Рішення № 134988318, 02.03.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/765/25

провадження № 2/445/141/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

з участю

представника відповідача Крук О.О.

розглянувши в судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернулася до Золочівського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.02.2024 між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено договір позики №7011885, на підставі якого відповідач отримав кредит та зобов`язався його повернути разом із відсотками за користування ним.

11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 11-01/24, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов`язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти. Таким чином позивач набув право вимоги за договором позики № 7011885 до відповідача в сумі 25910,70 грн., з яких 6500 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 9750,00 грн. - відсотки за користування позикою та 9660,70 грн. - заборгованість за відсотками на прострочену позику.

17.04.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі - ТОВ «ФК «Кредіплюс») та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 137433, на підставі якого відповідач отримав кредит та зобов`язався його повернути разом із відсотками за користування ним.

12.09.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 12092024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов`язалося прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти. Внаслідок чого позивач набув право вимоги за кредитним договором №137433 до відповідача в сумі 5307,45 грн., з яких 2778,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 2128,45 грн. - заборгованість по відсоткам та 401,00 грн. - заборгованість за комісією.

18.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір № 7541857, на підставі якого відповідач отримав кредит та зобов`язався його повернути разом із відсотками за користування ним.

28.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 28082024/2, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов`язалося прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти. Відтак позивач набув право вимоги за кредитним договором № 7541857 до відповідача в сумі 16925,44 грн., з яких 3000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням, 8164,44 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 161,00 грн. - заборгованість за комісією та 5600,00 грн. - заборгованість за неустойкою.

17.03.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики № 79431597, на підставі якого відповідач отримав кредит та зобов`язався його повернути разом із відсотками за користування ним.

19.03.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики № 2413931, на підставі якого відповідач отримав кредит та зобов`язався його повернути разом із відсотками за користування ним.

14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов`язалося прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти. Таким чином позивач набув права вимоги за договором позики № 79431597 до відповідача в сумі 14247,50 грн., з яких 4100,00 - заборгованість за основною сумою боргу, 10147,50 - заборгованість за відсотками, та за договором позики № 2413931 в сумі 10875,00 грн., з яких 3000,00 - заборгованість за основною сумою боргу, 7875,00 грн. - заборгованість за відсотками.Кредитні договори укладено з відповідачем в електронній формі на умовах публічної пропозиції (оферти) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України. У зв`язку з наведеним вище, просить позов задовольнити.

25.05.2025 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач частково визнає позовні вимоги, а саме в частині заборгованості у загальному розмірі 40690,55 грн., проти позовних вимог в іншій частині заперечує. Представником позивача у відзиві на позовну заяву надано власний розрахунок заборгованості за вище наведеними договорами, згідно з яким позивач вважає правомірно нарахованими: за Договором позики №7011885 в розмірі 16250,00 грн, з яких: 6500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу,9750,00 грн - сума заборгованості за відсотками за користування позикою; за Договором про споживчий кредит №137433 в розмірі 4128,61 грн, з яких: 2000,16 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу,2128,45 грн - сума заборгованості за відсотками; за Договором про споживчий кредит №7541857 в розмірі 11164,44 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу,8164,44 грн - сума заборгованості за відсотками; за Договором позики №79434597 в розмірі 5022,50 грн, з яких: 4100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу,922,50 грн - сума заборгованості за відсотками; за Договором позики №2413931 в розмірі 4125,00 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1125,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Інші нарахування за вказаними договорами відповідач вважає такими, що суперечать законодавству, а тому просить відмовити у їх задоволенні.

26.05.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому вважає відзив відповідача на позовну заяву безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказамине спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, вцілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, просила розгляд справи здійснювати у її відсутності, ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача у судовому засіданні просила позов задовольнити частково з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши наявні докази по справі, суд встановив наступне.

28.02.2024 між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено договір позики №7011885, згідно з умовами якого ТОВ «Маніфою» надало позику у розмірі 6500 грн. строком на 80 днів, тобто до 18.05.2024 перерахованих у безготівковій формі на банківську картку, з основною процентною ставкою 2,50000% на день (п. 2.4.3. договору від 28.02.2024 № 7011885).

Відповідно до п. 4.1, 4.2. договору від 28.02.2024 № 7011885 позичальник чи позикодавець не мають права продовжити строк позики в односторонньому порядку. Строк позики може бути продовжено лише шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди у формі та спосіб, у який укладено цей договір позики.

29.03.2024 між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору позики від 28.02.2024 № 7011885, відповідно до умов якої сторони погодили строк користування позикою до 17.06.2024.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 6500,00 грн. за договором позики № 7011885 від 28.02.2024 підтверджується листом ТОВ «Уніерсальні платіжні рішення» вих. №2782_250122110252 від 22-01-2025 та листом АТ "Універсал Банк" від 31.07.2025 № БТ/6294.

11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №11-01/2024, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач прийняв права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 11.01.2024 №11-01/2024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача за договором позики № 7011885 від 28.02.2024, заборгованість за основною сумою кредиту - 6500 грн., заборгованість по відсоткам за користування позикою - 9750,00 грн., заборгованість по відсоткам на прострочену позику 9660,70 грн. Загальна сума заборгованості - 25910,70 грн.

17.04.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 137433, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу у позику грошові кошти в сумі 2778,00 грн. на строк користування 70 днів, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 586,00 % річних, а відповідач зобов`язується повернути надану позику та сплатити проценти.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 2778,00 грн. за договором № 137433 від 17.04.2024 підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 28.07.2025 № 20.1.0.0.0/7-250721/63201-БТ.

Відповідно до п. 3.3. договору № 137433 від 17.04.2024 кредитодавець може, на підставі звернення позичальника, продовжити строк цього договору на тих самих умовах. Договір вважається продовженим в разі підписання сторонами відповідної додаткової угоди.

12.09.2024 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 12092024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 12.09.2024 № 12092024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача за договором № 137433 від 17.04.2024, заборгованість за основною сумою кредиту - 2778,00 грн., заборгованість по відсоткам 2128,45 грн. та комісія 401,00 грн. Загальна сума заборгованості 5307,45 грн.

18.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 7541857, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» надало фінансовий кредит у розмірі 3000 грн. строком на 345 днів, тобто до 29.03.2025, які зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування грошима в розмірі 1,86% в день та сплатити комісію за надання кредиту 161,00 грн. (пп. 1.1. 1.2 1.3. 1.4. 1.5.1 кредитного договору від 18.04.2024 № 7541857).

Факт отримання відповідача грошових коштів у розмірі 3000,00 грн. за даним договором підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 28.07.2025 № 20.1.0.0.0/7-250721/63201-БТ.

28.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28082024/2, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги зазначені в реєстрі, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, за що сплатило грошові кошти.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 28.08.2024 № 28082024/2 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача за договором позики від 18.04.2024 № 7541857, заборгованість за основною сумою кредиту - 3000,00 грн., заборгованість по відсоткам - 8164, 44 грн., комісія -161,00 грн. та неустойка - 5600,00 грн. Загальна сума заборгованості - 16925,44 грн.

17.03.2024 між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №79431579, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 4100,00 грн. строком на 30 днів, з процентною ставкою 2,50% на день та зобов`язався повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користуванням ним (п. 2,3,4. договору позики №79431579 від 17.03.2024).

Факт отримання відповідачем грошових коштів на суму 4100,00 грн. підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №2782_250122110252 від 22-01-2025.Відповідно до п. 6 договору позики №78834786 від 24.04.2023 позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди.

19.03.2024 між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №2413931, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн. строком на 30 днів, з процентною ставкою 2,50% на день та зобов`язався повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користуванням ним.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 3000,00 грн. підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 28.07.2025 № 20.1.0.0.0/7-250721/63201-БТ.

14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов`язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти.

Згідно з витягів з реєстру боржників №30 та №29 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача за договором позики №79431579 від 17.03.2024 на загальну суму 14274,50 грн., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 4100,00 грн. та заборгованість по відсоткам - 10147,50 грн., та за договором позики №2413931від 19.03.2024 на загальну суму 10875,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 3000,00 грн. та заборгованість по відсоткам 7875,00 грн.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

В порядку визначеному ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Положеннями ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Такий правовий висновок щодо застосування статей 1046, 1047 ЦК України викладено Верховним Судом України у постановах від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 та від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Суд звертає увагу, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Також встановлено, що ТОВ «ФК «Кредіплюс», ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Маніфою» свої зобов`язання за укладеним договорами виконали, на відміну від позичальника, який своєчасно до встановленого графіку не повертав платежі в строк та розмірі, визначених умовами кредитного договору, тобто не виконував свої зобов`язання належним чином, що призвело до виникнення заборгованості.

Будь-яких доказів про повне або часткове спростування позовних вимог відповідачем не надано.

Докази повернення відповідачем кредитних коштів та обумовленої суми процентів за користування кредитом за іншими договорами позики відсутні.

Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 161,00 грн, та 401,00 грн., яка визначена умовами договорів № 4541857 від 18.04.2024 та № 137433 від 17.04.2024 , і є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, суд покликається на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

За таких обставин, умови договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 161,00 грн та 401,00 грн. є нікчемними з моменту укладення договору.

Щодо заявленої вимоги про стягнення неустойки у розмірі 5600,00 грн., нарахованої за договором № 7541857 від 18.04.2024, слід зазначити наступне.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№2102-IX, введено на території України воєнний стан, який неодноразово було продовжено, і такий продовжує діяти на даний час.

Отже, враховуючи викладене, відповідач звільнений від обов`язку сплати неустойки у період з 24 лютого 2022 року до тридцятого дня після скасування/припинення дії воєнного стану на території України.

Зазаначене дає підстави для висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення коштів та сплати відсотків за їх користування, виходячи з чого суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договорами позики № 7011885 від 28.02.2024 у розмірі 25910,70 грн., № 137433 від 17.04.2024 у розмірі 4906,45 грн., № 7541857 від 18.04.2024 у розмірі 11164,44 грн., №79431597 від 17.03.2024 у розмірі 14247,50 грн., № 2413931 від 19.03.2024 у розмірі 10875,00 грн. Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 773,00 грн., що становить 91,59 % від суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, Місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитними договорами в розмірі 67104,09 грн. (шістдесят сім тисяч сто чотири гривні 09 коп.) та сплачений судовий збір у розмірі 2 773,00 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят три гривні 00 коп.).

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне текст судового рішення складено 03.03.2026.

Суддя В. М. Сивак