Рішення № 134997379, 10.03.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/1343/25

Номер провадження №2/351/127/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Мартинюка В.І.,

за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 01.09.2025 надійшла позовна заява від ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «Факторинг Партнерс» зазначено про те, що 21.03.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 0962288078, який підписаний електронним підписом відповідача з використанням одноразового ідентифікатора.

Сторони зазначеного Договору погодили, що Товариство зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тіло кредиту складає: 8 000,00 гривень. Строк дії Договору 3 роки. Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом.

22 червня 2022 року було укладено договір № 22/06-22, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0962288078.

23 травня 2024 року було укладено договір № 23/05/24, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0962288078.

Отже, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0962288078.

Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим в останньої виникла заборгованість за договором № 0962288078 у розмірі 100 960,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 8 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 92 960,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 100 960,00 грн заборгованості, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

У поданому до суду поясненні, представник відповідача Петричка О.Є. заперечує щодо задоволення позовних вимог. Свої заперечення обгрунтовує тим, що при укладенні кредитного договору не дотримані вимоги законодавства України про захист прав споживачів, а умови самого договору № 0962288078 є несправедливими про відношенню до відповідачки як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів за користування кредитом (сума відсотків перевищує тіло кредиту більше ніж в 10 раз). У договорі № 0962288078 встановлено, що розмір кредиту становить 8 000,00 грн, строк користування кредитом- 15 днів, строк дії договору становить 3 роки. Вважають, що справедливим є стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8 000,00 грн, а проценти за користування кредитом повинні бути нараховані кредитором протягом строку користування кредитом -15 днів. Крім того, у матеріалах справи відсутній детальний розрахунок заборгованості, що не дає можливості перевірити правильність нарахування відсотків за кредитним договором. Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн адвокат Петричка О.Є. зазначає, що враховуючи типовість справи та відсутність підвищеної складності у її розгляді, вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу явно завищеними та такими, що не відповідають критеріям розумності й співмірності, визначених у ст. 141 ЦПК України. Просив позов ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 задовольнити частково, а саме не заперечують щодо стягнення з відповідачки суми тіла кредиту у розмірі 8 000,00 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. Розгляд справи проводити без сторони відповідача.

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» у судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та її предтавник Петричка О.Є. у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.

10 грудня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.

02 лютого 2026 року на адресу суду надійшло пояснення від представника відповідача Петрички О.Є., в яких відповідачка визнає позов частково, а саме заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 000,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. У задоволенні іншої частини позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 03 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

10 лютого 2026 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача не погоджується із обставинами, викладеними у поясненнях адвоката Петрички О.Є. Вказує на те, що долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості відповідають вимогами закону і є належними доказами наявності та розміру заборгованості відповідача за договором позики. Відповідно до умов договору пропозиції та акцепту оферти визначено розмір відсоткової ставки, а саме 1,75 % за один день користування кредитом. Відповідно до наданих розрахунків заборгованості вбачається, що нарахування заборгованості по процентам було здійснено відповідно до вказаної погодженої процентної ставки, відтак посилання представника відповідача на збільшення розміру відсоткової ставки є незрозумілим та безпідставним. Нарахування відсотків здійснювалося відповідно до умов договору в межах строку дії кредитного договору. Щодо заперечень представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн, представник позивача зазначає, що відповідач не наводить обгрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги, а тому витрати у розмірі 25 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача. Позовні вимоги просить задоволити у повній мірі.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 21.03.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 0962288078, який підписаний електронним підписом відповідача з використанням одноразового ідентифікатора ( а.с. 15-18).

Розмір кредиту складає 8 000 грн. Строк користування кредитом 15 днів. Строк дії Договору 3 роки. Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації. Річна відсоткова ставка 638,75% застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , яка зазначена в заяві анкеті на отримання кредиту № 3544474 (а.с.13-14).

Відповідач підписав Договір електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «4j3g2s», що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 19).

Позикодавець свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти в обсязі, обумовленому Договором. Вказане підтверджується листом ТОВ «Сервіс Онлайн Платежів» № 3158_250611114055 від 30.07.2025 про перерахування коштів за Договором № 0962288078 через систему платежів іPay.ua, номер транзакції 83758678 (а.с. 138).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0962288078 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Інфінанс» складає 100 960,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 8 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 92 960,00 грн (а.с.44-52).

22 червня 2022 року було укладено договір факторингу № 22/06-22, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0962288078 (а.с. 54-55).

Згідно з копією Акту приймання-передачі реєстру боржників за Договором факторингу 22/06-22 від 22.06.2022 ТОВ «Інфінанс» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Реєстр боржників в повному об`ємі відповідно до умов Договору ( а.с.56).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу 22/06-22 від 22.06.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги від ТОВ «Інфінанс» за кредитним договором № 0962288078 від 21.03.2021 заборгованість ОСОБА_1 складає 100 960,00 грн (а.с. 57-60).

23 травня 2024 року було укладено договір № 23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0962288078 ( а.с. 61-65).

Згідно з копією Акту приймання-передачі реєстру заборгованості за Договором факторингу 23/05/24 від 23.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» передало, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло Реєстр заборгованості в повному об`ємі відповідно до умов Договору (а.с. 67)

Відповідно до витягу з реєстру заборгованості № 4 до Договору факторингу 23/05/24 від 23.05.2024, ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло право вимоги від ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 0962288078 від 21.03.2021, заборгованість ОСОБА_1 складає 100 960,00 грн (а.с. 85).

Відтак, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 0962288078.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦП України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 21.03.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 0962288078, за яким позичальник отримав кредитні кошти в сумі 8 000,00 грн. Вказане підтверджується листом ТОВ «Сервіс Онлайн Платежів» № 3158_250611114055 від 30.07.2025 про перерахування коштів за Договором № 0962288078 через систему платежів іPay.ua, номер транзакції 83758678.

У зв`язку із несплатою ОСОБА_1 основної суми боргу та процентів за користування кредитними коштами, перед ТОВ «Інфінанс» утворилась заборгованість, що, як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0962288078, складає 100 960,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 8 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 92 960,00 грн.

У відповідності до договору факторингу № 22/06-22 ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримало право вимоги за кредитним договором № 0962288078, у розмірі 100 960,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 8 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 92 960,00 грн.

Відповідно до договору факторингу № 23/05/24 ТОВ «Факторинг Партнерс» отримало право вимоги за кредитним договором № 0962288078 у розмірі 100 960,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 8 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 92 960,00 грн.

Щодо розміру заборгованості за процентами, суд зазначає таке.

Суд вважає що, нарахування відсотків позивачем за користування кредитом є несправедливим у розумінні до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів", оскільки суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, не відповідає передбаченим у частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права та є явно завищена. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Відповідно до вимог даного закону несправедливими є, зокрема, нарахування компенсаційних витрат, які понад 50% перевищують суму отриманої споживчої продукції та послуг.

Слід зауважити, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 викладено, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку, щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов, може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Ті самі висновки викладені у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23.

Отже, зважаючи на зазначене вище, суд сприймає умови кредитного договору № 0962288078 від 21.03.2021, укладеного між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 , у частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 92 960,00 грн, як такі, що є несправедливі, непропорційні до тіла кредиту, а тому приходить до висновку, про зменшення розміру заборгованості за процентами до суми 8 000,00 грн.

Вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору № 0962288078 від 21.03.2021 та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а саме доведено факт надання позичальнику кредитних коштів за Договором № 0962288078 від 21.03.2021, утворення заборгованості у неї перед кредитором, а тому з урахуванням того, що проценти у розмірі заявленому позивачем є несправедливими та непропорційними до тіла кредиту, позов підлягає до часткового задоволення

Розподіл судових витрат у справі.

Разом із позовною заявою позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, понесених у справі, що складаються із витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн та судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» ( а.с.93-95); заявку на надання юридичної допомоги № 648 від 01.07.2025 ( а.с 98); витяг з Акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025 ( а.с. 99).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведених норм права, конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, суд доходить висновку, що клопотання позивача про стягнення на його користь із відповідача понесених витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення, та з відповідача на його користь слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 2 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ « Факторинг Партнерс» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу № 0549610015 від 27.08.2025

Оскільки позов ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 задоволено частково, з останньої на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 383,89 грн. із розрахунку 16 000*2422,40/100960,00.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, ЦПК України, ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за кредитним договором № 0962288078 від 21.03.2021 у розмірі 16 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371 судовий збір у сумі 383,89 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має прав о на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, оф. 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 20.03.2026.

Суддя Василь МАРТИНЮК