Ухвала суду № 134989792, 18.03.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/5427/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебувала вищевказана цивільна справа за наслідками розгляду якої судом 13 січня 2026 року ухвалено заочне рішення.

20 лютого 2026 року представник відповідачки адвокат Максимів В.М. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» скерував на адресу суду заяву про перегляд згаданого заочного рішення, яка отримана судом 23 лютого 2026 року та того ж дня залишена без руху відповідною ухвалою суду.

Так, підставою для залишення зазначеної заяви без руху слугувало те, що відповідачкою при зверненні до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення не сплачений судовий збір, а також те, що попри наявність у прохальній частині клопотання про поновлення строку для звернення до суду із цією заявою стороною відповідачки не наведені причини пропуску такого строку.

10 та 13 березня 2026 року представником відповідачки адвокатом Максимівим В.М. на адресу суду скеровані заяви про усунення недоліків до яких останнім долучена квитанція про сплату судового збору, а також зазначено, що підставою пропуску ОСОБА_1 процесуального строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення в цій справі слугувало введення в Україні воєнного стану. Поміж іншого, адвокат Максимів В.М. вказав на те, що копію ухвали суду від 23 лютого 2026 року ні він, ні його довірителька не отримували, а тому просив суд визнати поважними та поновити пропущений стороною відповідачки строк для виконання вимог вищевказаної ухвали суду.

Нормами процесуального законодавства вказані правовідносини врегульовані наступним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

За правилами ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення ч.ч. 1-2 ст. 127 ЦПК України визначають, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Разом із тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року по справі № 756/11081/20 виснувано, що встановлений ч. 2 ст. 284 ЦПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення є одним з інструментів забезпечення принципу правової визначеності, адже, як зазначено в попередньому розділі цієї постанови, право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку та строку звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення. Зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу також й на те, що суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 ЦПК України.

Окремо, Великою Палатою акцентовано увагу на тому, що відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Тобто, суд перед вирішенням питання щодо переходу до розгляду заяви про перегляд заочного по суті повинен перевірити дотримання відповідачем строків, встановлених ст. 284 ЦПК України та, у разі пропуску такого строку, вирішити питання щодо його поновлення із дотриманням відповідних процесуальних правил, встановлених ст. 126 ЦПК України.

Разом із тим, у постанові від 10 вересня 2025 року по справі № 520/1810/23 Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Також у постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд указував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами цивільного процесуального законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов таких висновків.

З приводу клопотання адвоката Максиміва В.М. про поновлення строків для подання заяви про усунення недоліків суд вказує на те, що копію ухвали суду від 23 лютого 2026 року про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду її представник отримав у особистому кабінеті в підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд» 25 лютого 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 82). Отже, в силу положень п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України представник ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про ухвалене судове рішення та строки його виконання.

Відтак, зважаючи на день отримання адвокатом Максимівим В.М. копії ухвали суду про залишення заяви ОСОБА_1 без руху кінцевим строком для виконання вимог зазначеної ухвали було 02 березня 2026 року, однак із заявою про усунення недоліків адвокат звернувся лише 10 березня 2026 року (а.с. 86-88).

Ураховуючи викладене вище, суд вказує на те, що в силу ЦПК України встановлені судом строку можуть бути лише продовженими і у цьому випадку суд не вбачає підстав для продовження стороні відповідачки строків задля виконання вимог ухвали суду від 23 лютого 2026 року, оскільки адвокатом Максимівим В.М. не наведено суду поважних причин, які унеможливили його виконати вимоги вищевказаної ухвали суду вчасно.

За таких обставин відповідно до положень ч. 3 ст. 185 ЦПК України вищевказана заява ОСОБА_1 вважається судом неподаною і повертається останній.

Окремо суд акцентує увагу відповідачки на тому, що в силу правових висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 10 вересня 2025 року по справі № 520/1810/23 сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати неподаною та повернути заявниці на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 18 березня 2026 року.

Суддя Віктор Мокрецький