Ухвала суду № 134996518, 17.03.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5694/21

1-кп/212/70/26

У Х В А Л А

17 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041730000351 від 31 травня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2021 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

04 лютого 2026 року прокурор ОСОБА_5 подала до суду клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначила, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачається покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, судом двічі оголошувався розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тому просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав викладених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив не обирати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, пояснив, що він не змінював місце свого проживання, квартиру у якій він проживає для нього винаймає мати цивільної дружини, він має малолітню дитину, батьком якої він не зареєстрований, не знав, що перебуває у розшуку за ухвалою суду, вважав, що розшукується у зв`язку із самовільним залишенням військової частини. При цьому не заперечував факт обізнаності про наявне в суді кримінальне провадження, проте пояснити чому не з`явився до суду, перебуваючи в СЗЧ, не може.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті 185 ч. 3 КК України передбачає покарання до шести років позбавлення волі.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, суд зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, з урахуванням особи ОСОБА_4 , який обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до шести років позбавлення волі, раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у період іспитового строку, офіційно не працевлаштований, перебував у розшуку у зв`язку з ухиленням від суду, з метою запобігання ризикам переховування від суду, вчинення нового кримінального правопорушення, суд вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На думку суду інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити обвинуваченому розмір застави, який відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи обставини та тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений в будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 194, 315 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який рахувати з 17 березня 2026 року.

Строк дії ухвали становить до 15 травня 2026 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена в будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 покласти на нього, такі обов`язки:

1)з`являтися за викликом Покровського районного суду міста Кривого Рогу для участі в судових засіданнях, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це суд;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

4)не виїжджати за межі України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, обвинувачений вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1