Рішення № 134984502, 17.03.2026, Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/607/25

2/746/28/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2026 р.

Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Нагорної Н.Г.,

при секретарі судового засідання Сакун Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Срібнянського районного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21 січня 2025 року № 21.01.2025-100000081 в сумі 14 450,00 грн, з яких 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 5 950,00 грн заборгованість за відсотками, 250,00 грн заборгованість за комісією (пов`язаною з наданням кредиту), 750,00 грн заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості), 2 500,00 неустойка, також товариство просить стягнути з відповідача суму сплаченого при поданні позову судового збору.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Споживчий центр», зазначило, що 21 січня 2025 року уклало з ОСОБА_1 кредитний договір № 21.01.2025-100000081, згідно з яким ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 000,00 грн, а ОСОБА_1 зобов`язалася протягом 140 днів з дати його надання, тобто до 09 червня 2025 року, повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,0 % за кожний день користування кредитними коштами. ТОВ «Споживчий центр» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5 000,00 грн. Відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконує, тому на дату подання позову у неї виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 450,00 грн, з яких 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 5 950,00 грн заборгованість за відсотками, 250,00 грн заборгованість за комісією (пов`язаною з наданням кредиту), 750,00 грн заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості), 2 500,00 неустойка. Оскільки відповідач у добровільному порядку відмовляється сплатити заборгованість, ТОВ «Споживчий центр» змушене звернутись до суду з цим позов, який просить задовольнити.

Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 22 січня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. Справу призначено до розгляду на 12 год. 00 хв. 18 лютого 2026 року. Копію ухвали від 22 січня 2026 року надіслано сторонам.

17 лютого 2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування у АТ «Державний ощадний банк України» інформації, що містить банківську таємницю, а саме: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); інформацію про рух коштів за банківським рахунком № НОМЕР_1 за 21 січня 2025 року; прізвище, ім`я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на картку № НОМЕР_1 , видану АТ «Державний ощадний банк України», на яку були 21 січня 2025 року перераховані грошові кошти в сумі 5 000,00 грн.

18 лютого 2026 року сторони в судове засідання не з`явились, від відповідача надійшли документи, отримані нею в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12025270340000371 від 27 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, а сае: витяг з ЄРДР від 27 січня 2025 року, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27 січня 2024 року, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого, протокол допиту потерпілого від 28 січня 2025 року.

Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року клопотання представника позивача задоволено, витребувано у АТ «Державний ощадний банк України» матеріали, які містять банківську таємницю, розгляд справи відкладено до 11 год. 00 хв. 17 березня 2026 року.

12 березня 2026 року від АТ «Державний ощадний банк України» надійшла витребувана судом інформація, що містить банківську таємницю.

Представник позивача 17 березня 2026 року до суду не прибула, про причини неявки не повідомила. У прохальній частині позову виклала клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому також зазначила, що не заперечує проти проведення заочного слухання справи.

Відповідач також не прибула в судове засідання, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. У заяві також вказала, що позов ТОВ «Споживчий центр» вона не визнає в повному обсязі. Також просила взяти до уваги раніше подані нею до суду докази.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

21 січня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 21.01.2025-100000081, в електронній формі.

Згідно зі статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор Е624 для підписання кредитного договору № 21.01.2025-100000081.

Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав відповідачеві кредит в сумі 5 000,00 грн; строк кредитування 140 днів; дата повернення 09 червня 2025 року; відсоткова ставка - 1% за день на суму залишку кредитних коштів.

Як зазначає позивач, ОСОБА_1 видано кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн згідно з кредитним договором № 21.01.2025-100000081, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 21 січня 2025 року. Однак до матеріалів справи цієї квитанції позивач не додав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

На підтвердження своїх позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» надало суду копію Кредитного договору № 21.01.2025-100000081, Довідку-розрахунок, лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» до ТОВ «Споживчий центр» про перерахування коштів.

У Кредитному договорі зазначено, що він підписаний позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) Е624.

Доказів проведення ідентифікації відповідача при вході в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету ТОВ «Споживчий центр» суду не надало. Зазначення у тексті договору особистих даних ОСОБА_1 не підтверджує підписання останньою кредитного договору в електронній формі.

На підтвердження факту надання ОСОБА_1 кредиту, ТОВ «Споживчий центр» надало лист № 1-1112 від 11.12.2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР», адресований ТОВ «Споживчий центр» про те, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 21 січня 2025 року 01:26:35 на суму 5 000,00 (п`ять тисяч грн 00 коп), номер картки: 5167803239920577, номер транзакції в системі іPay.ua 630073069, призначення платежу: видача за договором кредиту № 21.01.2025-100000081. Відомостей або доказів, що кошти перераховані саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Вказані вище, надані позивачем, документи не є первинними бухгалтерськими документами, вони не містять даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, що позбавляє можливості вважати доведеним факт переказу ТОВ «Споживчий центр» коштів в сумі 5 000 грн на картковий рахунок, який належить саме ОСОБА_1 .

В матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської картки, на яку, начебто, здійснювалося перерахування коштів за договором, а також первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували б переказ коштів ОСОБА_1 за Кредитним договором № 21.01.2025-100000081.

Крім того, з надісланої АТ «Ощадбанк» на запит суду інформації, яка містить банківську таємницю (лист від 09 березня 2026 року № 46/1211/33637/2026/БТ), вбачається, що банківська платіжна картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в АТ «Ощадбанк» не відкривалась. При цьому у листі повідомляється, що зазначена банківська картка була відкрита на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), у якої відкрито банківський рахунок № НОМЕР_4 (UAH), який обслуговується БПК № 5167803239920577. До даного листа додана підтверджуюча інформація у вигляді виписок та платіжної інструкції щодо зарахування 21 січня 2025 року грошових коштів у сумі 5 000,00 грн на казаний рахунок.

Із поданих відповідачем до суду документів вбачається, що 27 січня 2025 року вона подала заяву до ВКП ЧРУП ГУНП у Чернігівській області про вчинене кримінальне правопорушення по факту заволодіння шахрайським шляхом її грошовими коштами на загальну суму 953,34 грн з рахунку НОМЕР_5 та з приводу отримання доступу до її персональних даних, в результаті чого невстановленою особою шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки здійснено оформлення кредитів на її ім`я у фінансовій установі «Є гроші» 21 січня 2025 року відкрито кредит на суму 4 507,00 грн (сума обов`язкового платежу 4 574,62 грн), у фінансовій установі «ШвидкоГроші» 21 січня 2025 року відкрито кредит на суму 5 000,00 грн (сума обов`язкового платежу 5 350,00 грн). 27 січня 2025 року до ЄРДР внесено кримінальне провадження № 12025270340000371 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, яке перебуває на стадії досудового розслідування, про підозру жодній особі не повідомлено.

За таких умов, позивачем не доведено позовні вимоги, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 й у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10, 49, 76, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Н.Г. Нагорна