Постанова № 134990146, 19.03.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/301/26

Справа № 361/106/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Дудар Т.В., отримавши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ МОБІЛІТІ» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

До Броварського міськрайонного суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ МОБІЛІТІ» із позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та стягнення боргу за кредитним договором.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2026 року головуючим суддею визначено суддю Гізатуліну Н.М.

Ухвалою від 23.01.2026 року встановлено, що згідно із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого суддею на підставі ч.8 ст.187 ЦПК України, Годюк Ю.Л., 22 червня 1984 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України справа передана на розгляд Березанського міського суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 року головуючою суддею визначено суддю Дудар Т.В.

Дослідивши матеріали вказаної цивільної справи, приходжу до висновку про необхідність передачі останньої на розгляд іншому суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, оскільки справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, з огляду на таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 4 ст. 10 ЦПК України).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в справі «Сокуренко і Стригун проти України" (п. 24 рішення від 20.07.2006 року; заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Так, правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. Питання про підсудність справ позовного провадження визначається Главою 2 розділу І ЦПК України.

Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються, зокрема, за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання чи перебування (ч. 9 ст. 28 ЦПК України).

У разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи (ч. 6 ст. 187 ЦПК України).

При цьому, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу (ч. 9 ст. 187 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно з відповіддю № 2433012 від 09.03.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , дата реєстрації: 07.11.2017.

Згідно з інформацією управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, наданою на запит суду (зареєстровано канцелярією суду за вх. № Еп-359 від 12.03.2026), гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 07.11.2017 за адресою: АДРЕСА_2 .

Як зазначено у відповіді, наданої на запит суду Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області від 13.03.2026 вих. № 10-24-95 (зареєстровано канцелярією суду за вх. № 1342/26-Вх від 18.03.2026) згідно інформації, що міститься в реєстрі територіальної громади, особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 по 07.11.2017 рік.

Так, у статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» наведено наступні визначення термінів: місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи (пункт 12 ч. 1 ст. 2 Закону України Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

З постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» вбачається, що утворено Броварський район (з адміністративним центром у місті Бровари) у складі територій Баришівської селищної, Березанської міської, Броварської міської, Великодимерської селищної, Зазимської сільської, Згурівської селищної, Калинівської селищної, Калитянської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» відповідно до абзацу першого пункту 71 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Київської області згідно з додатком. Так, згідно з Додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 715-р до складу Березанської територіальної громади, код 3210400000 з адміністративним центром в м. Березань входять територіальні громади: Березанська, Лехнівська (Баришівський район), Недрянська (Баришівський район), Пилипчанська (Баришівський район), Садівська (Баришівський район), Ярешківська (Баришівський район), Яблунівська (Баришівський район).

Відповідно до п. 3-1 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Таким чином, відсутні підстави для визначення територіальної підсудності Березанському міському суду Київської області, оскільки відповідач не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання або перебування на території, що підпадає під юрисдикцію Березанського міського суду Київської області.

Також, суд дослідивши відповідь № 2225143 від 09.01.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, сформовану суддею Броварського міськрайонного суду Київської області, де зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зазначає наступне.

Класифікатор об`єктів адміністративно-територіального устрою України (далі -КОАТУУ) структурований перелік усіх адміністративно-територіальних одиниць України, що підтримувався і публікувався державними статистичними відомствами України з 1997 до 2020 року. Останній з 26.11.2020 року наказом Міністретства розвитку громад та територій України був замінений на Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ).

Відповідно до Розпорядження міського голови Березанської міської ради від 19.02.2016 № 13, вулицю Леніна в місті Березань було перейменовано на вулицю Шевченків шлях.

Згідно з відомостей з ЄДДР, вказаних у відповіді № 2225143 від 09.01.2026, назва вулиці, на якій зареєстрований відповідач, "Леніна", а національний реєстр адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад України з якого була отримана інформація зазначено "КОАТУУ", який з 2020 року є недійсним.

Вказана відповідь була отримана через систему «Електронний суд», яка через масштабні кібератаки країни агресора може працювати нестабільно та мати збої.

При підготовці справи до розгляду Березанським міським судом Київської області була отримана інформація з різних джерел, щодо зареєстрованого місця проживання відповідача. Так, було встановлено, що з 07.11.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, з урахуванням викладеного вище та приписів ч. 1 ст. 27 ЦПК України, даний спір не підсудний Березанському міському суду Київської області.

Відповідно до частини дев`ятої статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Стаття 32 ЦПК України встановлює, що спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Одночасно з тим, частиною першою статті 378 ЦПК України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

З системного аналізу вимог чинного цивільного процесуального законодавства України випливає, що до провадження суду, якому справа була передана на розгляд із іншого суду, повинна бути прийнята лише у разі, якщо така справа передана в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, тобто справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) такого суду. У разі помилкового направлення справи на розгляд іншому суду за підсудністю і повернення такої справи спір про підсудність відсутній.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 року у справі № 855/364/19, за якою розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення. Якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30.

З огляду на вищенаведене, встановивши, що зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться в межах територіальної юрисдикції Броварського міськрайонного суду Київської області, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду даної справи Березанським міським судом Київської області, а справа підлягає передачі за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області (07401, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 2), як помилково направлена внаслідок порушення правил підсудності.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 4, 27, 31-32, 184, 258-261, 352-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ МОБІЛІТІ» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та стягнення боргу за кредитним договором, передати на розгляд за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.В. Дудар