Рішення № 134991922, 19.03.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 2/557/82/2026

Справа № 557/1237/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Тишкуна П.В.

за участі секретаря судового засідання Гуменюк Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гоща в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

1. Суть спору.

ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором від 11.12.2020 у розмірі 20015 грн. та судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та 7000 грн. понесених витрат на професійну правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.12.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №2541401 за умовами якого останній отримав кредит у сумі 5000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі.

Відповідач не виконав умови кредитного договору.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

23.03.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 65-МЛ, згідно якого та закону ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до відповідача за договором №2541401 від 11.12.2020.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №2541401 від 11.12.2020 в розмірі 20015 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15015 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0 грн. сума заборгованості за комісією, а також судові витрати у розмірі 9422,40 грн.

14.08.2025 року до суду від представника відповідача-адвоката Пашкевич І.А. надійшла до суду заяву, у якій вона просить врахувати те, що договір з її довірителем було укладено 11.12.2020, строк договору складає 30 днів, а тому просить застосувати у даній справу строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову повністю.

29.08.2025 від представника позивача надійшла відповідь на пояснення відповідача, у якій він вказує на безпідставність твердження відповідача щодо спливу строку позовної давності, з урахуванням того, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин, який неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено п. 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності, визначені ст. 257, ст. 258, ст. 362, ст. 559, ст. 681, ст. 728, ст. 786, ст. 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин на території України діяв безперервно з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, упродовж якого перебіг строків позовної давності був продовжений у силу прямої вказівки закону. Також позивач посилається на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.та практику Верховного Суду, відповідно до якої строк позовної давності продовжується на весь період дії воєнного стану.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Гощанського районного суду від 28.07.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Протокольними ухвалами від 17.09.2025, 23.10.2025, 03.12.2025, 28.01.2025 судові засідання відкладено за клопотанням представника відповідача.

Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) з повідомленням сторін.

Представник позивача ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, письмово просив суд провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Представник відповідача -адвокат Пашкевич І.А. в судове засідання не з`явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Просила у задоволенні позову відмовити.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, прийшов до наступних висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1.ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1.ст.13 ЦПК України).

3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що 11.12.2020між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 2541401, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 5000,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою 5% (стандартна базова ставка) від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом (п.1.2, п.1.3, п.1.6 Договору). Даний договір підписаний електронними підписами з одноразовим ідентифікатором (п. 6 кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Пунктом 3.3.2. договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.

Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариством електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2. договору).

За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію Товариства про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариства, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Укладення Товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).

Згідно із пунктом 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан», як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував підписавши 11.12.2020 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір (W56463).

Анкета-заява на кредит №2541401 від 011.12.2020 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем у ТОВ «Мілоан».

Таким чином, умови договору №2541401 від 11.12.2022 містять усі істотні умови кредитного зобов`язання, зокрема щодо предмета договору, суми кредиту, платності користування кредитними коштами, порядку та строків виконання зобов`язань, відповідальності сторін, електронної форми договору та права відступлення права грошової вимоги, що свідчить про належне укладення договору та його обов`язковість для сторін.

Суд враховує, що представник відповідача у відзиві не заперечує факту укладення кредитного договору, його електронної форми, отримання кредитних коштів, а також не заявляє вимог про визнання договору недійсним або нікчемним, що узгоджується з презумпцією правомірності правочину, встановленою статтею 204 Цивільного кодексу України.

Згідно із Платіжним дорученням від 11.12.2020 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 5000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 2541401.

Оцінюючи докази у їх сукупності та взаємному зв`язку з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, факт отримання відповідачкою кредитних коштів є доведеним та документально підтвердженим, тоді як відповідачка умови кредитного договору виконала неналежним чином і допустила порушення строків виконання грошових зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», а також іншими нормативно-правовими актами у сфері фінансових правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований у документах, у тому числі електронних, та підписаний сторонами у спосіб, визначений законом.

За змістом ст. 626, ст. 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та обов`язкові умови, визначені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору та інші умови, щодо яких має бути досягнуто згоди сторін. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.

Відповідно до ст. 526, ст. 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій (електронній) формі.

Презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України, відповідачем не спростована, кредитний договір є чинним та недійсним у судовому порядку не визнавався.

За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено Договір відступлення прав вимог №65-МЛ, відповідно до умов якого та у відповідності до ст.512 ЦК України ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2541401 від 11.12.2020.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 65-МЛ від 23.03.2021 заборгованості відповідача перед позивачем становить 20015 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту 5000,00грн.; - заборгованість за відсотками 15015 грн.

Оцінивши договір факторингу та інші письмові докази у їх сукупності й з урахуванням положень статей 512, 514, 1077, 1078 ЦК України, суд дійшов висновку, що відступлення права грошової вимоги здійснено належним чином, у зв`язку з чим ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право на звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості з відповідач.

Розглядаючи заяву представника відповідачки про застосування строку позовної давності, суд надає таким доводам правову оцінку та дійшов висновку про їх безпідставність з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку шляхом звернення до суду.

Доводи представника відповідача щодо спливу строку позовної давності, оскільки договір було укладено у 2020 році враховують особливостей правового регулювання перебігу строків позовної давності у період дії карантину та воєнного стану, а також спеціальних приписів ЦК України, які діяли у відповідні періоди.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин, який неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено п. 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності, визначені ст. 257, ст. 258, ст. 362, ст. 559, ст. 681, ст. 728, ст. 786, ст. 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України було відмінено карантин.

Таким чином, карантин на території України діяв безперервно з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, упродовж якого перебіг строків позовної давності був продовжений у силу прямої вказівки закону.

Водночас Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжувалося та який діє дотепер.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено п. 19, згідно з яким у період дії воєнного стану перебіг строків позовної давності, визначених ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану.

Вказана норма мала імперативний характер, підлягала застосуванню судами незалежно від наявності чи відсутності відповідних заяв сторін та була спрямована на забезпечення реального доступу до правосуддя в умовах воєнного стану.

Разом із тим п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України діяв до 04 вересня 2025 року та був виключений на підставі Закону України № 4434-ІХ від 14 травня 2025 року.

Виключення зазначеної норми має правове значення виключно на майбутнє та не змінює правових наслідків її застосування у період дії, оскільки на момент звернення позивача до суду перебіг позовної давності вже був зупинений у силу закону.

Як встановлено судом, кредитний договір № 247572958 укладений між сторонами 04 квітня 2021 року, а порушення грошового зобов`язання мало місце після закінчення строку кредитування, визначеного умовами договору.

З урахуванням того, що з 12 березня 2020 року перебіг строків позовної давності був продовжений на період дії карантину, а з 24 лютого 2022 року зупинений на період дії воєнного стану, трирічний строк позовної давності щодо заявлених позовних вимог станом на дату звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до суду не сплив.

Таким чином, з огляду на приписи ч. 1 ст. 256, ч. 1 ст. 257, ч. 1 ст. 261, ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України, дію карантину з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, положення п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, дію воєнного стану з 24 лютого 2022 року та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до 04 вересня 2025 року, а також встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що строк позовної давності щодо вимог у даній справі не сплив та не є пропущеним.

У зв`язку з наведеним підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України, відсутні.

Що стосується розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у свої сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідачем прострочено виконання грошових зобов`язань в строки, передбачені умовами кредитного договору, доказів погашення заборгованості за укладеним кредитним договором відповідачем суду не надано, суд вважає, що позивач набув права щодо стягнення заборгованості за зазначеним вище кредитним договором.

Разом з тим, суд не погоджується із розрахунком процентів за користування кредитом, наданим позивачем і вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки процентів за кредитним договором, суд виходить з наступного.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, у відповідача ОСОБА_1 наявний борг в сумі 20015 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15015 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Сторони договору №2541401 обумовили суму кредиту розмір процентів за користування кредитом - 5 % від фактичного залишку кредиту за кожний день користування ним.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Строк кредитування сторони погодили 30 календарних днів до 10.01.2021 (п.1.4 Договору).

Тобто, право первісного кредитора нараховувати проценти за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 10.01.2021, а тому, починаючи із зазначеної дати, товариство не мало права нараховувати проценти за користування кредитом. Відповідно, таке право відсутнє і в позивача.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку. При цьому, позивач не заявив до відповідачки вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, оскільки права на день набуття ним права вимоги за кредитним договором не має.

Отже, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення і з урахуванням суми неповернутого кредиту, процентної ставки за кредитом і строку кредитування розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 12500 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7500 грн. відсотки за користування кредитом (5000 грн. х 5 % х30 днів), .

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., а крім того понесено витрати на правову допомоги у у розмірі 7000 грн.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 62,45 % (12500 грн. х 100: 20015 грн.), судовий збір слід стягнути в розмірі 1512,79 грн. (2422,40 х 62,45 % : 100).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову, а також часткове задоволення позовних вимог та відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України вважає, що стягнення витрат за надання професійної допомоги адвоката, які поніс позивач, підлягають до задоволення пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 4371,50 грн. (7000 х 62,45 % : 100).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №2541401 від 11 грудня 2020 року в розмірі 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1512 (одна тисяча п`ятсот дванадцять) грн. 79 коп. та 4371 (чотири тисячі триста сімдесят одна) грн. 50 коп. витрат на професійну правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: 79018, м. Львів вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Тишкун П.В