Рішення № 13498670, 30.11.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

30.11.2010р.Справа № 14/210

за позовом Полтавської центральної районної лікарні, вул. Комсомольска, 58, м. Полтава, 36011

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36007

про зобов'язання передати товар на загальну суму 36717,00 гривень

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Мельничук О.В. дов.№ 356 від 04.03.2010 року

від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про зобов'язання передати товар на загальну суму 36717,00 гривень за договором купівлі-продажу № 105 від 21.05.2009 р.

В судовому засіданні 30.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до положень ч. 1 - ч. 4 ст. 85 ГПК України. Повне рішення складене згідно із вимогами ч. 1 - ч. 2, ч. 6 ст. 84 ГПК України 06.12.2010 р.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх обґрунтованими, підтвердженими наданими по справі матеріалами та доказами і просить суд їх задовольнити.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав, (ухвала повернулася на адресу суду 25.10.2010 року з відміткою пошти"адресат не значиться", згідно постанови РВ ГУМВС України в Полтавській області, гр.ОСОБА_1 за місцем реєстрації в АДРЕСА_1, тривалий проміжок часу вже не проживає та його місцезнаходження мешканцям данної адреси не відоме) , відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

30.11.2010 року за вхідним № 14556 (канцелярії суду) представник позивача на виконання вимог ухвали суду подав заяву з додатковими документами, а саме: постанову Полтавського РВ ГУМВС України в Полтавській області від 26.08.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи , постановою О/у СДСБЕЗ Полтавського РВ ГУМВС України в Полтавській області ст.лейтенанта міліції Д.Р.Горбаня встановлено, що з метою встановлення місцезнаходження гр.ОСОБА_1.(Відповідача) було здійснено виїзд за місцем його реєстрації (АДРЕСА_1), в бесіді із мешканцями даної адреси встановлено , що гр.ОСОБА_1 там тривалий проміжуток часу вже не проживає та його місцезнаходження їм не відоме(див.а.с.45-46); меморіальний ордер № 17 за листопад 2010 року(див.а.с.47); протокол інвентаризаційної комісії по Полтавській ЦРЛ від 24.11.2010 року в якому зафіксовано факт встановлення розбіжностей на загальну суму 37983 грн, (див.а.с.48-49); пояснювальна записка начальника матеріально-технічного постачання Пономаренка Т.П., щодо ситуації винекнення розбіжностей по меблях для хірургічного відділення (див.а.с.50), пояснювальна записка сестри-господарки хірургічного відділення ОСОБА_5.(див.а.с.51); пояснювальна записка медичної сестри ортопедичного відділення ОСОБА_6 (див.а.с.52); акт виїзду комісії за адресою, де знаходиться цех по виготовленню меблів ПП"Олійник"(див.а.с.53); належним чином засвідчені світлокопії документів доданих до позовної заяви а саме:договору купівлі-продажу№105 від 21.05.2009 р.,(див.а.с.54-55), специфікацію до договору(див.а.с.56); додаткову угоду №1 від 24.09.2009р(див.а.с. 57), додаткову угоду №2 від 22.12.2009 р(див.а.с. 56), рахунок №22/03 від 22.12.2009 р.(див.а.с. 59), накладна № 22/03 від 22.12.2009 року ( див.а.с. 60), накладна №22/02 від 22.12.2009 р.(див.а.с.61), накладна № 22/01 від 22.12.2009 року (див.а.с. 62),платіжне доручення №1764 від 25.12.2009 р. (див.а.с. 63), платіжне доручення № 1762 від 25.12.2009 р (див.а.с.64), платіжне доручення №1763 від 24.12.2009 р. (див.а.с.65). Суд подану заяву з додатками прийняв, розглянув по суті та залучив до матеріалів справи.

30.11.2010 року за вхідним № 14568д (канцелярії суду) представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в зв'язку з тим, що Відповідач не передав товар, а саме меблі на суму 36717,00 грн.,позивач відмовляється від товару(меблів) і просить стягнути з Відповідача 36717,00 грн., збитків які Відповідач спричинив в результаті невиконання своїх договірних зобов'язань (див.а.с.66).Суд подану заяву прийняв, розглянув її по суті та залучив до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників позивача суд встановив, що 21 травня 2009 року між Полтавської центральної районної лікарні, м. Полтава (надалі -Позивач) та Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Полтава(надалі - Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 105 (надалі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору Відповідач повинен був поставити та передати у власність Позивача Товари: 36.11.1. Стільці та сидіння, 36.13.1. меблі кухонні, 36.12.1. меблі конторські та магазинні, 36.14.1. меблі інші,(надалі -Товар). Позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Відповідно до п.2.3. договору сума Договору складає 23000,00 грн.

В межах договірних правовідносин Позивач отримав товар на суму 23 000,00 грн., відповідно до специфікації договору.

В грудні 2009 року Позивачем було прийнято рішення закупити додаткові меблі.

14.09.2009 р між Позивачем та Відповідачем було складено Додаткову угоду №1 від 14.09.2009 р. про збільшення суми договору(надалі Додаткова угода№1) . Згідно Додаткової угоди №1 Позивач та Відповідач за взаємною згодою вирішили внести зміни до п.2.4. вищевказаного Договору в наступній редакції:

1.1. загальна сума договору складає 19000,00 грн.

1.2. всі умови договору залишаються незмінними. (див.а.с.57)

22.12.09 р. між Позивачем та Відповідачем враховуючи виробничу необхідність було складено Додаткову угоду № 2 про внесення змін до п.2.4. Договору в наступній редакції:

1.1. загальна сума договору складала 54439 грн.

1.2. Всі інші умови договору залишаються незмінними.(див.а.с.58).

Кошти на рахунок Відповідача були проплачені Позивачем згідно платіжних доручень:

платіжне доручення № 1762 від 25.12.2009 р (див.а.с.7)

платіжне доручення № 1764 від 25.12.2009 р(див.а.с.8)

платіжне доручення № 1763 від 24.12.2009 р.(див.а.с.9)

Відповідач повинен був поставити Товар Позивачеві згідно накладних:

накладна № 22/01 від 22.12.2009 року на суму 15939,00 грн(див.а.с.12);

накладна №22/02 від 22.12.2009 року на суму 19500,00 грн(див.а.с.13);

накладна № 22/02 від 22.12.2009 року на суму 12 78,00 грн(див.а.с. 14).

Але, Відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, товар Позивачеві не поставив.

09.08.2010 року за вих.№ 2333 в.о.головного лікаря Полтавської ЦРЛ Мехедько О.А. (Позивач у справі) звернувся до Відповідача з вимогою напротязі трох днів поставити товар згідно Договору (див.а.с.24), але Відповідач на вимогу не відреагував товар Позивачеві не поставив.

16.08.2010 року за вихідним № 2399 в.о.головного лікаря Полтавської ЦРЛ Мехедько О.А. (Позивач у справі) звернувся до Начальника районного відділу УМВС України у Полтавській області Ємця В.В., щодо неправомірних дій Відповідача .(див.а.с.10).

06.09.2010 року за вхідним № 2408 на адресу Позивача поступила відповідь від Начальника Полтавського РВ ГУМВС України в Полтавській області підполковника мідіції Ємця В.В.(вих.№ 12696 від 30.08.2010 р.) про відмову в порушенні кримінальної справи , в зв'язку з відсутністю складу злочину.

02.09.20100 року згідно наказу головного лікаря Полтавської ЦРЛ № 414 від 01.11.2010 року комісією в складі:

голови комісії - заступника головного лікаря з економічних питань - Орехівської Н.М.

членів комісії - головного бухгалтера Бреус Т.Гю

голови ОПК -Дощенко А.І.

бухгалтера Івашина А.Д.

бухгалтера Дудник Т.М.

зав.хірургічним відділенням Величко Д.А.

зав.ортопедичним відділенням Череваньов В.В.

була проведена інвентаризація матеріальних цінностей , за результатами проведення якої на 1 листопада 2010 року була встановлена розбіжність на загальну суму 37983грн., про що був складений відповідний протокол (див.а.с. 48-49).

Згідно пояснень матеріально-відповідальних осіб: сестри -господарки хірургічного відділення ОСОБА_17, начальника матеріально-технічного постачання ОСОБА_18,медичної сестри ортопедичного відділення ОСОБА_6 матеріальні цінності не були доставлені від ПП ОСОБА_1 (Відповідач у справі) і не виконанні умови договору(купівлі-продажу № 105 від 21.05.2009 р.) В зв'язку з чим виникли такі розбіжності по даних бухгалтерського обліку.

Станом на 01.11.2010 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем по Договору купівлі-продажу № 105 та Додатковою угодою №1 від 14.09.2009 р., та Додатковою угодою № 2 від 22.12.2009 р., складає 36717,00 гривень.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 689 ЦК України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із п. 3.1. договору № 5/146 та п. 3.1. Договору № 13, сторони несуть відповідальність за виконання взятих на себе зобов'язань у встановленому Законом України порядку.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У нарадчій кімнаті суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму боргу в розмірі 36717,00 гривень,

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 370,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про судове рішення" від 10.12.1996 р. № 02-5/422 (із змінами і доповненнями), у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , а також подані ним додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 3,4, 41-43,45- 47, 18,19,21-22, 32, 34 - 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75,77, 811, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті , суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1(АДРЕСА_1, 36007; р/р НОМЕР_2 в АБ "Полтавабанк" МФО 331489)на користь Полтавської центральної районної лікарні,ідентифікаційний код01999477( вул. Комсомольска, 58, м. Полтава,36011; р/р 35419007001449 УДК в Полтавській області МФО 831019) борг 36717,00 гривень судові витрати державне мито - 370,00 грн., інформаційно технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.12.2010 р.

СУДДЯІваницький О.Т.