Рішення № 134997286, 20.03.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1986/25

Провадження № 2/346/161/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі : судді Васильковського В.В.,

за участю секретаря Максим`юк М.А.,

позивач ОСОБА_1 ,

представника позивача Калетнік М.Ю.,

представника відповідача Микитин Л.Й.,

представника третьої особи Савчук Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє: адвокат Калетнік Марина Юріївна до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Коршівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, Служба у справах дітей Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області про позбавлення батьківських прав та встановлення місця проживання дитини з батьком, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

22.04.2025 року представник позивача звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.02.2025 року у справі № 346/6824/24 шлюб між сторонами було розірвано. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 від 17.12.2024 року. Шлюбні відносини було припинено в зв?язку з тим, що мати дитини ОСОБА_2 , веде аморальний спосіб життя: зловживає алкогольними напоями, залишає дитину без належного нагляду (в цей час в приміщенні будинку знаходиться особа похилого віку, яка називає себе «нерідною матір`ю» останньої, а по юридичному факту - на сторонню особу). Такі дії матері по відношенню дитини загрожують її життю, здоров`ю та психологічному розвитку. Також, зазначають, що ОСОБА_2 , не працевлаштована, грошового забезпечення не має, як наслідок дитина перебуває в жахливих умовах без гідного забезпечення. В зв?язку з тим, що Відповідачем було спеціально вжито заходів щодо мобілізації Позивача, який відповідно до Довідки форми 5 від 14.01.2025 №13, перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_2 , задля корисливих цілей, які полягають у грошовому інтересі, як наслідок Відповідач був мобілізований та позбавлений змоги проживати разом з дитиною, в зв`язку з чим дитина залишилась проживати з матір?ю в жахливих умовах, без грошового забезпечення та із постійною загрозою для життя. Звертають увагу, що відповідно до Єдиного державного реєстру судових справ, Відповідачка неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, що підтверджується: Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.02.2025 року у справі № 346/458/25, встановлено, що 21.01.2025 року о 09:28 год., ОСОБА_2 , здійснила домашнє насильство відносно своєї матері, а саме: нецензурною лайкою ображала матір та погрожувала, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння. Вказаною Постановою Відповідача було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебуває справа № 346/725/25 про притягнення ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності. Відповідно до Інформації з єдиного державного реєстру Боржників, відносно Відповідача відкрито 4 (чотири) виконавчих проваджень де вона є Боржником. 12.02.2025 року Представником в інтересах Позивача було подано Заяву про визначення місця проживання дитини з батьком, Відповідачка на засідання комісії не з`являлась. 18.03.2025 року було отримано відповідь за результатами розгляду Заяви де вказано, що питання про визначення місця проживання дитини комісією з питань захисту прав дитини батькам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою захисту якнайкращих інтересів дитини рекомендовано здійснити добровільне врегулювання спору щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Звертають увагу, що дане питання врегулювати в позасудовому порядку не видається можливим, адже Відповідач через свій аморальний спосіб життя на контакт не йде про що комісії з питань захисту прав дитини добре відомо, також вони неодноразово викликались до місця проживання дитини, як такі щоб зафіксували неналежне виконання батьківських обов?язків Відповідачем. 29.03.2025 року було отримано відповідь за результатами розгляду Адвокатського запиту зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 неодноразово потрапляла в поле зору працівників поліції. Протягом 2024 року щодо гр. ОСОБА_2 , до Коломийського РВП ГУНП надходили письмові звернення та повідомлення на спецлінію «102» від її матері, гр. ОСОБА_4 по фактах вчинення відносно неї домашнього насильства, а також 22.01.2025 року надійшло звернення від голови Коршівської СР, щодо факту неналежного виконання батьківських обов?язків гр. ОСОБА_2 , у вихованні малолітнього ОСОБА_3 , оскільки останній перебуває на обліку в ССД Коршівської ТГ, як дитина, що опинилась в складних життєвих обставинах. Відповідно до Акту обстеження житлових умов проживання Відповідача від 27.03.2025 року, встановлено, що житловий будинок газифікований та електрифікований, централізоване водопостачання відсутнє, є колодязь; в житловому приміщенні чисто, прибрано, грибок, пліснявка -не виявлено, туалет на вулиці, санітарно-гігієнічний стан задовільний. Звертають увагу, що відповідно до Витягу з Наказу Коршівської сільської ради від 19.12.2024 №21 було взято на облік малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що фактично проживає по АДРЕСА_1 , як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах у зв?язку з ухиленням батьків від виконання своїх обов?язків. Відповідно до Довідки форми 5 від 14.01.2025 року № 13, ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_2 . Відповідно до Службової характеристики ОСОБА_1 , займана посада: водій-лінійний лінійно кабельного відділення зв?язку взводу зв?язку роти зв?язку батальйону зв?язку військової частини НОМЕР_3 , військовослужбовець позиціонує себе як спокійний, коректний, порядний, врівноважений військовослужбовець. Згідно Довідки № 86 від 07.02.2025, середній заробіток ОСОБА_1 , складає 16 732,02 грн. Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 , до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Згідно Витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до Акту обстеження житлових умов проживання Позивача від 06.02.2025 року, за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що житло розміщене на першому поверсі двох поверхового будинку, складається з восьми кімнат, ванної кімнати, туалету, вітальні. Для виховання та розвитку дитини створено всі необхідні умови. Стосунки в сім`ї дружні, доброзичливі. Тому, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із батьком ОСОБА_1 .

05.11.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що з позовною заявою Відповідачка не погоджується та не визнає. Обставини викладені в позові викривлені та не відповідають дійсності. Зі слів Відповідачки дитину в неї вилучили шляхом обману. Сина вона любить та доглядала за ним належним чином. Після того як дитину вилучили, мати чоловіка, з якою наразі перебуває дитина, бо Позивач перебуває на військовій службі, не дозволяла бачитися з дитиною. Погоджувалася лиш на короткі відеодзвінки раз на тиждень. Оскільки дитина наразі проживає з батьком, який зареєстрований у селищі Бородянка Київської області через значну відстань та через те, що на території України ведуться бойові дії Відповідачка не може фізично відвідувати сина. Про життя сина вона може дізнатися лише зі слів матері колишнього чоловіка. Батько дитиною не цікавився від народження. Син відповідачки в дитинстві часто хворів, та Відповідачка змушена була лікувати його самостійно без участі батька. Позбавлення батьківських прав Відповідачки не є доцільним та корисним ні для кого з сторін, а головне для дитини. Відповідачка вважає, що дії спрямовані на позбавлення її батьківських прав, Позивачу потрібні виключно з метою звільнення з військової служби, як батька, який виховує дитину самостійно. Оскільки до моменту мобілізації дитиною він не цікавився взагалі, та до моменту вилучення дитина проживала з матір`ю та бабусею, які займалася утриманням, вихованням та забезпеченням сина. Звернення Відповідачки до служби Безоплатної правничої допомоги також свідчить про її зацікавлення в збереженні батьківських прав та прояв інтересу до дитини, з якої її позбавляють можливості бачитися та спілкуватися. Відповідачка робила все можливе, що дозволяло їй становище, щоб забезпечити належний рівень життя дитині. Проявляла до нього увагу та турботу, піклувалася про його здоров`я. Окрім того, актом обстеження умов проживання наданим Позивачем підтверджується, що умови проживання дитини були задовільними. Тому Відповідачка вважає, що за зазначених обставин позбавлення її батьківських прав є недоцільним. Тому, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Від Служби у справах дітей Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника служби у справах дітей Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області, позов підтримують.

Представник Коршівської сільської ради Коломийського району в судовому засіданні пояснив, що дитину доглядала бабуся, мама вела аморальний спосіб життя.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 25.04.2025 року відкрито загальне позовне провадження по даній справі.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.02.2025 року, по справі № 346/6824/24, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 37-38).

Відповідно до копії виданого повторно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 від 17.12.2024 року, у сторін, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис (а.с. 35).

Згідно із копією Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 09.02.2025 року до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с. 30).

Копією Довідки № 13 від 14.01.2025 року, встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_2 (а.с. 34).

Відповідно до копії службової характеристики від 07.02.2025 року, ОСОБА_1 , займає посаду: водій-лінійний лінійно кабельного відділення зв?язку взводу зв?язку роти зв?язку батальйону зв?язку військової частини НОМЕР_3 , військовослужбовець позиціонує себе як спокійний, коректний, порядний, врівноважений військовослужбовець (а.с. 31-32).

Згідно із копією Довідки № 86 від 07.02.2025 року, ОСОБА_1 , дійсно є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , на посаді водія-лінійного наглядача. Також, встановлено, що середній заробіток ОСОБА_1 , складає - 16 732 грн. 02 коп. (а.с. 33).

Відповідно до Інформації з єдиного державного реєстру Боржників, відносно Відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрито чотири виконавчих проваджень де вона вказана Боржником (а.с. 39-40).

Згідно з копією Постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.02.2025 року, по справі № 346/458/25, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 о 09:28 год., здійснила домашнє насильство відносно своєї матері, а саме: нецензурною лайкою ображала матір та погрожувала, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння. Даною Постановою ОСОБА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі двадцяти неоподатковуваних доходів громадян, що становить 340 грн. (а.с. 41-42).

Відповідно до Акту обстеження житлових умов проживання Позивача від 06.02.2025 року, на підставі адвокатського запиту було проведено обстеження умов проживання, а саме житла, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та встановлено, що житло розміщене на першому поверсі двох поверхового будинку, складається з восьми кімнат, ванної кімнати, туалету, вітальні. Для виховання та розвитку дитини створено всі необхідні умови. Стосунки в сім`ї дружні, доброзичливі (а.с. 45-46).

Згідно з копією Повідомлення № 375/02-25 від 18.03.2025 року, направленого Виконавчим комітетом Коршівської сільської ради, повідомлено, що за результатами розгляду заяви №12-02/02Н-2025 від 12.02.2025 року, щодо питання про визначення місця проживання дитини комісією з питань захисту прав дитини батькам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою захисту якнайкращих інтересів дитини рекомендовано здійснити добровільне врегулювання спору щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 50).

Відповідно до копії відповіді на адвокатський запит № 25-03/05H-2025 від 25.03.2025 року зареєстрований по вх. № 244аз-2025 від 26.03.2025 року в Коломийському РВП ГУНП в Івано-Франківській області, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 жит. АДРЕСА_1 повідомляємо, що остання неодноразово потрапляла в поле зору працівників поліції. Протягом 2024 року щодо гр. ОСОБА_2 до Коломийського РВП ГУНІ надходили письмові звернення та повідомлення на спецлінію «102» від її матері, гр. ОСОБА_4 по фактах вчинення відносно неї домашнього насильства, а також 22.01.2025 року надійшло звернення від голови Коршівської СР, щодо факту неналежного виконання батьківських обов?язків ОСОБА_2 у вихованні малолітнього ОСОБА_3 , оскільки останній перебуває на обліку в ССД Коршівської ТГ, як дитина, що опинилась в складних життєвих обставинах. Під час відвідування інспекторами ювенальної превенції Коломийського РВП ГУНП за місцем проживання гр. ОСОБА_2 , що виховує малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що в період часу з 06.01.2025 року по 22.01.2025 року гр. ОСОБА_2 була відсутня за місцем проживання та залишила малолітнього сина ОСОБА_3 без опіки з боку матері, не забезпечуючи матеріально, що підтвердила її матір, гр. ОСОБА_4 , яка у вказаний період опікувалась малолітнім онуком. Умови проживання сім?ї задовільні. По даному факту, відносно гр. ОСОБА_2 працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП та адміністративні матеріали скеровано до Коломийського міськрайонного суду для розгляду і прийняття рішення. На даний час, рішення судом не прийнято. Додатково встановлено, що 03.10.2024 року та 25.02.2025 року гр. ОСОБА_2 притягувалась до адміністративної відповідальності Коломийським міськрайонним судом, по фактах вчинення домашнього насильства відносно матері ОСОБА_4 , а також щодо гр. ОСОБА_2 працівниками поліції було винесено термінові заборонні приписи. На даний час, ОСОБА_2 , перебуває на обліку в Коломийському РВП в категорії «Кривдник». До кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , не притягалась(а.с. 54-55).

Згідно із копією Довідки-характеристики № 442/02-25 від 31.03.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю малолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем фактичного проживання не працює, не бере участі у громадському житті сільської громади. В Коршівській сільській раді відсутня інформація про зафіксовані випадки перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп?яніння. Про перебування ОСОБА_2 на обліку в медичних установах (наркологічний, психоневрологічний диспансер) - інформація відсутня. Скарг від сусідів за місцем фактичного проживання на поведінку ОСОБА_2 до Коршівської сільської ради не надходило. ОСОБА_2 в 2024 році притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - за фактом вчинення домашнього насильства відносно матері ОСОБА_4 , а 21.01.2025 року ОСОБА_2 , повторно вчинила домашнє насильство відносно матері про, що було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Працівниками поліції 07.02.2025 року письмово опитано гр. ОСОБА_2 та її матір ОСОБА_4 та встановлено, що в період часу з 06.01.2025 року по 22.01.2025 року ОСОБА_2 була відсутня за місцем проживання, залишила малолітнього сина ОСОБА_3 , без опіки з боку матері, не забезпечуючи матеріально, що підтвердила гр. ОСОБА_4 , яка у вказаний період опікувалась малолітнім внуком. По даному факту відносно гр. ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП та адміністративні матеріали скеровано до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області для розгляду і прийняття рішення. На даний час між ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , конфліктні відносини в сім?ї відсутні (а.с. 58).

Відповідно до копії Акту обстеження житлових умов проживання від 27.03.2025 року, встановлено, на підставі адвокатського запиту, проведено обстеження умов проживання ОСОБА_2 , та встановлено, що житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 : газифікований та електрифікований, централізоване водопостачання відсутнє, є колодязь; в житловому приміщенні чисто, прибрано, грибок, пліснявка -не виявлено, туалет на вулиці, санітарно-гігієнічний стан задовільний. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: іграшками, одягом, взуттям, дитина ОСОБА_3 , забезпечений в достатній кількості. Наявні дитяче ліжко, особистий посуд дитини, два дитячі велосипеди, два дитячі візочки. Стосунки в сім`ї нейтральні. Матеріально-побутове становище сім`ї ОСОБА_2 , задовільне, необхідні потреби сім`ї забезпечуються (а.с. 63-64).

Згідно із копією Витягу з наказу Служби у справах дітей Корішівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області від 19.12.2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взято на облік, як дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухилянням батьків від виконання своїх обов`язків (а.с. 65-66).

Відповідно до копії Висновку, затвердженого рішення Виконавчого комітету Коршівської сільської ради № 68 від 12.06.2025 року, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Коршівської сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 149-153).

Згідно з копією Рішення № 73 про негайне вилучення малолітньої дитини від 01.07.2025 року, виданого Виконавчим комітетом Коршівської сільської ради, , 01.07.2025 року надійшло повідомлення № 104097-2025 від Коломийського РВП ГУП в Івано-Франківській області про те, що в АДРЕСА_3 , працівниками СІОІІ ВП Коломийського РВП було виявлено жінку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які пересувалися босоніж по проїжджій частині дороги. Мати при цьому перебувала з явними ознаками алкогольного сп?яніння, що виражалось в нестійкій ході та неохайному вигляді, в результаті чого не могла здійснювати належний догляд за своїм малолітнім сином, з яким переважно проживають без реєстрації місця проживання у АДРЕСА_1 . Матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не займається вихованням та утриманням малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, раніше притягалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов?язків. За таких обставин подальше проживання, перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір?ю ОСОБА_2 загрожує життю та здоров?ю дитини, порушує право дитини на належне виховання, харчування, догляд, лікування та гармонійний розвиток, З метою захисту прав дитини та з метою вилучення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з середовища, яке загрожує життю та здоров?ю, розглянувши рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, керуючись Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, Пов?язаної із захистом прав дитини, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, статтею 170 Сімейного кодексу України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет Коршівської сільської ради вирішив негайно відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та тимчасово влаштовано дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сім`ю бабусі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , до прийняття рішення Коломийським міськрайонним судом у справі № 346/1986/25 про позбавлення батьківських прав та встановлення місця проживання дитини, в зв`язку з ухиленням матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від виконання батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_3 , та перебування батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на військовій службі (а.с. 132-133).

Відповідно до копії Листа № 03-16/107 від 30.07.2025 року, направленого КУ «Центр надання соціальних послуг Бородянської селищної ради» Бучанського району Київської області, згідно з Рішенням виконавчого комітету Коршівської сільської ради №73 від 01.07.2025 року «Про тимчасове влаштування малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сім?ю бабусі, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та у зв?язку з ухиленням матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від виконання своїх батьківських обов?язків. Зважаючи на вищезазначене, КУ «Центр надання соціальних послуг Бородянської селищної ради», інформує про наступне: ОСОБА_1 проживав у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 протягом 6 місяців. Від шлюбу народилася дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ще з першого триместру вагітності ОСОБА_2 , проживала окремо від чоловіка. Жодних пояснень, щодо рішення проживати окремо не надавала. Адресу за якою виїхала на нове місце проживання не повідомила та не завжди відповідала на телефонні дзвінки. З 01.07.2025 року, внаслідок ухиляння матері, ОСОБА_2 , від виконання. батьківських обов?язків, дитина, ОСОБА_3 , проживає в сім?ї батька, разом з дідусем та бабусею за адресою: АДРЕСА_2 . Бабуся, ОСОБА_5 , тя дідусь ОСОБА_6 . проживають в двоповерховому приватному будинку з усіма зручностями та комунікаціями. Для дитини облаштована окрема кімната в будинку, придбані всі необхідні речі та створені відповідні умови для повноцінного життя та розвитку. 3 10.07.2025 року дитина, що перебуває під опікою бабусі, ОСОБА_5 , зареєстрована в МБО «БФ «СОС Дитяичі Містечка» Україна. Основна мета реєстрації - отримання психосоціальної підтримки, розвитку та сприяння адаптації дитини. В зв?язку з мобілізацією батька дитини до лав ЗСУ, наразі бабуся повністю займається розвитком та доглядом за дитиною (а.с. 141-142).

ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 2 статті 141 СК України, передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст. 155 СК України).

У відповідності з ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він в т.ч. ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до абз. 2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання неповнолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За відсутності спору між батьками щодо місця проживання дитини та не заявлення вимоги щодо вирішення такого, а також відсутності об`єктивних відомостей про дійсне місце проживання дитини, інформації, одержаної у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, суд позбавлений можливості дотриматися положень ст. 161 СК України та врахувати ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків; особисту прихильність дитини до кожного з них; вік дитини, стан її здоров`я; особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При цьому, у такому випадку відсутні підстави для участі у справі органу опіки та піклування і суд не наділений правом збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.

V. Оцінка суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Суд вважає, що такий захід впливу як позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до абз. 2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Суд вважає недоведеною належними та допустимими доказами обставину, що відповідачка на час звернення до суду із позовом ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Також суд дійшов висновку, що недоведено факт того, що змінити поведінку матері у кращу сторону неможливо.

При цьому суд бере до уваги звернення ОСОБА_2 за правовою допомогою у справі та заперечення позову.

Суд критично оцінює висновок затверджений рішенням Виконавчого комітету Коршівської сільської ради № 68 від 12.06.2025 року, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки на засіданні виконавчого комітету не була присутня ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Крім того суд вважає вказаний висновок необґрунтованим, наведені в ньому обставини не свідчать про умисне ухилення відповідачкою від виконання своїх батьківських обов`язків.

Що стосується позовної вимоги про визначення місця проживання дитини з батьком суд доходить таких висновків.

Так, судом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 проживає в сім?ї батька, разом з дідусем та бабусею за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачка проти цього не заперечувала, таким чином спір між сторонами з цього приводу відсутній.

Оскільки сторони у справі, які проживають окремо, дійшли згоди щодо того, де буде проживати малолітня дитина, тобто факт порушення прав, про що стверджує позивач, відсутній, підстав для визначення у судовому порядку місця проживання дитини немає. Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. У цій справі малолітня проживає разом із батьком, бабусею та дідусем, мати дитини як на час подання позову, так і під час розгляду справи в суді не заперечувала проти цього, підтвердивши тим самим, що сторони дійшли домовленості щодо проживання сина саме з позивачем.

Такого висновку дійшов Верховний суд в постанові від 15 січня 2025 року у справі № 755/15383/23.

Фактично цей спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком малолітнього сина, з яким дитина і так фактично проживала та продовжує проживати. Мати дитини не вимагала та не вимагає зміни її місця проживання

Такого висновку дійшов ВС у постанові від 10 липня 2024 року у справі № 127/16211/23 (провадження № 61-1964св24)

Тому суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та ст. ст. 207, 549, 551, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 81, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Покласти на Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Коршівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області контроль за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків, відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Коршівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ: 04356863, адреса: с. Коршів, вул. Шевченка, 23, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78240.

Третя особа: Служба у справах дітей Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ: 43625019, адреса: с. Бородянка, вул. Центральна, 331, Бучанського району, Київської області, 07801.

Суддя: Васильковський В. В.