріали справи, заяви сторін у справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» та ОСОБА_5 було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі Договір).

На ім`я ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.5).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у спільній частковій власності: ОСОБА_1 (1/12 частка), ОСОБА_2 (1/12 частка), які є спадкоємцями ОСОБА_5 , якому за життя належала частка, ОСОБА_6 (1/4 частка), ОСОБА_3 (1/4 частка), ОСОБА_4 (1/4 частка) (а.с.13).

Згідно довідки від 25.11.2025, станом на 25.11.2025, по особовому рахунку № № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 виникла заборгованість за спожиту послугу електропостачання, яка становить 6214 грн. 80 коп.

Відповідно до п. 2.1. Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Також доказом того, що між сторонами відбувались цивільно-правові відносини щодо надання та споживання електричної енергії є виставлені на оплату рахунки за спожиту електричну енергію, наявність у боржника особового рахунку (а.с. 19-23).

Відповідно до Договору та пунктів 5.2.2 та 5.5.5 Правил, постачальник укладає договори, обов`язкові для здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачу та виконує умови таких договорів, а споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно пунктів 4.12, 4.19 Правил, розрахунки споживача за електричну енергію здійснюється за рахунковий період, який становить один календарний місяць відповідно до умов договору. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричної енергії вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

За положеннями статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно вимог ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Як встановлено судом, квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у спільній частковій власності - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , де визначено частку кожного співвласника - відповідача, а тому, виходячи з положень ст. 360 ЦК України, стягнення з відповідачів боргу в солідарному порядку, як про це просить позивач, суперечить вимогам закону.

Згідно положень ч.1 статті 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року в справі №372/51/16-ц, провадження №14-511цс18, зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів і обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, як вказано у висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц. Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу, як співвідповідача.

За теоретичним визначенням відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Відповідно до позиції Верховного Суду від 17.05.2021 року, викладеній у справі №309/2340/15-ц вбачається, що відповідно до частин першої, третьої статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Частиною першою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу (стаття 13 ЦПК України). Установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи.

Отже, за приписами закону, позивач самостійно визначається з колом осіб, які є відповідачами у справі.

За змістом норм цивільного процесуального права, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі, як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Як встановлено судом, позивачем не залучено до участі у справі у якості співвідповідача співвласника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , якому належить частка квартири, клопотання про залучення співвідповідача представником позивача суду у визначені ЦПК України строки не подано.

Незалучення до справи в якості співвідповідача ОСОБА_6 , який за законом несе відповідальність за сплату житлово-комунальних послуг, позбавляє права інших осіб в повному обсязі реалізовувати свої права на захист, а рішення у даній справі безпосередньо впливатиме на його права та обов`язки. Суд зауважує, що в даному випадку існує спір щодо розміру заборгованості, яка має нараховуватись відповідно до часток відповідачів у праві спільної часткової власності.

Отже, суд дійшов висновку про те, що у даній справі не залучено всіх осіб, які є учасниками спірних матеріальних правовідносин, у їх належному процесуальному статусі, в зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки в разі задоволення позовних вимог таке рішення порушить не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі як співвідповідачів, а і їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі через неналежний суб`єктний склад.

В силу ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати. Слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 280, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію в сумі 6214,80 грн. - відмовити.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" у стягненні в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію в сумі 6214,80 грн.

Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія".

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення проголошено 20.03.2026 о 09.15 год.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", ЄДРПОУ 42129888, місцезнаходження якого: вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: І.А.ШИКЕРЯ