Ухвала суду № 135004015, 19.03.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/2580/26

Провадження №2/333/3017/26

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Тучков С.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Мелітопольгаз» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсацій та розірвання трудового договору, -

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Мелітопольгаз» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсацій та розірвання трудового договору.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Згідно з ч.4 ст.175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У Постанові від 25 квітня 2018 р. у справі № 243/9232/17 Верховний Суд вказав на те, що позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі. У Постанові Верховного Суду від 21.12.2019 р. (справа №243/10489/17-ц) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст.2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої ст.5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України, про розірвання трудового договору, стягнення середнього заробітку за час затримки і моральної шкоди. Таким чином, позивачу потрібно визначити ціну позову (шляхом надання відповідних розрахунків інфляційних витрат і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати), а також сплатити судовий збір за вимоги позовної заяви майнового характеру, за вимогу немайнового характеру (про розірвання трудового договору) і за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року становить 3328 гривень, таким чином судовий збір за майнову вимогу становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1331,20 грн, а за немайнову вимогу 1331,20 грн.

Крім того, згідно зі ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Позивачем у позовній заяві не зазначено адресу його місце проживання чи перебування, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, відсутній обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Крім того, позивачем зазначені суми, які містять в собі знак питання «?».

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, позовна заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків та наданням строку для їх усунення.

Керуючись ст.ст.175-177, 185, 260-261 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Мелітопольгаз» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсацій та розірвання трудового договору залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений строк не будуть усунуті зазначені недоліки, то позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков