Ухвала суду № 134982564, 19.03.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4514/25

1-кп/583/113/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка кримінальне № 42024202520000012 від 16.02.2024 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Пологи Охтирського району Сумської області, з вищою освітою, начальника Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради (код ЄДРПОУ 40516392), депутата Охтирської міської ради VIII скликання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в :

Ухвалою судді від 01 жовтня 2025 року по кримінальному провадженню № 42024202520000012 від 16.02.2024 стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, призначено підготовче судове засідання.

23.02.2026 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , згідно з яким просить повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024202520000012 від 16.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України.

Вимоги за клопотання мотивує тим, що обвинувальний акт, поданий до суду та вручений стороні захисту, не містить належних реквізитів, які б дозволяли перевірити факт його затвердження уповноваженим прокурором, як того вимагає ст. 291 КПК України. А саме: обвинувальний акт не містить печатки Охтирської окружної прокуратури. Печатка Охтирського РВП ГУНП в Сумській області під підписом старшого слідчого ОСОБА_7 також відсутня. За таких обставин сторона захисту позбавлена можливості переконатися, що саме цей акт є остаточним формулюванням обвинувачення, що порушує право обвинуваченого на захист, гарантоване ст. 42 КПК України та принцип змагальності сторін, передбачений ст. 22 КПК України.

Крім того, в обвинувальному акті не відображено фактичні обставини справи, а саме те, що між додатковими угодами №1 і № 6 до договору № 18125/9 від 22.02.2021 були ще укладені інші додаткові угоди, в тому числі, якими збільшувалась ціна за 1кВт*год електричної енергії, підписані, іншим керівником управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради, який займав посаду керівника ще до вступу на посаду ОСОБА_4 та виконуючим обов`язки начальника. Так, додаткові угоди № 2,3,4,5 були підписані іншою особою, про що не зазначено в обвинувальному акті.

Також в обвинувальному висновку по даному кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024202520000012 від 16.02.2024 не зазначено жодного конкретного обов`язка ОСОБА_4 , а зазначене дуже абстрактне формулювання про обов`язки, що полягають у персональній відповідальності, за виконання покладених на Управління завдань, законність прийнятих ним наказів; неналежному виконанні повноважень при представництві інтересів Управління у відносинах з підприємствами та неналежному розпорядженні коштами в межах затвердженого кошторису витрат на утримання Управління.

Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що кримінальним правопорушенням , передбаченим ч.2 ст.367 КК України, завдано матеріальну шкоду на загальну суму 563 320, 30 гривень Охтирській територіальній громаді в особі Охтирської міської ради Сумської області. Також в обвинувальному акті зазначено, що заяв про залучення до провадження як потерпілого до органу досудового розслідування чи прокурора не надходило. Але в обвинувальному акті не зазначено, що на офіційне звернення старшого слідчого слідчого відділення Охтирського РВП в Сумській області ОСОБА_8 по питанню щодо залучення до кримінального провадження №42024202520000012 в якості потерпілої юридичної особи, Виконавчим комітетом Охтирської міської ради надавалась відповідь листом від 25.08.2025 р. № 01-05/2340, в якому зазначено, що відсутні достатні правові підстави для залучення Охтирської міської ради Сумської області до участі у кримінальному провадженні №42024202520000012 як потерпілої сторони.

23.02.2026 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , згідно з яким просить: визнати недопустимим доказом Висновок завідувача сектору Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області ОСОБА_9 від 07.05.2024 року; визнати недопустимим доказом Висновок експерта № 452 за результатами проведення судової економічної експертизи за кримінальним провадженням№ 42024202520000012 складений 15.07.2024 провідним судовим експертом ОСОБА_10 СУМСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ "ІНСТИТУТУ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА" МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ.

Вимоги за клопотанням мотивує тим, що Висновок Експерта ННЦ "ІСЕ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА" № 452 від 15.07.2024 року є похідним від Висновку Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 07.05.2024. Вважає, що висновок завідувача сектору Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області ОСОБА_9 від 07.05.2024 не відповідає вимогам чинного законодавства та не є доказом отриманим у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі-КПК України), а отже і похідний від нього Висновок Експерта ННЦ "ІСЕ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА" № 452 від 15.07.2024 року не є доказом отриманим у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

23.02.2026 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , згідно з яким просить: визнати недопустимими доказами документи, які були вилучені в Управлінні капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради на підставі ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 березня 2024 про надання тимчасового доступу з правом вилучення оригіналів документів по кримінальному провадженню № 42024202520000012 від 16.02.2024 року; визнати недопустимими доказами виписки з рахунку вилучені в Охтирському Управлінні Державної казначейської служби України Сумської області на підставі ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 травня 2024 року про надання тимчасового доступу до речей та документів з правом вилучення оригіналів по кримінальному провадженню № 42024202520000012 від 16.02.2024 року; визнати недопустимими доказами меморіальні ордери вилучені в Управлінні капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради на підставі ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2024 року про надання тимчасового доступу з правом вилучення оригіналів регістрів бухгалтерського обліку, з відображенням господарських операцій по розрахункам з ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» по Договору №18125/9 від 22.02.2021по кримінальному провадженню № 42024202520000012 від 16.02.2024 року; визнати недопустимими доказами оригінали і копії документів вилучені в Управлінні капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради на підставі ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 квітня 2025 року про надання тимчасового доступу з правом вилучення оригіналів по кримінальному провадженню № 42024202520000012 від 16.02.2024 року; визнати недопустимими доказами копії документів вилучених в Господарського суду Сумської області на підставі ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2025 року про надання тимчасового доступу до оригіналів документів по кримінальному провадженню № 42024202520000012 від 16.02.2024 року.

Вимоги за клопотанням мотивує тим, що ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області про надання тимчасового доступу до оригіналів та копій вищезазначених документів були винесені з порушенням вимог ст. 163 КПК України, а саме без судового виклику особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи при відсутності доведення наявності достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів. Тобто оригінали і копії документів, вилучені на підставі ухвал слідчого судді є такими доказами, що отримані з порушенням порядку встановленого КПК України, і на підставі ст. 86 КПК України є недопустимими.

23.02.2026 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , згідно з яким просить Витребувати з Офісу Генерального прокурора інформацію з електронної інформаційної системи Єдиного реєстру досудових розслідувань - розширений витяг (повна інформація) у вигляді завірених належним чином роздруківок із зазначенням дати і часу внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42024202520000012 від 16.02.2024, підстав їх внесення, джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених із іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім`я, по батькові та посаду службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування, даних щодо осіб, які здійснювали вхід до ЄРДР № 42024202520000012 від 16.02.2024 з відображенням дій за результатами входу (прийняття процесуальних рішень, зміни фабули кримінального правопорушення, формування та роздруківка витягу із ЄРДР), даних щодо органу досудового розслідування якому доручено здійснення досудового розслідування, керівників органу досудового розслідування та органу прокуратури, процесуальних керівників, яких уповноважено на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, а також відомостей, що містяться у розділах вкладках «Основні відомості», «Кримінальне правопорушення», «Прикріплені файли», картці про «Рух провадження», картці про наслідки досудового розслідування кримінального правопорушення, картці на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та яка підозрюється у його вчиненні; також інформацію про процесуальні рішення про призначення прокурора, про створення групи прокурорів, про зміну групи прокурорів.

Клопотання мотивує необхідністю перевірки законності та прозорості дій слідства, а також перевірки дотримання процедури внесення даних до ЄРДР, зважаючи на те, що іншими способами отримати вказану інформацію на даний час не є можливим, а тому реалізація права на захист обвинуваченого можлива лише шляхом витребування судом розширеного витягу (повна інформація) ЄРДР № 42024202520000012 від 16.02.2024.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявлені 23.02.2026 письмові клопотання підтримала, просила їх задовольнити з мотивів та підстав, викладених у зазначених клопотаннях. Зазначила, що в обвинувальному акті не відображено фактичні обставини справи, а саме те, що частина додаткових угод (№ 2,3,4,5) підписана іншим керівником управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради, який займав посаду керівника ще до вступу на посаду ОСОБА_4 та виконуючим обов`язки начальника, але про це не зазначено в обвинувальному акті. Також посилався на лист-відповідь від 19.01.2026 р. № 01-05/202 на адвокатський запит захисника адвоката ОСОБА_11 , у якому зазначено, що збитки в сумі 563320,30 грн. за Охтирською міською радою не обліковуються, тому відсутні правові підстави для залучення Охтирської міської ради як потепілого.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 підтримав, просив його задовольнити. Зазначив, що на займаній посаді працює з серпня 2021 року, вважає, що в обвинувальному акті не відображена роль інших осіб у підписанні додаткових угод.

Захисник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_12 підтримав, просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотань сторони захисту. Зазначила, що відсутні правові підтави для повернення обвинувального акту, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Крім того, з урахуванням положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Клопотання про визнання доказів недопустимими та витребування інформації з електронної інформаційної системи Єдиного реєстру досудових розслідувань вважає передчасними та такими, що не вирішуються в підготовчому судовому засіданні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Для ухвалення рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд має встановити невідповідністьтакого обвинувального акту вимогам Кримінального процесуального кодексу.

Статтею 291 КПК України передбачено відомості які повинен містити обвинувальний акт, а також які документи додаються до обвинувального акту.

Так, судом встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченими, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Суд звертає увагу, що в обвинувальному акті викладаються ті фактичні обставини вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими. Вказане означає, що визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акту належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати від нього змінити їх виклад.

Крім того, під час підготовчого засідання не досліджуються будь-які докази на підтвердження, або спростування викладених прокурором фактичних обставин, а тому суд позбавлений можливості на даному етапі перевіряти чи встановлювати їх достовірність.

Суд наголошує на тому, що питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення не підлягають розгляду на підготовчому судовому засіданні і суд на цій стадії лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акту вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи при цьому суті обвинувачення, а тому не вправі пропонувати слідчому/прокурору зазначати в обвинувальному акті інші обставини чи події, або викладати їх в інший спосіб.

Суд не може передчасно, без дослідження будь-яких доказів, надавати оцінку обставинам, викладеним в обвинувальному акті та ставити їх існування під сумнів, як того вимагає представник потерпілого.

Доводи, зазначені захисником у клопотанні, є неспроможними, та не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту. Суд зауважує, що у обвинувальному акті міститься перелік діянь, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення. Обґрунтування стороною обвинувачення належної кваліфікації кримінального правопорушення і, відповідно, її підтвердження чи спростування, має відбуватися виключно в ході судового розгляду на підставі дослідження та оцінки наданих суду доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає зазначені в клопотанні захисника зауваження щодо змісту обвинувального акту такими, що не дають підстав для його повернення та не заважають призначенню судового розгляду у цьому кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотань сторони захисту про визнання доказів недопустими, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 315 КПК Українипід час підготовчого судового засідання суд проводить підготовку до судового розгляду та вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

В обгрунтування клопотань про визнання доказів недопустимими сторона захисту посилається на те, що такі докази були зібрані з порушенням норм процесуального права, відтак є недопустимими в силу положень КПК України та не підлягають дослідженню в судовому засіданні.

Поняття допустимості доказів визначене Главою 4-ою КПК України, відповідно до якої, недопустими можуть визнаватися докази, отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.

За змістом ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. У відповідності до ч. 1ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно з ч. 2ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Відомості, матеріали та інші фактичні дані, отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням, є очевидно недопустимими, а це відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Зазначене правило застосовується і щодо доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України) за умови підтвердження сторонами кримінального провадження їх очевидної недопустимості. В іншому випадку суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (п. 8).

При наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути. При визнанні того чи іншого доказу недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (постанова ККС ВС від 25.09.2018 у справі N 210/4412/15-к).

Щодо існування інших (умовних) підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з`ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду). Якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих в результаті їх проведення (постанова ККС ВС від 05.08.2020 у справі N 334/5670/18).

Суд вважає, що клопотання захисника про визнання доказів сторони обвинувачення недопустими зводиться до оцінки процесуальних порушень, вчинених на думку захисту під час проведення досудового розслідування, разом з тим доводи, викладені захисником, безумовно підлягають оцінці при наданні судом аналізу доказів під час ухвалення остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

На час розгляду заявлених стороною захисту клопотань, кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, судовий розгляд кримінального провадження по суті не розпочатий, жодні докази до матеріалів справи не долучені, їх дослідження не розпочате, а тому суд вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість, як і прохання у скарзі захисника обвинуваченого про скасування арешту на речові докази та в клопотанні про витребування доказів. Подані захисником клопотання про визнання доказів недопустимими є передчасними, оскільки на даній стадії судового провадження неможливо повно, об`єктивно та всебічно перевірити зазначені в ньому обставини без безпосереднього дослідження доказів. При цьому, сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду, заперечувати проти доказів сторони обвинувачення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотань сторони захисту про визнання доказів недопустимими слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання сторони захисту про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Зазначене клопотання сторона захисту мотивує необхідністю перевірки законності та прозорості дій слідства, а також перевірки дотримання процедури внесення даних до ЄРДР

Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - Реєстр), порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 визначено, що Реєстр - електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Внесення відомостей здійснюється на підставі матеріалів досудового розслідування шляхом фіксації Реєстратором (введення з клавіатури, вибору з календаря, вибору з довідника, виконання функції) інформації в електронних формах «Кримінальне провадження», «Кримінальне правопорушення» та «Правопорушник», що містять реквізити, передбачені у додатках 1-5 до цього Положення ( пункт 2 глави 1 Розділу ІI Положення).

Облік відомостей про рух кримінальних проваджень під час досудового розслідування здійснюється шляхом внесення до Реєстру відомостей, зазначених у пункті 1 цієї глави, на підставі матеріалів досудового розслідування з урахуванням повноважень, визначенихКПК України(пункт 1,2 глава 7 Розділу ІI Положення).

Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цього розділу параметрами, які є актуальними на момент його формування (п. 2 розділу IV Положення).

Слід зазначити, що згідно з ч. 2ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У цих процесуальних джерелах містяться відомості про факти, вони є їх носіями. Тільки ті відомості, які є у зазначених джерелах, допускається використовувати в кримінальному провадженні як докази. Окрім цього, вказаний перелік процесуальних джерел доказів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Доказом у кримінальному провадженні під час судового розгляду може бути виключно оригінал або дублікат відповідних клопотань, процесуальних рішень слідчого або прокурора, рішень слідчого судді, які сторона обвинувачення зобов`язана надати суду на стадії судового розгляду для встановлення законності вчинення процесуальних дій, слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, прийняття процесуальних рішень на стадії досудового розслідування.

Реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів (ВС/ККС у справі № 761/28347/15-к від 09 вересня 2020 року).

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а сам процес доказування полягає доказування у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Стороною захисту не обґрунтовано, яке значення для повного і об`єктивного розгляду справи має інформація, яку просять витребувати захисники та не доведено, що розширений витяг з Реєстру має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання сторони захисту про витребування доказів.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених стороною захисту 23.02.2026 року клопотань.

Керуючись ст.ст. 314-316, 369-372 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заявлених захисником ОСОБА_5 клопотань про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024202520000012 від 16.02.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України; про визнання недопустимими доказами Висновку завідувача сектору Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області ОСОБА_9 від 07.05.2024 року та Висновку експерта № 452 за результатами проведення судової економічної експертизи за кримінальним провадженням № 42024202520000012, складеного 15.07.2024 провідним судовим експертом ОСОБА_10 СУМСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ "ІНСТИТУТУ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА" МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ; про визнання недопустимими доказами оригіналів та копій документів, отриманих у результаті здійснення тимчасового доступу до речей та документів на підстав ухвал слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області; про витребування з Офісу Генерального прокурора інформації з електронної інформаційної системи Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1