Рішення № 13498221, 17.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2011 р.Справа № 8/77-10-4841 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Борисенко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача не зявився,

від відповідача не зявився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Автомобільна компанія „Укртранс” до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 15254,40 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.11.2010 р. прийнято позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Автомобільна компанія „Укртранс” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/77-10-4841, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 01.12.2010 р.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 01.12.2010 р. розгляд справи відкладено на 20.12.2010 р., у судовому засіданні 20.12.2010 р. на 17.01.2011 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте субєкт підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 з невідомих причин жодного разу не скористався наданим ст.22 ГПК України правом на участь в судових засіданнях, тому розгляд справи здійснено за відсутності його представника.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 17.01.2011 р. оголошено рішення.

Відкрите акціонерне товариство „Автомобільна компанія „Укртранс” (далі ВАТ „Автомобільна компанія „Укртранс”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі СПД-ФО ОСОБА_1) заборгованості за договором перевезення вантажів від 10.12.2008 р. № 10 у розмірі 12712,00 грн. та штрафу за прострочення оплати наданих послуг у сумі 2542,40 грн.

Обґрунтовуючи позов, ВАТ „Автомобільна компанія „Укртранс” посилається на положення ст.ст.509,525,610,612,909 ЦК України, ст.193,307 ГК України, умови договору від 10.12.2008 р. № 10, міжнародну товарно-транспортну накладну (СМР) № 1112, рахунок від 25.12.2008 р. № 27/4039, претензію від 08.10.2009 р. № 468 тощо.

17.01.2011 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява про уточнення позовних вимог від 10.01.2011 р. № 04, згідно якої ВАТ „Автомобільна компанія „Укртранс” просить суд:

-припинити провадження у справі в частині стягнення 4000,00 грн. основного боргу, вказуючи на те, що після подання позовної заяви, а саме 17.12.2010 р., відповідач частково оплатив надані позивачем послуги;

-стягнути з СПД-ФО ОСОБА_1 заборгованість у сумі 8712,00 грн. та штраф за невиконання умов договору у сумі 2542,40 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, тому розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

10.12.2008 р. між СПД-ФО ОСОБА_1 (Замовник) та ВАТ „Автомобільна компанія „Укртранс” (Перевізник) укладено договір перевезення вантажів № 10 (Договір), що регулює правовідносини сторін при організації і виконанні транспортно-експедиційного обслуговування Замовника. Перевізник зобовязується виконати для Замовника комплекс заходів, повязаних з організацією транспортування вантажу комплектуючих до ветеринарного обладнання 2900 кг, 9 європалет у складі збірного вантажу за маршрутом Данія Україна, а Замовник зобовязується сплатити Перевізнику обумовлену плату, при цьому перевезення здійснюється з дотриманням наступних вимог: дата надання транспортного засобу під завантаження 10.12.2008 р. (п.1 Договору); вартість перевезення (фрахт): 1200 євро на день вивантаження (оплата за митне оформлення всіх документів до суми фрахту не включена та проводиться за рахунок Замовника) (п.5 Договору); Замовник проводить оплату фрахту на протязі 3 календарних днів з моменту отримання від Перевізника оригіналів рахунку-фактури, податкової накладної (у разі необхідності), СМR (ТТН), акту виконаних робіт (п.7 Договору); у разі прострочення Замовником платежів за надані Перевізником послуги більше, ніж на 15 календарних днів з моменту спливу строку оплати згідно п.7 Договору, Перевізник має право вимагати від Замовника оплати штрафу у розмірі 20% від вартості перевезення (п.8 Договору); Перевізник зобовязаний надати транспортні засоби, придатні для перевезення вантажів; інформувати Замовника не пізніше, ніж за 24 години до узгодженої дати завантаження, про відсутність можливості виконати замовлення (п.13 Договору); Замовник зобовязаний своєчасно забезпечити та надати до перевезення вантаж в належній тарі та пакуванні, своїми силами здійснити завантаження і розміщення вантажу згідно вказівок водія та/або карти завантаження (п.14 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

У грудні 2008 р. Перевізником надано передбачені Договором послуги з транспортування вантажу за маршрутом Данія Україна, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 1112.

Для оплати наданих послуг Перевізником направлений на адресу Замовника рахунок від 25.12.2008 р. № 27/4039 на суму 12712,00 грн. (еквівалентно 1200,00 євро), який Замовником отримано 09.01.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

08.10.2009 р. Перевізником направлена на адресу Замовника претензія № 468 про сплату заборгованості за послуги з автомобільного перевезення у сумі 12712,00 грн. та штрафу згідно п.8 Договору у сумі 2542,40 грн., яка отримана відповідачем 30.10.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак залишена без відповіді та виконання, в звязку з чим Перевізник звернувся до господарського суду Одеської області з уточненою позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення його вимог, виходячи з наступного:

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1,2 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Частиною 1 ст.307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами по даній справі виникли господарські зобовязання, підставою яких є письмовий Договір перевезення.

При цьому ВАТ „Автомобільна компанія „Укртранс” як Перевізником надано належним чином послуги (будь-які докази існування претензій відносно якості чи строку перевезення в матеріалах справи відсутні), про що свідчать досліджені в описовій частині рішення документи, в т.ч. міжнародна ТТН.

В свою чергу, СПД-ФО ОСОБА_1 в порушення приписів ст.ст.525,526,530,610,629,909 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193, ст.307 ГК України та умов Договору не виконано зобовязання по оплаті вартості послуг з перевезення вантажу в сумі 12712,00 грн., не дивлячись на те, що зобовязання відповідно до домовленості, закріпленої в п.7 Договору, мало бути виконано впродовж 3 днів з дня отримання документів, що підтверджують факт надання послуг, тобто до 12.01.2009 р. включно.

При цьому, як вбачається з виписки ПАТ „АКБ „Київ” по рахунку позивача 17.12.2010 р. відповідачем проведено часткову оплату по рахунку від 25.12.2008 р. № 27/4039 в розмірі 4000,00 грн., стягнення яких є предметом спору у даній справі.

Пунктом 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Проаналізувавши зміст цієї виписки ПАТ „АКБ „Київ” в розрізі позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі № 8/77-10-4841 в частині стягнення 4000,00 грн. основного боргу за правилами п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 8712,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі прострочення замовником платежів за надані Перевізником послуги більше, ніж на 15 календарних днів з моменту спливу строку оплати згідно п.7 Договору, Перевізник має право вимагати від Замовника оплати штрафу у розмірі 20% від вартості перевезення (п.8 Договору).

З огляду на підтвердження матеріалами справи невиконання Замовником зобовязань за Договором по оплаті 8712,00 грн. та несвоєчасного виконання зобовязань по оплаті 4000,00 грн. вартості послуг з транспортування вантажу, господарський суд дійшов висновку, що СПД-ФО ОСОБА_1 має сплатити штраф у сумі 2542,40 грн. (20% від вартості наданих послуг).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд Одеської області дійшов висновку про покладення судових витрат по сплаті державного мита в сумі 152,54 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00 грн. на відповідача, оскільки погашення частини заборгованості відбулось після подання позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49, п.1-1 ч.1 ст.80,82-85 ГПК України, вирішив:

1.Провадження у справі № 8/77-10-4841 в частині стягнення з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 4000,00 грн. припинити.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (65009, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в Південному ГРУ Приватбанку м. Одеси, МФО НОМЕР_3) на користь Відкритого акціонерного товариства „Автомобільна компанія „Укртранс” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 83-а; код 22890514; р/р 26007000004904 в АКБ „Київ”, МФО 322498) 8712/вісім тисяч сімсот дванадцять/грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги з автомобільного перевезення, 2542/дві тисячі пятсот сорок дві/грн. 40 коп. штрафу, 152/сто пятдесят дві/грн. 54 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лічман Л.В.