Ухвала суду № 134984319, 18.03.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/1012/25

Провадження № 1-кп/741/54/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

потерпілої - ОСОБА_6 ,

представника потерпілих - ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції),

захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинуваченого - ОСОБА_10 ,

особи, яка звернулась із заявою про взяття обвинуваченого на поруки - ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка кримінальне провадженні внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270000001091 від 23 листопада 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лани Пустомитівського району Львівської області, громадянина України, українця, освіта незакінчена вища, неодруженого, працюючого заступником директора ПСП «Агро-Плюс А.М.», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Носівського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження за № 12024270000001091 від 23 листопада 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року ОСОБА_10 продовжено строк дії обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України, до 21 березня 2026 року включно.

Станом на 18 березня 2026 року судове провадження не завершено.

16 березня 2026 року на електронну адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_10 із застави на передачу на поруки. У якому просить задовольнити клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 змінивши його з застави на особисту поруку та покласти на ОСОБА_10 наступні обов?язки: прибувати до суду за кожним процесуально вмотивованим викликом; не відлучатися за межі території України; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та експертами у кримінальному провадженні №12024270000001091 від 23.11.2024; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання прокурору у кримінальному провадженні, у разі наявності, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

Клопотання обгрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2025 року клопотання захисника задоволено та підозрюваному ОСОБА_10 визначено заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів працездатних осіб, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на ОСОБА_10 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним процесуально вмотивованим викликом; не відлучатися із с.Козари Ніжинського району Чернігівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та експертами у кримінальному провадженні № 12024270000001091 від 23 листопада 2024 року, за виключенням проведення спільних процесуальних дій; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання прокурору у кримінальному провадженні, у разі наявності, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

14 травня 2025 року згідно платіжної інструкції № 211 від 14.05.2025, на визначений слідчим суддею рахунок, від ПСП «Агро- ОСОБА_12 » здійснено внесення застави у розмірі 605 600,00 грн.

15 травня 2025 року підозрюваного ОСОБА_10 звільнено з-під варти та останнього ознайомлено з обов?язками, визначеними ухвалою слідчого судді. Передано на зберігання прокурору закордонний паспорт ОСОБА_10 .

Відповідно до листа директора ПСП «Агро-Плюс А.М.» вих. № 1/1802 від 18.02.2026, у зв?язку із скрутним становищем підприємства, виникла необхідність у поверненні грошових коштів у розмірі 605600 грн., які було внесено як заставу за підозрюваного ОСОБА_10 , з метою подальшого їх використання у підприємницькій діяльності за цільовим призначенням. Зазначає, що на сьогодні застава є одним із ефективних заходів, в основу якого покладено економічну зацікавленість у збереженні грошової суми та моральні зобов?язання обвинуваченого перед юридичною особою, яка виступила заставодавцем. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей, у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов?язків. При цьому, з моменту звільнення ОСОБА_10 з під варти, він своїм відношенням до покладених на нього обов?язків заслужив довіру до себе, дотримується гідної процесуальної поведінки, що безперечно дає підстави для обрання йому альтернативного запобіжного заходу, який би у повній мірі забезпечив виконання ним процесуальних зобов?язань і не був більш обтяжуючими ніж застава. Запобіжний захід у вигляді особистої поруки, закріплений у ст. 180 КПК України, на думку сторони захисту, є співрозмірною альтернативою. Застава є заходом виключно забезпечувального характеру. Її мета - гарантувати належну поведінку обвинуваченого, його явку до суду, а також виконання покладених на нього процесуальних обов?язків. Передача обвинуваченого ОСОБА_10 на поруки призведе до усвідомлення останнім, ще більшої відповідальності за дотримання та виконання ним процесуальних обов?язків, в тому числі й заради збереження авторитету поручителя, який свідомо бере на себе відповідальність за процесуальну поведінку ОСОБА_10 можливість незаконного впливу на потерпілих, свідків, експертів не з?явиться у ОСОБА_10 внаслідок зміни запобіжного заходу із застави на передачу на поруки та отримання ним дозволу вільного виїзду за межі Чернігівської області і пересування територією України. Попре те, що майже всі допитані у кримінальному провадженні свідки, а також троє потерпілих, є жителями Чернігівської області, у ОСОБА_10 є діюча судова заборона на спілкування зі свідками, потерпілими та експертами у даному кримінальному провадженні. Виходячи з заяв ОСОБА_10 про зміну місця проживання, він сам активно та сумлінно намагається виконувати зазначену заборону спілкування та уникати будь-яких провокацій з цього приводу. 15 травня 2025 р. прокурору у даному кримінальному провадженні передано для зберігання закордонний паспорт ОСОБА_10 . Крім того, всі дії ОСОБА_10 спрямовані на сприяння розгляду кримінального провадження, зокрема, не зважаючи на небажання потерпілої сторони отримувати гроші, ОСОБА_10 активно та добровільно відшкодовує завдані матеріальні збитки шляхом надсилання їх поштовими переказами. Так, на сьогоднішній день, ОСОБА_10 відшкодовано на користь потерпілих грошові кошти в сумі 440 000,00 грн. Обвинувачений і у подальшому має намір відшкодовувати моральну шкоду, завдану потерпілим, про що свідчить поданий відзив на позовну заяву, однак це потребує, в тому числі, наявності повноцінної можливості виконання своїх трудових обов?язків і отримання відповідної заробітної платні, що знов таки прямо пропорційно залежить від наявної можливості вільно пересуватися територією України і у повній мірі виконувати покладені на нього службові обов?язки. 3 15 травня 2025 р. (тобто більш ніж 9 місяців) ОСОБА_10 вільно пересувається в межах Чернігівської області, що при наявності бажання створення штучних доказів чи підбурювання осіб до дачі завідомо неправдивих свідчень (про що зазначається в ухвалі суду) обвинувачений мав змогу це реалізувати, не покидаючи межі Чернігівської області. Відповідних заяв з даного приводу від будь-яких осіб ані до суду, ані до правоохоронних органів не надходило. Наявна заборона виїзду за межі Чернігівської області, унеможливлює повноцінне здійснення ОСОБА_10 своїх службових обов?язків, як заступника директора ПСП «Агро-Плюс А.М.», що негативно відображається на господарській діяльності підприємства, тому що виконання покладених на нього службових обов?язків невід?ємно пов?язано з його пересуванням по всій території України. ОСОБА_10 має міцні соціальні зв?язки, двох дітей, постійну роботу, стабільний дохід та нерухомість на території України, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, з першого дня повномасштабного вторгнення рф на територію України допомагає ЗСУ та приймає активну участь у їх фінансуванні. Народний депутат України ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 (Поручитель), надав письмову згоду на участь у кримінальному провадженні в якості поручителя за обвинуваченого ОСОБА_10 та письмове зобов?язання, що він поручається за належну процесуальну поведінку ОСОБА_10 . Враховуючи, що особиста порука заснована на довірі до поручителя із боку суду, яка, в свою чергу, грунтується на особливих моральних якостях поручителя, його авторитеті, репутації, соціальному статусі, усвідомленості прийнятого рішення, характері занять та обов?язковою здатністю фактично нести передбачену законом відповідальність за невиконання обвинуваченим покладених на нього обов?язків, сторона захисту вважає що ОСОБА_11 заслуговує на особливу довіру суду, оскільки, у разі застосування до обвинуваченого цього запобіжного заходу, найважливішою гарантією реального виконання покладених на нього обов?язків є особисті якості Поручителя. Також, зазначає, що ОСОБА_11 має високий авторитет у обвинуваченого ОСОБА_10 , тому дійсно може позитивно впливати на поведінку обвинуваченого та забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов?язків.

02 березня 2026 року на електронну пошту суду надійшло клопотання прокурора про продовження на 60 діб строку дії обов?язків, покладених ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року на обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лани Пустомитівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: прибувати до суду за кожним процесуально вмотивованим викликом; не відлучатися із Чернігівської області без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та експертами у кримінальному провадженні №12024270000001091 від 23.11.2024; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання прокурору у кримінальному провадженні, у разі наявності, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_10 дозвіл на тимчасове проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Ризики передбачені п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати. ОСОБА_10 достовірно усвідомлюючи, що своїми діями спричинив дорожньо-транспортну пригоду, не зупинився, не викликав швидку медичну допомогу, не залишився на місці дорожньо-транспортної пригоди до її приїзду, а навпаки з місця події зник, сховав транспортний засіб на якому вчинив злочин, відремонтував його залучивши до цього інших осіб, забрав з місця дорожньо-транспортної пригоди уламки від автомобіля, які потім викинув в іншому місці, сам переховувався від органу досудового розслідування змінюючи місця свого проживання на подобово орендованих квартирах та різних хостелах, аж до 17 грудня 2024 року. Будучи повідомленим про підозру у вчиненні тяжких злочинів, санкція яких передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, усвідомлює можливість призначення йому такого покарання у разі визнання винуватим, а тому всіма можливими способами намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності за інкриміновані діяння, у тому числі шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду маючи правові підстави для виїзду за державний кордон України під час дії правового режиму воєнного стану, які підтверджуються виїздами в періоди з 13.06.2022 до 02.11.2024.

У разі застосування будь-якого іншого запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_10 матиме змогу фізично та психологічно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом умовлянь, підкупу, залякування чи погроз, з метою зміни їх показань на його користь, для уникнення або пом?якшення відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення, або схилити до відмови від давання показань так як деякі з них є підлеглими підозрюваного ОСОБА_10 . Також останній матиме змогу відшукати інших свідків, на яких, шляхом здійснення підкупу, погроз або умовлянь здійснюватиме вплив з метою надання ними неправдивих показань. Ризик підтверджується показами встановлених та допитаних у кримінальному провадженні свідків, які допомагали купувати частини до транспортного засобу, проводили ремонті роботи по відновленню автомобіля та купували інший транспортний засіб для демонтажу частин з нього та встановлення на автомобіль який був пошкоджений в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Перебуваючи на волі, з метою уникнення чи пом?якшення покарання, ОСОБА_10 може створити штучні докази чи підбурити осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій, що у своїй сукупності створює та встановлює обґрунтований ризик, у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти поданого клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_10 із застави на передачу на поруки. Підтримав подане ним клопотання про продовження ОСОБА_10 строку дії обов?язків, просив його задовольнити. Зазначив, що ризики не зменшились та продовжують існувати. У кримінальному провадженні ще не було допитано свідків. ОСОБА_10 після вчинення ДТП місяць переховувався. Були вжиті заходи щодо встановлення місця перебування ОСОБА_10 , оголошено у розшук та затримано. Вказав, що ОСОБА_10 судом неодноразово надавались дозволи на виїзд за межі Чернігівської області за його потреби. Жодних доказів щодо скрутного становища ПСП «Агро-Плюс А.М.» стороною захисту та ОСОБА_10 суду не надано.

Представник потерпілих та потерпілі у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання захисника та підтримали клопотання прокурора. Зазначили, що ОСОБА_10 майже місяць переховувався від слідства, а тому ризик існує.

Захисник ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримала подане клопотання, просила його задовольнити у повному обсязі, проти клопотання прокурора заперечувала. Вказала, що запобіжний захід у виді особистої поруки є співрозмірним, альтернативним засобом застосованим до ОСОБА_10 у виді застави з покладеними обов?язками, оскільки обов?язки є аналогічними при обранні запобіжного заходу у виді особистої поруки, відрізняються лише наданням дозволу ОСОБА_10 вільно пересуватися територією України. Клопотання прокурора містить ризики, які перестали існувати. Поведінка обвинуваченого змінилась, ризики зменшились, а нові - не з?явилися. Особиста порука особи, яка звернулась про взяття обвинуваченого на поруки, заслуговує на довіру суду. ОСОБА_11 має авторитет у ОСОБА_10 . Просила врахувати практику ЄСПЛ, щодо наявності ризиків, які не існували, а існують на сьогоднішній день.

Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав у повному обсязі клопотання захисника ОСОБА_9 проти клопотання прокурора заперечував. Зазначив, що ОСОБА_10 15 місяців виконує належним чином визначені йому судом обв?язки, жодних порушень ОСОБА_10 не здійснював. У зв?язку зі збільшенням ціни на паливо-мастильні матеріали у ПСП «Агро- ОСОБА_12 » виникла необхідність у поверненні коштів, які було внесено у якості застави щодо ОСОБА_10 , оскільки необхідно підприємству для посівної. Поведінка ОСОБА_10 заслуговує на довіру суду. Обов?язки покладені на ОСОБА_10 у разі задоволення клопотання захисту є незмінними, окрім того, що надасть можливість ОСОБА_10 оперативно виконувати свої посадові обов?язки по всій території України.

Обвинувачений у судовому засіданні просив задовольнити клопотання захисника.

Особа, яка звернулась із заявою про взяття обвинуваченого на поруки - ОСОБА_11 у судовому засіданні просив задовольнити клопотання захисника ОСОБА_9 , при цьому зазначив, що ОСОБА_10 знає понад 20 років, готовий виконати всі зобов?язання та доставити ОСОБА_10 до суду на першу вимогу. Рішення суду щодо особистої поруки ніяким чином не вплине на остаточне рішення у даному кримінальному провадженні.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, особу, яка звернулась із заявою про взяття обвинуваченого на поруки, дослідивши клопотання захисника ОСОБА_9 та додані до нього документи, клопотання прокурора, дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2025 року клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12024270000001091 від 23 листопада 2024 року про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на заставу - задоволено частково. Залишено без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_10 строк якого продовжено ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 квітня 2025 року до 30 травня 2025 року. Визначено підозрюваному ОСОБА_10 заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів працездатних осіб. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на ОСОБА_10 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним процесуально вмотивованим викликом; не відлучатися із с. Козари Ніжинського району Чернігівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та експертами у кримінальному провадженні № 12024270000001091 від 23 листопада 2024 року, за виключенням проведення спільних процесуальних дій; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання прокурору у кримінальному провадженні, у разі наявності, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Визначено термін дії обов?язків до вирішення питання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу під час проведення підготовчого судового провадження, що не може перевищувати 14 липня 2025 року.

Щодо підозрюваного ОСОБА_10 було внесено заставу та останнього 14.05.2025 звільнено з-під варти.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року ОСОБА_10 продовжено строк дії обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України, до 21 березня 2026 року включно.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п?ять років.

Вимогами статті 180 КПК України визначено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов?язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов?язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов?язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Особиста порука це запобіжний захід, що полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов?язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов?язків згідно зі ст. 194 КПК України і зобов?язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу (ч. 1 ст. 180 КПК України).

Поручитель (поручителі) це особа або особи, які, з одного боку, заслуговують на довіру слідчого судді або суду (в силу особливих моральних якостей, авторитету тощо), а з іншого мають достатній вплив на підозрюваного, обвинуваченого, щоб забезпечити його належну поведінку або явку за першим же викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України відповідальність передбачена за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, санкція частини даної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Відповідно до ч. 1 ст. 135 КК України відповідальність передбачена за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов?язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, санкція статті передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк. А отже, ОСОБА_10 обвинувачується у діях які спричинили смерть потерпілого та завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження. Частина 1 статті 135 КК України передбачає прямий умисел у діях, кримінальне правопорушення є умисним, та вказує на свідоме уникнення відповідальності після скоєння наїзду на потерпілу.

Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2025 року клопотання захисника задоволено частково залишено без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_10 останньому визначено заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів працездатних осіб, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на ОСОБА_10 , у разі внесення застави, визначені обов`язки.

14 травня 2025 року згідно платіжної інструкції № 211 від 14.05.2025, на визначений слідчим суддею рахунок, від ПСП «Агро-Плюс А.М.» здійснено внесення застави у розмірі 605 600,00 грн.

15 травня 2025 року підозрюваного ОСОБА_10 звільнено з-під варти та останнього ознайомлено з обов?язками, визначеними ухвалою слідчого судді. Передано на зберігання прокурору закордонний паспорт ОСОБА_10 .

Судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою було враховано, що ОСОБА_10 обвинувачується саме у вчиненні тяжкого злочину, а тому з огляду на тяжкість злочину, що інкримінується обвинуваченому та термін покарання, який може бути призначено останньому в разі доведення його вини, є ймовірність того, що обвинувачений може ухилитись від суду. Суд вважає, що вказаний ризик не припинив своє існування, кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду. Також судом враховувався ризик впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Запобіжний захід визначений судом ОСОБА_10 у виді застави є ефективним та повністю виконує свою функцію у даному кримінальному провадженні, а саме забезпечує належну поведінку ОСОБА_10 та за наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, надає можливість ОСОБА_10 не перебувати в ізоляції від суспільства.

Суд не бере до уваги посилання захисника ОСОБА_9 про те, що заборона виїзду за межі Чернігівської області, унеможливлює повноцінне здійснення ОСОБА_10 своїх службових обов?язків, як заступника директора ПСП «Агро-Плюс А.М.», що негативно відображається на господарській діяльності підприємства, оскільки судом неодноразово було надано дозвіл на виїзд за межі Чернігівської області для здійснення ОСОБА_10 своїх службових обов?язків, як заступника директора ПСП «Агро-Плюс А.М.».

Суд вважає Народного депутата України ОСОБА_11 особою, що заслуговує на особливу довіру суду відповідно до вимог ст. 180 КПК України. Однак, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дії призвели до смерті потерпілої, та за яке у разі доведення вини, передбачено покарання у виді від трьох до восьми років позбавлення волі, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КПК України є умисним злочином, що вказує завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані та свідчить про прагнення особи уникнути відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_10 достовірно усвідомлюючи, що своїми діями спричинив дорожньо-транспортну пригоду, не зупинився, не викликав швидку медичну допомогу, не залишився на місці дорожньо-транспортної пригоди до її приїзду, а навпаки з місця події зник, сховав транспортний засіб на якому вчинив злочин, відремонтував його залучивши до цього інших осіб, забрав з місця дорожньо-транспортної пригоди уламки від автомобіля, які потім викинув в іншому місці, сам переховувався від органу досудового розслідування змінюючи місця свого проживання.

На підставі викладеного, враховуючи думку потерпілих, які неодноразово наголошували, що до ОСОБА_10 повинен бути застосований запобіжний захід виключно у виді тримання під вартою, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд визнає за необхідне що в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Щодо клопотання прокурора суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобовязаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця увязнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов?язки, передбачені частинами п?ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов?язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов?язки скасовуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов?язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов?язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов?язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Матеріали клопотання прокурора про продовження строку дії обов?язків, передбачених ст.194 КПК України, містять достатню кількість даних, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, ч. 2 ст. 286 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Судом встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати. ОСОБА_10 достовірно усвідомлюючи, що своїми діями спричинив дорожньо-транспортну пригоду, не зупинився, не викликав швидку медичну допомогу, не залишився на місці дорожньо-транспортної пригоди до її приїзду, а навпаки з місця події зник, сховав транспортний засіб на якому вчинив злочин, відремонтував його, залучивши до цього інших осіб, забрав з місця дорожньо-транспортної пригоди уламки від автомобіля, які потім викинув в іншому місці, сам переховувався від органу досудового розслідування змінюючи місця свого проживання.

Визначені судом зобов?язання ОСОБА_10 є достатніми для забезпечення поведінки останнього під час судового розгляду. Зазначені зобов?язання не є обтяжливими, а фактично зводяться до виконання обвинуваченим обов?язків. У клопотанні прокурора наявні переконливі доводи щодо продовження обов?язків застосовані судом щодо ОСОБА_10 .

У матеріалах кримінального провадження міститься копія договору оренди квартири у фізичної особи відповідно до якого ОСОБА_10 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_2 до 31.12.2026.

Ураховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку дії обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_10 .

Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 194, 201, 372, 376, 392 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку - відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_13 про продовження строку дії обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити строк дії обов?язків покладених на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 16 травня 2026 року включно:

- прибувати до суду за кожним процесуально вмотивованим викликом;

- не відлучатися із Чернігівської області без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та експертами у кримінальному провадженні №12024270000001091 від 23.11.2024;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання прокурору у кримінальному провадженні, у разі наявності, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 дозвіл на тимчасове проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1