Вирок № 135003346, 19.03.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/648/24

Провадження № 1-кп/135/14/26

ВИРОК

Іменем України

19.03.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024020240000059, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Івано-Франківськ Івано-Франківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, військовозобов`язаного, з середньою освітою, працюючого монтажником ТОВ «ВІН КЛІМАТ ІНЖИРІНГ, не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.03.2024 близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зайшов через незачинені двері до квартири АДРЕСА_3 , яка належить на праві користування ОСОБА_7 та де на той момент перебували неповнолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Перебуваючи в квартирі, ОСОБА_4 на ліжку в одній із кімнат квартири помітив планшет «Lenovo Tab M10» у чохлі для планшета та мобільний телефон «Redmi Note 11 Pro» у чохлі-накладці для мобільного телефону, які належать ОСОБА_9 та вирішив їх викрасти.

В подальшому, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, так як ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вийшли з квартири, ОСОБА_4 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, діючи умисно, протиправно, таємно, з корисливих мотивів, маючи на меті збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, в період дії воєнного стану, який діє відповідно до Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та який в подальшому було неодноразово продовжено, зокрема, відповідно до Закону України № 3564-ІХ від 06.02.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку планшета торгової марки «Lenovo» серії «Lenovo Tab M10 FHD Plus» моделі «Lenovo TB-X606F» вартістю 6123,29 грн., який знаходився у чохлі для планшета торгової марки «Lenovo» серії «Lenovo Tab M10 FHD Plus» моделі «Lenovo TB-X606F» вартістю 274,72 грн. та мобільного телефону торгової марки «Xiaomi» суббренда «Redmi» моделі «Redmi Note 11 Pro» чорного, об`ємом пам`яті 6/128Гб вартістю 6201 грн., який знаходився у чохлі-накладці для мобільного телефону «Xiaomi Redmi Note 11 Pro» вартістю 98,45 грн., які належать ОСОБА_9 , та якими в подальшому розпорядився на власний розсуд. Вартість викраденого майна встановлена відповідно до висновку експерта КНДІСЕ №1177/24-21 від 26.03.2024.

Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_4 завдав неповнолітньому потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 12697,46 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю визнав. Зазначив, що на той момент він був в неадекватному стані, не розумів, що робив. Вказав, що 24.03.2024 він був на квартирі в м.Ладижин. Прийшов біля 18 години з роботи. Вживав сам алкоголь, випив біля 1 л горілки. Вийшов покурити до прибудови, бо в квартирі є окремий вихід на вулицю. Побачив сусідського хлопця Рустама, який викинув сміття. Сказав йому прибрати шкурки від бананів біля прибудови. Пішов з ОСОБА_10 в свою квартиру викинути шкурки, розмовляв з ним. Потім через прибудову вийшов на вулицю та постукав в двері в сусідню прибудову, думав, що там є його сусіди - батьки ОСОБА_10 . Хотів їм сказати, що їх син смітить біля будинку. Постукав в двері, йому відкрив хлопець, який був в гостях у ОСОБА_10 . Сказав йому, що зайде і зайшов в квартиру, бор думав, що там є батьки. Роззувся в прибудові біля вхідних дверей. Вказав, що пам`ятає як на поличці стояв чийсь телефон, який задзвонив, взяв слухавку та в кімнаті говорив з якимось хлопцем по телефону про гру, яку на той час він теж грав. Сварився з тим хлопцем по телефону. Потерпілий ОСОБА_9 вийшов з квартири, напевно злякався його бо до цього з ним був не знайомий. Потім вийшов на вулицю роззутий, курив цигарку та розмовляв по тому телефону з незнайомцем. В квартирі також взяв планшет, думав, що він належить ОСОБА_10 . Планшет заніс в свою квартиру, а телефон залишив на підвіконні своєї прибудови. Коли повернувся до себе в квартиру, ОСОБА_10 вже не було. Закрив свою квартиру і пішов в магазин за випивкою. Пішов у взутті, бо була ще одна пара. Коли повертався з магазину, його затримали працівники поліції. Фізичне насильство до хлопців не застосовував, їх не чіпав, не погрожував. Вказав, що жалкує про вчинене, про свої дії, вибачився перед ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .

Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена в судовому засіданні сукупністю досліджених та перевірених доказів.

Винуватість ОСОБА_4 частково підтверджується показами потерпілого ОСОБА_9 , який в судовому засіданні зазначив, що біля 23 години 24.03.2024 він перебував в свого в м. Ладижин в квартирі свого друга ОСОБА_10 , до якого прийшов на ночівлю. Батьків ОСОБА_10 не було вдома. Вони говорили, грали ігри. Згодом почав грати гру в своєму телефоні в навушниках, а ОСОБА_10 грав без навушників в планшеті. Почув, що хтось подзвонив у двері. ОСОБА_10 пішов відкривати. Його не було біля 10 хв. Догравав свою гру онлайн із другом. Оглянув квартиру, ОСОБА_10 не було. Продовжив грати. Через кілька хвилин хтось подзвонив у двері, спитав хто. Дитячим голосом йому відповіли «я». Думав, що там ОСОБА_10 , відкрив двері, а там стояв ОСОБА_12 . Він зайшов у квартиру. Вдарив правою рукою в лоб, в очах потемніло на кілька секунд. Злякався, почав тремтіти, відчув біль від ударів. Потім він його повторно вдарив в лоб рукою, сказав, що він дядько ОСОБА_13 . Взяв його за шию лівою рукою і почав придушувати і водити по квартирі. Зайшли на кухню, він спитав де ножі, ножа не брав. Взяв за волосся, потім за шию і повів в кімнату, де був телефон. Взяв телефон в кишеню. Його друг говорив в телефоні, гра там продовжувалась. Хромей з другом говорили і сварились, бо його друг питав де він. Друга знає лише по ніку в грі.

Коли ОСОБА_14 вийшов з кімнати, бачив, що він лазить по шухлядах на кухні, тому подумав, що він шукає ніж. Погрози від нього не звучали. Він вибіг з квартири босий. Зустрів ОСОБА_10 , який сказав тікати, бо вже знав, що в квартирі є ОСОБА_12 . Вони побігли до нього додому, де про все розповів матері. Вона викликала поліцію. Підійшли до будинку, під`їхали працівники поліції. Потерпілий вказав, що зовнішніх тілесних ушкоджень не було на ньому, можливо почервоніння. Телефон ОСОБА_14 забрав перед ним, при ньому з телефоном квартиру він не покидав. В той вечір за медичною допомогою не звертався. ОСОБА_14 розмовляв також із другом по телефону після того, як розмовляли в грі, бо друг зателефонував йому на телеграм, казав, щоб віддав телефон. Працівники поліції вилучили телефон з підвіконня на вулиці, планшет знайшли в квартирі ОСОБА_15 .

Законний представник потерпілого ОСОБА_16 в судовому засіданні повідомила, що син їй розповів, що біля 22 години до них в квартиру прийшов ОСОБА_14 , представився ОСОБА_13 , забрав друга сина ОСОБА_10 до себе в квартиру. Заборонив йому виходити, погрожував ножем. Потім пішов в квартиру, двічі вдарив сина в голову, лівою рукою тримав за шию. Шукав ножа. Забрав в сина телефон. Син прибіг до їхньої квартири вночі біля 23 години босий, роздягнутий, через кілька хвилин до них прибіг ОСОБА_10 . Після чого вона зателефонувала в поліцію. Тілесних ушкоджень на сину не бачила, але звертались в лікарню і син 3 дні лежав у лікарні в м. Ладижин. Речі, які ОСОБА_14 викрав в сина, їм повернуто. Мати ОСОБА_17 їй телефонувала, просила не звертатись нікуди, пропонувала їй кошти. Вважає, що їм завдано моральну шкоду, яку не відшкодовано.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що був понятим коли в відділі поліції складали документи обшуку ОСОБА_17 , там був ще один свідок і адвокат, нічого забороненого не виявили. Пам`ятає, що знайшли цигарки та запальничку.

Суд неодноразово викликав в судове засідання свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , застосовував привід свідків, однак, свідки в судове засідання не з`явились. В судовому засіданні прокурор відмовився від допиту вказаних свідків обвинувачення.

Винуватість ОСОБА_4 підтверджується також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та перевіреними судом процесуальними документами.

З витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12024020240000059 вбачається, що 25.03.2024 до реєстру внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією ч.4 ст.185 КК України, на підставі повідомлення ОСОБА_16 про крадіжку планшету та мобільного телефону.

З рапорту старшого інспектора чергового ЧЧ ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_22 від 24.03.2024 вбачається, що 24.03.2024 о 23:31 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 24.03.2024 о 23:31 год. за адресою: м.Ладижин, вулиця Будівельників, буд.28, повідомила, що син мав ночувати в друга, прийшов сусід в стані сп`яніння та почав буянити. За заявою проведено відповідне відпрацювання, що мало ознаки кримінального правопорушення. Було затримано особу ОСОБА_4 , та в подальшому на місце події було викликано слідчо-оперативну групу.

З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.03.2024 від законного представника потерпілого ОСОБА_16 вбачається, що вона просить прийняти міри до гр. на ім`я ОСОБА_23 , який 24.03.2024 близько 23 год. 20 хв., зайшовши до приміщення квартири АДРЕСА_3 здійснив крадіжку планшету марки «Lenovo» моделі tabm10 сірого кольору та мобільного телефону марки Redmi Note 11 Pro темно-сірого кольору. Чим спричинив матеріального збитку на суму 22 тис. грн.

З протоколу огляду місця події від 25.03.2024 із доданими фотоілюстраціями вбачається, що слідчим з участю понятих проведено огляд квартири АДРЕСА_4 , в ході якого встановлено, що вхід до квартири здійснюється позаду будинку з прибудови, що виходить назад будинку навпроти будинку АДРЕСА_5 . Огляд розпочинається із заднього входу через прибудову. Вхід до приміщення квартири здійснюється через металеві двері темного кольору. З лівої сторони на підвіконні вікна за металевими ґратами виявлено мобільний телефон у вимкненому стані. Даний телефон у захисному чохлі темного кольору з малюнком «Горили у шапці», на задній частині кришки телефону надпис літерами Redmi. На телефоні виявлено один слід папілярних ліній, який перенесено на аркуш білого кольору. Вхід до квартири здійснюється через кімнату №1. У кімнаті з лівої сторонни під стіною розташована шафа, з правої скляні двері за якими розташоване спальне ліжко. З даної кімнати (прибудови) в стіні розміщені двер, які ведуть на кухню. Зайшовши до кухні з лівої сторони розташована газова плита, тумбочка та раковина. З правої сторонни під стіною стіл та диван. На столі у двох мисках їжа, пляшка води, два стакани та дві чарки. На дивані знаходиться мобільний телефон марки «iPhone» у сірому чохлі. Вийшовши з кухні потрапляємо у коридор, де з правої сторони під стіною розташована шафа. Під час проведення огляду під шафою за допомогою програми відстеження пристрою задзвонив планшет, який був на кухні під шафою. Діставши даний пристрій він знаходився без захисного чохла. Даний планшет темно-сірого кольору з ліва у верхньому куті напис «Lenovo» та по центру наліпка у вигляді «руки що показує палець». З правої сторони сторони від шафи розміщені двері, що ведуть до кімнати №2. Зайшовши до кімнати з лівої сторони розташовані телевізор та з правої сторони під вікном розташоване спальне ліжко.

З протоколу огляду місця події від 25.03.2024 із доданими фотоілюстраціями вбачається, що слідчим з участю понятих проведено огляд квартири АДРЕСА_3 , в ході якого встановлено, що вхід до приміщення квартири здійснюється з боку будинку АДРЕСА_5 через білі металопластикові двері. Зайшовши до приміщення квартири потрапляємо до кімнати №1 (веранда). З правої сторони від вхідних дверей на підлозі знаходяться кросівки кольорові на якої міститься напис «SPLEISURE». В даній кімнаті розміщені скляні двері, які ведуть до кімнати №2. Зайшовши до кімнати №2 з правої сторони від входу розташований холодильник. З лівої сторони під стінкою диван. Підлога пофарбована у світло-коричневий колір, по середині кімнати розстелено покривало. Обстановка у кімнаті не порушена. Прямо у стіни розташовані двері, які ведуть до кімнати №3. Зайшовши до кімнати №3 з лівої сторони під стіною розташована меблева стінка та телевізор. Прямо відносно входу під стіною розташований диван. Підлога пофарбована у світло-коричневий колір та на підлозі посередині кімнати розстелений килим темного кольору. Обстановка у приміщенні кімнати не порушена. З правої сторони у стіни двері білого кольору. Відкривши вхідні двері потрапляємо у коридор, де з правої сторони під стіною розташований стіл, а зліва пральна машина. Обстановка у приміщенні коридору не порушена. З лівої сторони у коридорі двері, які ведуть до кухні. Зайшовши до кухні з правої сторони розташовані стіл, газова плита, мікрохвильова піч, чайник. З ліва під стіною стіл. Підлога пофарбована у світло-коричневий колір, по середині на кухні застелений килим. Обстановка у приміщенні кухні не порушена. В ході огляду вилучено кросівки SPLEISURE.

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.03.2024 вбачається, що 25.03.2024 о 10.25 год. слідчим було затримано та з участю понятих було здійснено обшук затриманої особи ОСОБА_4 , під час якого в нього виявлено паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , пачку цигарок «Мальборо» червоного кольору та запальничку, які повернуто ОСОБА_4 .

Згідно висновку медичного огляду КП «Ладижинська міська лікарня» №72 від 25.03.2024, роздруківки алкотестер «Драгер», видно, що 25.03.2024 у ОСОБА_4 було встановлено алкогольне сп`яніння.

З протоколу огляду предмету від 24.04.2024 з доданим до нього диском CD-R вбачається, що слідчим з участю підозрюваного ОСОБА_4 в приміщенні службового кабінету «Кімната слідчих дій №1» ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, проведено огляд предмета мобільного телефону «iPhone 11 Pro» в прозорому чохлі, який на момент огляду ввімкнений, пароль та графічні ключі відсутні. При огляді файлів на диктофоні встановлено, що останній записаний файл має назву «Ladyzhyn.m4a», що був створений 24 березня 2024 року о 23 год. 15 хв. При прослуховуванні даного файлу встановлено, що в ньому знаходиться запис розмови двох осіб, а саме ОСОБА_4 та неповнолітнього на ім`я ОСОБА_10 . З даної розмови видно, що ОСОБА_4 цікавиться у неповнолітнього на ім`я ОСОБА_10 його місцем проживанням, хто проживає разом з ним, а також його минулим місцем проживання.

Згідно висновку експерта Вінницького відділення Київського НДІСЕ №1177/24-21 від 26.03.2024 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи вбачається, що ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефона торгової марки «Xiaomi», суббренда «Redmi» моделі «Redmi Note 11 Pro» чорного кольору, об`ємом пам`яті 6/128 Гб станом на 24.03.2024, складала 6201,00 грн; ринкова вартість наданого на дослідження чохла-накладки для мобільного телефона «Xiaomi Redmi Note 11 Pro» станом на 24.03.2024 складала 98,45 грн; ринкова вартість наданого на дослідження планшета торгової марки «Lenovo» серії «Lenovo Tab M10 FHD Plus» моделі «Lenovo TB-X606F» станом на 24.03.2024 складала 6123,29 грн; ринкова вартість наданого на дослідження чохла для планшета торгової марки «Lenovo» серії «Lenovo Tab M10 FHD Plus» моделі «Lenovo TB-X606 F» станом на 24.03.2024 складала 274,72 грн.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №395/2025 від 04.12.2025 Івано-Франківської філії судових експертиз державної установи Інститут судової психіатрії МОЗ України» зазначено, що підекспертний ОСОБА_4 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, виявляє ознаки РПП внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкодою для здоров`я, що згідно МКХ-10 F10.1. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину підекспертний ОСОБА_4 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру підекспертний ОСОБА_4 не потребує.

Таким чином, зважаючи на результати судово-психіатричної експертизи, суд вважає, що ОСОБА_4 є осудним, тобто таким, що на момент вчинення злочину усвідомлював значення своїх та міг керувати ними. На даний час також здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, а тому він може підлягати кримінальній відповідальності.

Щодо позиції сторони захисту суд виходить з того, що вона є послідовною, обвинувачений з початку розгляду справи притримувався єдиної позиції, вину у вчиненні крадіжки повністю визнав, надав суду відповідні покази. У цій справі ОСОБА_4 під час розгляду в суді послідовно стверджував, що, коли він забрав з квартири планшет та телефон, то дітей не було в квартирі. Коли повернувся в свою квартиру в ній вже не було ОСОБА_10 .

Покази обвинуваченого на відсутність умислу щодо відкритого викрадення майна узгоджуються із встановленими в кримінальному провадженні обставинами, зокрема, про те, що при огляді квартири не було виявлено слідів боротьби, не було виявлено тілесних ушкоджень на потерпілому. А також те, що обвинувачений залишив своє взуття при вході в квартиру з якої в подальшому викрав майно, що свідчить про те, що на момент входу в квартиру, він не мав наміру щось відкрито викрадати. При цьому, суд враховує покази потерпілого і в тій частині, що при ньому ОСОБА_4 з телефоном квартиру не покидав, він залишив в квартирі ОСОБА_4 , та побіг додому. Відтак, потерпілий не міг бачити, чи виніс ОСОБА_4 з квартири телефон і планшет.

Очевидно, що неповнолітній потерпілий був наляканий поведінкою обвинуваченого, якого раніше не знав і який вночі зайшов до квартири його друга, що визнає і сам обвинувачений. Разом з тим, наявність лише показів потерпілого, який в силу свого віку не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, не може однозначно та поза розумним сумнівом свідчити про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України. Відтак, такі покази відповідно не спростовують і версію сторони захисту, яка відповідає висунутому обвинуваченню, про наявність в діях ОСОБА_4 складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Тому суд бере як доказ покази потерпілого в частині, що підтверджують пред`явлене згідно обвинувального акту звинувачення.

За таких обставин, провівши всебічне, повне та неупереджене дослідження всіх обставин даного кримінального провадження, оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 4 ст.185 КК України.

Щодо позиції потерпілого та його представників, суд виходить з такого.

В судовому засіданні представник потерпілого просив виправдати ОСОБА_4 , вказуючи, що в його діях відсутній склад злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки наявні інші склади кримінальних правопорушень. Зокрема, посилається на те, що з показів потерпілого видно, що ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна.

Доводи представника потерпілого про необхідність виправдання обвинуваченого суд уважає неспроможними у зв`язку з таким.

За ч. 1, 3 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Чинний КК України визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна, натомість грабіж (ст. 186 зазначеного Кодексу) - як відкрите викрадення чужого майна. Отже, склади цих злочинів відрізняються за способом їх вчинення.

Відповідно до усталеної судової практики, зокрема й пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб, а грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення.

Розрізняючи крадіжку та грабіж, слід виходити із спрямованості умислу винної особи і даних про те, чи усвідомлював потерпілий або інші особи характер вчинюваних винною особою дій. Виходячи з наведеного викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності іншої особи, якщо винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї.

При цьому, злочин передбачений ч. 4 ст. 186 КК України є більш тяжчим за злочин передбачений ч. 4 ст. 185 КК України. Склад грабежу відрізняється від крадіжки наявністю додаткової ознаки відкритості вчинення викрадення.

Згідно обвинуваченого акту ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення саме за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна. Як вбачається із матеріалів провадження, органом досудового розслідування не пред`являлося обвинувачення в тому, що його дії по викраденню майна були відкритими.

Отже, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 вчинив злочин передбачений ч. 4 ст. 185 КК України. При цьому, суд констатує неможливість перекваліфікації судом його дій на ч. 4 ст. 186 КК України, оскільки така перекваліфікація погіршує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження та суперечитиме положенням ч. 3 ст. 337 КПК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, вартість викраденого майна, дані про особу винного, який не має судимості, разом тим, притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, що свідчить про незадовільну характеристику, те, що, він офіційно працевлаштований. Обвинувачений лікувався в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР», в КНП «ПНЦ ІФ ОР» не звертався, амбулаторну допомогу не отримує.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому щодо пом`якшуючої обставини у виді щирого каяття, то така обставина знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду. Так, обвинувачений свою вину визнав повністю, засудив свої дії, вказавши що чинив неправильно, в судовому засіданні просив вибачення в потерпілого. Крім того, суд враховує і покази законного представника потерпілого, яка вказала, що мати ОСОБА_17 телефонувала їй, пропонувала кошти. Що не суперечить твердженню в судовому засіданні захисника, який вказав, що він вживав заходів для компенсації ОСОБА_4 спричиненої ним моральної шкоди, однак, представник потерпілої не погодилась отримувати меншу суму коштів, ніж озвучила. Вказані обставини свідчать про факт щирого розкаяння обвинуваченого.

Суд зазначає, що у справах публічного обвинувачення позиція потерпілого стосовно покарання не є обов`язковою для суду і не має пріоритету над іншими обставинами справи, тому суд не визнає такою, що істотно впливає на призначення обвинуваченому покарання обставину про наявність претензій щодо компенсації шкоди морального характеру з боку потерпілого, та враховує це в сукупності з іншими встановленими судом обставинами. Викладене відповідає сталій практиці, неодноразово викладеній у рішеннях Верховного Суду.

Суд враховує також матеріали досудової доповіді щодо обвинуваченого, згідно яких зазначено, зокрема, що органом пробації встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як середній, а ризик небезпеки для суспільства оцінено як низький, виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з ст. 65 КК України, а також роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суди повинні суворо дотримуватись вимог даної норми закону стосовно загальних засад призначення покарань, оскільки саме через останні реалізується принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети не тільки кари, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд враховує характер та мотиви вчиненого кримінального правопорушення, та наслідки, що настали, зокрема, відсутність претензій матеріального характеру у потерпілого, якому повернено викрадене майно, те, що викрадене було повернуто через незначний проміжок часу після вчинення злочину. Суд враховує також молодий вік обвинуваченого та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, а також його посткримінальну поведінку, зокрема, те, що продовжував працювати, відсутні відомості про порушення закону після події даного кримінального правопорушення.

Відтак, суд вважає за можливе у даному випадку призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

В даному конкретному випадку суд вважає за можливе виправлення останнього в умовах без ізоляції від суспільства, а відтак знаходить правові підстави для його звільнення від відбування вказаного покарання з випробуванням на підставі положень ст. 75 КК України, застосувавши іспитовий строк в розмірі ближче до максимального, враховуючи обставини справи й особу обвинуваченого, та одночасно поклавши на засудженого обов`язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового кримінального правопорушення. При цьому суд вважає необхідним додатково покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, доцільність чого викладено також і у висновку органу пробації. Враховуючи, зокрема, те, що злочин вчинено під впливом алкоголю, що відображено також у висновку органу пробації, та зважаючи на висновок проведеної судово-психіатричної експертизи.

Таке покарання відповідатиме принципу індивідуалізації покарання та буде співмірним із ступенем суспільної небезпечності скоєного правопорушення, конкретними обставинами вчиненого та наслідками, що настали, не порушуватиме загальних засад призначення покарання, встановлених КК України, і не виходитиме за межі дискреційних повноважень суду щодо призначення покарання.

Відповідно до ст.124 КПК України із обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1 893,20 грн за проведення судової експертизи, оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком п`ять років.

На підставі ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки шість місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 1 893,20 грн.

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон торгової марки «Xiaomi» суббренда «Redmi» моделі «Redmi Note 11 Pro», об`ємом пам`яті 6/128Гб, який знаходився у чохлі- накладці для мобільного телефону, та планшет торгової марки «Lenovo» серії «Lenovo Tab M10 FHD Plus» моделі «Lenovo TB-X606F» залишити законному представнику потерпілого ОСОБА_16 ; чоловічі кросівки «Spleisyre» повернути ОСОБА_4 ; мобільний телефон «iPhone 11 Pro Max» - залишити ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя