Рішення № 13498536, 20.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2011 р.Справа № 3/107-10-4563 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос" До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 39045, 80 грн.

Суддя Дяченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Полянський С.В., за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю

В судовому засіданні 17.01.2011 р. оголошувалась перерва до 20.01.2011р. на підставі ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альбатрос" звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень від 17.01.2011р., просить суд стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос" з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. заборгованість у сумі 39045, 80 грн., з яких 34892,56 грн. заборгованість по орендній платі, 4153,24 грн. пеня.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у повному обсязі заперечує, визнає заборгованість на суму 554,90 грн., що вбачається з письмового відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

13 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альбатрос" (надалі Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна №9, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування з ціллю здійснення господарської діяльності нежитлові приміщення площею 207 кв. м, розташовані на другому поверсі адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_2.

Передані в оренду приміщення належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Альбатрос" на підставі свідоцтва про право власності від 02.03.2009р. (копія в матеріалах справи а.с. 58).

На виконання умов договору 23.11.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Альбатрос" було передано, а Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 прийнято у користування нежитлові приміщення площею 207 кв. м, розташовані на другому поверсі адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно п.п. 4.1, 4.3 Договору Орендна плата складає 12786,88 грн., в т. ч. ПДВ; Орендар сплачує Орендну плату щомісячно, не пізніше пятого числа місяця сплати, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця..

Згідно положень п. 5.1 Договору, дія договору поширювалась з 13.11.2009р. по 30.11.2010р.

Згідно даних розрахунку позивача, за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість по орендній платі за період з вересня 2010р. по листопад 2010р. в розмірі 39045, 80 грн., яка залишилась несплаченою відповідачем.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, з причини конфліктної ситуації між Орендодавцем і Орендарем 21.09.2010р., працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос" були змінені замки на дверях приміщень, що були орендовані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, в результаті чого Орендар не мав доступу до орендованих приміщень з 21.09.2010р. та не міг використовувати їх. В підтвердження даного факту представником відповідача надано суду копію відповіді Приморського районного відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області від 22.12.2010р., наданої на звернення ОСОБА_1 від 04.12.2010р., у якій Приморський районний відділ інформує заявника про відмову в порушенні кримінальної справи.

Уточнені позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором оренди нерухомого майна №9 від 13 листопада 2009 року у сумі 39045, 80 грн., з яких 34892,56грн. заборгованість по орендній платі, 4153,24 грн. пеня.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 6 ст.762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно положень ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час судового розгляду Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не надано належних доказів, що б засвідчували неможливість використання спірних приміщень у період з 21 вересня 2010р. по листопад 2010р. Так, надана до матеріалів справи копія відповіді Приморського районного відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області від 22.12.2010р., наданої на звернення ОСОБА_1, яке було здійснено тільки 04.12.2010р., тобто після завершення строку дії договору оренди. Крім того, з вказаного документа не вбачається встановлення компетентним органом фактів правопорушення, наведених відповідачем у якості заперечень у даній справі.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос" про стягнення орендної плати у сумі 34892,56 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем суми 4153,24 грн. пені, нарахованої з урахуванням положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення уточнених позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості у сумі 39045, 80 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 390,46грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в АКІБ „Укрсіббанк” м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос" (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 4, код 31034684; р/р № 26008313166 АБ „Південний” МФО 328209) 39045 (тридцять девять тисяч сорок пять) грн. 80 коп. заборгованості, 390 (триста девяносто) грн. 46 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість)грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2011 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Дяченко