Ухвала суду № 134990905, 13.03.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/129/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м.Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42024112100000001 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366; ч. 5 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору як такого, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Як відзначив захисник, в обвинувальному акті викладені обставини кримінального правопорушення, які не є доведеними, такими, що не ґрунтуються на доказах, правова кваліфікація кримінального правопорушення є явно помилковою, описані прокурором дії обвинуваченого не доведені та явно не вказують на вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та ч. 1 ст.366 КК України. Крім того, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням встановлено безпідставно, оскільки її розмір становить вартість матеріалів, використаних для будівництва. Водночас, вважав відсутнім в обвинувальному акті формулювання обвинувачення, оскільки його виклад є аналогічним до оголошеної ОСОБА_4 підозри.

Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання свого захисника підтримав.

Прокурор проти клопотання захисника заперечував, вказуючи, що обставини, на які вказав захисник не належать до недоліків обвинувального акта, що вимагають його повернення прокурору, а питання доведеності обвинувачення вирішується судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Представник потерпілого підтримала думку прокурора.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши та перевіривши доводи клопотання, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вимоги до змісту обвинувального акта викладено в ч. 2 ст. ст. 291 КПК України.

Так, відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Отже, повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі його невідповідності вказаним вимогам.

Будь-яких інших підстав для повернення обвинувального акта прокурору законом не передбачено.

Так, вимоги, встановлені пунктом 2 частини 2 статті 291 КПК України при складанні обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366; ч. 5 ст.191 КК Українислідчим, прокурором дотримані.

Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які слідчий, прокурор вважали встановленими, вказана правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульоване обвинувачення, тобто, викладена позиція сторони обвинувачення в такому виді, як це вважає за правильне прокурор.

Також обвинувальний акт містить інші необхідні відомості, передбачені ч.2 ст. 291 КПК України.

Доводи захисника щодо некоректного викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення судом відхиляються з огляду на те, що їх оцінка може бути здійснена лише за наслідками судового розгляду кримінального провадження та дослідження зібраних у ньому доказів на предмет їх достатності, належності та допустимості. На стадії підготовчого судового засідання суд не може оцінювати правильність та обґрунтованість правової кваліфікації кримінального правопорушення, а також наявність чи відсутність його складу.

Ідентичність за змістом фактичних обставин кримінального правопорушення у сформульованому органом досудового розслідування обвинуваченні за окремими статтями КК України, не дає підстав стверджувати про відсутність сформульованого обвинувачення.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03 липня 2019 року по справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Суд також відзначає, що визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються в обвинувальному акті, перебуває у межах дискреції прокурора, тоді як наведені в обвинувальному акті дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Відсутність же в інкримінованому діянні складу кримінального правопорушення, відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, має наслідком ухвалення судом виправдувального вироку в імперативному порядку.

Аналіз статей 314, 315 КПК України дає підстави вважати, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Враховуючи викладене, під час розгляду клопотання захисника суд не встановив таких недоліків обвинувального акта, які б перешкоджали суду призначити його до судового розгляду, а розгляд судом відповідних доводів сторони захисту, викладених у клопотанні, можливий на стадії судового розгляду.

Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові по справі № 273/1053/17 від 03 липня 2019 року.

Зазначені захисником недоліки обвинувального акта не вказують на його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України, а отже не можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для повернення обвинувального акта прокурору, а тому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 слід відмовити.

Керуючись ст.314 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5

про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1