Постанова № 134992037, 18.03.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/193/26

Провадження № 3/568/215/26

18 березня 2026 р. м. Радивилів

Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О., розглянувши адміністративну справу в режимі відеоконференції, матеріали якої надійшли від відділу організації несення служби в Дубенському районі Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліціїпро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та вимоги ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз`яснені),

встановив:

26 січня 2026 року о 11 год. 13 хв. в с.Гусари дорога «Київ-Чоп» М-06 413 км. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW ЗER REIHE» д.н.з. НОМЕР_2 на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору, гучномовця не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі «TOYOTA COROLA» д.н.з. НОМЕР_3 на автодорозі М-06 «Київ-Чоп» 410 км. шляхом блокування транспортного засобу, чим порушив п.2.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що під час руху дорогою М-06 автомобілем, побачивши позаду автомобіля службовий автомобіль поліції з увімкненими проблисковими маячками, зайняв максимально праве положення, почав зменшувати швидкість руху, здійснював пошук безпечного місця для зупинки, оскільки все узбіччя було вкрито снігом. В цей час службовий автомобіль поліції здійснив обгін його транспортного засобу та почав пригальмовувати. Доказів того, що ним було проігноровано вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу матеріали справи не містять. Відтак, в його діях відсутня обєктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Також ОСОБА_1 підтвердив, що постановою в справі про адміністративне правопорушення від 03.02.2026 року його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.4 ст.122 КУпАП, а саме за перевищення швидкості руху більше ніж на 502 км/год, що мало місце 26.01.2026 року о 11 годині 09 хвилин в населеному пункті Крупець Дубенського району Рівненської області (автодорога М-06 423 км). Щодо не виконання вимоги про зупинку транспортного засобу подану жезлом поліцейського в н.п. Крупець Дубенського району Рівненської області, вказав що жесту поліцейського, поданого за допомогою жезлу, він не бачив.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Відповідно п. 2.4 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП відповідальність настає за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

В той же час, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:

- протокол про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 складений на бланку відповідного зразка з серійним номером ЕПР1 №575750 від 26.01.2026 р. уповноваженою на те особою інспектором 3 взводу 1 рота 3 бат. Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Джораєв В.Р. (а.с.2);

- рапортом поліцейського взводу №3 роти №3 (з обслуговування Дубенського району) УПП в Рівненській області ДПП Джораєв В.Р. (а.с.4):

- поясненням ОСОБА_1 від 26.01.2026 р. (а.с.5);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА №6608504 від 03.02.2026 р. (а.с.24).

А також вина ОСОБА_1 підтверджується відео на DVD диску записаного з бодікамери поліцейського БК №473393, 476433, а саме зафіксовано вимогу поліцейського подану жезлом про зупинку транспортного засобу (файл IMG_9941 0:00:44), вимога про зупинку транспортного засобу, подана звуковою сигналізацією службового автомобіля (файл export-6g5ay 0:00:59), вимога про зупинку транспортного засобу подана поліцейським через гучномовець службового автомобіля (export-6g5ay 0:01:06), повторна вимога про зупинку транспортного засобу подана через гучномовець службового автомобіля (export-6g5ay 0:01:37). (а.с.6)

Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності доводять винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.4 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Згідно ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи вищевикладене, особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, те, що дане порушення Правил дорожнього руху, яке вчинене, є потенційно небезпечними для суспільства, яке становило реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожувало їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, враховуючи відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин по даній справі, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 місяці.

Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 283-285, 287-289 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на р/р UA908999980313111256000026001, ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, (код за ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя В.О. Троцюк