Ухвала суду № 134991767, 18.03.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/5861/25

Провадження № 2/545/572/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2026 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Цибізової С.А.,

з участю секретаря: Делії Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №16.06.2025-100001583 від 19.06.2025 у розмірі 24 003,62 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору посилаючись на те, що відповідач у справі повністю розрахувався з ТОВ «Споживчий центр» за спірною заборгованістю. Розгляд справи просив провести без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, заяви про розгляд справи без його участі не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Верховного Суду від 31 липня 2023 року у справі № 335/8285/22, предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити певне судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, неіснування (відсутність) предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Тобто, якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема: шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2023 по справі №335/8285/22.

Представник позивача у поданій заяві зазначає, що відповідач у справі повністю розрахувався ТОВ «Споживчий центр» за спірною заборгованістю.

Враховуючи, що позивачем не надані докази сплати відповідачем заборгованості в повному обсязі до відкриття провадження у справі, тому відсутні правові підстави для закриття провадження у справі з цих підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.255 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про закриття провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 255 ЦПК України - відмовити.

Ухвала, окремо від рішення суду, оскарженню не підлягає.

Суддя: С. А. Цибізова