Ухвала суду № 134999811, 20.03.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.03.2026 Справа№ 914/802/26

Суддя Господарського суду Львівської області Бургарт Т.І., розглянувши матеріали

за позовом: Фермерського господарства «Моя земля 2015» (вулиця Героїв України, 104, місто Лохвиця, Миргородський район, Полтавська область, 37200; код ЄДРПОУ 40023238);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Індастбуд» (проспект В`ячеслава Чорновола, 77, інше приміщення 46, місто Львів, 79047; код ЄДРПОУ 45381567);

про: стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Моя земля 2015» (надалі також позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Індастбуд» (надалі також відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 29.09.2025 між позивачем та відповідачем укладено договір №29/09-25 на виконання будівельно-монтажних робіт, за умовами якого відповідач (підрядник) зобов`язався на свій ризик з матеріалів позивача (замовника) виконати та здати замовнику у встановлені договором строки роботи з виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті, що знаходиться за адресою: вулиця Героїв України, 104, місто Лохвиця, Миргородського району, Полтавської області.

На виконання умов укладеного договору позивач перерахував відповідачу аванс в розмірі 900 000,00 грн., однак останній не виконав роботи в обумовлений договором строк (10.10.2025).

У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача основну суму боргу в розмірі 900 000,00 грн за невиконані роботи, пеню за порушення строків виконання будівельно-монтажних робіт за договором в сумі 80 260,27 грн. та штраф за порушення строків виконання робіт по договору у розмірі 45 000,00 грн.

Крім цього, як зазначає позивач, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних по укладеному договору, а тому просить стягнути з відповідача передбачений договором штраф у розмірі 150 000,00 грн за таку нереєстрацію та пеню у розмірі 23 695,89 грн. за порушення обов`язку щодо реєстрації податкових накладних.

Одночасно із позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій він просить накласти арешт на грошові кошти, а також належне відповідачу нерухоме та рухоме майно у межах загальної суми 1 416 940,50 грн., а також заборонити відповідачу вчиняти дії на розпорядження належним йому нерухомим та рухомим майном та на набуття нового нерухомого чи рухомого майна.

Розглянувши матеріали позовної заяви, Господарський суд Львівської області дійшов висновку про необхідність передачі позовної заяви та доданих до неї документів, а також заяви про забезпечення позову за територіальною підсудністю до господарського суду Полтавської області.

Так, за змістом статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності (стаття 20 ГПК України).

За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виняток із цього правила становлять випадки виключної підсудності справ, передбаченої статтею 30 ГПК України.

Так, відповідно до частини 3 вказаної статті спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, у постанові від 07 липня 2020 року у справі №910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Враховуючи наведені правові позиції, суд доходить висновку, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вулиця Героїв України, 104, місто Лохвиця, Миргородського району, Полтавської області, оскільки предметом даного позову є вимоги про невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, який укладений щодо користування цим нерухомим майном, а саме здійснення будівельно-монтажних робіт на ньому.

Відтак, на даний спір поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України, а тому розгляд даної справи віднесено до виключної юрисдикції Господарського суду Полтавської області.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Щодо поданої позивачем заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що оскільки розгляд даного позову віднесено до виключної юрисдикції Господарського суду Полтавської області, саме цей суд є «компетентним судом» розглядати і заходи забезпечення цього позову, а не Господарський суд Львівської області. А тому, заява про забезпечення позову підлягає передачі за належністю разом із матеріалами позовної заяви.

Керуючись статтями 30, 31, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Передати позовну заяву Фермерського господарства «Моя земля 2015» Фермерського господарства «Моя земля 2015» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Індастбуд» про стягнення заборгованості з доданими до неї матеріалами та заявою про забезпечення позову за територіальною підсудністю до господарського суду Полтавської області (вулиця Капітана Володимира Кісельова, 1, місто Полтава, 36000).

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів до Західного апеляційного господарського суду.

2. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Бургарт Т.І.