Ухвала суду № 135004577, 20.03.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1783/26

Провадження №2-с/639/40/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Рубіжного С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у цивільній справі №639/1783/26 за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2026 року боржник ОСОБА_1 звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова з заявою про скасування судового наказу у цивільній справі №639/1783/26 від 05.03.2026

В обґрунтування вимог боржник посилається на те, що 5 березня 2026 року судом було видано судовий наказ за заявою КП «Харківські теплові мережі» про стягнення з нього заборгованості за комунальні послуги у розмірі 36 653,37 грн та судового збору 332,80 грн. Копію наказу отримано 05.03.2026 року через застосунок «Дія». Заявник повністю не погоджуюсь із зазначеним судовим наказом та вважає що наказ підлягає скасуванню, оскільки вимоги Стягувача необґрунтовані. Крім того зазначає, що у сторін наявний спір щодо обсягу спожитих послуг. Заявник має Акти на зняття архіву лічильника, дані яких не були враховані Стягувачом при нарахуванні заборгованості, що свідчить про неправильність розрахунку суми боргу та наявність спору про право, який має розглядатись у порядку позовного провадження. Відсутній детальний розрахунок. Крім того, 06.03.2026 року заявником подано письмову заяву на ім`я начальника Управління контролю обліку теплоспоживання та засобів вимірювання КП «ХТМ» з проханням направити представника для зняття архівних даних лічильника, станом на день предявлення заяви представник не з`явився, показники не зняті, а нарахування продовжують здійснюватися без урахування реального споживання, що створює штучну заборгованість. Стягувач просить стягнути кошти за період з 01.02.2018, що значно перевищує встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності.

Зазначив, що від сплати судового збору звільнений(а) на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України „Про судовий збір, як учасник бойових дій, на підтвердження долучив копію посвідчення УБД.

Вказана заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає її такою, що підлягає поверненню з наступних підстав.

Статтею 170 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту заяви про скасування судового наказу та строки її подання.

Суд, дослідивши матеріали заяви боржника, вважає її такою, що підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

До заяви додано копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 21 червня 2023 року.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає пільг щодо звільненням від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі. Згадана правова позиція була відображена також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/70/20 від 06.05.2020, в ухвалі Верховного Суду від 29.07.2020 № 334/2944/18, в ухвалі Верховного Суду від 06.08.2020 справа № 484/5200/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 161/18983/20 від 18.07.2022 року.

Також суд звертає увагу, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа №567/79/23 для відступлення, зокрема, і від вищенаведених висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Однак, в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі №567/79/23 Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17

Тобто сформувалася усталена судова практика Верховного Суду з питання звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій, згідно якої судовий збір не стягується з учасників бойових дій тільки у разі, якщо вони звертаються за захистом своїх порушених прав, які пов`язані із питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, як учасників бойових дій.

Предметом розгляду цієї справи є скасування судового наказу, тому відсутні підстави вважати, що справа, пов`язана із порушенням прав заявника як учасника бойових дій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.

Інших документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивач не надав.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу встановлена у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 2026 рік становить 166,40 грн.

З наданої боржникомОСОБА_1 заяви про скасування судового наказу вбачається, що ним не сплачено судовий збір та не надано документи, що свідчили б про звільнення боржника від сплати судового збору з підстав, передбачених законом.

Згідно з ч. 6 ст. 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.170, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у цивільній справі №639/1783/26 за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою з дотриманням встановленого законом строку у разі, якщо перестануть існувати обставини, які були підставою її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя С.О. Рубіжний