Ухвала суду № 134996651, 01.12.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/8562/25

Провадження № 2-а/0203/56/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2025 року у місті Дніпрі суддя Центрального районного суду міста Дніпра Ханієва Ф.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2025 року через систему «Електронний суд» адвокат Лихопьок Денис Павлович, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Центрального районного суду міста Дніпра з адміністративною позовною заявою до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просить суд:

- поновити пропущений позивачем ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови №1121/UА209000/2025 від 26.08.2025 року та прийняти цей позов до розгляду;

- скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1121/UА209000/2025 від 26.08.2025 року Львівської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України та закрити провадження у справі про порушення митних правил №1121/UА209000/2025, розпочатої 26.08.2025 року за ознаками вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України;

- витрати по справі покласти на відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд, перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , доходить висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 161, 160 КАС України.

Так, в порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем не зазначено рік його народження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте позивач не додав до позовної заяви документа про сплату судового збору та не надав документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до вимог чинного законодавства, а лише зазначив, що він відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, звільнений від сплати державного мита.

Разом з цим, статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір» визначені об`єкти справляння судового збору та пільги щодо сплати судового збору.

Аналіз вищевказаних норм вказує, що серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Крім того, суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2020 року, справа № 543/775/17, відповідно до якої у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та при подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у справах щодо накладення адміністративного стягнення судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору на суму 605,60 гривень або копії документів, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З матеріалів справи видно, що позивач просить суд скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1121/UА209000/2025 від 26.08.2025 року Львівської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України та закрити провадження у справі про порушення митних правил №1121/UА209000/2025, розпочатої 26.08.2025 року за ознаками вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України. Проте з позовом до суду позивач звертається 21.11.2025 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом, та до позовної заяви не додає доказів на підтвердження причин поважності його пропуску.

Відповідно до положень ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку щодо необхідності залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху на підставі ст. ст. 160, 161, 169 КАС України зі встановленням позивачеві строку для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 168, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: дати народження позивача, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін;

- доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом;

- документу, що підтверджує сплату судового збору на суму 605,60 гривень, який підлягає перерахуванню на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA418999980313171206000004631, код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Центральний районний суд міста Дніпра.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва