Ухвала суду № 134990055, 19.03.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 278/867/26

Номер провадження 2/289/908/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце знаходження /місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місцезнаходження /місце проживання: АДРЕСА_2 ) про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 року позивач звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області із вищевказаним позовом.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 25 лютого 2026 року справа передана за підсудністю до Радомишльського районного суду Житомирської області.

Матеріали справи надійшли до Радомишльського районного суду Житомирської області 18.03.2026 року.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що заява подана без додержання вимог, встановлених ЦПК України.

Вимоги до позовної заяви визначені статтями 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із п.1 ч.1 с. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір на 2026 рік», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, оцінку вартості майна в якому не проведено, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає 1331, 20 грн.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Європейського суду з прав людини «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Суд звертає увагу на те, що вищезазначені норми (положення ст. 136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір») закріплюють дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо (ухвала Верховного Суду від 22 грудня 2023 року справа №753/2234/21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року справа № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Разом із тим, Верховний Суд зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичною особою є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

До матеріалів позовної заяви долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому позивач, посилаючись на те, що є матір`ю яка сама виховує малолітню дитину, та отримує незначну виплату за народження дитини у розмірі 860 грн. на місяць, додаткового доходу не має, відповідач не допомагає, у зв`язку із чим не має можливості сплатити судовий збір.

До такого клопотання долучено довідку з форми ОК-7 Пенсійного фонду України з якої слідує, що протягом 2024 року з серпня по грудень отримувала допомогу в розмірі 8000,00 грн. щомісяця та протягом 2025 року отримувала допомогу в розмірі 8000,00 грн. щомісяця.

Розглянувши клопотання та додані до нього документи, суддя приходить до наступного.

Долучені до клопотання про звільнення від оплати витрат, пов`язаних з розглядом справи, документи, не вказують на те, що майновий стан позивача на даний час у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивачем не доведено, що сума судового збору, яку необхідно сплатити (1331,20 грн. з позовної вимоги немайнового характеру) - перевищує 5% відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору в клопотанні не наведено. Тому наявних в матеріалах справи доказів недостатньо для ствердження про незадовільний майновий стан позивача і відповідно, необхідності її звільнення з цих підстав від сплати судового збору.

Дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на те, що позивачкою не надано суду належних доказів, які б підтверджували обставини, на які ОСОБА_1 посилається у своїй заяві, як підставу для звільнення від сплати судового збору та які б свідчили про скрутне матеріальне становище.

З урахуванням наведеного, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме для проведення оплати судового збору в розмірі 1331, 20 грн.

Судовий збір сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області/ТГ м. Радомишль 22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA308999980313101206000006777

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених та викладених вище недоліків.

Роз`яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута йому.

Керуючись ст.ст. 185, 274 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити ОСОБА_1 у клопотанні про звільнення від сплати судового збору.

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК