Рішення № 134990134, 03.03.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/119/26

Справа № 361/12454/25

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2026 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2025 передано на розгляд за підсудністю цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 11261 від 06.05.2024 року (далі Кредитний договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») (далі позивач, Товариство) та ОСОБА_1 (далі відповідач/позичальник), відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 гривень, строком на 365 днів (до 06.05.2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Ощадбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50% від суми кредиту за кожен день користування (547,50% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Як вказує позивач, відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, не повернув суму кредиту, в зв`язку з чим виникла заборгованість, що має відображення у Розрахунку заборгованості, порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов`язань. Таким чином, в порушення умов Кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за Кредитним договором становить: 7000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 38325,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 06.05.2024 року по 06.05.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,50 % за кожен день користування кредитом (547,50% річних) та Графіку платежів.

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за Кредитним договором № 11261 від 06.05.2024 року, що становить 45325,00 грн., що складається з: 7000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 38325,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 06.05.2024 року по 06.05.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,50 % за кожен день користування кредитом (547,50% річних) та Графіку платежів, а також судові витрати у розмірі 2422,40 гривень та 10000,00 гривень витрат на правову допомогу.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 18.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, частково задоволено клопотання представника позивача, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, до суду не направив свого представника (а.с. 132; 146; 151). Разом з тим, 12.01.2026 представником позивача Руденком К.В. через систему «Електронний суд» було подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с. 143-144). В даному клопотанні також зазначено, що сторона позивача проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачу ОСОБА_1 копія ухвали від 18.12.2025, судові повістки про виклик до суду, були надіслані судом на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку. Дані документи, згідно з матеріалами справи, відповідач отримала (а.с. 133; 148; 152).

Тобто, відповідач є належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання в силу вимог ст. 128 ЦПК України.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 не скористалась своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, та не подала відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.

В силу приписів ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на те, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилась в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин такої неявки, не подала відзив, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність усіх умов для проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України (ч. 2 ст. 281 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право особи на захист цивільних прав та інтересів. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 06.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №11261. Наданий для суду примірник вказаного договору містить відмітку про підписання відповідачем даного договору одноразовим ідентифікатором: 257285 (а.с. 29-37).

Згідно п.п. 1.1-1.3 Кредитного договору №11261 від 06.05.2024 на умовах встановленим цим Договором, Товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 7000 гривень (сiм тисяч гривень 00 копійок) (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим Договором. Процентна ставка за користування кредитом становить - 1.5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 547.50%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою. Строк надання кредиту та строк дії Договору становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього Договору.

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Процент», які розміщені на Сайті https://procent.com.ua. Сума загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору зазначена в Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього Договору (п.п. 1.5-1.6 Кредитного договору №11261 від 06.05.2024).

Відповідно до п.п. 6.1-6.2 Кредитного договору №11261 від 06.05.2024 даний Договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на Сайті https://procent.com.ua (далі по тексту - ІКС) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». З метою отримання кредиту, позичальник проходить реєстрацію в ІКС, шляхом заповнення всіх необхідних полів (в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу), підтверджує номер телефону за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація позичальника в ІКС, ознайомлюється з Правилами, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІКС, позичальнику створюється Особистий кабінет в якому відображаються всі його анкетні дані. Ідентифікація/верифікація позичальника здійснюється у спосіб передбачений нормативно-правовими актами Національного банку України та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) способів ідентифікації та верифікації позичальника: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа; отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразовим ідентифікатором (оtр-пароля), надісланого Товариством на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням KEП печатки уповноваженим працівником Товариства та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото.

Згідно з п. 6.4 вказаного Кредитного договору для отримання кредиту та укладення Договору, позичальник в Особистому кабінеті в ІКС заповнює необхідну інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення в ІКС усіх граф відповідної форми, в якій вказує суму кредиту та бажаний строк надання кредиту (далі по тексту Заявка на кредит). Позичальник підтверджує заявку на кредит шляхом введення у відповідне поле ІКС одноразового ідентифікатора, який надсилається Товариством шляхом відправки повідомлення на телефонний номер позичальника зазначений в п.9 Договору.

Також матеріали справи містять: Додаток №1 до Кредитного договору №11261 від 06.05.2024 Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки (а.с. 38-39); Додаток №2 до Кредитного договору №11261 від 06.05.2024 Інформаційне повідомлення (а.с. 40); Додаток №3 до Кредитного договору №11261 від 06.05.2024, відповідно до якого відповідач повідомила власні контактні номери телефонів та про ознайомлення з відповідальністю за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення нею конфіденційної інформації про третіх осіб передбачену статтею 182 Кримінального кодексу України (а.с. 41). Вказані додатки також містять відмітку про підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором: 257285.

Крім того, 28.04.2024 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 621269 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 42-46).

До позовної заяви долучено копію роздруківки Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (а.с. 62-78).

Разом з тим, позивач на підтвердження перерахування коштів відповідачу надає лист ТОВ «Пейтек» за вих. №20251016-1 від 16.10.2025, в якому зазначається, що між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «ФК «Процент» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунка № НОМЕР_2 від 2024-04-02 і відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжні картку клієнта з маскою 4790729943776518 від ТОВ «ФК «Процент» на суму 7000.00 грн (а.с. 47). У вказаному листі зазначені дані транзакції з переказу коштів, серед яких, зокрема, вказано: дата і час виконання 2024-05-06 12:07:14; мета платежу: Перерахування коштів за договором 11261 від 06.05.2024 на умовах фінансового кредиту.

На підтвердження наявності у ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Процент» заборгованості за Кредитним договором №11261 від 06.05.2024 позивач надав копію детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення), відповідно до якого станом на 16.10.2025 року загальна сума заборгованості становить - 45325,00 гривень, з яких: 7000,00 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту; 38325,00 гривень прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом (а.с. 48-61).

Також, на виконання ухвали Березанського міського суду Київської області від 18.12.2025, АТ «Ощадбанк» надало лист за вих. № 40/12-11/453/2026/БТ від 02.01.2026, у якому повідомило, зокрема, що на платіжну картку № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , було здійснено зарахування грошових коштів у сумі 7000,00 грн. Крім того, було надано виписку по рахунку за період: 06/05/2024 11/05/2024 та платіжну інструкцію (МО) №1582043460011 (#1582043460011) від 08 травня 2024 р., де зазначено про перерахування ОСОБА_1 7000,00 грн. (а.с. 136-141).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

В силу приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правилом частини першої ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Як закріплено у ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів врегульовані Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. (ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа, що закріплено в ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за вищевказаним кредитним договором, яка нею добровільно не сплачується.

Станом на час розгляду справи відповідач не надала доказів сплати нею зазначеної суми заборгованості за кредитом.

ОСОБА_1 допустила неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

ОСОБА_1 не скористалася своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, не подала відзиву на позов, не надала будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача, не навела обставин, які мають значення для справи і на які вона б послалася як на підставу своїх заперечень, не надала контррозрахунку заборгованості.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач при пред`явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 2422,40 гривень (а.с. 1).

Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача 2422,40 гривень на відшкодування понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору.

Крім того, у порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Як встановлено ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано копії: Договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (який, як вбачається з копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, є адвокатом) (а.с. 96-100); довіреності (а.с. 101-102); Акту приймання-передачі наданих послуг №73 до Договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року (а.с. 103); витягу з Реєстру №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг №73 до Договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, відповідно до якого виконавець підготував позовні заяви про стягнення заборгованості з боржників замовника: найменування послуг: складання та подання позовної заяви до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Кредитним договором №11261 від 06.05.2024 року та клопотання про витребування доказів, вартість 9000 грн.; складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику з ОСОБА_1 за Кредитним договором №11261 від 06.05.2024 року, вартість 1000 грн. (а.с. 104); платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 3403 від 30.09.2025 на суму 100000,00 гривень, платник: ТОВ «ФК «Процент», отримувач: ОСОБА_2 , призначення платежу: оплата за надання юридичних послуг по Договору №03/06/2024 від 03.06.2024 згідно акту №73 від 30.09.2025 року (а.с. 105).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат на виконання вимог ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України суд враховує те, що ці витрати пов`язані з розглядом справи; розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, поведінку позивача, яка не призводила до затягування розгляду справи.

На підставі викладеного вище, зважаючи на задоволення позову, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 10000,00 гривень на відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного та керуючись ст. 15-16, 203, 205, 207, 509-510, 526, 611, 627, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 141, 258-259, 268, 274, 279, 280, 274, 289, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за Кредитним договором №11261 від 06.05.2024 у розмірі 45325 (сорок п`ять тисяч триста двадцять п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом; 38325 (тридцять вісім тисяч триста двадцять п`ять) гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими процентами за період з 06.05.2024 року по 06.05.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,50 % за кожен день користування кредитом (547,50% річних) та Графіку платежів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ: 41466388.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Т.В. Дудар