Рішення № 134986103, 05.03.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1707/25

Номер провадження 2/350/151/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2026 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Видойник І.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи позов тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Котовськ Расказовського району Тамбовської області, проте проживає в селі Ясеновець Калуського району Івано-Франківської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 її мати ОСОБА_2 померла та після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно - на будинковолодіння АДРЕСА_1 . Після смерті матері вона є єдиною спадкоємицею першої черги за законом.

З метою оформлення спадщини після смерті матері, вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримала лист-роз`яснення, що нею пропущено встановлений законом строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вважає, що строк для прийняття спадщини нею пропущено з поважних причин, оскільки володіла інформацією, що ніхто не може претендувати на спадкове майно. Після смерті матері вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, доглядала за будинком та підтримувала господарство в належному стані, тому вважала, що таким чином прийняла спадщину після смерті матері.

Просить визначити їй додатковий строк достатній для подання до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

16 січня 2026 року ухвалою суду витребувано від державного нотаріуса Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління юстиції Ничипорчук І.Б. належним чином засвідчену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 29 січня 2026 року до суду надійшла витребувана інформація.

В підготовче судове засідання позивачка не прибула, однак її представник адвокат Родіков І.С. спрямував до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити, розгляд справи завершувати без його участі та без участі позивачки.

Представник відповідача Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не прибув, однак від першого заступника селищного голови Василя Сокирка надійшла заява, у якій вказав, що позов відповідачем визнається та просить справу розглянути без участі представника відповідача. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем з дотримання порядку, встановленого статтею 206 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за заявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону не порушує його права, а також свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, позицію представника відповідача щодо визнання позову, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд установив, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 її батьками записані: батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 , зміна прізвища якої з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 " відбулося унаслідок укладення шлюбу (копія свідоцтва про одруження).

Зміна прізвища позивачки з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_7 » відбулося унаслідок укладення шлюбу, про що свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , видане 18 листопада 1978 року Брошнівською сільською радою Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади № 2025/015879453 сфоромованого 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 26 квітня 1997 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, із матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 виданого 19 грудня 2022 року Рожнятівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Брошнів Калуського району Івано-Франківської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема на будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Згідно довідки виданої Брошнів-Осадською селищною радою № 68 від 8 вересня 2025 року згідно записів погосподарської книги виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради за № 0298-1 померла ОСОБА_2 , 1931 року народження, проживала в будинку АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_8 інших зареєстрованих осіб за вказаною адресою не було. Померла ОСОБА_2 була постійним жителем села Брошнів, заповіт у сільській раді не посвідчувала.

Відповідно до листа завідувача Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ничипорчук І.Б. від 30 жовтня 2025 року за вих. № 699/01-16 ОСОБА_1 пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 та їй рекомендовано звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку.

На виконання ухвали суду від 16 січня 2026 року надійшов лист завідувача Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ничипорчук І.Б. від 23 січня 2026 року за вих. № 41/01-16 про те, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкова справа не заводилася.

Відповідно до статей 1217, 1218 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1269 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину у встановлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно положень постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року зазначено, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Враховуючи, що позивачка будучи необізнаною із законодавством, що регулює спадкові права та є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті матері, суд вважає, що зазначені обставини свідчать про поважність пропуску строку на подачу нею заяви до нотаріальної контори про прийняття срадщини.

Враховуючи викладене, а також позицію відповідача щодо визнання ним позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та є всі підстави для визначення їй додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись статями 7-14, 81, 141, 200, 247, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статями 1217, 1218, 1223, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного оскарження. Дата складання повного судового рішення - 16 березня 2026 року.

Суддя Сокирко Л.М.