Рішення № 134991962, 17.03.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/116/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

присяжних: Фурсовича О.М., Шеремети С.І.,

за участю:

секретаря судових засідань Пінчук О.М.,

представника заявника - адвоката Юсько І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Дубровиця в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України про оголошення особи померлою,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою та просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Селець Дубровицького району Рівненської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , військовослужбовця, солдата, бойового медика 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 неподалік селища Хромове Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30 червня 2023 року №181 ОСОБА_2 був призваний під час загальної мобілізації, призначений наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 30 червня 2023 року №153PC на посаду бойового медика 1 механізованого взводу 1 механізованої роти, який прибув із військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 для подальшого проходження служби в місце дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 , з 30 червня 2023 року зарахований до списків особового складу, всі види забезпечення і вважається таким, що 30 червня 2023 року посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 липня 2023 року №182, на підставі рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_3 , заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення за вх. №8200 від 01 липня 2023 року солдат ОСОБА_2 , бойовий медик 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 вважається таким, щодо якого з 01 липня 2023 року відсутні відомості щодо обставин його місцезнаходження, знятий з усіх видів забезпечення до встановлення.

05 липня 2023 року нею було отримано сповіщення сім`ї №3311 від ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що брат солдат ОСОБА_2 , бойовий медик 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 01 липня 2023 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, в районі населеного пункту Хромове, Бахмутського району Донецької області.

07 липня 2023 року ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023181110000190 були внесені відомості щодо моєї заяви про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 неподалік селища Хромове Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини внаслідок артилерійського обстрілу безвісти зник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_4 .

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21 липня 2023 року про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 було проведено службове розслідування .

В акті службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , в якому зазначається опис обставин вчиненого правопорушення.

Як вбачається з інформації Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України від 03 серпня 2023 року в Об`єднаному центрі відсутні дані щодо місцезнаходження та інформація про незаконне позбавлення волі військовослужбовця ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250414-2289 від 14 квітня 2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 01.07.2023 року.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни №20250606-00043088 від 06 червня 2025 року ОСОБА_2 набув статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України від 25 грудня 2025 року, що відомості з органів, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями офіційні відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об`єднаним центром не отримувались.

Отже, всі обставини зникнення безвісти її брата солдата ОСОБА_2 свідчать про його загибель в ході бойових дій.

Оскільки тіло її брата відсутнє, вона не може отримати документ встановленої форми, виданий закладом охорони здоров`я або судовою медичною установою.

Саме тому виникла необхідність оголосити її брата ОСОБА_2 померлим в судовому порядку, що дасть можливість зареєструвати цей факт в органах державної реєстрації актів цивільного стану громадян та отримати свідоцтво про смерть, вирішити питання спадкування та отримати одноразову грошову допомогу відповідно до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представник заявника - адвокат Юсько І.М. (ордер на надання правничої допомоги серії ВК №1212409 від 18 лютого 2026 року) вимоги заяви підтримав, просив її задоволити, з підстав зазначених у заяві та на підставі доданих матеріалів.

Представник заінтересованої особи - Військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини неявки. Заяви про розгляд справи без їхнього представника не надходило.

Представник заінтересованої особи - Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився. Проте, від Юрчук Д.В., яка представляє інтереси відділу згідно довіреності від 04 листопада 2025 року, надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу.

Представником заінтересованої особи - Міністерства оборони України Дунаєвим М.І. (довіреність від 18 лютого 2026 року) через підсистему "Електронний суд" подано письмові пояснення які просить врахувати при розгляді справи враховуючи наступне.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Посилаючись на ч. 2 ст. 46 ЦК України, представник МО України вказує, що законодавець навів дві спеціальні норми: "фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій" (речення перше) та "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" (речення друге).

Зазначає, що відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

При цьому, приписи ч. 2 ст. 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою саме у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Таким чином, законодавець розмежовує категорії "воєнні дії", "збройний конфлікт" і "воєнний стан". Частина 2 ст. 46 ЦК України послуговується категоріями саме "воєнні дії" і "збройний конфлікт", а не "воєнний стан". Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Представник МО України зауважує, що правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені ч. 2 ст. 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій.

Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою.

При цьому, не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною.

Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Тобто, як вказує представник МО України, строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року №376.

Отже, у справах зазначеної категорії поміж іншого підлягають обов`язковому з`ясуванню часові характеристики ведення воєнних дій на конкретній території України, з урахуванням даних Наказу №376.

Такі висновки щодо застосування відповідних норм права викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22, які представник МО України просить врахувати у даній справі в силу положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Згідно даних наказу №376 на території н.п. Хромове Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області код запису UA14020010180045264 активні бойові дії завершились 11 лютого 2024 року.

У своїх поясненнях представник МО України просить врахувати зміст даних письмових пояснень при ухвалені рішення та розгляд справи просить провести за відсутності представника Міністерства оборони України.

Вислухавши представника заявника, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

При зверненні із заявою про оголошення померлим ОСОБА_2 , заявниця зазначила, що рішення суду їй необхідне для реалізації права на спадкування, а також права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до вимог чинного законодавства.

Так, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Селець Дубровицького району Рівненської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 01 червня 1987 року (а.с.74).

Факт родинних відносин між заявницею та ОСОБА_2 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтва про народження заявниці серії НОМЕР_5 від 25 травня 1984 року (а.с.73), свідоцтва про шлюб від 06 квітня 2007 року (а.с.72) з якого вбачається зміна прізвища заявниці.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частини) від 30 червня 2023 року №181 ОСОБА_2 , призначений наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 30 червня 2023 року №153-PC на посаду бойового медика 1 механізованого взводу 1 механізованої роти, який прибув із військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 для подальшого проходження служби в місце дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 , з 30 червня 2023 року зарахований до списків особового складу, всі види забезпечення і вважається таким, що 30 червня 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 старший лейтенант ОСОБА_3 , заступник командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення, звернулась до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом за вх. №8200 від 01 липня 2023 року, в якому викладено доповідь про те, що за інформацією лейтенанта ОСОБА_4 , заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 неподалік с-ша Хромове Бахмутського р-ну Донецької обл. під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини після бойового зіткнення з противником та перевірки особового складу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 було виявлено відсутність зокрема, солдата ОСОБА_2 , бойового медика 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 . Зброя, закріплена за військовослужбовцем, втрачена.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності 01 липня 2023 року №963 (а.с.85) на підставі рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_3 , заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення за вх.№8134 від 01 липня 2023 року з метою встановлення обставин та умов, що сприяли зникненню безвісти за особливих обставин під час ведення бойових дій у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 , бойового медика 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 01 липня 2023 року неподалік АДРЕСА_5 наказано провести службове розслідування.

Сповіщенням сім`ї №3311 від 05 липня 2023 року заявницю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомлено про те, що її брат, солдат ОСОБА_2 військовослужбовець призваний по мобілізації, 01 липня 2023 року зник безвісти під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, в районі населеного пункту Хромове, Бахмутського району Донецької області (а.с.83).

Разом з тим, 07 липня 2023 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області із заявою про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 неподалік селища Хромове Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини внаслідок артилерійського обстрілу безвісти зник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_6 , про що того ж дня були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181110000287 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг з ЄРДР (а.с.84).

До того ж, відомості про зникнення безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій) військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 28 серпня 2023 року містяться в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, про що свідчить витяг №20250414-2289, який сформований 14 квітня 2025 року (а.с.94).

Так, за результатами службового розслідування, проведеного з метою встановлення обставин та умов, що сприяли зникненню безвісти за особливих обставин під час ведення бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини неподалік с-ща Хромове Бахмутського р-ну Донецької обл. солдата ОСОБА_2 , бойового медика 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 встановлено, що військовослужбовець виконував службові обов`язки відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №177 від 23 червня 2023 року, а саме: командиру НОМЕР_6 штурмового загону до визначених дати й часу зосередитись у визначеному районі та за визначеним сигналом здійснити висування на рубіж переходу в атаку та перейти у наступ в напрямку: Богданівка, Парасковіївка, із завданням: використовуючи результати вогневого ураження артилерії, вклинитись у бойові порядки та прорвати оборону позиції противника у визначеному районі, з метою знищити противника та вийти на визначений рубіж чим виконати найближче завдання військової частини НОМЕР_1 . Не втрачаючи темпів наступу, частиною сил продовжити наступ, знищувати противника у визначеному районі, що буде виявлений на напрямку, атакувати з ходу, використовуючи всі можливі види маневру та до кінця визначеної дати взяти під контроль визначений рубіж та не допустити просування в напрямку Ягідне, Берхівка, чим виконати подальше завдання військової частини НОМЕР_1 (найближче завдання військової частини НОМЕР_3 ). В подальшому, провести зачистку району оборони, закріпитися, не допустити просування противника в напрямку Ягідне, берхівка та здійснити прикриття сил оборони у визначеному районі. За визначеним сигналом продовжити наступ у визначеному напрямку, із визначеним зупиночним пунктом та за визначеним сигналом продовжити наступ у визначеному напрямку.

14 липня 2023 року з приводу предмету службового розслідування надано пояснення молодшим лейтенантом ОСОБА_5 , тимчасово виконуючим обов`язки командира 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , який пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 07:40 год. солдат ОСОБА_2 , бойовий медик 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №177 від 23 червня 2023 року із захисту Батьківщини, вибув у складі механізованого відділення 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 на позиції сил оборони для виконання бойового завдання, а саме для переходу у наступ на передній край противника за напрямком Богданівка - Парасковіївка, що неподалік с-ща Хромове Бахмутського р-ну Донецької обл.

О 10:00 год. 01 липня 2023 року офіцер отримав доповідь засобами радіозв`язку від солдата ОСОБА_2 про те, що група прибула на визначену точку, спішилась з БМП-1 та почала рух по маршруту до позицій противника. Об 11:00 год. 01 липня 2023 року отримав відповідь засобами радіозв`язку від солдата ОСОБА_2 , що відділення прибуло на визначену точку та потрапило під ворожий мінометний обстріл зі сторони тимчасово окупованої території, внаслідок чого солдат ОСОБА_6 отримав бойову травму. Об 11:45 год. 01 липня 2023 року солдат ОСОБА_2 засобами радіозв`язку доповів, що солдату ОСОБА_6 потрібна евакуація та повів його на ВОП "Лють". О 12:30 год. 01 липня 2023 року з солдатом ОСОБА_2 було втрачено зв`язок. О 16:00 год. офіцером було відправлено групу евакуації, але знайти солдата ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_6 не вдалося. Зброя, закріплена за військовослужбовцем, а саме АК-74 № НОМЕР_7 не знайдена на полі бою та вважається втраченою.

На підставі проведеної роботи, аналізу зібраних даних, наданої інформації, комісією, в обсязі наявних підтверджуючих документів (доказів) встановлено, що солдат ОСОБА_2 , бойовий медик 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 01 липня 2023 року зник безвісти за особливих обставин під час воєнних дій неподалік с-ща Хромове Бахмутського р-ну Донецької обл. під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, що викладено в Акті службового розслідування (а.с.88-91).

Також зазначається, що в діях військовослужбовця не виявлено складу злочину за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 407, 408, 429, 430 КК України.

Вказані обставини містяться також в наказі командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 21 липня 2023 року "Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 ", витяг з якого наявний у матеріалах справи (а.с.86).

До того ж, згідно відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України №34.5-зв-11198 від 25 грудня 2025 року (а.с.95) в Об`єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 . Зокрема зазначено, що під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями, відомості про місцезнаходження ОСОБА_7 , перебування його у полоні держави-агресора, можливу загибель на цей час Об`єднаним центром не отримувалися.

Отже, причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти за особливих обставин військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є збройна агресія російської федерації, здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації.

Тому, обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22, від 13 березня 2024 року у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч.ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України).

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України було запроваджено воєнний стан у зв`язку зі неспровокованою збройною агресією російської федерації до України. Розпочалася повномасштабна війна.

Отже, від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявниці, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі №607/1612/23 (провадження №61-6323св23) та від 29 травня 2024 року справі №127/28463/23 (провадження №61-4764св24).

Верховний Суд наголошує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Заразом у постанові КЦС Верховного Суду від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 Верховний Суд зазначив, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення військовослужбовця померлим, Верховний Суд виходив із того, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов`язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті. Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. У цій справі апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини другої статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Водночас ч. 2 ст. 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року №5 роз`яснює, що на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений у судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 21 ЦК, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20.

Також ч. 3 ст. 46 ЦК України визначено, що фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

За правилами доказування, визначеними ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2014 року № 15-рп/2004, одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим його культурним рівнем. Справедливість є однією з основних засад права та є вирішальною у визначенні права як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Тому, зважаючи на встановлені обставини справи суд застосовує норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбаченого результату враховуючи специфіку випадків зникнення осіб під час активних бойових дій і акцентує увагу на суспільній потребі у встановленні справедливості та визначеності щодо статусу зниклої особи.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги в частині оголошення особи померлою є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення військовослужбовця ОСОБА_2 померлим.

З огляду на те, що матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , то оголосити його померлим слід з 01 липня 2023 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 317, 273, 293, 315, 317, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення задоволити.

Оголосити померлим з ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Селець Дубровицького району Рівненської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , військовослужбовця, солдата, бойового медика 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , який загинув неподалік селища Хромове Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 19 березня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_7 .

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_8 .

Заінтересована особа: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: ЄДРПОУ: 35080399, місцезнаходження: 34100, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 4, Сарненський район Рівненська область.

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, ЄДРПОУ: 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітряних сил України, буд. 6.

Суддя: підпис.

Присяжні: підписи.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Тарасюк А.М.