Ухвала суду № 134988203, 19.03.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/2461/26

Провадження №: 1-кс/336/219/2026

У Х В А Л А

про накладення арешту

19 березня 2026 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

у присутності: слідчого ОСОБА_3 ,

розглянув клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 ЗРУП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, подане під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082080000391 від 17.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання слідчого про арешт майна у зазначеному кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим відділенням відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у рамках вказаного кримінального провадження, за яким було встановлено, що 17.03.2026 до Відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що військовослужбовець ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно зберігає боєприпаси без передбаченого законом дозволу.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із чоловіком ОСОБА_6 , який з 2015 року перебуває на військовій службі в Збройних Силах України та від початку 2025 року обіймає посаду начальника складу взводу матеріального забезпечення при В/Ч НОМЕР_1 у званні штаб-сержант. Свідок зазначила, що їй не було відомо про зберігання її чоловіком за місцем мешкання боєприпасів, вибухових пристроїв, підривачів чи інших заборонених предметів, оскільки останній ніколи не повідомляв їй про їх наявність. Також, їй не відомо про походження грошових коштів, які також зберігались за їх спільною адресою мешкання.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також у зв`язку з невідкладністю та першочерговістю проведення слідчих 17.03.2026 з 21:03 год. по 18.03.2026 до 02:13 год. в порядку ст. 233 КПК України проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено:

- ?1 корпус гранати Ф-1;

- 1 корпус гранати РГН;

- 19 патронів калібру 7,62 мм.;

- 961 патрон калібру 5,45 мм.;

- ?предмет зовні схожий на димову гранату РДГ-2;

- 3 корпуси гранати Ф-1;

- ?6 корпусів гранат ГХО-1;

- ?1 корпус гранати РГД-5;

- ?1 корпус гранати РГО;

- ?3 корпуси гранати РГН;

- 6 підривачів типу AF-11;

- ?1 підривач типу ДВМ;

- ?3 підривачі типу УЗРГН;

- 339 предметів зовні схожих на патрони 9,18 мм.;

- ?30 предметів зовні схожих на патрони 5,45 мм.;

- 22 предмети зовні схожих на патрони 9 мм.;

- ?підсумок з 3 предметами зовні схожих на штик-ножі з чохлами;

- ?1 предмет зовні схожий на димову гранату РДГ-2Б;

- грошові кошти у сумі 10200 доларів США та 50000 гривень.

В подальшому зазначені вилучені речі та предмети постановою слідчого від 18.03.2026р. визнано речовими доказами по вищевказаному кримінальному провадженню.

Окрім того, 18.03.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було видано мобільний телефон Redmi Note 12 Pro 5G, 256 GB, модель 22101316 в корпусі чорного кольору, imei1: НОМЕР_2 imei2: НОМЕР_3 . Вказаний мобільний телефон оглянуто та визнано речовим доказом.

Посилаючись на те, що вилучене майно має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів та подальшого проведення судових експертиз, слідчий просить накласти арешт на вищезазначений мобільний телефон.

Слідчим подано заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Слідчим суддею розглянуто клопотання у відсутність власника майна.

Дослідивши клопотання та матеріали, якими обґрунтовано доводи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Беручи до уваги, що матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, містять достатні дані для висновку, що зазначене у клопотанні майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на зазначений мобільний телефон, з метою збереження речових доказів, у зв`язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 167, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів, а саме мобільний телефон Redmi Note 12 Pro 5G, 256 GB, модель 22101316 в корпусі чорного кольору, imei1: НОМЕР_2 imei2: НОМЕР_3 , виданий 18.03.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Шевченківського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_8