Вирок № 134988144, 20.03.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Єдиний державний реєстр судових рішень

Дата документу 20.03.2026

Справа № 331/5671/21

Провадження № 1-кп/334/116/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021080000000197 від 05.07.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Інзівка Приморського району Запорізької області, громадянина України, маючого вищу освіту, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, який перебував на посаді начальника Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

установив:

згідно обвинувального акту відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наказом Міністерства юстиції України № 1183/5 від 20.04.2016 затверджено Типове положення.

Відповідно до Типового положення про відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженого наказом від 20.04.2016 №1183/5 (далі - Положення), відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, є структурним підрозділом та підпорядковується міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України через відповідні управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.

Згідно з Положенням основними завданнями відділу є:

- реалізація державної політики у сфері примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб);

- забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством.

Відділ відповідно до покладених на нього завдань:

- здійснює своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень у порядку, встановленому законом;

- забезпечує ведення автоматизованої системи виконавчого провадження.

Наказом Міністерства юстиції України від 10.04.2012 №549/5 затверджено Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний, міжрайонний відділ державної виконавчої служби.

Згідно з Положенням відділ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства юстиції України, дорученнями Міністра юстиції України, наказами ДВС України, дорученнями Голови ДВС України, наказами головного управління юстиції, розпорядженнями голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Наказом начальника управління Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_6 від 12.11.2019 № 879/07-12, ОСОБА_4 переведено з посади начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, на рівнозначну посаду начальника Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із збереженням раніше присвоєного йому 5 рангу державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби.

У зв`язку з реорганізацією Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 обіймав посаду начальника Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Відповідно до посадової інструкції начальника Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - посадова інструкція), метою посади є забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Згідно із посадовою інструкцією основними посадовими обов`язками ОСОБА_4 , як начальника відділу є:

- очолює відділ, здійснює керівництво його діяльності, організовує роботу відділу, представляє відділ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та підзвітний перед начальником міжрегіонального управління юстиції та відповідним управлінням за організацію та результати діяльності відділу;

- забезпечує виконання відділом Конституції та законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, заступників Міністра, директора департаменту, наказів міжрегіонального управління юстиції, доручень начальника міжрегіонального управління юстиції;

- здійснює контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильності, своєчасності та повного вчинення виконавчих дій державним виконавцем;

- вносить пропозиції щодо заохочення або ініціювання дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника відділу, державних виконавців та інших працівників відділу;

- організовує роботу зі службовими документами, здійснює контроль за веденням номенклатурних справ відділу відповідно до встановленого порядку та вимог законодавства з діловодства, забезпечую і контролює дотримання працівниками відділу виконавської та трудової дисципліни, розглядає скарги на дії (бездіяльність) державних виконавців; організовує розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов`язаних з діяльністю відділу, організовує перевірку викладених у них фактів, проводить особистий прийом громадян, забезпечує доступ до публічної інформації, розпорядником якої є відділ;

- виконує рішення і здійснює інші дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», забезпечує аналіз та узагальнення результатів роботи з виконання рішень, ведення автоматизованої системи виконавчого провадження, обліково-статистичної звітності, діловодства та архіву відділу;

- розподіляє обов`язки між працівниками відділу, розробляє проекти їх посадових інструкцій;

- за наявності підстав відповідно до вимог законодавства погоджує заяви державних виконавців про виплату винагороди;

- здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Відповідно до посадової інструкції вимогами до компетентності є організація і контроль роботи.

Таким чином, перебуваючи на посаді начальника Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_4 виконував організаційно-розпорядчі функції, внаслідок чого, відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою та згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України займає відповідальне становище.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення підлягають примусовому виконанню, зокрема, на підставі таких виконавчих документів:

- виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

- постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовленні: документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до вимог Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643, у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру, стягнення заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, за виконавчим документом про стягнення аліментів державним виконавцям, визначеним у частині першій статті 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», виплачується винагорода у такому розмірі:

- 2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - державному виконавцю, на викованні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ;

- 0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 25.09.2019 у справі №908/1737/19 позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Концерну «Міські теплові мережі» задоволено частково. Судом вирішено стягнути з Концерну «Міські теплові мережі» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» 33 853 832 (тридцять три мільйони вісімсот п`ятдесят три тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 52 коп. заборгованості, 2 171 484 (два мільйони сто сімдесят одну тисячу чотириста вісімдесят чотири) грн. 21 коп. пені, 184 738 (сто вісімдесят чотири тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 11 коп. 3% річних, 224 601 (двісті двадцять чотири тисячі шістсот одну) грн. 20 коп. інфляційних втрат та 546 519 (п`ятсот сорок шість тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 84 коп. судового збору.

20.04.2021 до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшла заява представника АТ «Укртрансгаз» про відкриття виконавчого провадження та цього ж дня державним виконавцем Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_7 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження АСВП: НОМЕР_21 щодо стягнення з Концерну «Міські теплові мережі» на користь АТ «Укртрансгаз» боргу в розмірі 16 520 649,88 гривень.

У ході проведення виконавчого провадження сума боргу, згідно платіжного доручення №2980 від 28.04.2021, виконавчий збір та витрати боржником сплачені в повному обсязі та перераховані на відповідний рахунок АТ «Укртрансгаз».

У зв`язку з цим, 05.05.2021 державним виконавцем ОСОБА_7 , відповідно до п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження АСВП: НОМЕР_21.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 після фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру по виконавчому провадженні АСВП: НОМЕР_21, начальник Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_4 отримав винагороду у сумі 40 000 гривень, а державний виконавець ОСОБА_7 на підставі поданої заяви на ім`я начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_8 , отримала винагороду у сумі 268 000 гривень, яка була перерахована на її рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

29.06.2021, дізнавшись про перерахування винагороди в сумі 268 000 грн. на банківський рахунок ОСОБА_7 , у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від останньої, яка була його підлеглою.

З цією метою ОСОБА_4 , 29.06.2021 приблизно о 13 годині 30 хвилі знаходячись у своєму службовому кабінеті № 205 адміністративної будівлі Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запорів . Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, просп. Металургів. 6, діючи з корисливих мотивів, використовуючи службове становище, звернувся до ОСОБА_7 з вимогою передати йому у якості неправомірної вигоди частину грошових коштів отриманих нею у якості винагороди по виконавчому провадженні № НОМЕР_21 у розмірі 180 000 грн. При цьому ОСОБА_4 повідомив, що у разі ненадання йому неправомірної вигоди, він вчинить дії з використанням наданого йому службового становища щодо ініціювання проведення відносно ОСОБА_7 службових перевірок та, як наслідок, притягнення її до дисциплінарних відповідальності та звільнення із займаної посади.

30.06.2021 приблизно о 09 годині 50 хвилин, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 205 за вищезазначеною адресою, повторно висловив вимогу ОСОБА_7 передати йому грошові кошти - неправомірну вигоду на вищезазначену ним суму, при цьому продовжуючи висловлювати погрози законним інтересам ОСОБА_7 .

Крім того, 05.07.2021 приблизно о 09 годині 50 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи біля адміністративної будівлі Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), діючи з корисливих мотивів, під час розмови зі ОСОБА_7 , повторно висловив вимогу щодо негайної передачі йому неправомірної вигоди, при цьому самостійно зменшив її розмір до 110 000 гривень. Під час розмови ОСОБА_4 висловив вимогу передачі йому неправомірної вигоди до 15 години 05.07.2021, а у разі відмови надати йому неправомірну вигоду, він вчинить дії щодо ініціювання проведення відносно ОСОБА_7 службових перевірок та як наслідок притягнення її до дисциплінарних стягнення та звільнення із займаної посади.

Таким чином, ОСОБА_4 , з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 умисно створив умови, за яких остання була вимушена надати йому неправомірну вигоду з метою запобігти шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, а саме для подальшого безперешкодного виконання свої функціональних обов`язків та недопущення її звільнення із займаної посади.

12.07.2021, приблизно о 09 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на. одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, із корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, за вищезазначеною адресою, звернувся з вимогою до ОСОБА_7 про те, що вона повинна звільнитися зі служби. У ході подальшої розмови, ОСОБА_4 висловив вимогу ОСОБА_7 , щодо передачі йому неправомірної вигоди в су 134 000 гривень, тим самим самостійно підвищив раніше зазначені ним суму неправомірної вигоди зі 110 000 грн., та запевнив останню що у разі передачі йому грошових коштів, питання щодо її звільнення у подальшому ним ініціюватися не буде.

13.07.2021, приблизно о 10 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на балконі свого службового приміщенні, під час спілкування зі ОСОБА_7 , продовжив свої злочинні дії, направлені на одержання неправомірної вигоди, повідомив останній, остаточну суму неправомірної вигоди, яку вона повинна передати йому та яка становить 134 000 грн. При цьому ОСОБА_4 наголосив ОСОБА_7 , що у разі передачі йому грошових коштів на зазначену суму у якості неправомірної вигоди, вона зможе залишитись на посаді та надалі працювати.

Приблизно, 15.07.2021, ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, із корисливих мотивів, не розповідаючи про свої злочинні наміри, через своїх знайомих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , отримав реквізити банківської картки № НОМЕР_1 , відкритої до рахунку НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК» на мешканця м. Одеси ОСОБА_12 , яку у подальшому ОСОБА_4 для реалізації свого злочинного наміру вирішив використати для одержання неправомірної вигоди, шляхом переказу грошових коштів на вказану банківську карту.

15.07.2021, приблизно о 13 годині 44 хвилини, ОСОБА_4 , діючи умисно, із корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, перебуваючи на балконі свого службового кабінету за вищезазначеною адресою, під час спілкування зі ОСОБА_7 , надав їй на аркуші паперу реквізити банківської картки № НОМЕР_1 , яку відкрито до рахунку НОМЕР_3 в АТ «ОТП БАНК» на ім`я ОСОБА_12 та висловив вимогу ОСОБА_7 шодо перерахування неправомірної вигоди у сумі 134 000 грн. на даний рахунок. При цьому ОСОБА_4 , з метою уникнення фінансового контролю за банківськими операціями, надав вказівку ОСОБА_7 перераховувати грошові кошти декількома платежами та протягом декількох днів.

15.07.2021, приблизно о 17 годині 20 хвилин, ОСОБА_7 розуміючи, шо вимоги ОСОБА_4 є невідворотними, а висловлені погрози - реальні, через термінали самообслуговування, які розташовані за адресами: м. Запоріжжя, просп. Соборний, 144 та просп. Соборний, 83-85, перерахувала частину грошових коштів в сумі 24 000 гривні у якості неправомірної вигоди на зазначену ОСОБА_13 банківську картку з реквізитами А« НОМЕР_1 , закріплену за рахунком відкритому в АТ «ОТП БАНК» на ім`я ОСОБА_12

16.07.2021 приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , продовжуючи виконувати протиправні вимоги свого безпосереднього керівника ОСОБА_4 щодо передачі неправомірної вигоди, перебуваючи у регіональному відділенні АТ «ОТП БАНК», розташованому, за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, 66, у відповідності до квитанцій № 25799408 від 16.07.2021 та № 25799760 від 16.07.2021, перерахувала решту коштів якості неправомірної вигоди на суму 110 000 гривень на банківську карту № НОМЕР_1 , закріплену за рахунком, відкритому в АТ «ОТП БАНК» на ім`я ОСОБА_12 , тим самим ОСОБА_4 діючи умисно із корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 134 000 гривень за невчинення дій, які входять до його повноважень, а саме за нестворення перешкод у її службовій діяльності, незастосування відносно неї дисциплінарних стягнень та неініціювання питання щодо звільнення її з посади державного виконавця.

Вказаними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій, з використанням службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вказав, що суть висунутого обвинувачення йому зрозуміла, вину свою у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України не визнає. Вказав на те, що у 2021 році він обіймав посаду начальника виконавчої служби Вознесенівського району. До відділу надійшов виконавчий документ на велику суму (точну суму та учасників обвинувачений не пам`ятає), у зв`язку із великою сумою була й велика винагорода. При автоматичному розподілі цього виконавчого документа він надійшов на виконання ОСОБА_7 . Оскільки виконавче провадження на переконання ОСОБА_4 мало резонансний характер через велику суму боргу та великий розмір винагороди, ОСОБА_4 попросив ОСОБА_7 узгоджувати усі дії із ним. Після отримання виконавчого провадження ОСОБА_7 підійшла до ОСОБА_4 та сказала йому, що після отримання винагороди вона віддячить йому. Також ОСОБА_4 вказав на те, що він мав право передати виконавче провадження іншому державному виконавцю і у тому числі й собі, і це було б повністю законно, оскільки таке його право передбачено нормативно-правовими актами. Відтак, обвинувачений вказав на те, що якби він хотів привласнити ці грошові кошти, то він міг би просто забрати виконавче провадження у ОСОБА_7 на будь-якій стадії.

Приблизно через місяць після відкриття виконавчого провадження, у вихідний день йому зателефонувала потерпіла та сказала, що в неї є розмова до нього. ОСОБА_4 приїхав до неї додому і потерпіла повідомила йому, що до неї звернулись працівники Служби безпеки України та запропонували угоду, відповідно до якої вона має допомогти їм схопити керівника на хабарі, а вони їй допоможуть отримати винагороду. На що ОСОБА_4 відповів їй, що отримання нею винагороди залежить виключно від їхньої роботи, а не від дій працівників СБУ.

Після цього, ОСОБА_7 під час іншої розмови сказала, що вона «відморозилась» від пропозиції.

В подальшому, влітку між ними знову відбулась розмова, в ході якої ОСОБА_7 відмовилась від попередньої пропозиції «віддячити» ОСОБА_4 , на що обвинувачений, за його словами, емоційно відреагував, але пізніше повідомив ОСОБА_7 , що ці його слова були лише емоціями і він не має права і не буде нічого від неї вимагати.

Після цього потерпіла сказала, що вона знову передумала і хоче знову запропонувати частку винагороди. ОСОБА_4 відмовився від цієї пропозиції і сказав, що це вже виходить за межі спілкування начальника та підлеглої. Але потерпіла продовжила наполягати. Після цього ОСОБА_4 віддав їй папірець із номером картки, аби вона відчепилась від нього.

На запитання прокурора, які повноваження ОСОБА_4 , як начальник мав для звільнення працівників відділу. ОСОБА_4 повідомив, що питання прийняття та звільнення вирішує начальник міжрегіонального управління. Також ОСОБА_4 повідомив, що питаннями звільнення за дисциплінарні проступки займається спеціальна комісія, і це рішення не приймається одноособово.

На запитання прокурора, що означають усі ці цифри та числа, які ОСОБА_4 показував на калькуляторі та телефоні ОСОБА_7 , ОСОБА_4 повідомив, що мова йшла про суму «подяки» про яку первісно йшла мова.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у своїй промові під час судових дебатів вказав на те, що стаття 374 КПК України встановлює, які питання мають бути вирішенні судом при ухвалені вироку. Пункт 2 частини третьої вимагає встановити наявність в діянні обвинуваченого ОСОБА_4 складу злочину, а пункт третій - до того ж, підкреслюючи важливість поняття суб`єктивної сторони, вимагає встановити ще й винність обвинуваченого, як основну ознаку складу злочину. Такі вимоги КПК України базуються на положеннях законодавця, сформульованій у КК України у ст. 2, ч. 1, де вказано, що підставою кримінальної відповідальності є діяння, яке містить склад злочину.

На думку захисту, аналіз обвинувального акту та доказів, які подані стороною обвинувачення та досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні, не доводять причетність ОСОБА_4 до злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а з огляду на їх недопустимість внаслідок істотного порушення вимог КПК України, взагалі відсутні, у зв`язку із наступним.

На переконання сторони захисту мала місце провокація злочину зі сторони правоохоронних органів. Стороною обвинувачення проігноровані заяви, обвинуваченого до підбурювання його до вчинення злочину про що він повідомив суд під час свого допиту та не вжиті будь-які заходи, спрямовані на їх перевірку, а саме: не заявлені клопотання щодо виклику додаткових свідків для з`ясування обставин проведення НСРД. Жодний з допитаних в ході судового розгляду свідків, не надав будь-яких показань, які б свідчили про отримання або вимагання ОСОБА_4 грошових коштів. Однак, під час дослідження в судовому засіданні матеріалів проведених НСРД, встановлено, що з боку заявниці ОСОБА_7 , яка діяла під контролем працівників СБ України, наявні прояви ініціативи в контактах з ОСОБА_4 , повторні пропозиції, незважаючи на його початкову відмову, наполегливі нагадування. Мали місце, інші порушення вимог КПК України при проведенні слідчих та негласних слідчих дій.

Також має місце неконкретне пред`явлене обвинувачення. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватися на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо. Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення щодо особи унеможливлює якісний і повний її захист.

Відповідно до обвинувального акту: « ОСОБА_4 будучи начальником Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зловживаючи службовим становищем виконуючого обов`язки , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вимагав та отримав від ОСОБА_14 неправомірну вигоду, за не вчинення дій, які входять до його повноважень, а саме: не створення перешкод у її службовій діяльності, незастосування відносно неї дисциплінарних стягнень та неініціювання питання щодо звільнення ї з посади державного виконавця »

Зазначені дії обвинуваченому кваліфіковані як: одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особо в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду дія, з використанням наданої їй влади та службового становища, за ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, що службова особа одержала її за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Якщо ж службова особа, вчиняючи будь-які дії, використовує не можливості, пов`язані з її посадою, а, наприклад, особисте знайомство, дружні, а не службові зв`язки тощо, то у її діях відсутній склад злочину, передбачений ст. 368 КК.

В той же час, а ні фактичний виклад обставин справи кримінального правопорушення, ані сформульоване обвинувачення прокурором, взагалі не містить даних стосовно того: які конкретні дії повинен був вчинити ОСОБА_4 та з використанням яких його службових обов`язків.

Так, аналізом тексту фактичних обставин вчинення злочину, ОСОБА_15 обвинувачується у вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій, з використанням службового становища, вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане із вимаганням неправомірної вигоди.

Відповідно до обставин, зазначених в обвинувальному акті, ОСОБА_4 , будучи начальником Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), шляхом вимагання, отримав від своєї підлеглої ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 134 000 грн, яка була перерахована на банківську картку № НОМЕР_1 , закріпленому за рахунком відкритим в АТ «ОТП БАНК» на ім`я ОСОБА_12 .

Згідно тексту обвинувального акту, ОСОБА_4 , з часу виникнення умислу на отримання неправомірної вигоди, а саме з 29.06.2021 року, вчинено ще сім дій (29.06.2021 о 13-30 год.; 30.06.2021 о 09-50 год.; 05.07.2021 о 09-50 год.; 12.07.2021 о 09-10 год.; 13.07.2021 о 10-20 год.; 15.07.2021; 15.07.2021 о 13-44 год.), спрямованих на вимагання та отримання неправомірної вигоди, із залученням ще трьох осіб ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ). Внаслідок цих дій потерпілою ОСОБА_7 15 та 16 липня 2021 року в банківських установах та терміналах обслуговування на банківську картку ОСОБА_12 перераховано 134 000 грн.

Захисник зазначив, що всі дії ОСОБА_4 , згідно обвинувального акту, вчинені у службовому кабінеті № 205 або біля будівлі Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яка розташованого у Дніпровському районі м. Запоріжжя за адресою проспект Металургів, 6. До речі, ОСОБА_13 в ході досудового слідства 16.07.2021 року працівниками правоохоронних органів, нібито при вчиненні злочину, затримано в порядку ст. 208 КП України у приміщенні його службового кабінету з вказаною адресою, де також проведено обшук без рішення суду. Банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_12 (мешканця м. Одеси), на яку потерпілою ОСОБА_16 нібито перераховано неправомірну вигоду, закріплена за рахунком відкритому у відділенні «Приморське» АТ АКБ «ОТП БАНК» в м.Одеса, розташованого за адресою; м. Одеса вул. Преображенська, 59/61 Приморського району м. Одеси. Потерпілою ОСОБА_7 на території Олександрівського району м. Запоріжжя, 15 та 16 липня 2021 вчиненні дії лише щодо зарахування коштів на вимогу ОСОБА_13 для зарахування на розрахунковий рахунок по кредитній картці ОСОБА_12 у банківській установі та терміналах обслуговування.

При зарахуванні коштів на належний ОСОБА_12 рахунок, ОСОБА_4 фактично їх не отримав, не мав можливості ними розпорядитися, ані картка, ані будь-які грошові кошти (предмет злочину) в ході обшуку та затримання ОСОБА_4 не вилучені. За логікою слідства вони, мабуть в подальшому повинні бути йому передані, тому наявні підстави стверджувати про неконкретність викладення обставин вчинення злочину (фактично вчинення ОСОБА_4 замаху, а не закінченого злочину).

Жодного доказу, що до втручання викривача ОСОБА_4 : 1) вимагав неправомірну вигоду; 2) мав сформований умисел, - суду не надано.

Питання застосування дисциплінарних стягнень та звільнення з посади державного виконавця, не входить до кола службових обов`язків ОСОБА_4 , не зрозуміло яким чином він має можливість створювати перешкоди у службовій діяльності ОСОБА_7 , адже її дії регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» та у ОСОБА_4 відсутні можливості зупинити дію цього Закону.

Питання дисциплінарних стягнень та звільнення державного виконавця не входять до службових повноважень ОСОБА_4 .

Також сторона захисту посилалась на незаконність, проведеного 16.07.2021 року обшуку службового кабінету ОСОБА_4 , адже він проведений: без ухвали слідчого судді; за відсутності невідкладності; без переслідування особи.

Зазначений обшук проведено із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 19 липня 2021 року винесена незаконно, у зв`язку із відсутністю підстав, визначених статтею 233 КПК України.

Таким чином, зазначена слідча дія проведена незаконно без дозволу суду, що згідно ст. 87 КПК України тягне за собою недопустимість, отриманих в її ході доказів.

Крім того, захисник наголосив на тому, що на час внесення відомостей до ЄРДР, проведення досудового розслідування, повідомлення про підозру, направлення обвинувального акту до суду у зазначеному провадженні ОСОБА_4 мав статус адвоката. Зазначений статус адвоката наявний у ОСОБА_4 на теперішній час, тобто він є адвокатом та на нього розповсюджуються гарантії адвокатської діяльності на підставах та в порядку, що передбачені ст. 23 Закону України № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України. У зв`язку із цим, в ході досудового розслідування у цьому провадженні, а саме під час повідомлення ОСОБА_4 про підозру в інкримінованому злочині не враховано, що він є адвокатом, та порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК. Тобто, з урахуванням вимог зазначеної норми, його повідомлено про підозру некомпетентними (неповноважними) суб`єктами процесуальної діяльності поза встановленим кримінальним процесуальним законом порядком та всупереч приписам цього закону, що завадило досягненню цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин як у сфері досудового розслідування, так і судового розгляду.

Правовим наслідком повідомлення про підозру та зміну повідомленої підозри ОСОБА_15 неуповноваженою на те особою, є не притягнення його до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Тобто, ОСОБА_4 не було притягнуто до кримінальної відповідальності та він не набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізації) органом досудового розслідування в кримінальному провадженні етапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності. Тому, за відсутності належного повідомлення особи про підозру, безґрунтовним і позбавленим правових підстав є наступне складання й самого обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 , а отже і здійснення на підставі такого обвинувального акту судового розгляду в цьому проваджені. Неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливило правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, призвело до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин і унеможливило внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов`язків.

Враховуючи вищенаведене, захисник вважає, що сторона обвинувачення: 1) не довела обставин, передбачених ст. 91 КПК України; 2) не спростувала провокацію; 3) не довела наявність складу злочину.

Докази, які надані стороною обвинувачення і стороною захисту, та обставини, встановлені судом на їх підставі.

У ході судового розгляду на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень прокурор в судовому засіданні посилалась на наступні документи, досліджені судом у судових засіданнях:

-протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або такого, що готується від 05.07.2021 року, у якому зафіксовано прийняття заяви від ОСОБА_7 ;

-протокол обшуку від 16.07.2021 року із додатком у якому зафіксований обшук службового кабінету №205 начальника Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), розташованого за адресою: м. Запоріжжя, просп. Металургів, буд. 6. В ході обшуку вилучені мобільний телефон «iPhone X» в корпусі білого кольору в чохлі чорного кольору із сім-картою «Київстар» № НОМЕР_4 , мобільний телефон «Nomi» в корпусі чорно-червоного кольору, з сім-картою «ВФ Україна» № НОМЕР_5 , аркуш паперу із рукописним текстом « НОМЕР_6 », відео-реєстратор «HIKVISION» в корпусі білого кольору, брелок чорного кольору від автомобіля «Nissan», мобільний телефон «iPhone 7» в корпусі білого кольору в чохлі сріблястого кольору з сім-картою «Київстар» № НОМЕР_7 ;

-ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 19.07.2021 року про надання дозволу на проведення обшуку службового кабінету №205 начальника Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), розташованого за адресою: м. Запоріжжя, просп. Металургів, буд. 6;

-постанова про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 12.07.2021 року;

-постанова про залучення особи до конфіденційного співробітництва від 12.07.2021 року;

- протокол за результатами контролю за вчиненням, за змістом якого: «15 липня 2021 року, близько 08 год. 46 хв., ОСОБА_4 зайшов до робочого кабінету ОСОБА_7 та покликав її вийти з ним покурити. На вулиці, біля адміністративного будинку Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя ОСОБА_4 на своєму мобільному телефоні надрукував текст та повідомив ОСОБА_7 про те, що протягом робочого дня надасть їй розрахунковий рахунок для перерахування грошових коштів. Цього ж дня, близько 13 год. 45 хв., ОСОБА_7 увійшла до робочого кабінету ОСОБА_4 , який на той час знаходився на балконі, та під час бесіди отримала від нього аркуш паперу, на якому було написано, що платежі повинні бути два рази на день, а саме до обіду та у вечері, у розмірі 22-25 тис. грн. В подальшому, ОСОБА_4 , разом із робочими документами, які ОСОБА_7 надала йому на підпис, передав їй аркуш паперу з надрукованим номером банківської картки НОМЕР_1 для поповнення та повідомив, що власником вказаної банківської картки є особа на ім`я ОСОБА_17 .

Цього ж дня, приблизно о 17:15:50 ОСОБА_7 прибула до відділення КБ «Приватбанк», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 144, та за допомогою банківського термінала перерахувала на номером банківської картки НОМЕР_1 , який отримала від ОСОБА_13 , суму 4000 грн. Після цього, за допомогою платіжного термінала, розташованого у приміщенні відділення АТ «ОТП Банк» за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.144, перерахувала кошти на той же номер картки у розмірі 5000 грн. Потім, за допомогою банківського терміналу у відділенні КБ «Приватбанк», розташованого за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.144, ОСОБА_7 перерахувала кошти на отриманий номер картки у розмірі 4000 грн.

Після того, приблизно о 18 год. 08 хв., ОСОБА_7 прибула до торгового- розважального центру «Аврора», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 83/85, де на першому поверсі розташований платіжний термінал «ІВОХ». Так, за допомогою термінала «ІВОХ» нею було здійснено 4 поповнення банківської карти з номером НОМЕР_1 .

Загалом, остаточна сума грошових коштів, яку ОСОБА_7 внесла 15 липня 2021 року через наведені платіжні термінали на банківську карту з номером НОМЕР_1 становить 24 000 грн.

16 липня 2021 року, близько 11 год. 46хв., ОСОБА_7 прибула до відділення АТ «ОТП Банк», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.66, де через касу вказаного банку здійснила два поповнення по 55 000 грн. кожний карткового рахунку з номером НОМЕР_1 , який раніше отримала від ОСОБА_4 .

Загалом, остаточна сума грошових коштів, яку 16.07.2021 року ОСОБА_7 внесла через касу АТ «ОТП Банк» становить 110 000 грн.

За результатом переказу грошових коштів у якості неправомірної вигоди на банківську карту з номером НОМЕР_1 у ОСОБА_7 залишились відповідні підтверджуючі документи (квитанції).»

-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 09.08.20211 року із додатком у якому зафіксовано прослуховування розмов ОСОБА_18 та ОСОБА_4 , а також ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які відбулись 12.07.2021-15.07.2021.

-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо, відео контроль особи від 09.08.2021 року із додатком у якому зафіксоване спілкування між ОСОБА_18 та ОСОБА_7 , яке відбулось у службовому кабінеті ОСОБА_20 12.0.2021 року у період часу з 09:34:45 - 09:36:35

-протокол огляду та вручення заздалегідь ідентифікованого засобу - грошових коштів від 14.07.2021 року із додатками у якому зафіксована видача підготовлених грошових кошів, оброблених спеціальним невидимим люмінесцентним барвником (порошком) «Світлячок-М» ОСОБА_7

-протокол огляду від 14.07.2021 року у якому зафіксований огляд грошових коштів, які видавались для проведення заходів по отриманню фактичних даних по кримінальному провадженню;

-протокол огляду та вручення заздалегідь ідентифікованого засобу - грошових коштів від 16.07.2021 року із додатками у якому зафіксована видача підготовлених грошових кошів у сумі 110 000 гривень ОСОБА_7

-протокол огляду місця події від 16.07.2021 року у якому зафіксований огляд клієнтська зона каси регіонального відділення АТ «ОТП Банк», за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 66, та вилучення грошових коштів в загальній сумі 110 000 гривень,

-протокол огляду від 16.07.2021 року із додатками у якому зафіксований огляд аркушу паперу 9*8 см з написом «ОТП Банк» № 45, час операції 16.07.2021 11:46:22, вибрані послуги операції по картці (поповнення/зняття з картки, видача коштів без картки) до 150; квитанція № 25799408 від 16.07.2021, дебет 10021005900200, сума 55 000 грн, кредит НОМЕР_20, загальна сума 55 000 грн., платник ОСОБА_7 , отримувач ОСОБА_12 ; квитанція № 25799760 від 16.07.2021, дебет 10021005900200, сума 55 000 грн, кредит НОМЕР_2, загальна сума 55 000 грн., платник ОСОБА_7 , отримувач ОСОБА_12 ; аркуша паперу формату А4 на якому надруковано реквізити банківської картки № НОМЕР_1 та кульковою ручкою синього та чорного кольору зроблено напис « ОСОБА_12 »;

-протокол огляду від 23.07.2021 року у якому зафіксований огляд мобільних телефонів «iPhone X» в корпусі білого кольору в чохлі чорного кольору із сім-картою «Київстар» № НОМЕР_4 , мобільний телефон «Nomi» в корпусі чорно-червоного кольору, з сім-картою «ВФ Україна» № НОМЕР_5 , «iPhone 7» в корпусі білого кольору в чохлі сріблястого кольору з сім-картою «Київстар» № НОМЕР_7 . В ході огляду телефону «Nomi» з сім-картою «ВФ Україна» № НОМЕР_5 встановлено, що власник ОСОБА_4 01.01.2020 року здійснив чотири вихідних дзвінка на номер НОМЕР_8 та отримав один вхідний телефонний дзвінок від цього номеру. В ході огляду «iPhone 7» з сім-картою «Київстар» № НОМЕР_7 визначено, що він належить ОСОБА_18 , а також зафіксоване листування з абонентом « ОСОБА_21 ».

В ході огляду телефону «iPhone X» із сім-картою «Київстар» № НОМЕР_4 встановлено, що його власником є ОСОБА_4 . Також зафіксоване листування ОСОБА_4 із абонентом « ОСОБА_22 » стосовно того, що ОСОБА_23 поїхала додому через погане самопочуття.

Крім того, зафіксоване листування ОСОБА_4 із абонентом « ОСОБА_24 », яке відбулось 05.07.2021 року і у якому абонент « ОСОБА_24 » повідомляє, що їй погано та їй видали «лікарняний» до п`ятниці, а ОСОБА_4 бажає їй одужання. Також абонент « ОСОБА_24 » 16.07.2021 року скинула дві фотографії банківських квитанцій та повідомлення «всю сумму скинула».

Також у протоколі зафіксоване листування із абонентом « ОСОБА_25 » за 12.05.2020 року, 13.05.2020 року та 15.07.2021 року.

-протокол огляду від 23.07.2021 року у якому зафіксований огляд мобільних телефонів «iPhone X» в корпусі білого кольору в чохлі чорного кольору із сім-картою «Київстар» № НОМЕР_4 , зокрема, фотографії, які містяться у галереї вказаного телефону на яких ОСОБА_4 зображений разом із ОСОБА_11 .

-протокол огляду від 06.10.2021 року у якому зафіксований огляд відео-реєстратора «HIKVISION» в корпусі білого кольору;

-протокол огляду від 08.10.2021 року із додатком у якому зафіксований огляд аркуш паперу із рукописним текстом «067 488 22 99»,

-лист-відповідь ТОВ «АЛЛО» із додатком у вигляді відеозапису з камер спостереження, встановлених у магазині «АЛЛО», за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 218,

-протокол огляду від 02.10.2021 року із додатком у якому зафіксований огляд відеозапису за 15.07.2021 року з камер спостереження, встановлених у магазині «АЛЛО», за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 218, та на якому зафіксоване придбання мобільного телефону ОСОБА_4 у період часу з 09:16 по 09:26;

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 26.08.2021 року із додатком у якому зафіксоване вилучення грошових коштів у сумі 110 000 гривень, виписки руху грошових коштів по рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_12 у період з 29.04.2021 по 17.07.2021, юридичної справи щодо відкриття вказаного рахунку та диску з камер спостереження, розташованих за адресою м. Запоріжжя, просп. Соборний, 66 за 16.07.2021 року у проміжку часу з 11:00 години до 13:00 години, завірених копій заяв на переказ готівки №25799760 та №25799408 від 16.07.2021 року;

-протокол огляду від 02.10.2021 року з додатком у якому зафіксований огляд відеозапис за 16.07.2021 року у період часу з 11:50:58 по 12:00:18 з камер спостереження, розташованих за адресою м. Запоріжжя, просп. Соборний, 66 у приміщенні відділення АТ «ОТП Банк»;

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 25.08.2021 року з додатками у якому зафіксоване вилучення оригіналів документів, які перебувають у виконавчому провадженні №НОМЕР_21 та лист відповідь;

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 25.08.2021 року з додатками у якому зафіксоване вилучення завірених копій особових справ ОСОБА_18 та ОСОБА_4 ,

-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: ауді, відео контроль особи від 09.08.2021 року із додатками, у якому зафіксований зміст інформації, отриманої 12.07.2021 року в ході проведення заходу в районі в робочому кабінеті начальника Вознесенівського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_4 , зокрема, спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів з додатком від 04.10.2021 року, у якому зафіксоване вилучення диску DVD-R з написом «ПрАТ «Київстар» вх. 17786, вих. 12422/з/КТ, вх. 17787 вих. 12415/з/КТ».

-протокол тимчасового доступу до речей і документів з додатком від 04.10.2021 року, у якому зафіксоване вилучення диску DVD-R з написом «ВФ Україна 335/7699/21, 335/5899/21 вих. GР-21-08971/кі від 15.09.2021 р.»;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів з додатком від 04.10.2021 року, у якому зафіксоване вилучення диску DVD-R з написом «13687 ВК»;

-протокол огляду від 08.10.2021 року із додатками у якому зафіксований огляд вмісту інформації, що міститься на диску DVD-R з написом: ПрАТ «Київстар» вх. № 17786, вих. № 12422/з/КТ, вх. № 17787, вих. № 12415/з/КТ, диску DVD-R з написом: 335/7699/21, 335/5899/21, Gp-21-08971/Ki 15.09.2021, диску DVD-R з написом: 13687ВК, та у відповідності до якої: при огляді попереднього періоду до вчинення злочину, тобто з 01.01.2021 до 16.07.2021 встановлено, що у період вчинення злочину з 12.07.2021 по 16.07.2021, так і перед його вчиненням ОСОБА_4 здійснював з`єднання з наступними абонентами: НОМЕР_9 - ОСОБА_18 , НОМЕР_10 - ОСОБА_26 , НОМЕР_11 - ОСОБА_27 , НОМЕР_12 - ОСОБА_7 , НОМЕР_8 - ОСОБА_11 . З`єднань між абонентами НОМЕР_13 ОСОБА_4 та НОМЕР_14 ОСОБА_12 , між НОМЕР_11 ОСОБА_10 та НОМЕР_8 ОСОБА_11 , між НОМЕР_11 ОСОБА_10 та НОМЕР_14 ОСОБА_12 , не відбувалось.

При огляді попереднього періоду до вчинення злочину, тобто з 01.01.2021 до 15.07.2021 встановлено, що з`єднань між абонентами між НОМЕР_11 ОСОБА_10 та НОМЕР_8 ОСОБА_11 , між НОМЕР_11 ОСОБА_10 та НОМЕР_14 ОСОБА_12 , між НОМЕР_11 ОСОБА_10 та НОМЕР_13 - ОСОБА_4 , не відбувалось.

В подальшому проведено аналіз інформації наявної на носії інформації вилученої у оператора стільникова зв`язку ТОВ «лайфселл». Інформації, яка становить інтерес для органу досудового розслідування виявлено не було.

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 11.10.2021 року із додатками у якому зафіксоване вилучення копій листа вих. №04-68-501-4/212 від 08.10.2021 та заяви ОСОБА_12 від 23.07.2021;

-протокол обшуку від 09.09.2021 року із додатком, у якому зафіксований обшук домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке є місцем проживання ОСОБА_11 ;

-протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 16.07.2021 року.

Також судом досліджені процесуальні документи на підтвердження правомірності вчинення відповідних слідчих (розшукових) дій.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що вона працює головним державним виконавцем Вознесенівського ВДВС міста Запоріжжя. У червні 2021 року ОСОБА_7 отримала винагороду за фактичне примусове виконання виконавчого документа. Після чого її начальник - ОСОБА_4 почав вимагати у неї частину цієї винагороди, спочатку 110 тисяч, а потім 134 тисячі гривень. ОСОБА_4 почав їй погрожувати звільненням, на що ОСОБА_7 повідомила, що у неї діти і таке інше, а тому запропонувала вирішити цю ситуацію іншим чином, однак ОСОБА_4 не відмовився від своїх вимог та продовжив наполягати на тому, аби потерпіла віддала йому частину грошей, відтак вона звернулась до правоохоронних органів. В подальшому, ОСОБА_4 написав їй картковий рахунок на якій потрібно перерахувати гроші і дав їй три дня для того, щоб вона це зробила. Після чого ОСОБА_7 перерахувала 24 000 гривень з різних банкоматів, а після наступного дня здійснила ще переказ 110 000 гривень.

Також потерпіла повідомила, що винагороду вона отримала 29.06.2021 року. Про винагороду ОСОБА_4 дізнався, оскільки він безпосередньо її затверджує та направляє відповідні документи до головного управління для подальшої виплати, крім того ОСОБА_4 також отримує частину винагороди, як начальник. Коли ОСОБА_4 дізнався про перерахування цих коштів, він покликав ОСОБА_7 поговорити. Розмова відбулась на вулиці біля службового автомобілю, в ході розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що йому потрібні 110 тисяч гривень, на що ОСОБА_7 відповіла, що це велика сума і вона не може її надати, а ОСОБА_4 , в свою чергу, відповів «добре» і що подумає. Після цієї розмови ОСОБА_7 пішла на лікарняний. Після того, як потерпіла вийшла з лікарняного, вона пішла до ОСОБА_4 повідомити про це і сказати, що вона вже вийшла на роботу. У цей час ОСОБА_4 сказав їй: «ти тут працювати не будеш, ти «не угодна в нашем коллективе і до свидания, я все зроблю щоб тебе звільнили, иди к заступнику начальника вона тебе звільнить», у відповідь ОСОБА_7 повідомила, що хоче далі працювати і «типа того, что согласна на его условия», після чого він ( ОСОБА_4 ) надав їй папірець із написом «какие твои условия», а ОСОБА_7 у відповідь написала, що згодна віддати 90 тисяч гривень. Після чого він сказав, що його це не влаштовує і написав «50/50». Після вони вийшли разом на балкон і там він показав потерпілій на телефоні суму «134 000», в подальшому ОСОБА_7 запитала, як переказати гроші на що ОСОБА_4 відповів, що подумає, але скоріш за все на картковий рахунок. Після цього ОСОБА_4 сказав потерпілій занести будь-яку «бумажку»: заяви на відпустку чи ще щось, а він їй у цей момент передасть номер картки. ОСОБА_7 так і зробила, а ОСОБА_4 передав їй папірець із номером картки.

Наступного дня ОСОБА_7 принесла гроші на роботу та усюди ходила із ними, боячись їх залишити на робочому місці. Увечері після закінчення робочого дня, вона зайшла до кабінету ОСОБА_4 і сказала « ОСОБА_28 , гроші в мене», на що він відповів «які гроші? Йди звідси». І потерпіла пішла з грошима додому, нічого не зрозумівши.

Проте, наступного дня ОСОБА_4 знову нагадав їй про перерахування коштів, вказав, що власника картки звуть ОСОБА_17 і попросив перераховувати кошти у сумі не більше 25 тисяч гривень за раз. Після цього вона через декілька банкоматів перерахувала грошові кошти, приблизно у розмірі 24 тисячі гривень, а вже наступного дня ще 110 000 через касу банку. Вказані гроші були не її, а спеціально видані їй працівниками правоохоронних органів.

На запитання прокурора чи повідомив ОСОБА_4 потерпілій щось про її подальшу перспективу працювати, вона відповіла, що під час розмови, яка відбулась на балконі на її пряме питання стосовно цього («що буде далі, я зараз віддам гроші, а мене звільнять») ОСОБА_4 сказав їй, що все буде гаразд, і після чого ОСОБА_7 вирішила перерахувати йому гроші.

На запитання захисника чи знайома ОСОБА_7 із порядком притягнення державних виконавців до дисциплінарної відповідальності, вона повідомила, що знайома із таким порядком лише у загальних рисах.

На запитання захисника чи співпрацювала ОСОБА_7 із СБУ 12.07.2021 року, коли відбулась розмова із ОСОБА_4 у його службовому кабінеті, потерпіла відповіла «так».

На запитання захисника від кого виходила ініціатива щодо надання грошових коштів, потерпіла повідомила, що ініціатива завжди виходила від ОСОБА_4 , а вона можливо лише один раз виступила з ініціативою, коли в кінці робочого дня прийшла до його кабінету та повідомила про гроші.

Показання свідків сторони обвинувачення.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до вимог ст. 86 КПК України докази визнаються допустимими, якщо їх отримано у порядку, встановленому цим Кодексом.

Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У порядку, передбаченому ст. 352 КПК України, судом було допитано свідків сторони обвинувачення, показання яких мають значення для цього кримінального провадження.

Свідок ОСОБА_18 пояснила суду, що на момент інкримінованих ОСОБА_4 подій вона працювала його заступником на посаді заступника начальника Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Свідок повідомила, що у травні 2021 року до відділу ДВС надійшов на примусове виконання наказ, виданий господарським судом Запорізької області про стягнення грошових коштів з Концерну «МТМ», який був переданий на виконання державному виконавцю ОСОБА_7 . Вона відкрила виконавче провадження та здійснила виконання виконавчого документу у повному обсязі. На той момент чинним законодавством передбачалась винагорода для державного виконавця у розмірі 2% від фактично стягнутої суми. У зв`язку із цим відповідно до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) державному виконавцю ОСОБА_7 була виплачена відповідна нагорода, виплата нагороди відбувалась у червні 2021 року разом із заробітною платою. У липні 2021 року ОСОБА_7 декілька разів приходила до свідка та казала, що її збираються звільнити, з яких підстав вона ( ОСОБА_7 ) не знає і казала про негативне ставлення до неї, проте у чому саме полягає це негативне ставлення вона свідку не повідомила.

15 липня свідок здавала піврічну звітність до головного управління юстиції та після цього повернулась до відділу, оскільки це був перший день відпустки свідка її начальник ОСОБА_4 відпустив її додому. Після цього у другій половині дня їй зателефонував ОСОБА_4 та сказав, що «поїзд поїхав», на що свідок перепитала чи потрібно їй повернутись до відділу, а ОСОБА_4 повідомив, що не треба, все нормально. Наступного дня свідкові зателефонувала державний виконавець ОСОБА_29 і повідомила, що у відділі перебувають працівники правоохоронних органів і відбуваються слідчі дії, у зв`язку із чим свідок приїхала до відділу, хоча перебувала у відпустці, і вже приїхавши до відділу свідку сталі відомі обставини справи.

На уточнююче питання прокурора стосовно того, що саме ОСОБА_7 повідомила їй про своє ймовірне звільнення, свідок відповідала, що в них була лише одна розмова з цього приводу у якій ОСОБА_7 сказала, що переймається через те, що її можуть звільнити. Також свідок вказала на те, що не обговорювала питання звільнення ОСОБА_7 із своїм керівником ( ОСОБА_4 ), оскільки він не надавав таких доручень. Водночас, ОСОБА_18 зазначила, що вона спілкувалась із ОСОБА_4 стосовно всіх працівників відділу, зокрема, стосовно питань дотримання працівниками трудової дисципліни, у тому числі, щодо ОСОБА_7 . Також свідок зазначила, що до раніше описаних подій ОСОБА_7 пішла на обід та не повернулась на робоче місце, не попередивши її про причини.

На питання прокурора чому свідок підшукувала ОСОБА_30 адвоката саме у ті дні, свідок відповіла, що ОСОБА_4 увечері був на якомусь заході у дружній компанії та на думку свідка перебував у стані коли казав «необдумані речі», після чого на ранок прийшов на роботу і звернувся до неї з запитом щодо адвокатів, які б змогли зайнятись питаннями, якщо йому будуть надходити певні пропозиції щодо неправомірних дій і ці адвоката змогли б цим зайнятись. Свідок повідомила, що жодних адвокатів вона не підшукувала і вже наступного дня повідомила, що не зможе допомогти із цим. На цьому це питання було вичерпане.

На питання захисника чи повідомляла ОСОБА_7 свідка про те, що ОСОБА_4 вимагає від неї неправомірну вигоду, свідок відповіла «ні». Також свідок пояснила, що ОСОБА_4 , як начальник відділу не має права звільняти державних виконавців, у тому числі, й ОСОБА_7 , також він не має права ініціювати питання звільнення. Таке право надано лише головному управлінню юстиції.

Свідок ОСОБА_31 , повідомила суду, що на момент інкримінованих ОСОБА_4 подій обіймала посаду заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Стосовно обставин справи свідок повідомила, що їй відомо про обставини справи лише опосередковано, здебільшого від працівників правоохоронних органів. Будь-яких пояснень щодо відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_7 свідок надати не змогла, ніхто з них до неї з приводу конфлікту інтересів чи фактів з приводу вимагання неправомірної вигоди не звертався.

На запитання прокурора щодо порядку визначення винагороди за примусове виконання рішень, свідок повідомила, що це чітко визначено відповідним нормативно-правовим актом і свідок не має жодного впливу на її розподіл.

На питання прокурора щодо обсягу впливу ОСОБА_4 , як начальника відділу на підлеглих йому державних виконавців, свідок повідомила, що начальник здійснює контроль за діяльністю виконавців, проте повноважень щодо звільнення державного виконавця, ініціювання такого звільнення чи визначення розміру або розподілу винагороди він не має. З словами свідка, повноваження начальника відділу не надають йому реального впливу на кар`єру державного виконавця.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він бачився із ОСОБА_4 , оскільки вони знайомі із 2020 року, коли познайомились під час відпочинку у м. Одесі. Після цього бачились нечасто, здебільшого випадково зустрічались у місті. Влітку 2021 року, точну дату та час свідок не пам`ятає, він зустрічався із ОСОБА_4 в районі зупинки транспорту «проспект Металургів», оскільки свідку була потрібна юридична консультація і він знав, що ОСОБА_32 є юристом. Жодних речей чи номерів карток свідок ОСОБА_4 не передавав. Факт отримання від ОСОБА_33 номеру банківської картки та подальшої передачі його ОСОБА_30 свідок заперечує.

Свідок ОСОБА_11 повідомив суду, що він знайомий із ОСОБА_4 з 1996 року, коли вони навчались разом в університеті, востаннє він його бачив приблизно у 2020-2021 році. Факт звернення ОСОБА_34 до нього із проханням надати номери банківських карток чи рахунків свідок заперечив. Стосовно перерахування коштів на рахунок ОСОБА_35 свідку нічого невідомо. Самого ОСОБА_35 свідок ніколи не бачив.

Свідок ОСОБА_36 повідомив суду, що він знайомий із ОСОБА_37 і він є другом його сина ОСОБА_11 , особисто бачив його один чи два рази. ОСОБА_12 він також знає, оскільки він робив у його будинку сантехніку, розрахувався він з ним шляхом ремонту автомобілю ОСОБА_38 . Жодних номерів карток ОСОБА_35 свідку невідомо і він не просив таких номерів.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що його попросили відкрити рахунок у банку для того аби перерахувати на нього гроші за ремонт. Час, дату та рік свідок не пам`ятає, тільки вказав, що це було до війни. Свідок зазначив, що на цю картку йому надійшли гроші, проте він не мав до цього відношення, тому він пішов до банку та написав заяву про те, що ці гроші не його і він просить їх повернути власникові. Стосовно того чи передавав він комусь номер своєї банківської картки свідок не пам`ятає.

Також за клопотанням сторони захисту допитаний у якості свідка ОСОБА_39 , який повідомив суду, що був понятим під час проведення обшуку у будівлі виконавчої служби і більше не має чого повідомити щодо обставин справи.

Свідок ОСОБА_40 , допитаний судом за клопотанням сторони захисту, повідомив суду, що на момент інкримінованих ОСОБА_4 подій працював оперативним співробітником СБУ та приймав участь в обшуку в місті Одесі, яке здійснювалось в межах цього кримінального провадження. Окрім цього пояснень щодо суті справи свідок надати не зміг.

Свідок ОСОБА_41 , допитаний судом за клопотанням сторони захисту, повідомив суду, що на момент інкримінованих ОСОБА_4 подій був співробітником СБУ та приймав участь в обшуку робочого кабінету начальника відділу виконавчої служби у Вознесенівському районі. Окрім цього пояснень щодо суті справи свідок надати не зміг.

Свідок ОСОБА_42 , допитаний судом за клопотанням сторони захисту, повідомив суду, що на момент інкримінованих ОСОБА_4 подій був співробітником СБУ та приймав участь в обшуку робочого кабінету начальника відділу виконавчої служби у Вознесенівському районі. Окрім цього пояснень щодо суті справи свідок надати не зміг.

Також прокурор відмовилась від допиту свідка ОСОБА_43 , оскільки її покази не мають суттєвого значення для справи і її відмова була прийнята судом.

Оцінка наданих суду доказів.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Стороною захисту повідомлено про вчинення відносно обвинуваченого провокації вчинення злочину (сторона захисту повідомила про це під час допиту потерпілої, в подальшому, обвинувачений заявив про це під час свого допиту, а захисник у судових дебатах).

Згідно із правовою позицією, яка викладена у постанові Касаційного кримінального суду від 19.10.2022 у справі № 728/1614/17 «Якщо сторона захисту заявила в суді першої інстанції та/або в апеляційній скарзі небезпідставні доводи про наявність провокації злочину з боку працівників правоохоронних органів, то тягар доказування того, чи мало місце підбурювання, покладається саме на сторону обвинувачення. Для з`ясування того, чи була в діях працівників правоохоронних органів провокація злочину, передбаченого ст. 368 КК, необхідно перевірити: хто був ініціатором зустрічей, чи були факти відмови з боку обвинуваченого на одержання неправомірної вигоди, чи мали місце наполегливі дії з боку свідка, чи було б вчинено злочин без втручання працівників правоохоронного органу.»

У даній справі судом досліджений протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: ауді, відео контроль особи від 09.08.2021 року із додатками, у якому зафіксований зміст інформації, отриманої 12.07.2021 року в ході проведення заходу в районі в робочому кабінеті начальника Вознесенівського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_4 .

Так, згідно із вказаним доказом (звукозапис: 09:07:50-09:28:09, знаходяться на DVD-R диску реєстраційні № 59/3/1 -889т від 12.07.2021 року) 12.07.2021 року о 09:07:50 сталася розмова між ОСОБА_7 ( ОСОБА_44 ) та ОСОБА_4 ( ОСОБА_45 ) наступного змісту:

« ОСОБА_46 утро еще раз. Короче, что, я вышла.

ОСОБА_47 -

ОСОБА_48 » - Ну, такое себе. Нервозное.

«С» - У меня к тебе предложение.

ОСОБА_44 -

ОСОБА_49 - Все вопросы решены, скажем так.

«Ж» - Ага.

«С» - Я тебя могу уволить в связи с переездом. И все. Пишешь на завтра. «Ж» - А чего увольняюсь?

«С» - У зв`язку з переїздом. Тут все эти вопросы я за тебя закрываю. Там передача, (неценз.) вся эта ерунда.

«Ж» - А если я хочу работать?

«С» - И к этой теме больше не возвращаемся, и все. А я там уже сам разберусь с остальными вопросами.

«Ж» - Может еще что-то подумаю в плане (не дог.).

ОСОБА_45 - ОСОБА_50

ОСОБА_44 -

ОСОБА_51 -Я не вижу вариантов других. В принципе, мне кажется, это нормальный вариант для тебя. Все остаются (не договорив). Я со своими проблемами разберусь. Ты остаешься при своих, поэтому.

«Ж» - Нет, то понятно. Ну, как бы я ж тоже хочу работать. Чего мне увольняться?

ОСОБА_52 не вижу тебя в коллективе, скажем так. Мое предложение.

«Ж» - ОСОБА_53 я пойду на ваши условия?

«С» - Все. Но, мне уже поздно менять свое слово. Лично я уверен, что меня, может быть и не ты, меня там какие-то нехорошие вещи меня ожидают. Поэтому я рисковать не хочу, не могу. Поэтому так вот. Я боюсь.

ОСОБА_54 работаю по закону.

«Ж» - Так я ж тоже по закону работаю.

«С» - Все, ну, по закону ты отримала винагороду. Я свою получил винагороду. Все. Все довольны. Спасибо за работу, как говориться.

ОСОБА_44 - Та и вам спасибо.

«С» - Я тебе окажу содействие, там не надо мне сдавать архив, сдавать это самое. Запускаем прям, не знаю, со среды вон напиши, чтобы день был в запасе.

«Ж» - Это в отделе кадров как-то согласованно или как?

«С» - Я решу этот вопрос. Я решу вопрос со своими проблемами, решу вопрос с твоим увольнением, я просто не хочу тебя видеть в коллективе. Вот и все. Я считаю что (запин.). Не то, что не хочу.

ОСОБА_44 - ОСОБА_55

«С» - Ситуация такая. А я там уже буду решать. Может меня уволят, так что (запин.). Может нет.

«Ж» -

ОСОБА_56 предложение. То есть ты, как говорится, в такой день подавала, я ее пробил, это не проблема. Я тебе посодействовал. Других вариантов я не вижу. Ты видишь другие варианты?

«Ж» - Нет, ну, можем вернуться к теме типа (не договорила).

«С» - Ну, я боюсь. Честно тебе скажу, я боюсь. Ты сама знаешь (не дог.).

ОСОБА_44 - Вы раньше боялись, а сейчас вы боитесь. Что-то изменилось за это время?

«С» - Да. Я просто, я, как говориться, немножко проанализировал и я считаю, что ты правильно сказала, мне это может стоить дороже, если я буду заниматься вымогательством и так далее. Я этим заниматься не буду. Работаем по закону. Положено - положено. Все. У меня, как говориться, законных требо (запин.), прав требовать нет. Я вымогательством заниматься не собираюсь. Поэтому. А проблемы если какие-то будут, это мои проблемы. И я ж тебе говорю, чтобы не отрабатывать две недели, вот. Я не знаю, там с Михайловной согласуйте. Завтра среда, там это. Так далее, то есть (не дог.). Просто до свидания и все. Архивы, там акты- приемы передачи, мы все это сделаем, за это можешь не париться. То есть я тебе не буду, там по статье, там или какие-то козни строить.

ОСОБА_44 - ОСОБА_55

«С» - Чистая белая книжка, в связи с переездом. Не знаю, там как оно, в зв`язку з: зміною місця проживання.

ОСОБА_44 -

ОСОБА_49 - Не знаю, как это по закону называется.

«Ж» - Ну, ваше право, впринципе. Ну, как бы я не знаю, я возможно готова пойти на встречу. Но вы уже этого, я так понимаю, не хотите.

«С» - Я боюсь. Я не хочу сидеть в тюрьме. Может не в тюрьме. Но я, что продать квартиру, чтобы меня не посадили. Я вымогательством заниматься не собираюсь.

«Ж» - ОСОБА_57

ОСОБА_58 , не то что боюсь. Ну, раз уже такое дело, значит, работаем по закону. По закону все при своих. Получили? Получили. Я на большее не претендую. Все остальное, сама понимаешь. Может меня пишут сейчас, милиция-полиция. Я не знаю. Но, риск для меня велик. Так я буду разруливать ситуацию. А если меня арестуют за незаконные действия, ну, для меня это, я потеряю работу, я потеряю все, что у меня есть и еще (не дог.). Я не хочу рисковать.

ОСОБА_44 - Я тоже не хочу работу терять. Я как бы тут же не первый год проработала.

«С» - ОСОБА_59 , ну (не дог.).

ОСОБА_60 , ну, давайте по чесноку. Я ж не первый год работаю в этой структуре.

«С» - Это ж не моя инициатива. Ты же сама выбрала.

ОСОБА_44 - Так я еще не сказала окончательно «нет».

ОСОБА_45 - Вот поставь себя на мое место, чтобы ты делала.

«Ж» - Та я не знаю.

«С» - Вот поставь. Давай просто так (запин.). Пошли на улицу, покурим.»

В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 продовжили розмову:

« ОСОБА_45 - Вот мое предложение. Я боюсь, что меня арестуют за незаконные действия. Я не хочу этого. По закону, по закону все.

ОСОБА_44 - Я хочу работать. Что мне делать?

«С» - Как ты это видишь? Ну, поставь себя на мое место. Ты попадаешь в такую ситуацию.

«Ж» - Ну, потому что как бы винагороду, ОСОБА_61 , я все прекрасно понимаю, что все хотят. Да, денег заработать. Но, у меня тоже есть свои какие-то проблемы. Мне муж вообще сказал не отдавать.

«С» - Я эту тему, тему не обсуждаю. Мы изначально разговор начали. Ты передумала, вопросов нет. Я не знаю, нас записывают, может у меня (нераз.). И говорят, что сейчас технологии все могут записывать там. Может за мной следят.

ОСОБА_44 - Та я не знаю. Может, и за мной следят, откуда я знаю.

ОСОБА_45 - Может. Я ж не тебя обвиняю в том, что ты меня сдала.

ОСОБА_62 - Может быть за мной следят, а сейчас говорят, что как вот то в кино, даже лучше эти. Я не знаю, правда это и (не дог.). Договор был, ты передумала. С тебя что требовать я (запин.), не в праве.

«Ж» - Смотрите, договор изначально, понятно, что вы говорили одну третью там и все такое. ОСОБА_61 , ну, у меня тоже свои как бы вопросы есть. У меня двое детей, да? Как бы ж надо как-то вникать в эту ситуации.

«С» - Та все, Женя, не обсуждается. Я это уже обсуждать не буду. Вымогательством заниматься я не собираюсь. Пишут меня, не пишут. Я вот тебе говорю, я решу свои проблемы. За полгода как-то, я не знаю.

«Ж» - Ну, я хочу работать. Потому что мне, ну, что мне дома сидеть? Я люблю эту работу. Это, скажем так, я тут с молодости тут, понимаете? На этой работе.

«С» - Поэтому я был удивлен твоим поступком. Понимаешь?

«Ж» - А что тут удивляться, ОСОБА_61 ? Что тут удивляться? Это законно заработанная мной винагорода. Понимаете?

«С» - К этой теме не возвращаемся. Ты решение приняла, все.

ОСОБА_44 - Так я говорю, что давайте что-то это.

ОСОБА_63 - Я боюсь, что меня просто сейчас повяжут, еще подставлю колег.

«Ж» - Тю, вы ж раньше не боялись? Что сейчас, что-то изменилось за это время?

«С» - Я сейчас, я подумал, чем я рискую. То я был на эмоциях, вот и (не дог.).

ОСОБА_44 - Я тоже не хочу работу терять, мне это важно. У меня двое детей. Мне их тоже нужно поднимать. Что, ну, какой-то разговор, сразу увольняйся.

«С» - Ты знала на что идешь (говорять одночасно).

«Ж» - Ну, в смысле, увольняйся. А если я не захочу увольняться, то что тогда?

«С» - Не надо, это твое право. Я тебя заставить не (говорять одночасно).

«Ж» - Хорошо. Вы меня по статье тогда уволите, правильно? Вы начнете рыться в моих делах. Это вообще-то нечего делать меня, грубо говоря, статью мне нарисовать. Это, ну, по-хорошему, если так. Тоесть по-любому, ну, у всех есть недостатки в работе. Это однозначно. И вас можно, и меня можно, и ОСОБА_64 можно. Кого хочешь можно, правильно ж?

ОСОБА_65 -

ОСОБА_66 - Давайте как-то будем решать вопрос. Я не знаю. Я тоже боюсь. Я не хочу тоже с работы уходить.

«С» - Ты приняла решение сама.

«Ж» - Ну, я же говорю, что я не (запин.). Не до конца его тогда приняла. Мне стало плохо реально. Я на таблетках всю неделю просидела. Вам показать список сколько я на лекарства потратила?»

« ОСОБА_67 » - ОСОБА_53 четко была договоренность. Я свое слово всегда держу. Договоренность была, все. Ты передумала. Я тут не могу тебя заставить.

«Ж» - Во-первых, смотрите, я же вам говорила, я не сама это решение принимала. У меня есть муж, который (не дог.).

«С» - Этого не может быть. Это решение не принимается с мужем.

«Ж» - Как это? У меня есть муж, который у меня карту забрал и мне вообще денег не дает. Я вам честно говорю. Вот он мне дал на проезд.

«С» - Это надо было озвучивать раньше, потом что это серьезная проблема.

«Ж» - Откуда я знала, что такая ситуация получится. Вот с моей, он говорит: «Ты за всю жизнь, сколько работала в исполнительной, первый раз заработала эти деньги. На каком основании ты их будешь отдавать?».

«С» - Я тоже, ОСОБА_59 . Я это обсуждать не буду, тебя переубеждать не собираюсь. Вот ты, вот давай себя поставь на мое место. Как бы ты поступила на моем месте?

«Ж» - Я не знаю. Потому что я в этой шкуре ни разу не была. Что я могу вам говорить.

ОСОБА_45 - Ты меня поставила раком и теперь ты опять что-то передумала. Я боюсь, сейчас меня арестуют. Я не хочу вымогательством заниматься. Не знаю, пишут, не пишут. Еще раз тебе говорю, может с телефона меня пишут, может с твоего. Может тебе жучок повесили, я не знаю. Я боюсь всего.

ОСОБА_44 - Я тоже в этой жизни всего боюсь. Я вам серьезно говорю, это не потому что я не хочу. У меня муж забрал карту. Он мне вообще денег не дает. Он мне дал 20 гривен на проезд, и все на этом.

«С» - Это ж не мои проблемы как бы. Ты знала, что нас ждет.

«Ж» - ОСОБА_61 , я изначально думала, что оно, ну, будет нормально. А теперь, когда это получилась эта ситуация, понятно дело, что он сказал, что чего ты будешь столько отдавать. Что это обдирательство.

«С» - Не надо ничего отдавать. Никто, ничего не требует. Я ж тебе еще раз говорю.

ОСОБА_44 - Я ж говорю, я хочу работать. Давайте, я с ним буду разговаривать и как-то решим этот вопрос.

«С» - Женя, я отдам это, свои обязательства я выполню. Я там договорюсь, как- нибудь, может за какое-то время. Я решу свои проблемы. Если меня не уволят, конечно.

«Ж» - Та чего вас уволят, Господи, за что вас увольнять?

«С» - За то, что я (нецензур.), понимаешь?

«Ж» - Чего вы (нецензур.)?

«С» - ОСОБА_68

ОСОБА_69 , я не знаю, я еще раз говорю, я хочу работать. Я готова (не дог.).

ОСОБА_45 - У тебя была возможность, ты (говорить одночасно).

«Ж» - Та я понимаю. Что у меня была, ОСОБА_61 , я вам говорю, я вам ничего не сказала. Ни да, ни нет. Мне стало плохо реально. У меня нервы уже сдают. Потому что я вам говорю, меня всю неделю муж крепит и вы с другой стороны. Что мне делать?

«С» - Я тебя не креплю. Ты написала, ты на больничный. ОК, говорю, выздоравливай.

«Ж» - До этого. Я же вам не говорю, что когда на больничном была.

«С» - Я никого не креплю.

ОСОБА_70 - Так что, что решаем?

«С» - Я тебе сказал, ты знаешь все эти самые, все нюансы.

«Ж» - Я увольняться не хочу, я вам сразу говорю. Я хочу работать.

«С» - Я тебя не могу заставить. Я тебе предложил. Ты спросила, что будет если так и так. Да, увольняйся. Я решу вопрос, тебя уволят без проблем, без всяких (нероз.).

«Ж» - Ну, другой расклад?

«С» - А другого я не вижу. Ты мне не дала выбора другого.

«Ж» - Та я вам ничего не давала. Это вы так себе надумали, что я вам не дала выбора. Я ж вам говорю, я ушла на больничный. Мне тоже надо было передохнуть.

«С» - Я не знаю. Ты допустим, это, чем занимается твой муж. Может (не дог.).

«Ж» - ОСОБА_71 занимается?

«С» - Может, они меня сейчас следят за мной, прослушивают. Прям сейчас ты, я заберу деньги, меня посадят. Я не хочу заниматься вымогательством, все.

ОСОБА_44 - До этого вы как-то не переживали об этом.

«С» - Я тебе говорил то, о чем была у нас договоренность, просто-напросто. Но, это дело твое. По закону-то ты права. Я претензий не имею. Да. То мои проблемы остальные. Просто себя поставь на мое место и все, и как бы ты поступила. Я думаю, ты бы даже со мной не разговаривала.

«Ж» - Я не знаю, ОСОБА_61 , потому что я в такой ситуации, во-первых, раз, никогда не была. А во-вторых, ну (запин.).

ОСОБА_72 - Я даже понятия не имею, как это все делается, если честно. ОСОБА_73 (не дог.).

«С» - Как-то так.

«Ж» - То есть обратку уже никак, получается?

ОСОБА_52 не вижу вариантов.

«Ж» - Нет, ну, а что (говорять одночасно).

«С» - Я боюсь, что может не ты, может муж сейчас озлобится, меня вставит и все. Где-то тут сидит с какими-то милиционерами и меня записывает, а я у тебя вымогаю деньги. Я не вымогаю с тебя деньги. Ты что такое громкое дело, прославятся, посадят. Что мне делать.

«Ж» - Ну, (запин.), я понимаю (не дог.).

ОСОБА_45 - У меня тоже есть ребенок, тоже есть жена. Тоже (не дог.).

ОСОБА_44 - Да. Я знаю, что у вас есть семья. У меня тоже есть семья. Которая, я хочу, чтобы они тоже нормально жили. А не чтобы кто-то только за счет нас нормально жил.

«С» - Думай. Я поехал поздравлять босса с днем рожденья.

«Ж» - Так что думай, уже, ну, то есть варианта нет второго, чтобы мы с вами как- то договорились по нормальному.

«С» - Я боюсь. Я не могу с тебя вымогать деньги.

«Ж» - Та чего вы вымогаете?

«С» - Потому что это можно расценить, как вымогательство. Я не вымогаю. Все, ничего.»…

… Далі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 повертаються до кабінету ОСОБА_4 у будинку Вознесенівського відділу ДВС м. Запоріжжя.

«Ж» - Давайте без вымогательства. Просто договоримся и все. Я ж говорю, я хочу работать.

«С» - Женя, ну, тут одно из двух.

ОСОБА_44 - Так я ж вам предлагаю второй вариант.

«С» - Ну, раз ты сделала.

ОСОБА_74 ничего не делала. Это вы так себе восприняли, что я уже что-то сделала.

«С» - Я тебе говорю, почему я так воспринял. Ты говоришь (незбірливо) как есть. Я не хочу попасть в «Фейсбук». На страницу там. Какие-то опер, уполномоченные раскрыли.»

Після цього, через деякий час ОСОБА_4 запросив ОСОБА_7 до свого кабінету та у відповідності до названого вище протоколу:

« ОСОБА_4 сідає за стіл. На аркуші паперу ОСОБА_4 робить запис « ОСОБА_75 » та передає цей аркуш ОСОБА_76 . Далі ОСОБА_77 бере вказану записку та також робить на тому ж листі напис «90 000». Після того ОСОБА_77 передає листок знову ОСОБА_4 , який в свою чергу продовжує писати та повертає записку ОСОБА_77

«С» - Поняла, чтобы передача была такая.

«Ж» -

ОСОБА_78 бере чистий аркуш паперу та пише на ньому олівцем «пополам 50 на 50» та передає аркуш ОСОБА_77

«Ж» - То есть, я не поняла. 50 на 50 - это сколько? Это что, (нецензурно)/ Сколько мне надо отдать?

«С» - Ничего не надо отдавать. Ты меня не ставь в неудобное положение, пожалуйста. Ничего отдавать не надо.

ОСОБА_4 бере новий маленький квадратний аркуш та знову пише на ньому різні цифри, при цьому обводить тільки одну суму - 268 992,46 та показує аркуш ОСОБА_77

«Ж» - Вот эта сумма на пополам, да?

«С» - ОСОБА_59 , ты меньше мне (говорять одночасно).

«Ж» - Нет, я, ну, (нецензурно), дайте калькулятор хотя бы.

«С» - Я от тебя ничего не требую, поэтому (не дог.).

«Ж» - Да я ничего не говорю. Что я сказала, ОСОБА_79 (не дог.). ОСОБА_4 передає ОСОБА_77 калькулятор.

«С» - Ты же мне не будешь передачки носить, наверно? Не будешь.

Далі ОСОБА_77 набирає на ньому сумму 268 992,46 на ділить цю суму на 2. Після цього ОСОБА_80 передає калькулятор з набраними цифрами ОСОБА_4

«Ж» -

ОСОБА_81 -

ОСОБА_82 - То есть, на вот это, что я написала не пойдет, да, разговор?

ОСОБА_4 знову бере аркуш паперу та щось пише, потім показує ОСОБА_76 .. На аркуші написано; «Я должен 110 тыс»

«С» - Плюс у меня еще есть здесь обязательство по разным там бухгалтерам, по оплате.

«Ж» - Хорошо.

«С» - Все, я жду ответа. Я сегодня уезжаю.

«Ж» - Угу.

«С» - То есть, я от тебя ничего не требую. Если ты решила уволиться, я тебе содействие окажу без проблем. Работайте или увольняйтесь, принимайте решение.

«Ж» - Хорошо.»

Для встановлення факту провокації злочину визначальним є з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад ініціатива в контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

Вказані вимоги узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 4 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 2 жовтня 2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 4 квітня 2017 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року.

Таким чином, у разі наявності, на думку суду, за матеріалами кримінального провадження ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд має перевірити це в судовому засіданні шляхом безпосереднього дослідження відповідних доказів і лише після цього дійти висновку щодо наявності (відсутності) факту провокації і, як наслідок, щодо належності, допустимості та достатності доказів, наявних у справі, для ухвалення відповідного процесуального рішення.

Відповідні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19 березня 2024 року у справі № 683/2142/21, від 30 січня 2024 року у справі № 725/1375/19, від 03 жовтня 2022 року у справі № 493/210/19.

Оцінюючи надані докази у відповідності до вищеозначених критеріїв, судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 12.07.2021 року проявила ініціативу у пропозиції обвинуваченому неправомірної вигоди. Так, під час розмови ОСОБА_4 декілька разів повідомляє ОСОБА_7 , що він не збирається вимагати від неї гроші і відмовився від цього, вказуючи на те, що діяв на емоціях, проте погоджується із вибором ОСОБА_7 і не хоче підіймати більше «цю тему».

Також, у розмові ОСОБА_4 вказує на те, що звільнення ОСОБА_7 є її правом і він не може на це вплинути. Крім того, в подальшому і ОСОБА_4 , і ОСОБА_7 визнають, що ОСОБА_4 не має реальної можливості якось вплинути на подальшу роботу ОСОБА_80 , а також те, що будь-кого можливо звільнити через недоліки у роботі.

Натомість ОСОБА_7 під час саме цієї розмови мінімум шість разів пропонує повернутись до «попередніх пропозицій», після численних відмов ОСОБА_4 спілкуватись на цю тему. Зміст розмови, яка відбулась між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , у сукупності із показами самої потерпілої на переконання суду підтверджують твердження ОСОБА_7 про те, що між нею та ОСОБА_4 до цього відбувалась розмова у якій він висував вимогу щодо передачі йому частини отриманої ОСОБА_7 винагороди.

Згідно із правовим висновком, який викладений у постанові Верховного Суду від 05.09.2024 року у справі №991/2197/22 при вирішенні питання наявності провокації слід з`ясувати: чи надавалась допомога особі вчинити злочин, який вона б не вчинила, якби правоохоронні органи або особи, що діють за їх дорученням, цьому не сприяли; чи спонукали дії агентів, що працюють під прикриттям, вчинити злочин, і ніщо не передбачало, що злочин був би скоєний без цього втручання; чи було задокументовано контроль за вчиненням злочину.

Про відсутність провокації з боку викривача свідчить ініціативний характер дій засудженого, спрямованих на надання неправомірної вигоди, зміст розмов, які були зафіксовані в результаті проведення НСРД, активність у питанні висловлення пропозиції та обіцянки надати неправомірну вигоду.

Як вже зазначалось вище зі змісту розмов, зафіксованих у протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: ауді, відео контроль особи від 09.08.2021 року, ініціативу проявляла саме потерпіла, а обвинувачений декілька разів відмовлявся продовжувати розмову на цю тему. В подальшому, ОСОБА_4 запросив ОСОБА_7 до свого кабінету і передав їй аркуш паперу з напису «твои условия?», тобто «твої умови» на що ОСОБА_7 передала записку із написом «90 000». Тобто, фактично замість вимоги ОСОБА_4 надати йому неправомірну вигоду, надійшла вже безпосередня пропозиція потерпілої надати таку вигоду, що суперечить змісту обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті.

Крім того, покази потерпілої, які надані нею у суді не підтверджують формулювань викладених в обвинувальному акті, зокрема, стосовно того, що ОСОБА_4 тричі висував ОСОБА_7 вимогу про надання йому неправірної вигоди у розмірі 180 000 грн., а потім зменшив свої вимоги до 110 тисяч. Так, згідно із показами потерпілої ОСОБА_4 попросив в неї 110 000 гривень під час розмови на вулиці біля службового автомобілю, на що вона йому відмовила, сказавши, що в неї немає таких грошей, а сам ОСОБА_4 , за словами потерпілої, у відповідь сказав «добре, подумаю». Після цієї розмови потерпіла перебувала «на лікарняному» і не спілкувалась із ОСОБА_4 . Також ОСОБА_7 не зазначала про те, що у період її перебування «на лікарняному» ОСОБА_4 намагався зв`язатись із нею чи іншим чином продовжував висувати свої вимоги щодо отримання неправомірної винагороди.

Після виходу на роботу - 12.07.2021 року, за словами потерпілої ОСОБА_7 вона вже співпрацювала із СБУ, і за власною ініціативою пішла до начальника «аби повідомити про свій вихід на роботу».

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що дії, зафіксовані в протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: ауді, відео контроль особи від 09.08.2021 року мають ознаки провокації, які визначив Верховний Суд у своїй практиці.

Докази, які отримані внаслідок провокації злочину, не можуть бути визнані допустимими при доведенні винуватості особи, однак можуть використовуватися для спростування версії сторони обвинувачення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного кримінального суду від 06.05.2025 у справі № 346/2640/20 Суд звернув увагу на асиметричний підхід законодавця до правил доказування в кримінальному процесі.

Правила оцінки доказів мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави в права і свободи особи та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів. Вимога визнати докази, отримані з порушеннями, недопустимими спрямована на те, щоб сторона, що допустила порушення, не могла скористатися його результатами. Використання цих правил на шкоду стороні, яка жодним чином не відповідальна за порушення процесуальних правил, суперечить їх меті.

Тому докази, які відповідно до правил допустимості не можуть бути допущені на доведення винуватості, можуть використовуватися для спростування версії сторони обвинувачення. Позбавлення сторони захисту такого права призводить до покладення на неї негативних наслідків недотримання положень кримінального процесуального закону, допущених стороною обвинувачення щодо доказів, які виправдовують.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недопустимість вищеназваних доказів сторони обвинувачення.

Жоден з допитаних судом свідків не надав показів стосовно того, що ОСОБА_4 вимагав у ОСОБА_7 гроші або ж погрожував звільненням. Так, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 , яка на момент інкримінованих ОСОБА_4 подій, була його керівником повідомила, що жодних звернень з приводу відкриття дисциплінарних проваджень відносно ОСОБА_7 до неї не надходило.

Також, свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_18 підтвердили, що у ОСОБА_4 не було реальної можливості звільнити ОСОБА_7 , у тому числі, через особисті мотиви, що питання звільнення державного виконавця не залежить від дій начальника відділу.

Про ці обставини вказує ОСОБА_18 під час розмови зі ОСОБА_7 , яка зафіксована у протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: ауді, відео контроль особи від 09.08.2021 року, коли зазначає, що їй не варто нервувати з приводу розмови із ОСОБА_4 .

В інших наданих стороною обвинувачення доказах, зокрема, протоколах огляду мобільних телефонів та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж не зафіксовані факти вимагання ОСОБА_4 неправомірної вигоди від потерпілої ОСОБА_7 .

Прокурор у судових дебатах заперечила проти позиції сторони захисту щодо провокації злочину, пославшись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.08.2025 у справі № 991/1710/22, за змістом якої якщо сторона захисту стверджує, що має місце провокація злочину, то висунення цієї версії передбачає визнання факту отримання особою неправомірної вигоди. Тобто йдеться про ситуацію, коли дійсно мала місце подія одержання неправомірної вигоди і захист цього факту не заперечує, однак така подія була спровокована правоохоронними органами. Одночасне твердження стороною захисту про те, що особа не отримувала неправомірної вигоди, і про те, що мала місце провокація з боку правоохоронних органів, є взаємовиключними.

Оцінюючи ці доводи прокурора, суд вважає за потрібне вказати про те, що ОСОБА_4 у своєму допиті не заперечував факту спілкування із потерпілою стосовно отримання частини її винагороди, і в подальшому відмовився від цієї ідеї, оскільки це на його думку виглядало як вимагання. Проте, після пропозицій потерпілої надав все ж таки номер картки та певні вказівки щодо перерахування коштів.

При цьому, аналізуючи вищеназваний висновок Верховного Суду, суд дійшов висновку, що визнання вини та визнання факту отримання неправомірної винагороди не є тотожними у розумінні Верховного Суду, натомість прокурор вказувала саме на невизнанні вини обвинуваченим.

Щодо заперечень сторони захисту щодо недопустимості протоколу обшуку від 16.07.2021 року в наслідок істотного порушення законодавства, то суд відхиляє ці доводи, зважаючи на те, що приписами ч. 3 ст. 233 КПК України надано право слідчому, дізнавачу, прокурору до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. Враховуючи, що у той самий день працівники правоохоронних органів здійснювали контроль за вчиненням злочину та враховуючи особливості перерахування коштів, в них були підстави обґрунтовано вважати, що підозрюваний за допомогою свого мобільного телефону

Стосовно тверджень сторони захисту щодо наявності статусу адвоката в обвинуваченого ОСОБА_4 та пов`язаних із цим процесуальних порушень, допущенних стороною обвинувачення, то суд зазначає про таке. За змістом положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено гарантії адвокатської діяльності. При цьому, суд акцентує увагу, що вказаною статтею визначено не гарантії особи, як адвоката, а сама гарантії діяльності такої особи, як адвоката.

Тобто, законодавець чітко визначив, що саме діяльність адвоката підлягає окремому захисту та потребує додаткових гарантій, а тому логічно, що такі гарантії розповсюджуються виключно на осіб, які саме здійснюють адвокатську діяльність, а не набули статусу адвоката і не займаються відповідною діяльністю.

ОСОБА_4 на момент інкримінованих йому подій обіймав посаду державної служби і не міг в силу законодавчих заборон займатись адвокатською діяльністю, а тому відповідні гарантії на нього не розповсюджувались і жодних процесуальних порушень сторони обвинувачення з цього приводу суд не вбачає.

Водночас, суд погоджується із доводами сторони захисту, що надана прокурором копія особової справи ОСОБА_18 , яка має статус свідка у цьому провадженні, не стосується сутті цього провадження і не потребує окремого оцінювання в якості доказу.

Підсумовуючи вищевикладене, суд, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що є підстави для ухвалення виправдувального вироку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і включає чотири елементи: два об`єктивних (об`єкт, об`єктивну сторону) і два суб`єктивних (суб`єкт, суб`єктивну сторону). Кожен елемент включає певний набір обов`язкових і факультативних ознак, які дозволяють кваліфікувати діяння як злочин.

За змістом ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення і обов`язок доказування вказаних обставин, згідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно зі ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Стаття 323 КПК України встановлює, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, в їх сукупності, вважає, що пред`явлене обвинувачення не знайшло своє підтвердження в ході судового слідства з огляду на те, що згідно з положеннями ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з усталеної судової практики, доведення суб`єктивної сторони зазвичай ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності непрямих доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа, тощо, на підставі чого можна зробити висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) таких елементів суб`єктивної сторони злочину, як прямий умисел та корисливий мотив (постанова Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 712/7368/13-к).

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.

Отже, тягар доведення факту вчинення обвинуваченим злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, що чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у рішенні по справі «Капо проти Бельгії» від 13 січня 2005 року.

Наведений аналіз наданих в процесі судового розгляду доказів і їх оцінка судом на належність, допустимість, достовірність, і як наслідок можливість їх використання у кримінальному провадженні дозволяють суду зробити висновки про те, що в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не доведено «поза розумним сумнівом», що ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Таким чином, аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про відсутність достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України і вважає за необхідне, виходячи з принципу презумпції невинуватості (ст.62 Конституції України), виправдати останнього на підставі п.1 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки докази які були надані суду у якості доказів є неналежними і недопустимими та носять ознаки провокації (підбурювання) особи на вчинення злочину.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Оскільки судом не ухвалюється обвинувальний вирок, суд не вправі стягувати з обвинуваченого здійснені у кримінальному провадженні процесуальні витрати та такі слід віднести на рахунок держави.

Грошові кошти, визнанні речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, не є власністю обвинуваченого чи потерпілої, а були спеціально виділені для проведення слідчої (розшукової) дії, відтак підлягають зверненню в дохід держави.

Керуючись ст. 368-371, 373-376, ч.15 ст. 615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та виправдати його на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Речові докази:

- мобільний телефон «Iphone X», в корпусі білого кольору, в чохлі чорного кольору, imei: 1. НОМЕР_15 , 2. НОМЕР_16 з сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_17 , який належить ОСОБА_4 повернути власникові;

- мобільний телефон «Nomi», в корпусі чорно-червоного кольору, imei: 1. НОМЕР_18 , 2. НОМЕР_19 з сім картою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» № НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 повернути власникові;

- аркуш паперу, на якому зазначено рукописним текстом номер мобільного телефону № НОМЕР_6 - залишити в матеріалах провадження;

- відео реєстратор «HIKVISION», модель «DS-7108HWI-SL», серійний номер 517077161, в корпусі білого кольору з кабелем живлення чорного кольору, який належить ОСОБА_4 повернути власникові.

- аркуш паперу 9*8 см з написом «ОТП Банк» № 45, час операції 16.07.2021 11:46:22, вибрані послуги операції по картці (поповнення/зняття з картки, видача коштів без картки) до 150; квитанцію № 25799408 від 16.07.2021, дебет 10021005900200, сума 55 000 грн, кредит НОМЕР_20, загальна сума 55 000 грн., платник ОСОБА_7 , отримувач ОСОБА_12 ; квитанцію № 25799760 від 16.07.2021, дебет 10021005900200, сума 55 000 грн, кредит НОМЕР_2, загальна сума 55 000 грн., платник ОСОБА_7 , отримувач ОСОБА_12 ; аркуш паперу формату А4 на якому надруковано реквізити банківської картки № НОМЕР_1 та кульковою ручкою синього та чорного кольору зроблено напис « ОСОБА_12 » - залишити в матеріалах провадження;

грошові коштів у сумі 110 000 (сто десять тисячі) гривень, які зберігаються в УФЗБО ГУНП в Запорізькій області (квитанція №947 від 05.11.2021, номер книги обліку 279), а саме: на 46 (сорок шість) купюр номіналом 500 гривень, 87 (вісімдесят сім) купюр номіналом 1000 гривень, які мають наступні серії та номера:

- номіналом 500 гривень:

1. УД 5231710; 2 АА 0154658; 3. ЗГ 5775408; 4. ФГ 4323978; 5. ВИ 6371330; 6. ВГ 3272114; 7. БГ 2479297; 8. ХИ 9522556; 9. ХЕ 2239712; 10. ВЗ 2040833; 11. АЗ 3482103; 12. ВД 4830089; 13. ВД 3261525; 14. ХВ 3106453; 15. АГ 7504498; 16. ЦБ 0562808; 17. ВЗ 5548985; 18. ХЕ 0623073; 19. ВД 4253093; 20. ВЖ 3696197; 21. АЖ 4939515; 22. БА 7655337; 23. ВЄ 5191040; 24. ХБ 4490622; 25. ЗЗ 7048401; 26. ВИ 8321015; 27. ХЕ 7853100; 28. АГ 6332441; 29. ВЗ 5205659; 30. АЖ 5590685; 31. ХИ 3894172; 32. ВИ 4085244; 33. ВЄ 9286115; 34. ХИ 6761932; 35. АИ 2505866; 36. ХД 1343372; 37. АЖ 9352240; 38. ЦА 8545958; 39. БГ 8442472; 40. АИ 0761574; 41. ЦА 1925134; 42. БА 4413129; 43. ВЄ 9531299; 44. ГА 5479174; 45. АБ 5208014; 46. ЦБ 4139831

- номіналом 1000 гривень:

1. АЖ 4306911; 2. АЖ 1320186; 3. АЗ 2882107; 4. АБ 9375224; 5. АВ 0894304; 6. АЖ 9591808; 7. АБ 8123537; 8. АВ 0937415; 9. АВ 9431320; 10. АВ 7004732; 11. АГ 6318718; 12. АД 1645215; 13. АИ 0676575; 14. АГ 6056302; 15. БА 4856853; 16. АВ 3060886; 17. АЕ 2436620; 18. АЄ 1338418; 19. БА 6233959; 20. АА 1713374; 21. АГ 4420688; 22. АГ 0274577; 23. АЗ 4511273; 24. АВ 9283870; 25. АБ 1793114; 26. АГ 7300597; 27. БА 4911187; 28. АБ 0131763; 29. БА 8264166; 30. АЖ 6040380; 31. АГ 9749791; 32. АГ 9749782; 33. АГ 9749783; 34. АГ 9749780; 35. АИ 0053546; 36. АВ 3383076; 37. АЄ 1489643; 38. АГ 9749785; 39. АГ 9749784; 40. АЖ 9048965; 41. АБ 8251606; 42. АВ 3383078; 43. АВ 3383077; 44. АИ 7953045; 45. АЗ 6810239; 46. АЄ 7376469; 47. АЄ 2613110; 48. АД 2890093; 49. АЄ 6792961; 50. АВ 8361161; 51. АВ 2482985; 52. АЗ 7978272; 53. АЕ 2439139; 54. АБ 9922632; 55. АД 8745369; 56. БА 3527506; 57. АЗ 3159918; 58. АА 6720179; 59. АГ 3154301; 60. АЄ 7935257; 61. АИ 8895023; 62. БА 5535452; 63. БА 1790409; 64. АЗ 1633852; 65. АЕ 8051445; 66. АБ 6621675; 67. АД 5389947; 68. АЄ 8853860; 69. АВ 8523524; 70. АГ 2886845; 71. АД 0710850; 72. АВ 1136498; 73. АА 4542972; 74. АГ 2476008; 75. АЗ 9284996; 76. АЄ 4854890; 77. АЗ 2443327; 78. АВ 8709700; 79. АД 1965187; 80. БА 3379386; 81. АЄ 7375755; 82. АЄ 1044669; 83. АЖ 5616495; 84. АЖ 5616494; 85. АВ 5489197; 86. АГ 7159265; 87. БА 6679575

стягнути на користь держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 21.07.2021 року у справі №335/7699/21, на

- квартиру, загальною площею 74,27 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартиру, загальною площею 42,48 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 21.07.2021 року у справі №335/7699/21, на мобільний телефон «Iphone X», в корпусі білого кольору, мобільний телефон «Nomi», в корпусі чорно-червоного кольору, відео реєстратор «HIKVISION», модель «DS-7108HWI-SL».

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1