Вирок № 134982993, 18.03.2026, Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026163520000033 від 12.01.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, із середньою освітою, не одруженої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

- 18.12.2020 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі;

- 31.05.2022 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.ч.1, 2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12.12.2024 з виправленнями, внесеними ухвалою від 18.12.2024, на підставі ч.2 ст.74 КК України у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння звільнено від покарання, призначеного за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2024 року за ч.1,ч. 2 ст.185, ч.1, ч.4 ст. 70 КК України; вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 21.12.2021 року за ч. 1,ч. 2 ст.185. ст.70 КК України, вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 31.05.2022 року за ч. 2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України за епізодами крадіжки майна 25.10.2019 року на суму 484,39 грн., 26.11.2019 року на суму 521,54 грн., 02.03.2021 року на суму 1020,30 грн., 12.05.2021 року на суму 1200 грн., 18.07.2021 року на суму 1700 грн., 24.07.2021 року на суму 900 грн. та 26.07.2021 року на суму 1600 грн. Виключено у вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 31.05.2022 року вказівку на застосування ч.1 ст.70 та ч.4 ст.70 КК України, у зв`язку з декриміналізацією вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 2 ст.15, ч.2ст.185 КК України. Після звільнення від покарання вважається засудженою згідно вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 31.05.2022 року за ч.1 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі. Відповідно до ч. 1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 31.05.2022 року частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 18.12.2020 року у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців і призначене остаточне до відбуття покарання у виді обмеження волі строком 2 роки 6 місяців.

Звільнена з місць позбавлення волі 12.12.2024 року.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, 11.01.2026 року о 09:57 год перебувала у торговій залі магазину ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», який розташований за адресою вул. Колонтаївська буд. № 8/1 в місті Одесі та помітивши на стелажах магазину різноманітні товари, вирішила ними таємно заволодіти.

З метою приховання своїх дій, ОСОБА_4 вирішила використати паперові пакети для подарунків, які також продавались у магазині і у них складати товар, яким вона вирішила заволодіти. Діючи з вказаною метою з корисливих мотивів та переслідуючи ціль особистого збагачення, ОСОБА_4 взяла зі стелажів магазину паперові пакети для подарунків у кількості 3 штук вартістю за один пакет 55 гривень 68 копійок, загальною вартістю за три пакети 167 гривень 05 копійок.

Продовжуючи свої умисні дії з вказаною метою та переконавшись, що її дії непомітні для персоналу магазину, діючи повторно, ОСОБА_4 швидко почала брати зі стелажу магазину обраний нею товар та складати у зазначені паперові пакети. В результаті зазначених умисних дій ОСОБА_4 упродовж декількох хвилин таємно склала у вказані пакети наступний товар:

- печиво Мілка, 112 г у кількості 7 упаковок вартістю за кожну 75 гривень 44 копійки, загальною вартістю 528 гривень 11 копійок;

- цукерки Шторк Мерсі Асорті 250 г у кількості 4 упаковки, вартістю за кожну 326 гривень 70 копійок, загальною вартістю 1306 гривень 80 копійок;

- цукерки Шторк Мерсі молочні, 250 г. у кількості 4 упаковки, вартістю за кожну 320 гривень 02 копійки, загальною вартістю 1280 гривень 07 копійок;

- цукерки Раффаело у кількості 10 упаковок, вартістю за кожну 102 гривні 18 копійок, загальною вартістю 1021 гривень 77 копійок;

- вафлі Kinder, 103 г у кількості 6 упаковок, вартістю 109 гривень 79 копійок за кожну, загальною вартістю 658 гривень 72 копійки.

При цьому ОСОБА_4 діяла в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_6 від 24.02.2022 року № 64/2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, термін дії якого неодноразово було продовжено відповідними нормативними актами.

Склавши заначений товар у вказані пакети для подарунків, ОСОБА_4 о 10:00 год вказаного дня пройшла з зазначеним товаром повз каси магазину, не розрахувавшись за нього та покинувши приміщення зазначеного магазину з вищеописаним чужим майном, заволодівши таким чином товаром ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» на загальну суму 4962,52 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривень 52 коп.), маючи первинну можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд.

Представник потерпілої юридичної особи будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, але подав до суду заяву про здійснення судового розгляду за його відсутності. Суд, враховуючи думки сторін кримінального провадження, які не наполягали на обов`язковій участі представника потерпілої юридичної особи в судовому розгляді, вважав за можливе провести судовий розгляд без його участі.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнала повністю, не оспорюючи при цьому обставини злочину, які викладені в обвинувальному акті, щиро розкаялась у вчиненому, зазначивши, що на даний час вона зробила для себе позитивні висновки та вирішила припинити злочинну діяльність.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченою своєї вини в обсязі пред`явленого їй обвинувачення, а також те, що вона не піддавала сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченої, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченої ОСОБА_4 , дослідження доказів, що стосуються особи обвинуваченої, документів, що підтверджують процесуальні витрати і заходи забезпечення кримінального провадження, а також доказів, наданих потерпілою в підтвердження заявленого цивільного позову. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 надала суду показання, що дійсно 11.01.2026 року, у вказаний в обвинувальному акті час, вона перебувала у приміщенні магазину «Таврія» по вулиці Колонтаївська. В цей час, в неї виник умисел на викрадення товарів, перелік та вартість яких вказані вірно в обвинувальному акті, вона склала їх у паперові пакети для подарунків. В подальшому пройшла з зазначеним товаром повз каси магазину, не розрахувавшись за нього та покинула приміщення зазначеного магазину. Також, обвинувачена зазначила, що погоджується із вартістю викраденого майна. Крадіжку вчинила, щоб використовувати викрадене у власних цілях.

Таким чином, допитавши обвинувачену, дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними і, є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Тому, суд з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжений і діє до наявного часу, вважає доведеною винність ОСОБА_4 у вчиненні нею злочину, та кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК України, викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_4 вчинила умисний корисливий злочин проти власності, який у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

ОСОБА_4 має постійні місце реєстрації та проживання, до затримання працювала не офіційно, дані щодо перебування на обліку у лікарів психіатрів та нарколога відсутні.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.

До обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 суд відносить рецидив кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачена будучи засудженою 18.12.2020 року Суворовським районним судом м. Одеси за вчинення умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, судимість за яке не погашена і не знята у встановленому законом порядку, знов вчинила умисне кримінальне правопорушення.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_4 необхідно для її виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі саме у мінімальних межах санкції частини статті повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винній.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченою покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, судом враховується практика Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа № 753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, усвідомлення останньою протиправності своєї злочинної поведінки, її молодий вік та позитивну поведінку після вчинення злочину, дані про особу винної, те, що вона заявила суду, що зробила для себе позитивні висновки та має намір виправитись і не вчиняти злочинів, що виглядало перед судом достатньо переконливо, суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченої ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку із чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винної та запобігання вчиненню нею нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_4 саме такого виду покарання.

В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, покладає на неї обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням та відсутністю ризиків, передбачених ст.ст.177, 178 КПК України, але існування ризику, в разі апеляційного оскарження вироку, неявки обвинуваченої до суду за першою вимогою, або зміни місця проживання без повідомлення суду, що може негативно вплинути на розумність строків апеляційного перегляду справи, суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обвинувачуваної ОСОБА_4 змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши її з-під варти негайно.

Питання про долю речових доказів, які визнані такими та долучені до матеріалів провадження постановами слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 12.01.2026 та 13.01.2026 р.р., суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України, а саме:

- печиво Мілка, 112 г у кількості 7 упаковок вартістю за кожну 75 гривень 44 копійки, загальною вартістю 528 гривень 11 копійок; цукерки Шторк Мерсі Асорті 250 г у кількості 4 упаковки, вартістю за кожну 326 гривень 70 копійок, загальною вартістю 1306 гривень 80 копійок; цукерки Шторк Мерсі молочні, 250 г. у кількості 4 упаковки, вартістю за кожну 320 гривень 02 копійки, загальною вартістю 1280 гривень 07 копійок; цукерки Раффаело у кількості 10 упаковок, вартістю за кожну 102 гривні 18 копійок, загальною вартістю 1021 гривень 77 копійок; вафлі Kinder, 103 г у кількості 6 упаковок, вартістю 109 гривень 79 копійок за кожну, загальною вартістю 658 гривень 72 копійки, які передані під зберігальну розписку представнику ОСОБА_8 , слід вважати повернутими потерпілій юридичній особі.

- СD-R диск, з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину ПП «Таврія Плюс», слід залишити в матеріалах кримінального провадження, до якого він долучений.

Заходи забезпечення у виді арешту майна в даному кримінальному провадженні не застосовувались, процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 369 371, 373 375 КПК, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченої ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, змінити на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили.

У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України до набрання вироком законної сили покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, засоби зв`язку.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених на неї обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, запобіжний захід відносно неї може бути змінено на більш суворий.

Обвинувачену ОСОБА_4 звільнити в залі суду з-під варти негайно.

Речові докази по справі:

- печиво Мілка, 112 г у кількості 7 упаковок вартістю за кожну 75 гривень 44 копійки, загальною вартістю 528 гривень 11 копійок; цукерки Шторк Мерсі Асорті 250 г у кількості 4 упаковки, вартістю за кожну 326 гривень 70 копійок, загальною вартістю 1306 гривень 80 копійок; цукерки Шторк Мерсі молочні, 250 г. у кількості 4 упаковки, вартістю за кожну 320 гривень 02 копійки, загальною вартістю 1280 гривень 07 копійок; цукерки Раффаело у кількості 10 упаковок, вартістю за кожну 102 гривні 18 копійок, загальною вартістю 1021 гривень 77 копійок; вафлі Kinder, 103 г у кількості 6 упаковок, вартістю 109 гривень 79 копійок за кожну, загальною вартістю 658 гривень 72 копійки, які передані під зберігальну розписку представнику ОСОБА_8 , вважати повернутими потерпілій юридичній особі.

- СD-R диск, з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину ПП «Таврія Плюс», залишити в матеріалах кримінального провадження, до якого він долучений.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/1998/26

Номер провадження № 1-кп/ 522/2455/26

Головуючий суддя ОСОБА_1