Рішення № 134990128, 17.03.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 361/13858/25

Провадження № 2/355/488/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 100794921 від 02 серпня 2022 року в розмірі 20094,83 гривень, а також понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень.

Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що 02 серпня 2022 року між фізичною особою-позичальником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 100794921, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк, встановлений кредитним договором.

Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі, визначеній кредитним договором.

Відповідач та кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти, зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті та визначеної в кредитному договорі.

30 травня 2023 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги 98-МЛ/Т від 30 травня 2023 року.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги, згідно зі ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за кредитним договором № 100794921 від 02 серпня 2022 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.

Сума заборгованості відповідача становить 20094,83 гривень відповідно до виписки з особового рахунку, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2831,00 гривень; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 16313,83 гривень, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 950,00 гривень.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак подав клопотання, у якому просив розгляд справи № 361/13858/25 проводити без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 12 лютого 2026 року на 10 годину 00 хвилин, судову повістку, копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення. Далі повідомлявся через оголошення на веб-сайті Судової влади України на 26 лютого 2026 року на 11 годину 45 хвилин, на 17 березня 2026 року на 11 годину 00 хвилин. Конверт з повісткою про виклик до суду повернувся з довідкою про причину повернення «адресат відсутній». Причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.

Судом досліджені матеріли справи у повному обсязі а саме:

Копію договору про споживчий кредит № 100794921 (індивідуальна частина) від 02 серпня 2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , за п.п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений в п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п. 1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Як слід з п.п. 1.2-1.3 договору про споживчий кредит № 100794921 від 02 серпня 2022 року сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 02 серпня 2022 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 17 серпня 2022 року (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 15 листопада 2022 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Згідно з п.п. 1.5.1-1.5.3 договору про споживчий кредит № 100794921 від 02 серпня 2022 року комісія за надання кредиту: 950.00 гривень, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1500.00 гривень, які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13500.00 гривень, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до п. 6.1 договору про споживчий кредит № 100794921 від 02 серпня 2022 року, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (а.с 11-22).

З копії паспорта споживчого кредиту № 100794921 - додаток № 2 до договору про споживчий кредит № 100794921 від 02 серпня 2022 року слід, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту.(а.с. 23-24).

З копії анкети-заяви на кредит № 100794921 слід, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» про надання кредиту у сумі 5000.00 гривень з нарахуванням комісії за надання кредиту: 950.00 гривень, що нараховується одноразово за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту за договором; процентів за користування кредитом: 1500.00 гривень, що нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Строк кредиту: 15 днів з 01 серпня 2022 року. Дата повернення кредиту: 16 серпня 2022 року. Сума до повернення: 7450.00 гривень (а.с. 26).

З копії прийняття рішення по заяві 100794921 слід, що було винесено рішення про погодження відповідачу ОСОБА_1 надання кредиту по заяві 100794921 на суму 5000.00 гривень, строком на 15 днів, комісія за надання: 19 %, ставка процентна: 2.00 % за кожен день користування.(а.с. 27)

Відповідно до копії довідки генерального директора ТОВ «Мілоан» Вініченка О.В. слід, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 100794921 від 02 серпня 2022 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: Z65167, дата та час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику: 02 серпня 2022 року, 2:55:00, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_1 (а.с. 25).

З копії платіжного доручення № 48748212 від 02 серпня 2022 року слід, що ТОВ «Мілоан» перерахував відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5000.00 гривень на картку НОМЕР_2 (а.с. 28)

До позовної заяви долучено копію відомості про щоденні нарахування за кредитним договором № 100794921 ОСОБА_1 (а.с. 29-30).

З копії виписки з особового рахунку за кредитним договором № 100794921 від 02 серпня 2022 року слід, що сума заборгованості за означеним договором станом на 12 листопада 2025 року (включно) складає 20094,83 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту: 2831 гривень, прострочена заборгованість за комісіями: 950.00 гривень, прострочена заборгованість за відсотками: 16313.83 гривень (а.с. 31).

З копії договору відступлення прав вимоги (з копіями додатків) № 98-МЛ/Т від 30 травня 2023 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) слід, що на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (а.с. 32-46).

Також, як слід з копії додаткової угоди № 1 до договору про відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30 травня 2023 року, 26 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (кредитор) та Товариство з обмежено. відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) уклали означену додаткову угоду, якою сторони досягли взаємної згоди змінити договір (а.с. 47-48).

З копії акту приймання-передачі Реєстру боржників від 30 травня 2023 року до договору про відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30 травня 2023 року слід, що згідно з вимогами п. 8.3 договору відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30 травня 2023 року кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 30 травня 2023 року, складений за формою згідно із додатком № 1 до договору (а.с. 49).

З копії платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) № 71534 від 30 травня 2023 року слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перерахувала грошові кошти ТОВ «Мілоан» у сумі 781 722,87 гривень за відступлення прав вимоги за договором № 98-МЛ/Т від 30 травня 2023 року (а.с. 50).

Як слід з копії витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 98-МЛ/Т від 30 травня 2023 року (у новій редакції згідно додаткової угоди № 1 від 26 серпня 2025 року) відповідач ОСОБА_1 знаходиться у реєстрі під номером 1767, загальна заборгованість становить 20094,83 гривень.(а.с. 51).

З копії претензії слід, що новий кредитор в особі ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» повідомив відповідача ОСОБА_1 про зміну кредитора та необхідність повернення боргу.(а.с. 52)

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор виконав вимоги закону, уклав договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту. У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору отримав кредитні кошти, які використовував на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1052 ЦК України передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Як слід за ст. 1077 ЦК України , що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За ст. 1082 ЦК України слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Отже як було встановлено судом, відповідач уклав з первісним кредитором ТОВ «Мілоан»договір про споживчий кредит № 100794921 від 02 серпня 2022 року, отримав кредитні кошти, однак своєчасно їх не повернув. Новий кредитор згідно договору відступлення права вимоги набув право вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача. Відповідач належним чином не виконав обов`язки за договором. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний також сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. За час використання кредитних коштів позивачу за договором відступлення прав вимоги перейшло право грошової вимоги до відповідача, строк платежу за якою настав. Відтак, позовні вимоги сторони позивача належить задовольнити.

Стороною позивача були надані: копія договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» (а.с. 58); копія акту Д/8509 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 12 листопада 2025 року, згідно з яким адвокатське об`єднання «Апологет» в особі адвоката керуючого партнера Усенка М.І. та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» уклали договір про надання правової допомоги, сума послуг складає 8000 гривень (а.с. 60); копія ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Каптал» адвокатом Усенком М.І. (а.с. 59); копія детального опису наданих послуг до акту № Д/8509 від 12 листопада 2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, складеного 12 листопада 2025 року (а.с. 61).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона відповідача, отримавши позовну заяву та додатки до неї, не надала суду доказів щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від сторони відповідача не надійшло. З таких підстав слід задовольнити вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнутий зі сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1077,1078, 1082 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса 89018 місто Львів вулиця Смаль-Стоцького №1 корпус 28 IBAN НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО300614) заборгованість за кредитним договором №100794921 від 02 серпня 2022 року в розмірі 20094 (двадцять тисяч дев`яносто чотири) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса 89018 місто Львів вулиця Смаль-Стоцького №1 корпус 28 IBAN НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО300614) понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду в розмірі 2422 (дві тисяча чотириста двадцять два) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса 89018 місто Львів вулиця Смаль-Стоцького №1 корпус 28 IBAN НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО300614) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 19 березня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов